Рішення № 8531674, 21.09.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"21" вересня 2009 р. Справа № 10/183-09          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                 Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/183-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «VauPe», Польща;

до закритого акціонерного товариства «Перспектива», м. Славутич;

про           стягнення 34340,89 євро

Представники сторін:

від позивача: Мельничук В.В., довіреність від 16.07.2008р. б/н;

від відповідача: Рощина Т.С., довіреність № 52 від 02.02.2009р.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «VauPe»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до закритого акціонерного товариства «Перспектива»про стягнення заборгованості в розмірі 34340,89 євро, з яких 31797,12 євро –основного боргу та 2543,77 євро –неустойки, що нараховані відповідачу внаслідок неналежного виконанням умов Контрактів № 83 та № 84 від 01.01.2004р.

13.07.2009р. ухвалою Господарського суду Київської області порушено провадження у справі № 10/183-09 та призначено її розгляд на 04.08.2009р.

Представник відповідача у судове засідання, призначене на 04.08.2009р., вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 13.07.2009р. не виконав, письмовий відзив по суті позовних вимог не надав. Проте, на адресу суду надійшли клопотання від 30.07.2009р. № 292 та телеграма від 03.08.2009р. про відкладення розгляду справи, в зв’язку з відпусткою директора.

Ухвалою від 04.08.2009р. суд відклав розгляд справи на 01.09.2009р. в зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та неподанням ним витребуваних судом документів.

Відповідач у судовому засіданні 01.09.2009р. подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги відхилив повністю з посиланням на наступні обставини: вимога про сплату боргу, яка надійшла на адресу ЗАТ «Перспектива», не відповідає поняттю вимоги в розумінні ст. 530 ЦК України; ТОВ «VauPe»не може бути позивачем у даній справі, так як право вимоги за Контрактами № 83 та № 84 від 01.01.2004р. було передано іншій юридичній особі; позивачем також пропущено строк позовної давності, оскільки строк дії контрактів закінчився 31.12.2005р., а отже, й право пред’явлення вимоги по оплаті одержаного на підставі контрактів товару виникло, починаючи з 31.12.2005р., тоді як позивач звернувся до суду за стягненням заборгованості лише у липні 2009 року.

Крім того, сторони звернулись до суду з клопотанням про продовження строку вирішення спору відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України.

В засіданні суду, на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва на 21.09.2009р.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2004р. між позивачем (за контрактами–постачальник) та відповідачем (за контрактами–торговий партнер) було укладено Контракти № 83 та № 84.

За умовами Контракту № 83 постачальник продає, а торгівельний партнер купує обкладинки картонні для виробництва папок та інші комплектуючі (далі –товар), у відповідності до додатків (специфікацій) до контракту, які є його невід’ємною частиною (п. 1.1 контракту).

Згідно умов Контракту № 84 постачальник продає, а торговий партнер купує механізми (зажими) та комплектуючі для виробництва папок (далі –товар), у відповідності до додатків (специфікацій) до контракту, які є його невід’ємною частиною (п. 1.1 контракту).

Пунктом 2.3. контрактів визначено, що вартість та кількість товару у відповідності до додатків (специфікацій) є обов’язковою.

На виконання умов контрактів, позивачем був поставлений товар по Контракту № 83 на суму 11313,78 євро згідно з фактурою VAT № FA/000050/2004/VWS1/EX від 03.12.2004р.; на суму 19240,94 євро згідно з фактурою VAT № FA/000004/2004/VWS1/EX від 08.02.2005р. та по Контратаку № 84 на суму 1242,40 євро згідно з фактурою VAT № FA/000001/2004/VWS1/EX від 08.02.2005р.

На день розгляду справи заборгованість відповідача за одержаний товар становить 31797,12 євро.

Відповідно до пункту 2.4., який є однаковим в обох контрактах, вказано, що оплата партій товару здійснюється в євро чи в доларах США по курсу НБУ на день оплати на умовах 100% попередньої оплати, якщо за згодою сторін не буде встановлено інший порядок оплати, про що робиться відмітка в інвойсі (рахунку).

Згідно пунктів 9.2. –9.3. контрактів, у разі, якщо торговий партнер прострочить оплату товару, він сплачує неустойку в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний тиждень прострочки. Загальна сума неустойки не може перевищувати 8% від загальної вартості додатку (специфікації).

Укладені між сторонами контракти є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі –ГК), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.

В силу ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі статтею 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами ч. 1 ст. 693 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

26.11.2007р. представником позивача, у порядку ст. 530 ЦК України, була надіслана перша вимога про здійснення розрахунків за одержаний товар згідно Контрактів № 83 та № 84. Дана обставина також встановлена постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. у справі № 19/342-07 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «VauPe»до закритого акціонерного товариства «Перспектива»про стягнення заборгованості в розмірі 58843,87 євро.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Повторна вимога до відповідача про сплату заборгованості та неустойки по Контрактам № 83 і № 84 була направлена 01.06.2009р., що підтверджується доданими до позовної заяви копіями фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист.

Відповідно до ст. 202 ГК України та ст. 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних доказів, що підтверджують проведення розрахунків за одержаний товар згідно з Контрактами № 83 та № 84, оскільки наявність оборотно-сальдових відомостей не підтверджує факт пересилання грошових коштів та погашення заборгованості.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу за одержаний товар у сумі 31797,12 євро підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за контрактами, на підставі п.п. 9.2. –9.3. контрактів, з останнього підлягає стягненню неустойка в розмірі 2543,77 євро.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення неустойки також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Згідно ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції по справі № 19/342-07, термін виконання зобов’язання щодо виконання обов’язку оплати відповідачем одержаного на підставі Контрактів № 83 та № 84 товару є не визначеним, тому позивачем було пред’явлено першу вимогу про сплату заборгованості 26.11.2007р., тобто після прийняття рішення у справі № 19/342-07 про відмову в задоволенні позову. Отже, саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Стосовно невідповідності направлених вимог про сплату заборгованості статті 530 ЦК України, то в зазначеній нормі відсутні конкретні вимоги до форми та змісту, що ставляться до даного виду документів. Також, факт направлення однієї вимоги про сплату заборгованості вже був встановлений апеляційною інстанцією під час розгляду справи № 19/342-07, а тому, в силу приписів ст. 35 ГПК України, не підлягає доведенню знову.

Щодо заперечень відповідача про те, що ТОВ «VauPe»не може бути позивачем у даній справі, оскільки право вимоги за Контрактами № 83 та № 84 від 01.01.2004р. було передано іншій юридичній особі, то дане твердження не підтверджується жодними наявними у справі належними та допустимими доказами.

Враховуючи всі вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Перспектива»(07100, Київська область, м. Славутич, вул. Київський квартал, 130, код ЄДРПОУ 13726164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «VauPe»(Польща, 85-790, Бидгощ, вул. Фордонська, 393) суму основної заборгованості –31 797 (тринадцять одна тисяча сімсот дев’яносто сім) євро 12 центів, неустойку –2 543 (дві тисячі п’ятсот сорок три) євро 77 центів, витрати по сплаті державного мита –343 (триста сорок три) євро 41 цент, витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –315 (триста п’ятнадцять) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя