Рішення № 8531667, 20.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"20" серпня 2009 р. Справа № 6/122-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                      Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/122-09

за позовом          Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

«Київоблгаз», м. Боярка

до Державного підприємства Ірпінського виправного центру №132, смт. Коцюбинське

про стягнення 320 536,98 грн.

Представники сторін:

від позивача: Палькевич Н.С. (довіреність №1-2 від 08.01.2009 року)

від відповідача: Осадча М.М. (довіреність б/н від 08.01.2009 року)

           ОБСТАВИНИ СПРАВИ

          Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства Ірпінського виправного центру №132 (далі за текстом - відповідач) про стягнення 320 536,98 грн., з яких 286 695,63 грн. сума заборгованості за спожитий природний газ у 2009 році, 16 671 грн. 7% штрафу, 10 541,52 грн. пені, 5 351,07 грн. індексу інфляції та 1 277,76 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.05.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.06.2009 року.

У судовому засіданні 18.06.2009р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 09.07.2009р, та 09.07.2009 р. оголошувалась перерва до 20.08.2009 р.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах Договору № 120660-ПГ/09 від 31.12.2008р. (далі за текстом - Договір), укладеного між сторонами. Позивач заявлені вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.

В судовому засіданні 09.07.2009 р. представником позивача подано заяву за №23-2659 від 07.07.2009 р. про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 295 009,42 грн. суми основного боргу та штрафу, пені, інфляційних витрат і 3% річних на суму 33 481,35 грн., з огляду на те, що між сторонами по справі 30.04.2009 р. було підписано додаткову угоду до договору № 120660ПГ/09, якою встановлено цільову надбавку за спожитий природний газ з 01 січня по 12 січня 2009 року у розмірі 12%. У зв'язку з встановленням цільової надбавки у розмірі 12% між сторонами 30.04.2009 було складено коригуючий (додатковий) акт приймання-передачі природного газу, поставленого промисловому підприємству у січні 2009 року, на підставі якого відповідачу було донараховане за спожитий природний газ у січні 2009 року цільову надбавку у розмірі 8 313,79 грн. Отже основна сума заборгованості становить 295 009,42 грн.

Представник відповідача проти позову заперечує з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема, відповідач посилається на той факт, що по-перше, позивачем не надано Акту звірки взаємних розрахунків з відповідачем за поставлений природний газ у січні 2009 року, лютому 2009 року та березні 2009 року. За даними бухгалтерії відповідача кінцевий залишок станом на 01.06.2009 року на користь позивача становить 270 838,97 грн., що підтверджується довідкою №592 від 01.06.2009 року, а тому борг, згідно даних позивача за спожитий газ природний у 2009 році в розмірі 286 695,63 грн., є невірно обрахованим. По-друге, відсутня підстава для притягнення до відповідальності за неналежне виконання зобов'язань в частині оплати за газ природний - вина (згідно ст. 614 Цивільного Кодексу України). А, отже, погодитися з нарахуванням штрафу за несвоєчасну оплату в сумі 16 671,00 грн., пені в сумі 10 541,52 грн., інфляційних в сумі 5 351,07 грн. (разом 32 563,69 грн.) Відповідач також не може. Відповідач здійснює постачання теплової енергії не лише для гуртожитку, де живуть засуджені, але й для населення смт. Коцюбинське. Такі поставки здійснюються на підставі договорів. Для жителів селища теплоносії закупає Управління житлово-комунального господарства «Біличі»на підставі договорів на постачання теплової енергії №107 від 15 жовтня 2002 року, №45 від 01 листопада 2007 року та №63 від 01 листопада 2008 року. З листопада 2006 року по березень 2009 року заборгованість УЖКГ «Біличі»перед відповідачем за отримане для населення тепло становить близько 500 000,00 грн. До боржника було направлено ряд претензійних листів та скарг з вимогами про сплату, а до органів місцевого самоврядування - звернень з проханням у сприянні погашення заборгованості. Крім цього, з УЖКГ «Біличі»як заборгованість по теплопостачанню за попередні періоди, було стягнуто в судовому порядку 113 201,45 грн. Виконавчий лист направлено до відділу ДВС Ірпінського міського управління юстиції, але виконавче провадження зупинено у зв'язку з перебуванням УЖКГ «Бідичі»в Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу України. Відповідач опинився в безвихідній ситуації.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами по справі 31.12.2008р. укладено договір № 120660-ПГ/09 на постачання природного газу для потреб промислових споживачів, відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язується передати споживачу (відповідачу) для власних потреб в 2009 році природний газ, надалі газ, а споживач зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах договору. Відповідно до п. 2.1 Договору, постачальник передає споживачу у січні 2009 р. газ в обсязі до 150000 куб. м.

Відповідно до п. 4.1.1, 4.1.2 Договору Ціна за 1000 куб. м імпортованого природного газу, який перелається споживачу, без врахування тарифів на його транспортування та постачання, без врахування цільової надбавки до тарифу на газ (12%), без врахування витрат НАК "Нафтогаз України" на реалізацію природного газу, становить 1 152,00 грн., крім того ПДВ - 230,40 грн., разом 1 382,40 грн. Крім того споживач сплачує постачальнику: вартість тарифу на транспортування природного газу магістральними трубопроводами для ДК „Укртрансгаз", яка становить 18,90 грн., крім того ПДВ –3,78 грн., разом 22,68 грн. за 1000 куб. м.; тариф на постачання природною газу за регульованим тарифом постачальника, який становить 33,40 грн., крім того ПДВ - 6,68 грн., разом 40,08 грн. за 1000 куб. м; витрати НАК „Нафтогаз України" на реалізацію природного газу, які становлять 121,00 грн., крім того ПДВ - 24,20 грн., разом 145,20 грн. за 1000 куб. м.; збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ у розмірі 12 відсотків (з урахуванням витрат НАК „Нафтогаз України" на реалізацію природного газу) - 152,76 грн., крім того ПДВ - 30,55 грн., разом 183,31 грн. Таким чином, сума до сплати за 1000 куб. м природного газу складає 1 773,67 грн. Ціна за 1000 куб. м газу, видобутого на території України/або відібраного із ПСГ, який передається споживачу, сума до сплати за 1000 куб. м природного газу складає 1 733,57 (одна тисяча сімсот тридцять три гри. 57 коп.)".

Крім того, сторонами по справі були підписані додаткові угоди № 2 від 29.01.2009 р. та № 3 від 30.01.2009 р., відповідно до яких з січня 2009 року ціна за 1000 куб. м природного газу склала 2 464,38 грн., а в разі надання імпортованого газу –2 487,06 грн., а також були внесені зміни до п. 2.1 Договору, згідно якого постачальник передає в лютому 2009 р. газ в обсязі 140000 куб. м.

Так, позивач поставив відповідачу газ в об’ємі 128161 куб. м на загальну суму 315 837,41 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу поставленого промисловому підприємству від 31.01.2009 р., від 28.02.2009 р., від 31.03.2009 р.

На виконання умов договору відповідачем частково здійснено оплату спожитого природного газу на загальну суму 29 141,78 грн. Таким чином, сума заборгованості склала 286 695,63 грн.

Судом встановлено, що 30.04.2009 р. між сторонами по справі було підписано додаткову угоду до договору № 120660ПГ/09, якою встановлено цільову надбавку за спожитий природний газ з 01 січня по 12 січня 2009 року у розмірі 12%. У зв'язку з встановленням цільової надбавки у розмірі 12% між сторонами 30.04.2009 було складено коригуючий (додатковий) акт приймання-передачі природного газу, поставленого промисловому підприємству у січні 2009 року, на підставі якого відповідачу було донараховане за спожитий природний газ у січні 2009 року цільову надбавку у розмірі 8 313,79 грн.

З огляду на те, що відповідачем належним чином не виконано умови договору, про що свідчить відсутність оплати за отриманий газ на користь позивача, таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем становила на день звернення з позовом до суду 295 009,42 грн. - основного боргу.

Згідно частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських зобов’язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною сьомою цієї статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Одним із основних видів господарських зобов’язань є майново-господарські зобов’язання. А згідно ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 ГК України зазначається, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Суб’єктами майново-господарських зобов’язань можуть бути суб’єкти господарювання, зазначені у статті 55 ГК України та інші, наділені господарською компетенцією.

Відповідно до частини першої ст. 55 ГК України суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Відповідно до частини першої ст. 221 ГК України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Відповідно до п.1 частини другої ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, як зазначає ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. А як зазначається в ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Враховуючи той факт, що на момент розгляду справи відповідачем частково сплачено суму основного боргу у розмірі 44 998,43 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень за №74 від 19.02.2009 р., №170 від 30.03.2009 р. та за № 223 від 27.04.2009 р., суд припиняє провадження у частині стягнення основного боргу в сумі 44 998,43 грн. за відсутності предмету спору на підставі п.1-1ст.80 ГПК України.

Згідно ст. 230 ГК України порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п. 6.5 Договору, в разі невиконання споживачем умов п. 5.1 Договору відповідачу за прострочення строку платежу понад тридцять днів нараховується штраф за несвоєчасну оплату за спожитий природний газ в січні-лютому 2009 р. у розмірі 7%, яка нарахована позивачем в сумі 16 671,00 грн.

Крім того, на підставі п. 6.5 Договору споживач (відповідач) зобов’язується (крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, яка нарахована позивачем в сумі 10 541,52 грн., відповідно розрахунку наявному в матеріалах справи.

Згідно ст. 625 ЦК України, відповідні положення, якої застосовуються до учасників господарських відносин, відповідач, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних збитків у розмірі 5 351,07 грн. за період з січня 2009р. по березень 2009 та 3% річних в розмірі 1 277,76 грн. за період з 05.02.2009 р. по 21.04.2009р. відповідно до розрахунку наявному в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 55 ГПК України, суд перевірив правильність нарахування пені, штрафу, інфляційних збитків, 3% річних за заявлений позивачем період. Розрахунок позивача відповідає вимогам законодавства та матеріалам справи.

          Враховуючи викладене, господарський суд визнає позовні вимоги про стягнення 250 010,99 грн. основного боргу, 10 541, 52 грн. пені, 16671,00 грн. штрафу, 5 351,07 грн. інфляційних збитків та 1 277,76 грн. 3% річних, правомірними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач не сплатив належну суму державного мита встановленого чинним законодавством в зв’язку із збільшенням позовних вимог, про що зазначив у своїй заяві та одночасно просить допустити його відстрочення.

          Крім того, зі змісту ч.2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України (в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову) вбачається, що у випадку, коли позовні вимоги задоволені у обсязі, більшому, ніж оплачено держмитом, суд не позбавлений права достягнути решту держмита, приймаючи рішення, чи постанову у справі.          

          Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати по сплаті послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 610, 625, 598 ЦК України, ст. 193, 230, 232 ГК України та ст. ст. 44, 46, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Ірпінського виправного центру №132 (08298, Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, 1, код ЄДРПОУ 08680224) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(08150, Київська область, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072 ) 250 010,99 грн. (двісті п’ятдесят тисяч десять грн. 99 коп.) основного боргу, 10 541,52 грн. (десять тисяч п’ятсот сорок одна грн. 52 коп.) пені, 16671,00 грн. (шістнадцять тисяч шістсот сімдесят одна грн.) штрафу, 5 351,07 грн. (п’ять тисяч триста п’ятдесят одна грн. 07 коп.) інфляційних збитків та 1 277,76 грн. (одна тисяча двісті сімдесят сім грн. 76 коп.) 3% річних, а також судові витрати: державне мито у розмірі 2 838,53 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять вісім грн. 53 коп.) та 266, 63 грн. (двісті шістдесят шість грн. 63 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Достягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз»(08150, Київська область, м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072 ) 83 (вісімдесят три) грн. 14 коп. держмита на користь держави.

4. В частині стягнення основного боргу в розмірі 44 998,43 грн. (сорок чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто вісім грн. 43 коп.) провадження припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя