Рішення № 8531508, 06.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" серпня 2009 р. Справа № 6/133-09

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                      Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 6/133-09

за позовом          Центральної конференції церкви Адвентистів сьомого дня в Україні, м. Київ

до Сквирської міської ради, м. Сквира

про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно

Представники сторін:

від позивача: Гайсан П.Д. (доручення № 33 від 23.06.2009 р.)

відповідача: Сідорський О.П.(доручення №820 від 05.08.2009 р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Центральна конференція церкви Адвентистів сьомого дня в Україні звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Сквирської міської ради Київської області про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме: 3/4 частини жилого будинку №107 по вул.. Рози Люксембург в м. Сквира Київської області жилою площею 34,1 кв. м., розміром 6,38 м х 9,43 м .

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 3/4 частини жилого будинку збудовано общиною Адвентистів Сьомого дня без порушень діючих будівельно-архітектурних, протипожежних та санітарних правил та норм, на орендованій земельній ділянці, але без належного дозволу та затвердженого проекту, позивач вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за власником, який здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була йому відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 25.06.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову не заперечував.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

           За общиною християн Адвентистів сьомого дня в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації зареєстровано право власності на 1\4 частину житлового будинку №107, який знаходиться в м. Сквира вул. Рози Люксембург на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Сквирської державної нотаріальної контори від 20.08.1991р., а 3\4 частини згідно рішення виконкому Сквирської міської ради №2 від 21.01.1991р. передано безкоштовно на баланс общині християн Адвентистів сьомого дня, але право власності не зареєстровано.

Зазначені 3\4 частини будинку общиною було зруйновано і на даному місці в межах присадибної земельної ділянки побудовано житлову прибудову розміром 6,38 х 9,43 кв. м за рахунок чого збільшено загальну площу будинку з 39,20 кв. м на 75,0 кв. м, житлову площу з 16,60 кв. м на 50,70 кв. м. Зазначене будівництво є самочинним, так як воно побудовано без отримання в установленому порядку відповідного дозволу органів місцевого самоврядування та належної технічної документації.

02.04.2009 року представник общини християн Адвентистів сьомого дня звернувся з заявою до Сквирської міської ради щодо оформлення права власності на самочинне будівництво, на яку відповідачем була надана відповідь №381 від 14.04.2009 р., що вказане питання відноситься до компетенції суду.

Відповідно до висновку госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро відділу архітектури і будівництва Сквирської райдержадміністрації №10 від 09.04.2009 р. з урахуванням погодження відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства, Сквирської райСЕС, Сквирського РВ ГУ МНС України в Київській області (копії яких додаються до матеріалів справи) не зафіксовано невідповідностей будівлі архітектурним, протипожежним та санітарним правилам та нормам.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.          

Відповідно до ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

          Відповідно до п. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, будівля, споруда або інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно п.п. 3, 5 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно; на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За таких обставин позовні вимоги щодо визнання права власності є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Центральної конференції церкви Адвентистів сьомого дня в Україні задовольнити повністю.

2.          Визнати за общиною християн Адвентистів сьомого дня (09450, Київська область, м. Сквира, вул. Рози Люксембург, 107) 3/4 частини жилого будинку №107 по вул. Рози Люксембург в м. Сквира Київської області жилою площею 34,1 кв. м., розміром 6,38 м х 9,43 м.

3.          Стягнути з Сквирської міської ради (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Богачевського, 28, код ЄДРПОУ 04054961) на користь Центральної конференції церкви Адвентистів сьомого дня в Україні (04107, м. Київ, вул. Лук’янівська, 9Б, код ЄДРПОУ 14360920) державне мито у сумі 429 (чотириста двадцять дев’ять) грн. 53 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя