Рішення № 8531505, 06.08.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" серпня 2009 р. Справа № 5/035-08/6          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                      Маляренка А.В.

при секретарі                                                                                Поліщук О.Д.

розглянувши справу № 5/035-08/6

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Галафарм», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелека –плюс», м. Вишневе

про стягнення 47 683,32 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ісаєва Д.Д. ( довіреність №15-01-09-Гс від 05.01.2009р.)

від відповідача: Косенко А.П. (довіреність б/н від 05.09.2009 р.)

           ОБСТАВИНИ СПРАВИ

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Галафарм»(далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелека –плюс»(далі за текстом - відповідач) про стягнення 47683,32 грн., з яких 3190,22 грн. пені, 10485,77 грн. збитків та 34007,33 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Рішенням господарського суду від 03.06.2008р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.10.2008 р. зазначене рішення скасовано в частині стягнення збитків в розмірі 10485,77 грн. та викладено в новій редакції, згідно якої на користь позивача стягнуто з відповідача 3124,86 грн. пені, 33342,40 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та судові витрати, в іншій частині відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2009р., судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

          Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2009 року зазначену справу прийнято до провадження та та призначено розгляд справи на 06.08.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 28-44 від 01.02.2007р. щодо здійснення розрахунку за поставлений товар у строки передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано суду заяву про уточнення позовних вимог від 02.05.2008р. № 35-02-08-Гс, відповідно до якої останній зменшує заявлену до стягнення суму та просить суд стягнути з відповідача 3124,86 грн. пені, 33342,40 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами та 10485,77 грн. збитків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з врахуванням уточнення позову підтримав повністю та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву, який міститься в матеріалах справи.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2007 р. між сторонами у справі було укладено договір поставки № 28-44 року (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобов’язався здійснити покупцю (відповідачу) поставку, а відповідач зобов'язався прийняти у власність та оплатити відповідно до умов договору лікарські засоби, вироби медичного призначення, продукцію інших товарних груп (далі за текстом - товар), асортимент, кількість та ціна яких зазначається у видаткових накладних (специфікаціях) позивача, які є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 4.1 договору оплата за поставлений товар може здійснюватися відповідачем у формі: повної або часткової передплати, повної або часткової оплати «по факту»постачання товару покупцеві, відстрочення платежу на різні терміни, що зазначаються у кожній видатковій накладній позивача.

Відповідач зобов'язаний у повному обсязі оплатити кожну партію поставленого товару в строк, що визначається у відповідній видатковій накладній позивача. В разі, якщо у видатковій накладній позивача термін оплати поставленої партії товару не вказаний, відповідач зобов’язаний повністю оплатити товар в строк 30 календарних днів з моменту його прийняття.

Пунктом 4.3 договору передбачена форма оплати за поставлений товар - банківський переказ. Датою оплати товару вважається дата надходження коштів на банківський рахунок позивача.

На виконання умов договору позивач протягом лютого - травня 2007р. поставив відповідачу визначений договором товар на загальну суму 69905,12 грн., а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується накладними переліченими в позовній заяві, які підписані в двохсторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що відповідач повністю розрахувався за поставлений товар. Проте, відповідач порушив встановлені договором строки виконання зобов'язання щодо здійснення своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

З огляду на те, що відповідач порушив своєчасність виконання грошового зобов’язання позивач на підставі п. 5.1 договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати поставленого товару, яка за уточненим розрахунком позивача складає 3124,86 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем уточнений розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а відтак підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами, розмір яких за уточненим розрахунком позивача складає 33342,40 грн.

Згідно п. 9.6 договору в разі прострочення відповідачем повної оплати товару, отриманого від позивача, більше ніж на 15 календарних днів, позивач має право стягнути з відповідача 0,5% від загальної вартості партії товару з простроченої повною оплатою на вищевказаний термін, за кожний день користування відповідачем грошовими коштами позивача.

У відповідності до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно частини 4 ст. 232 ГК України відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами справляються по день сплати сум цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Здійснений позивачем уточнений розрахунок встановлених договором процентів за користування чужими грошовими коштами відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а відтак вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивач посилаючись на п. 5.1 договору просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 15% від загальної вартості товару з простроченою оплатою більш як на 10 календарних днів, сума яких за уточненим розрахунком позивача складає 10485,77 грн.

Згідно п. 5.1 договору, в разі порушення відповідачем терміну повної оплати товару більш ніж на 10 календарних днів, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу, окрім пені, збитки в розмірі 15% від загальної вартості товару простроченого оплатою більш як на 10 календарних днів.

Відповідно до ст. 623 ЦК України встановлено, що боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Частиною 5 ст. 225 ГК України встановлено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

          Статтею 220 Господарського кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

          Відповідно до ст.22 ЦК збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Водночас сума збитків яку просить стягнути позивач передбачена умовами договору не доведена останнім. Позивач не надав жодних доказів того факту яким чином він поніс збитки внаслідок несвоєчасного виконання зобов’язання відповідачем.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Судом встановлено, що відповідач розрахувався повністю за поставлену продукцію лише 16.07.2008 р., проте як поставка продукцію була проведена у період з 14.02.2007 року по 21.05.2008 р., що і змусило позивача звернутись до суду зі стягненням штрафних санкцій передбачених умовами договору. Таким чином, суд не знайшов підстав для задоволення вимоги про стягнення збитків, а отже відмовляє в їх задоволенні.

          Враховуючи викладене, господарський суд визнає позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 3124,86 грн. та 33342, 40 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, правомірними та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню частково.

          Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лелека- плюс»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Жовтнева, 19, код ЄДРПОУ 33220622) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Галафарм" (Київська область, м. Вишневе, вул. Київська, 6, код ЄДРПОУ 30886474) 3124 (три тисячі двадцять чотири) грн. 86 коп. пені та 33342 (тридцять три тисячі триста сорок два) грн. 40 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, а також судові витрати: державне мито у розмірі 364 (триста шістдесят чотири) грн. 67 коп. та 90 (дев’яносто) грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3. В частині стягнення збитків в розмірі 10485 (десять тисяч чотириста вісімдесят п’ять) грн. 77 коп. відмовити. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили. Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя