Рішення № 8530579, 25.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.03.10 р.                     Справа № 34/2                               

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Закритого акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія”, м. Луганськ

до відповідача: Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м. Вугледар,

про стягнення боргу за переробку вугілля в сумі 1254549,88грн., пені у розмірі 132638,57грн., інфляційні нарахування в сумі 255928,18грн., 3% річних в сумі 61765,10грн.

За участю представників сторін:

від позивача – Астанкова Л.М. (за довіреністю)

від відповідача – Білецький В.М. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Закритим акціонерним товариством „Луганська вугільна компанія”, м. Луганськ до Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м. Вугледар про стягнення боргу за переробку вугілля в сумі 1254549,88грн., інфляційні нарахування в сумі 255928,18грн., 3% річних в сумі 61765,10грн., пені у розмірі 132638,57грн.

Позивач заявою від 01 березня 2010р. (вхід. №02-418694) уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 1254549,88грн. – суму основного боргу, 132638,57грн. – пеню, 255928,18грн. – інфляційні нарахування, 61765,10грн – 3% річних.

Зазначена заява була вручена представнику відповідача у судовому засіданні 04.03.2010р. про що мається його особистий підпис у лівому нижньому куті (а.с. 105) та приймається судом до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №864 від 04 грудня 2006року, акти здачі-прийняття робіт, рахунки-фактури, вимогу про виконання зобов’язання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 09.02.2010р. (вхід. №02-41/5502) позов визнає частково в частині стягнення заборгованості на суму 1254051,88грн. Відповідно до застосованої позивачем пені відповідач заперечує у повному обсязі, оскільки позивачем було пропущено строк позовної давності про стягнення пені у сумі 132638,57грн., а також заперечує проти нарахованих 3% річних та інфляційних, у зв’язку із їх неправильним розрахунком.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Між Державним підприємством „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (Замовник) та Закритим акціонерним товариством „Луганська вугільна компанія” (Виконавець) 04 грудня 2006року укладено договір №864 за умова якого Замовник передає Виконавцю рядове вугілля, кількість й якість якого не може перевищувати показники зазначені в Додатку №1, для забезпечення на ЦЗФ. Транспортування вугілля до ЦЗФ – вантажоодержувача по залізниці здійснюється за рахунок Замовника. Виконавець приймає вугілля, збагачує його і передає Замовнику продукти збагачення на станції ЦЗФ – відправника вантажу.

Відповідно до розділу 6 Договору вартість збагачення однієї тонни вугілля за даним Договором вказується в додатку №3 за одну метричну тонну Вугілля й узгоджується щомісяця. Замовник здійснює оплату вартості збагачення прямим банківським переведенням, з відстрочкою платежу не менше 60 днів, на поточний рахунок Виконавця протягом 7-ми календарних днів після надання Виконавцем Акту звіряння по кількості і якості з ТЕС.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що при невиконання або неналежному виконанні зобов’язань за цим договором винна сторона, згідно з діючим законодавством України, відповідає за збитки, заподіяні іншій стороні, і відшкодовує в повному обсязі заподіяні й документально підтверджені витрати. При порушенні умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до п. 7.3 Договору за порушення виконання за цим договором, винна сторона сплачує штрафні санкції у вигляді неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який нараховується неустойка, за кожний день прострочення від вартості неоплачених або невиконаних робіт (неналежного виконання зобов’язань).

Даний Договір набуває чинності з моменту підписання й діє до 31 грудня 2006року. У випадку розірвання Договору до закінчення строку його дії, складається й підписується обома сторонами відповідна угода. (розділ 11 договору).

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Між тим сторонами було підписано Додаток №3 до Договору – вартість збагачення та послуг однієї тонни вугілля відвантаженого на ЦЗФ та 01 січня 2008року було підписано додаткову угоду, якою внесено зміни до Додатку №3 в частині вартості послуг.

Позивачем як доказ виконання зобов’язань надано рахунки-фактури та акти здачі-прийняття робіт, зокрема: рахунок-фактура №--0001513 від 13.12.2007р. на суму 703932,14грн., акт №--00000682 здачі-прийняття робіт від 31.12.2007р. на суму 703932,14грн., рахунок-фактура №--0001510 від 31.12.2007р. на суму 290750,52грн., акт №--00000679 здачі-прийняття робіт від31.12.2007р. на суму 290750,52грн., рахунок-фактура №--0001511 від 31.12.2007р. на суму 112161,85грн., акт №--00000680 здачі-прийняття робіт від 31.12.2007р. на суму 112161,85грн., рахунок-фактура №--00000000001 від 03.01.2008р. на суму 86575,99грн., акт №--00000001 здачі-прийняття робіт від 03.01.2008р. на суму 86575,99грн., рахунок-фактура №--0001521 від 03.01.2008р. на суму 13724,06грн., акт №--00000003 здачі-прийняття робіт від 03.01.2008р. на суму 13724,06грн., рахунок-фактура №--0001820 від 01.03.2008р. на суму 26583,05грн., акт №--00000144 здачі-прийняття робіт від01.03.2008р. на суму 26583,05грн., рахунок-фактура №--0001494 від 28.12.2007р. на суму 196407,54грн., акт №--00000662 здачі-прийняття робіт від 28.12.2007р. на суму 196402,54грн., рахунок-фактура №--0001506 від 31.12.2007р. на суму 34741,20грн., акт №--00000675 здачі-прийняття робіт від 31.12.2007р. на суму 31741,20грн., рахунок-фактура №--0001545 від 31.01.2008р. на суму 36098,30грн., акт №--00000019 здачі-прийняття робіт від 31.01.2008р. на суму 36098,30грн.

У зв’язку із невиконанням умов договору та несплатою рахунків позивач направив на адресу відповідача вимогу №315/03/03 від 08.04.2008р. щодо виконання відповідачем грошового зобов’язання у сумі 1254549,88грн. Дана вимога була отримані відповідачем 18.04.2008р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №254622 (а.с.36).

Відповідно до акту звірки розрахунків за листопад 2008р. та серпень 2009р. відповідач підтвердив суму заборгованості у розмірі 1254549,88грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача господарський суд дійшов до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до п.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до договору.

У частині сьомій ст. 193 Господарського процесуального кодексу визначено, що одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається

Аналогічні положення містить ст.526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.2 ст. 530 цього ж кодексу, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В порушення умов договору, відповідач свої договірні зобов’язання стосовно оплати вугільної продукції належним чином не виконав, поставлене йому вугілля оплатив частково, у зв’язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 1254549,88грн., що підтверджується матеріалами справи. Крім того відповідач наявність заборгованості у розмірі 1254549,88грн. підтвердив актом звіряння за листопад 2008р., за серпень 2009р. та визнає його у відзиві на позовну заяву.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором №864 від 04 грудня 2006року в наслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1254549,88грн.

Відтак позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 1254549,88грн. за договором про збагачення рядового вугілля обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що ним погашена сума у розмірі 498грн. за тих підстав, що наданий проект угоди про припинення зобов’язання сторонами не підписаний.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитору зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв”язку із тим, що договором чітко не встановлений строк сплати збагаченого вугілля, суд дійшов до висновку, що вимога про виконання грошового зобов’язання від 08.04.2008р. є пред’явлення відповідачу вимоги в розуміння ч.2 ст. 530 ЦК України, а тому обов’язок по сплаті збагаченого рядового вугілля у відповідача настав 26.04.2008р. (18.04.2008р. + 7 днів).

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 255928,18грн., 3% річних за прострочку виконання грошових зобов’язань в сумі 61765,10грн. є арифметично вірними та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 132638,57грн. відповідно до п. 7.3 Договору підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Відтак посилання відповідача на ст. 261 Цивільного кодексу України , якою передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та на п. 1. ст. 258 цього ж кодексу, якою встановлено встановлено, що позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) судом не приймається, оскільки в акті звірки розрахунків за серпень 2009р. відповідач визнав суму боргу у розмірі 1254549,88грн. тим самим перервав перебіг позовної давності. Відтак розрахунок позивача здійснений за період з 15.06.2009р. по 12.08.2009р. є вірним та в межах строку передбаченого законодавством.

Суд вважає за необхідне зменшити розмір пені заявлену позивачем до стягнення на 50% до 66319,29грн. виходячи з наступного.

Пунктом п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу встановлює, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора.

Господарський суд користуючись правом, передбаченим ч.1 ст. 233 Господарського кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне зменшити розмір пені до 66319,29грн. оскільки відповідач не заперечує проти свого обов’язку сплатити борг за отриману вугільну продукцію, а також враховуючи те, що позивачем нараховані до стягнення 3% річних та інфляційні на загальну суму 317693,28грн, як заходи впливу на правопорушника.

З огляду на зазначене та з урахуванням матеріальних інтересів сторін і ступінь вини відповідача у виникненні спору суд задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені частково у розмірі 66319,29грн.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача .

На підставі ст. ст.258, 259, 261, 526, 527, 530, 610, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82,83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія”, м. Луганськ до Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”, м. Вугледар про стягнення боргу за переробку вугілля в сумі 1254549,88грн., пені в сумі 132638,57, інфляційні нарахування в сумі 255928,18грн., 3% річних в сумі 61765,10грн. задовольнити частково.

Стягнути Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м. Вугледар, код ЄРПОУ 34032208, р/р2600003518683 в філіалі „Укрексімбанку” в м. Донецьку, МФО 334817) на користь Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”(91021, м. Луганськ, вул. Совєтская, 18, р/р 26005310780201 у АБ „Південний”, м. Одеси, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32474386) суму боргу у розмірі 1254549,88грн., пеню у розмірі 66319,29грн. інфляційні нарахування в сумі 255928,18грн., 3% річних у сумі 61765,10грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1” (85670, Донецька область, м. Вугледар, код ЄРПОУ 34032208, р/р2600003518683 в філіалі „Укрексімбанку” в м.Донецьку, МФО 334817) на користь Державного підприємства „Шахтоуправління „Південнодонбаське №1”(91021, м. Луганськ, вул. Совєтская, 18, р/р 26005310780201 у АБ „Південний”, м. Одеси, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32474386) державне мито в розмірі 16385,63грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя