Рішення № 85270761, 30.10.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3490/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"30" жовтня 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючої – судді Ротар М.М., при секретарі Гавриловій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог Універсальна товарно-сировинна біржа про визнання правочину дійсним

встановив

16 серпня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору міни нерухомого майна дійсним, в якому вказала, що 17 серпня 1999 року вона уклала з ОСОБА_2 , яка діяла від свого ім`я та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 договір міни, згідно якого передала у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передали у власність ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 . Мотивуючи свої позовні вимоги позивач зазначила, що даний договір був укладений між нею та ОСОБА_2 , яка діяла від свого ім`я та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в письмовій формі і зареєстрований на Вознесенській Універсальній товарно-сировинній біржі 17.08.1999 року за №519, ніхто із сторін угоди її не оспорює і всі умови договору виконані. Посилаючись на те, що відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення договору, а також на те, що всі умови договору виконані, позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду від 04.09.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, справу призначено до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, від неї на адресу суду надійшла заява, в якій вона просить розглядати справу у її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що 17 серпня 1999 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2 , яка діяла від свого ім`я та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 договір міни, згідно якого передала у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 житловий будинок АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 передали у власність ОСОБА_1 житловий будинок АДРЕСА_1 . Договір міни був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діяла від свого ім`я та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в письмовій формі і зареєстрований на Вознесенській Універсальній товарно-сировинній біржі 17.08.1999 року за №519.

Відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (2004 року), останній застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Тому в даному випадку застосуванню підлягає Цивільний Кодекс України 1963 року. Згідно до ст. 227 ЦК України (1963 року) договір купівлі-продажу будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Згідно ч.2 ст.47 ЦК України, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права і інтересу, а тому обраний позивачкою спосіб захисту цивільного права шляхом визнання угоди дійсною є вірним і може бути застосований судом, оскільки від цього залежить виникнення у неї права власності на житловий будинок.

Таким чином, оскільки сторони по договору міни нерухомого майна повністю виконали свої обов`язки по цьому договору, а нотаріально посвідчити договір неможливо, суд вважає необхідним визнати дійсним вказаний договір міни.

Керуючись ст. ст. 4, 14, 81, 223, 259, 263, 265, 273 ЦПК України, суд

ухвалив

позовні вимоги - задовольнити.

Визнати ДІЙСНИМ договір міни житлового будинку АДРЕСА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 , укладений 17.08.1999 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діяла від свого ім`я та від імені неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та зареєстрований 17 серпня 1999 року на Вознесенській Універсальній товарно-сировинній біржі за №519.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя М.М. Ротар