Рішення № 85264274, 21.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000118

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.,

представника відповідачів ОСОБА_1 ,

представника третьої особи ОСОБА_2 В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку загального позовного провадження справу за первісним позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за первісним позовом – Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» про зобов`язання до вчинення дій та за зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

в с т а н о в и в:

10.01.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Галицької районної адміністрації Львівської міської ради код ЄДРПОУ 20847537, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Ф.Ліста, 1 (далі – позивач за первісним позовом) до ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 (далі – відповідачі за первісним позовом), в якому просить суд зобов`язати відповідачів співвласників квартири АДРЕСА_2 за власні кошти привести квартиру АДРЕСА_3 до попереднього стану: демонтувати самовільно влаштовану надбудову, сходи, відновити перекриття конструкції даху та покрівлю над житловою кімнатою пл.19,2 кв.м. квартири АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 15.01.2019 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 06.02.2019 суддя відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 27.03.2019 суд повернув зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівське комунальне підприємство “Старий Львів” у справі за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою від 10.04.2019 суд продовжив строки підготовчого провадження.

Ухвалою від 16.05.2019 суд прийняв до провадження зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження до спільного розгляду з первісним позовом у справі №1.380.2019.000118 за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зобов`язання до вчинення дій.

Ухвалою від 27.06.2019 суд залучив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за первісним позовом Львівське комунальне підприємство “Старий Львів” (далі – третя особа).

Ухвалою від 07.08.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що відповідачі за первісним позовом здійснили будівельні роботи без дозвільної документації та не виконали в добровільному порядку розпорядження позивача «Про приведення квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану», а тому позивач за первісним позовом звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідачі за первісним позовом подали відзив на позовну заяву, в якому зазначили, що позивач за первісним позовом протиправно вимагає привести до первинного стану, який на даний час існує – отвір зі сходами для виходу на горище, над кімнатою, площею 19 кв.м. Відповідно до чинного законодавства роботи по зміні покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами не потребують отримання дозволу. Крім цього, у позивача за первісним позовом відсутнє право на звернення до суду з відповідним позовом.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що розпорядження є незаконним, оскільки позивач за первісним позовом просить привести до первинного стану, який на даний час існує – отвір зі сходами для виходу на горище, над кімнатою, площею 19 кв.м. Відповідачі за первісним позовом здійснили ремонт покрівлі за власні кошти у власній квартирі і жодних будівельних робіт не проводили, оскільки горище під дахом і дах існували у квартирі завжди. Жодних погіршень умов не відбулось, а навпаки стан будинку і даху покращився. Крім цього, розпорядження прийняте за відсутності у позивача повноважень та без належних доказів, а також за відсутності відповідачів за первісним позовом. Позивач за первісним позовом порушив процедуру під час прийняття оскарженого розпорядження. До того ж, оскільки вихід на горище є лише з кімнати відповідачів за первісним позовом площею 19 кв.м., то прав інших осіб такий не порушує та не загрожує навколишньому середовищу.

16.05.2019 позивач за первісним позовом подав відзив на зустрічний позов, в якому зазначив, що жодних сходів для виходу на горище, кімнати на четвертому поверсі чи навіть люку для виходу на горище із квартири АДРЕСА_3 у технічному паспорті не зазначено. Проте, на поверховому плані, долученому до первісного позову, та фотосвітлинах зображено сходи та влаштовану кімнату. Факт самовільного проведення робіт підтверджується і постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові. Відповідачі за первісним позовом жодних дозвільних документів на здійснення реконструкції квартири АДРЕСА_2 не надали. Також вказав, що розпорядження надіслано відповідачам за первісним позовом 08.11.2018, що підтверджується квитанцією, а тому посилання відповідачів за первісним позовом, що вони отримали таке лише 12.03.2019 не відповідає дійсності.

Позивач за первісним позовом явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідачів в судовому засіданні за первісним позовом зустрічні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Просила суд відмовити в задоволенні первісного позову повністю, а зустрічний позов задовольнити повністю.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом підтримав та просив їх задовольнити. Просив суд первісний позов задовольнити повністю, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності №Г-05342 від 12.03.1996 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 64.4 кв.м.

04.10.2018 Львівське комунальне підприємство “Старий Львів” склало акт обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_2 . В акті зазначено про самочинне проведення надбудови із пробиттям перекриття в кімнаті пл. АДРЕСА_4 . із влаштуванням сходів.

23.10.2018 згідно з витягом із протоколу №37 засідання міжвідомчої комісії Галицького району вирішено: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – співвласникам квартири АДРЕСА_2 за власні кошти привести квартиру АДРЕСА_3 до попереднього стану: демонтувати самовільно влаштовану надбудову, сходи, відновити перекриття конструкції даху та покрівлю над житловою кімнатою пл. 19.2 кв.м. квартири АДРЕСА_2 .

05.11.2018 розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №367 «Про приведення квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану» (далі – оскаржене розпорядження) зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_4 – співвласників квартири АДРЕСА_2 за власні кошти привести квартиру АДРЕСА_3 до попереднього стану: демонтувати самовільно влаштовану надбудову, сходи, відновити перекриття конструкції даху та покрівлю над житловою кімнатою пл. 19.2 кв.м. квартири АДРЕСА_2 в термін до 20.11.2018.

23.11.2018 Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» скерувало попередження №782 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про добровільний порядок приведення квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану.

28.11.2018 Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» склало акт про те, що співвласниками квартири АДРЕСА_3 не виконано розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №367 від 05.11.2018.

У зв`язку з невиконанням в добровільному порядку розпорядження, позивач за первісним позовом звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідачі за первісним позовом, вважаючи розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №367 від 05.11.2018 протиправним, подали до суду зустрічний позов про визнання його протиправним та скасування.

При вирішенні вказаних позовів по суті суд виходив з такого.

Щодо права позивача за первісним позовом на звернення з відповідним позовом, суд зазначає таке.

Відповідно до п.1.1 Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням Львівської міської ради від 01.11.2016 №977 (далі – Положення №977) Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (надалі – районна адміністрація) є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали Львівської міської ради від 26.05.2016 № 505 “Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів“, утвореним відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні“.

У вказаному Положенні передбачені повноваження Галицької районної адміністрації, до яких, зокрема, належать:

- здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам (п.4.34.);

- звернення до судових органів з позовними заявами, скаргами щодо справ про виселення громадян з жилих приміщень, у яких вони незаконно проживають; визнання осіб такими, які втратили право на користування жилими приміщеннями; щодо фактів самочинного будівництва; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень (п.4.66.).

Як орган місцевого самоврядування позивач відповідно до ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, вказаним та іншими законами до їх відання.

У ст. 30 вказаного Закону передбачено, зокрема, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Чинне законодавство передбачає перелік об`єктів, що утворюють житловий фонд.

Відповідно до ст. 4 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

З урахуванням вимог ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», можна зробити висновок, що Державний житловий фонд, окрім іншого, - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд.

У ст. 16 ЖК Української РСР до компетенції виконавчих органів місцевих рад віднесено здійснення державного контролю за використанням і схоронністю житлового фонду (ч. 1 ст. 30); керування житловим господарством, забезпечення правильної експлуатації і схоронності жилих будинків, що є у віданні Ради, організація їх капітального і поточного ремонту.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що виконавчий орган органу місцевого самоврядування - Галицька районна адміністрація Львівської міської ради - у межах своїх повноважень має право на звернення до суду про демонтаж самочинного будівництва для забезпечення правильної експлуатації та схоронності вказаного майна згідно з делегованими Львівською міською радою повноваженнями.

Щодо аргументів позивача за первісним позовом про те, що проведення будівельних робіт є самочинним будівництвом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

У ч.1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Суб`єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи (ч.1 ст.325 ЦК України).

Як встановив суд, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 .

Згідно з ч.2 ст.319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.5 ст.319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

У ч.1 ст.376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З аналізу наведеної норми вбачається, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом за наявності хоча б однієї із таких умов:

1) вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) вони збудовані або будуються без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) вони збудовані або будуються без належно затвердженого проекту;

4) вони збудовані або будуються з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Підставою для приведення до попереднього стану квартири позивач за первісним позовом в оскарженому розпорядженні зазначає відсутність дозвільних документів на проведення будівельних робіт.

Суд встановив, що виконання будівельних робіт підтверджується актом обстеження технічного стану будинку (квартири) АДРЕСА_2 від 04.10.2018, в якому зазначено про самочинне проведення надбудови із пробиттям перекриття в кімнаті площею 19,2 кв.м із влаштуванням сходів.

Відповідачі за первісним позовом не надали належних та достатніх доказів, які б спростували доводи позивача за первісним позовом про відсутність у них дозвільних документів на проведення будівельних робіт.

Суд також зазначає, що відповідно до постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Львові у справі про адміністративне правопорушення №0006-вих-2238/95 від 10.05.2017 ОСОБА_3 згідно з даними реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, станом на момент проведення перевірки відомості про видачу дозволу на право проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_5 –відсутні, що в свою чергу, кваліфікується як виконання будівельних робіт без дозволу про початок виконання зазначених робіт, чим порушені вимоги п.3 ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобулівної діяльності та абз.4 п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466. З таких підстав, ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.9 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідачі за первісним позовом, в свою чергу, не подали доказів скасування такої постанови в адміністративному чи судовому порядку.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що проведені відповідачами за первісним позовом будівельні роботи у квартирі АДРЕСА_2 є самочинним будівництвом.

Щодо наявності підстав для приведення квартири АДРЕСА_3 до попереднього стану: демонтування самовільно влаштованої надбудови, сходів, відновлення перекриття конструкції даху та покрівлі над житловою кімнатою пл.19,2 кв.м. квартири АДРЕСА_2 , суд зазначає таке.

Згідно з ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що нерухоме майно підлягає знесенню за відсутності можливості провести відповідну перебудову і лише у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.

При цьому, вказані обставини підлягають доказуванню відповідним органом місцевого самоврядування, який звертається з позовом до суду про знесення нерухомого майна у відповідності до положень статей 73-77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Із змісту оскарженого розпорядження вбачається, що за результатом розгляду листа третьої особи від 11.10.2018 №1.7-31346-31, керуючись «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом №76 від 17.05.2005 Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства, враховуючи відсутність дозвільних документів, захоплення прибудинкової території, зокрема: 1)затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (протокол №37 від 23.10.2018); 2) відповідачам за первісним позовом за власні кошти привести відповідну квартиру до попереднього стану: демонтувати самовільно влаштовану надбудову, сходи, відновити перекриття, конструкції даху та покрівлю на житловою кімнатою пл.19,2 кв.м. квартири АДРЕСА_2 ; 4) у випадку невиконання пункту 2 в добровільному порядку юридичному відділу адміністрації звернутись з позовною заявою в суд про приведення квартири АДРЕСА_3 до попереднього стану: демонтувати самовільно влаштовану надбудову, сходи, відновити перекриття, конструкції даху та покрівлю на житловою кімнатою пл.19,2кв.м. квартири АДРЕСА_2 .

У витязі з протоколу №37 засідання міжвідомчої комісії від Галицького району від 23.10.2018 зазначено про заслуховування листа третьої особи від 11.10.2018 №1.7-31346-31 щодо самовільної реконструкції квартири АДРЕСА_2 . За результатом заслуховування вирішено відповідачам за первісним позовом за власні кошти привести відповідну квартиру до попереднього стану: демонтувати самовільно влаштовану надбудову, сходи, відновити перекриття, конструкції даху та покрівлю на житловою кімнатою пл.19,2 кв.м. квартири АДРЕСА_2 .

В акті обстеження технічного стану будинку (квартири) АДРЕСА_3 на АДРЕСА_5 від 04.10.2018 зазначено, що комісією проведено обстеження технічного стану будинку і встановлено, в графі 2 «Суть перепланування» самочинно проведена надбудова із пробиттям перекриття в кімнаті пл. 19,2 АДРЕСА_6 із влаштуванням сходів. В розділі ІІІ «Висновки комісії» в графі «зачіпаються інтереси інших мешканців квартир (не зачіпаються)» будь-які відомості відсутні.

Аналіз вказаних доказів дає суду підстави для наступних висновків.

Позивач за первісним позовом та третя особа не встановили фактів, що таке самочинне будівництво суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, а також проведене з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Позивач за первісним позовом також не звертався до суду з позовом про проведення перебудови об`єкта самочинного будівництва.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом не встановив обставин, які передують зверненню до суду із позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва.

Суд також зазначає, що у висновку про стан несучих конструктивних елементів квартири від 10.05.2019, складеному експертом технічних обстежень будівель і споруд ОСОБА_6 встановлено, що стан квартири АДРЕСА_2 в цілому визначений як задовільний. Технічний стан квартири на підставі проведеного інженерного обстеження, в цілому відповідає прогнозованому – придатний для подальшої експлуатації. Розширення приміщень квартири АДРЕСА_2 , відповідає будівельним, санітарно-технічним та протипожежним нормам. За результатами проведення технічного обстеження об`єкта встановлено його відповідність вимогам надійності і можливість його безпечної експлуатації.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що в акті обстеження технічного стану будинку (квартири) АДРЕСА_2 від 04.10.2018, затвердженого директором третьої особи зазначено про те, що стан несучих конструкцій в квартирі в задовільному стані.

Суд відхиляє доводи позивача за первісним позовом про те, що відповідачам за первісним позовом відомо про оскаржене розпорядження раніше ніж 12.03.2019, оскільки в матеріалах справи є лише підтвердження про його надіслання 08.11.2018, проте докази вручення такого розпорядження позивач за первісним позовом не подав.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що підстави вимагати в судовому порядку приведення квартири до попереднього стану у позивача за первісним позовом відсутні.

В свою чергу, оскаржене розпорядження з врахуванням встановлених судом обставин не відповідає критеріям правомірності, закріплених в ч.2 ст.2 КАС України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених вимог первісного позову та вимог зустрічного позову, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні первісного позову необхідно відмовити повністю, а зустрічний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України з позивача за первісним позовом за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь кожного з відповідачів за первісним позовом судовий збір в розмірі 768,40 грн., сплаченого відповідно до платіжних документів №102 від 22.04.2019, №ПН 4428 від 19.03.2019.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні первісного позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача за первісним позовом Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» про зобов`язання до вчинення дій відмовити повністю.

Зустрічний позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №367 «Про приведення квартири АДРЕСА_2 до попереднього стану».

Стягнути з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради код ЄДРПОУ 20847537, місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Ф.Ліста, 1 на користь ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. та на користь ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 29.10.2019.

Суддя А.Г. Гулик