Рішення № 85264278, 23.10.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №813/6177/15

23 жовтня 2019 року

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Ходань Н.С.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Квасниці Н.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДПС у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юзви Назарія Богдановича про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулася до суду з позовом до ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області(місцезнаходження: 79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Юзви Назарія Богдановича (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул Липинського 3/2), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000891702 від 09.11.2015.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 у справі № 813/6177/15 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 09.11.2015 №0000891702. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі №876/7408/16 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 у справі № 813/6177/15 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №К/9901/31087/18 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 у справі № 813/6177/15 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі у справі №876/7408/16 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Верховним Судом матеріали адміністративної справи № 813/6177/15 надіслано Львівському окружному адміністративному суду, відповідно до супровідного листа від 06.06.2019 №813/6177/15/26697/19.

Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, вказав на те, що судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином, яка саме обставина, із перелічених у пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, слугувала підставою для проведення документальної позапланової перевірки. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що у позивача не виникло доходу за результатом розірвання договору дарування. Але з аналізу акта перевірки неможливо зрозуміти дохід, який на думку податкового органу, повинен був задекларувати позивач виник в наслідок отримання дарунку, чи в наслідок його повернення. У договорах дарування є роз`яснення нотаріуса позивачу, що позивач повинен задекларувати дохід у вигляді подарунку до 01.05.2014 і самостійно сплатити податок у розмірі 5 % з доходу, а також подати до податкового органу податкову декларацію. Судами не встановлено, чи виконав позивач цей обов`язок, чи повинен позивач декларувати подароване майно, враховуючи його наступне повернення. В матеріалах справи відсутні витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з яких можливо відслідкувати чи був здійснений перехід права власності в наслідок дарування нерухомого майна. В даному випадку не встановлено підстави для проведення перевірки, дотримання вимог щодо проведення перевірки, факти, які перевірялись, джерела відомостей, на підставі яких встановлено факти, підстави для нарахування податку з доходів фізичних осіб, розрахунок штрафних санкцій. Тому суд першої інстанції зобов`язаний під час нового розгляду справи врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване та законне рішення.

01.07.2019 після автоматизованого розподілу для розгляду справи визначено суддю Лунь З.І.

Ухвалою від 03.07.2019 прийнято справу до свого провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження на 24.07.2019.

Ухвалою від 24.07.2019 зобов`язано Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округа Юзви Назарія Богдановича (вул. Липинського, 3/2, м. Львів, 79058 ) надати суду копії належним чином засвідчених документів, а саме:

- договору дарування нежитлової будівлі від 10.06.2013, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрованого у реєстрі за №1569 та документів, на підставі яких був посвідчений цей договір;

-договору про розірвання договору дарування нежитлової будівлі від 21.09.2013, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрованого у реєстрі за №2847 та документів, на підставі яких був посвідчений цей договір;

-договору дарування нежитлової будівлі від 10.06.2013, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрованого у реєстрі за №1567 та документів, на підставі яких був посвідчений цей договір;

-договору про розірвання договору дарування нежитлової будівлі від 21.09.2013, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрованого у реєстрі за №2845 та документів, на підставі яких був посвідчений цей договір;

-надати інформацію письмовій формі про те, чи на підставі договору дарування нежитлової будівлі від 10.06.2013, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрованого у реєстрі за №1569 та договору дарування нежитлової будівлі від 10.06.2013, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , зареєстрованого у реєстрі за №1567 відбувся перехід права власності та чи було зареєстровано право власності у Державному реєстрі речових прав на зазначені у договорах об`єкти на ім`я ОСОБА_2 .

Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округа Юзвою Назарієм Богдановичем надано докази, які витребовувались судом.

Протокольною ухвалою суду допущено заміну первинного відповідача у справі, Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, правонаступником - Головним управлінням ДФС у Львівській області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Львівській області

Ухвалою від 30.09.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за наслідками проведеної ДПІ у Сихівському районі м. Львова документальної позапланової невиїзної перевірки було складено акт від 15.10.2015 №928/17-02/2499708942, згідно з висновками якого встановлено порушення ОСОБА_2 п. 167.2 ст.167, пп.172.1, 172.4, 172.8 ст.172 Податкового кодексу України і донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 126125,5 грн, а також порушення пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, ст.179 Податкового кодексу України. На підставі вказаного акта перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов`язання на 157826,94грн, з яких 12625,55грн. - за основним платежем, 31701,39грн. - за штрафними санкціями. З посиланням на норми ст.ст.651, 654, 717, 727 Цивільного кодексу України, Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 № 282/20595, ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» стверджує про неправильне застосування відповідачем положень ст.172 Податкового кодексу України до правовідносин, що виникли в результаті розірвання 21.09.2013 договорів дарування нежитлових будівель, укладених 10.06.2013 року між ОСОБА_3 (Дарувальник) та ОСОБА_2 (Обдаровувана) та посвідчених приватним нотаріусом Юзвою Н.Б. за реєстровими №№1567 та 1569. Вважає, що вжитий у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» термін «перехід» є суто технічним терміном і використовується лише тому, що інших дій того, щоб зареєструвати повернення права власності дарувальнику в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно немає. Тому прийняте оскаржене податковеповідомлення-рішення є протиправнии і підлягає скасуванню.

На заперечення позовних вимог від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідно до наявної податкової інформації платник податків - фізична особа ОСОБА_2 протягом періоду, що підлягав перевірці, отримала доходи, які згідно з Податковим кодексом України підлягають включенню до загального місячного (річного) доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи. Згідно з інформацією з ЦБД ДРФО України та наданих позиваче копій документів гр. ОСОБА_2 у 2013 році отримано дохід у вигляді дарування нежитлових будівель на загальну суму 2522511,00грн. Згідно з договором дарування від 10.06.2013 дарувальник ОСОБА_3 передає безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 нежитлову будівлю під.літ.Ф-3-адміністративно-гіобутовий комплекс, загальною площею 954,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якої 1446469,0 грн. Нежитлова будівля належить Дарувальнику ( ОСОБА_3 ), витяг про державну реєстрацію прав від 25.05.2011 №30072845, реєстраційний номер 33734816. Позивач зареєструвала право власності на нежитлову будівлю 10.06.2013, номер запису 1241702. Згідно з договором дарування від 10.06.2013 дарувальник ОСОБА_3 передає безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 нежитлову будівлю під.літ.Т-1-цех металургійної переробки- металобрухту кольорових металів, загальною площею 6104,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . АДРЕСА_2 . вартість якої 1076042,00грн. Нежитлова будівля належить Дарувальнику ( ОСОБА_3 ), витяг про державну реєстрацію прав від 25.05.2011 №30073221. реєстраційний номер 33734251. Водночас, відповідно до договорів від 21.09.2013 про розірвання договорів дарування нежитлових будівель від 10.06.2013 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повертаються: свідоцтва на право власності від 23.05.2011р., витяг про державну реєстрацію прав від 25.05.2011 №30072845, нежитлову будівлю під.літ.Ф-3-адміністративно - побутовий комплекс, загальною площею 954,2 кв.м., вартість якої 1446469,00грн. за адресою АДРЕСА_2 . АДРЕСА_2 . АДРЕСА_2 ; свідоцтво на право власності від 23.05.2011 витяг про державну реєстрацію прав від 25.05.2011 № 30073221, нежитлову будівлю під. літ.Т-1-цех металургійної переробки металобрухту кольорових металів, загальною площею 6104,4 кв.м. за адресою мЛьвів АДРЕСА_3 . АДРЕСА_2 , вартість якої 1076042,00грн. При цьому, згідно ст.654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов`язаний повернути дарунок у натурі (п.5 ст.727 Цивільного кодексу України). При розірванні фізичними особами - резидентами договору дарування нерухомого майна, за наслідками якого відбувається перехід права власності, об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб виникає у тієї фізичної особи, яка за таким договором виступає продавцем, та оподатковується з урахуванням вимог ст.172 Податкового кодексу України. Проведеним аналізом посвідчених договорів дарування від особи, що не є членом сім`ї першого ступеня споріднення, які були розірвані, встановлено, що обдаровувана фізична особа, а саме ОСОБА_2 набула право власності на подароване їй майно. На підставі наведеного відповідач вважає, що висновки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України є обґрунтованими і прийняті на їх основі податкове повідомлення-рішення є правомірними. Представник відповідача таку позицію підтримала, просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юзва Н.Б. надав пояснення.У поясненнях зазначено, що 10.06.2013 за реєстровими номерами 1567 та 1569 нотаріусом було посвідчено договори дарування, за якими ОСОБА_3 (Дарувальник) передав безоплатно у власність ОСОБА_2 (Обдаровуваній), а остання прийняла у дарунок нежитлові будівлі. 21.09.2013 за реєстровими номерами НОМЕР_1 та 2847 ним було посвідчено договори про розірвання вказаних договорів. З посиланням на загальні правила припинення договірних зобов`язань та розірвання договорів (статті 214, 598, 599, 651, 653, 654 Цивільного кодексу України, п. 7 глави 1 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 №282/20595) зазначає про те, що внаслідок укладення сторонами договору про розірвання нотаріально посвідченого договору відбувається припинення зобов`язань за договором. Розірвання договору дарування є правовою підставою припинення права власності на дарунок у обдаровуваної. Наслідком такого розірвання є застосування реституції, тобто повернення сторін у первинний стан, у зв`язку з чим, обдаровувана зобов`язана повернути дарувальнику річ, що є предметом договору, у натурі з урахуванням можливого природного зносу за період її перебування в обдаровуваної. Коли сторони договору дарування вирішили за взаємною згодою укласти договір про розірвання укладеного ними договору, алгоритм дій нотаріуса передбачений п. 7 глави 1 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, пп.7.7. пункту 7 глави 14 Розділу II якого передбачено, що правовстановлюючий документ повертається відчужувачу майна. Оскільки законодавством не встановлено порядку реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно повернення права власності попередньому власнику, то нотаріус як державний реєстратор при реєстрації розірвання договору дарування реєструє право власності на повернене майно не через припинення або скасування державної реєстрації права, а через «перехід», оскільки інших варіантів Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено. Вказує, що при розірванні фізичними особами-резидентами договору дарування нерухомого майна відбувається припинення права власності на дарунок у обдаровуваної, а не перехід права власності, наслідком чого є повернення сторін у первинний стан. В такому випадку обдаровувана не отримала жодного доходу в рамках податкового законодавства і порядок оподаткування згідно зі ст. 172 Податкового кодексу України не застосовується. За таких обставин вважає позов обґрунтованим.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Третя особа, Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Юзва Н.Б., у судове засідання не з`явився, проте, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, також зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Суд встановив таке.

10.06.2013 за реєстровим №1569 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округа Юзвою Н.Б. було посвідченого Договір дарування нежитлової будівлі, за яким ОСОБА_3 (Дарувальник) передав безоплатно у власність ОСОБА_2 (Обдаровуваної), а ОСОБА_2 прийняла у дарунок нежитлову будівлю під літ.«Ф-3» - адміністративно-побутовий корпус, загальною площею 954,2 кв.м.

21.09.2013 за реєстровим №2847 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. було посвідченого Договір про розірвання вказаного Договору дарування нежитлової будівлі, за яким ОСОБА_2 повернула ОСОБА_3 нежитлову будівлю, яка була дарунком.

10.06.2013 за реєстровим №1567 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. було посвідченого Договір дарування нежитлової будівлі, за яким ОСОБА_3 (Дарувальник) передав безоплатно у власність ОСОБА_2 (Обдаровуваної), а ОСОБА_2 прийняла у дарунок нежитлову будівлю під літ.«Т-1» - цех металургійної переробки металобрухту кольорових металів, загальною площею 6104,4 кв.м.

21.09.2013 за реєстровим №2845 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Н.Б. було посвідченого Договір про розірвання вказаного Договору дарування нежитлової будівлі, за яким ОСОБА_2 повернула ОСОБА_3 нежитлову будівлю, яка була дарунком.

ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_2 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 15.10.2015 №928/17-02/ НОМЕР_2 , про результати позапланової невиїзної перевірки, у висновках якого встановлено порушення, а саме:

- п.167.2 ст.167, пп.172.1, 172.4, 172.8 ст.172 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим донараховано податок на доходи фізичних осіб у сумі 126125,55грн;

- пп.49.18.4 п.49.18 ст.49, ст.179Податкового кодексу України (неподання податкової декларації про доходи та майновий стан за 2013рік).

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова 09.11.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000891702, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 157826,94 грн, з яких 126125,55грн - за основним платежем, 31701,39грн - за штрафними санкціями.

Позивач податкове повідомлення-рішення від 09.11.2015 №0000891702 в адміністративному порядку не оскаржувала.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про одержання ОСОБА_2 доходу внаслідок розірвання договорів дарування та переходу у зв`язку з цим права власності на подароване їй майно, що зумовлювало подання нею податкової декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік та відображення у додатку 2 до податкової декларації відомостей у вигляді доходу від продажу нерухомого майна.

До таких висновків відповідач дійшов, провівши аналіз договорів дарування, які були розірвані.

Позивач не погодився з податковим повідомленням- рішення, звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.

При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.

Верховний Суд, скасовуючи рішення судів у цій справі, у своїй постанові від 14.05.2019 у справі №К/9901/31087/18 зазначає, що у справі судами не встановлено, чи виконав позивач цей обов`язок, чи повинен позивач декларувати подароване майно, враховуючи його наступне повернення, не встановлено підстави для проведення перевірки, дотримання вимог щодо проведення перевірки, факти, які перевірялись, джерела відомостей, на підставі яких встановлено факти, підстави для нарахування податку з доходів фізичних осіб, розрахунок штрафних санкцій. Також у матеріалах справи відсутні витяги з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з яких можливо відслідкувати чи був здійснений перехід права власності в наслідок дарування нерухомого майна.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012року №296/5 Про затвердження Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.164.1 ст.164 Податкового Кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно з п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст.168 цього ж Кодексу, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Згідно з п. 172.2 ст. 172 цього ж Кодексу, дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в п.172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 цього Кодексу.

У такому самому порядку оподатковується дохід від продажу (обміну) об`єкта незавершеного будівництва.

Згідно з п.172.4 ст. 172 цього ж Кодексу, під час проведення операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору та щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи інформацію про його вартість та суму сплаченого податку в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Згідно з п.172.8 ст.172 цього ж Кодексу, для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об`єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.

Судом не враховуються обґрунтування сторонами та третьою особою вимог та заперечень із посилання на норми ЦК України, оскільки згідно з ч. 2 ст. 1 цього ж Кодексу, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Судом враховуються обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки при розірванні 21.09.2013 сторонами договору дарування нежитлової будівлі між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 таке майно повернулося попередньому власнику, не створивши при цьому для ОСОБА_2 , жодних зобов`язань окрім повернення майна, одержаного нею як дарунок.

Підтвердженням цього також є те, що з долучених до матеріалів справи Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №9769038 та № 9766834, сформованих 21.09.2015 (тобто після внесення приватним нотаріусом Юзвою Н.Б. 21.09.2015 до Реєстру відомостей про розірвання договорів дарування нерухомого майна від 10.06.2013 за реєстровими номерами 1567 та 1569) убачається, що правовстановлюючим документом на майно, яке було повернуто власнику ОСОБА_3 , значаться свідоцтва про право власності, видані 23.05.2011 Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради. Відомості про договори розірвання договорів про дарування у Реєстрі відсутні.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що в результаті реєстрації розірвання 21.09.2013 нотаріально посвідчених договорів дарування нежитлових будівель, укладених 10.06.2013 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у позивача не виникло доходу, який підпадає під оподаткування в порядку, визначеному розділом IV Податкового кодексу (статті 162-179), та відповідно і обов`язку щодо подання декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік.

За таких обставин суд дійшов переконання, що у контролюючого органу не було правових підстав для визначення ОСОБА_2 суми грошового зобов`язання за платежем податок з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларації про доходи та майновий стан за 2013 рік.

Вказана подія за своїми ознаками та юридичною природою не є продажем в розумінні п. 172.8 ст. 172 ПК України, яка встановлює, що для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об`єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування, оскільки поняття продаж в розумінні ПК України встановлене п.п. 14.1.202. п. 14.1. ст. 14 цього ж Кодексу, а саме: продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання.

Відповідачем не враховано відсутність у спірних обставинах істотної кваліфікуючої ознаки продажу, як плату або компенсацію незалежно від строків її надання, що спростовує вищевказані висновки відповідача. Начебто вчинення спірних правовідносин, зі слів представника відповідача, з інших підстав, судом також не враховуються, оскільки такі не були підставою для визначення грошового зобов`язання позивачу спірним рішенням.

Решта доводів та аргументів сторін висновків суду не спростовують та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Львівській області .

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов задовольнити повінстю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 09.11.2015 року №0000891702.

Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43143039) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1578 (одну тисячу п`ятсот сімдесят вісім) грн. 26 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2019.

Суддя Лунь З.І.