Постанова № 8525973, 11.12.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Категорія статобліку 6.6.6

Справа № 2а-4832/09/0470

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук Н.В.

при секретарі Михалевич І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Комбінат Придніпровський», відповідача-2: Приватного підприємства «Це.РАРА», про стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 грошових коштів у розмірі 4067547грн. 90коп., стягнення з відповідача-1 в дохід держави грошові кошти вартості товару в розмірі 4067547грн. 90коп.,

В С Т А Н О В И В:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з приватного підприємства "Це.PAPA" на користь Відкритого акціонерного товариства Акціонерної компанії "Комбінат Придніпровський" грошові кошти в розмірі 4067547грн. 90коп., а також стягнення з Відкритого акціонерного товариства Акціонерної компанії "Комбінат Придніпровський" в доход держави грошові кошти вартості товару в розмірі 4067547грн. 90коп.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача-1 надав заперечення проти позову посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача-2 у судове засідання не зявився, заперечення проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з наступних підстав.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб саме і лише у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст.ст.3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство Акціонерна компанія "Комбінат Придніпровський" зареєстроване виконавчим комітетом Індустріальної міської ради м.Дніпропетровська в 1994 року, свідоцтво про державну реєстрацію №01528186.

ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" знаходиться на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську (далі СДПІ по роботі з ВПП) з 14.07.2000 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №148-28-124).

Позивачем, в ході аналізу додатку 5 та додатку 2, доданих до декларацій з податку на додану вартість, встановлено, що за період з серпня по грудень 2008 року у ВАТ АК «Комбінат Придніпровський» були взаємовідносини з Приватним підприєимством «Це.РАРА».

Постачальником молока для ВАТ АК «Комбінат Придніпровський», згідно з договором про закупівлю молока №83 від 01.08.2008 року, даними декларацій з ПДВ та податковими накладними, виступав ПП «Це.РАРА».

ПП "Це.РАРА" знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі, що підтверджується довідкою про взяття на податковий облік від 02.07.2008 року №6977.

Відповідно до пояснень позивача, обсяг операцій, згідно з даними декларацій та податкових накладних, отриманих ВАТ АК «Комбінат Придніпровський» від ПП «Це.РАРА» складає:

серпень 2008 року 877332грн. 85коп., в т.ч. ПДВ 175466грн. 57коп.;

вересень 2008 року 1050664грн. 80коп., в т.ч. ПДВ 210132грн. 96коп.;

жовтень 2008 року 1103534грн. 20коп., в т.ч. ПДВ 220706грн. 83коп.;

листопад 2008 року 619496грн. 02коп., в т.ч. ПДВ 123899грн. 20коп.;

грудень 2008 року 416520грн. 12коп., в т.ч. ПДВ 83304грн. 02коп.

Вищевказані суми по податковим накладним включені ВАТ АК «Комбінат Придніпровський» до податкового кредиту у відповідних періодах 2008 року.

Таким чином, за період з серпня по грудень 2008 року, згідно з даними декларацій з ПДВ, ПП «Це.РАРА» було поставлено на адресу ВАТ АК «Комбінат Придніпровський» молоко на загальну суму 4067547грн. 90коп.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що при співставленні податкового кредиту покупця та податкових зобовязань продавця, встановлено, що сумам податкового кредиту ВАТ АК «Комбінат Придніпровський» за деклараціями за період з серпня по грудень 2008 року не відповідають суми податкових зобовязань його контрагента - ПП «Це.PAPA».

А також, позивач зазначає, що з листа ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі №1034/9/26-3-4 від 13.03.2009 року йому стало відомо, що один з контрагентів ВА "Комбінат Придніпровський" - ПП "Це.PAPA" - зареєстрований на гр. ОСОБА_1 А з пояснень останньої вбачається, що вона не має ніякого відношення до створення та діяльності вищевказаного підприємства (відповідача-2 по справі).

Отже, позивач вважає, що викладеним підтверджується нелегітимність створеного ПП "Це.РАРА", в результаті чого невстановленими особами підписувались податкові накладні, на думку позивача, з метою здійснення незаконної діяльності і, як наслідок, включена ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" до податкового кредиту сума ПДВ не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку - продавця.

В результаті проведення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі перевірки відповідності адреси, вказаної у статуті підприємства фактичному місцезнаходженню, встановлено, що будинокАДРЕСА_1 відсутній. Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №2954807 станом на 29.01.2009 року підтверджується відсутність ПП "Це.РАРА" за своїм місцезнаходженням.

Також, позивач посилається на наявність довідки Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ УМВС у Дніпропетровській області від 12.02.2009 року №44 1308, відповідно до якої ПП "Це.РАРА" не отримувало дозволу на виготовлення печаток та штампів.

З урахуванням викладеного, а також посилаючись на норми Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», зокрема, п.3 ст.4 та п.6 ст.9, щодо відсутності факту державної реєстрації змін юридичної адреси відповідача-2, позивач вважає, що останній не мав наміру здійснювати господарську діяльність.

Таким чином, з урахуванням п.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», відповідно до якого однією із підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема, є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі 31.10.2008 року було складено повідомлення №190 за формою №18-ОПП про відсутність юридичної адреси - ПП "Це.РАРА" за місцезнаходженням.

Крім того, в результаті співставлення податкової звітності ПП "Це.РАРА" та ВАТ АК "Комбінат Придніпровський", позивач дійшов висновку про невідповідність певних показників, зокрема:

- у вересні 2008 року ПП «Це.PAPA» в податкових зобов'язаннях задекларовано 0 грн., в том час, як ВАТ АК «Комбінат Придніпровський» сформовано податковий кредит, на підставі податкових накладних, виданих ПП «Це.РАРА», в розмірі 210132грн. 96коп., тобто сума розбіжності становить 210132грн. 96коп.;

- у листопаді 2008 року в податкових зобов'язаннях задекларовано 0 грн., в той час, як ВАТ АК «Комбінат Придніпровський» сформовано податковий кредит, на підставі податкових накладних, виданих ПП «Це.PAPA», в розмірі 123899грн. 20коп., тобто сума розбіжності становить 123899грн. 20коп.;

- у грудні 2008 року в податкових зобов'язаннях задекларовано 0 грн., в той час, як ВАТ АК «Комбінат Придніпровський» сформовано податковий кредит, на підставі податкових накладних, виданих ПП «Це.PAPA», в розмірі 83304грн. 02коп., тобто сума розбіжності становить 83304грн. 02коп.;

Таким чином, позивач вважає, що відповідач-2 умисно ухиляється від сплати податків та зборів (обовязкових платежів), у звязку з чим вважає неправомірним включення покупцем (відповідачем-1 по справі) до складу податкового кредиту сплачених сум ПДВ на підставі накладних, виписаних ПП "ЦЕ.РАРА"( підприємство з ознаками фіктивності).

Отже, за висновками позивача, правочин (угода між відповідачем-1 та відповідачем-2) є недійсним, оскільки його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України та визнання його недійсним в судовому порядку не вимагається.

При цьому. В обґрунтування своєї позиції, позивач посилається на п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року "Про судову практику по справах про визнання угод недійсними".

Заперечуючи проти позову, відповідач-1 підтверджує укладення з відповідачем-2 01.08.08 р. договору № 83 про закупівлю молока, відповідно до якого протягом його дії було придбано і повністю оплачено молочної сировини на загальну суму разом з ПДВ 4889444грн. 64коп., що підтверджується доданими до заперечень копіями первинних документів про оприбуткування молочної сировини і зведеним реєстром по сировині.

При цьому, відповідач-2 10.07.08 р. ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська був зареєстрований платником ПДВ, про що йому було видано свідоцтво № 100127355.

Отже, ПП «Це.РАРА», в період постачання молока, було зареєстровано як платник податку на додану вартість, реєстрацію не було анульовано в порядку, передбаченому п.9.8 ст.9 Закону, а тому мало право виписувати податкові накладні, а тому наше підприємство мало право на податковий кредит при придбанні молока. При цьому Закон не містить такої підстави для виключення сум з податкового кредиту, як несплата ПДВ постачальником до бюджету.

Викладені обставини знайшли підтвердження у судовому засіданні та підтверджуються матеріалами справи.

Зокрема, відповідно до роздруківки з бази даних платників ПДВ з офіційного сайту ДПА України, копія якої наявна в матеріалах справи, відповідач-2 і на час розгляду даної справи є включеним до бази платників ПДВ.

Отже, вважається платником податків та зборів (обовязкових платежів).

Крім того, при розгляді даної адміністративної справи слід звернути увагу на те, що питання щодо фіктивності ПП «Це.РАРА» або щодо його банкрутства, у встановленому порядку, в тому числі і судовому, не вирішувалося. ПП «Це.РАРА» на час прийняття судом рішення в адміністративній справі не ліквідоване у встановленому порядку.

Таким чином, при розгляді даної справи суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цього пункту в тій самій редакції не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Висновок відповідача про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсними установчих документів одного з контрагентів позивача, який видав податкові накладні, та фактичну несплату податку до бюджету іншими його контрагентами є помилковим.

Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 р. по справі № 21-1578во08 підтримує таку позицію, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд вважає за необхідне застосувати викладену позицію при розгляді даної адміністративної справи, тим більше, що в даному випадку, анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Це.РАРА» на час розгляду справи не відбулось, що підтверджується наявністю такої інформації в Реєстрі платників податку на додану вартість на офіційному web-сайті Державної податкової адміністрації України ( www.sta.gov.ua ), де оприлюднена та оновлюється інформація стосовно даних з Реєстру платників податку на додану вартість із зазначенням відповідних даних.

Крім того, суд бере до уваги та вважає за необхідне зазначити той факт, що співставлення податкової звітності ПП "Це.РАРА" та ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" відбулось у березні 2009 року, після отримання листа ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі №1034/9/26-3-4 від 13.03.2009 року, а відповідний обсяг операцій між відповідачем-1 та відповідачем-2 відбувся у період з серпня 2008 року по грудень 2008 року, а тому ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" не знав та не міг знати наперед про незаконність дій ПП "Це.РАРА", отже діяв відповідно до вимог діючого законодавства України.

У п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Отже, наведені в податкових накладних позивача відомості відповідають дійсності.

У разі посилання б ДПІ на безтоварність операцій та підтвердження такого факту, визначення податкового кредиту було би безпідставним і ПДВ не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Таким чином, факт отримання ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" товару від ПП "Це.РАРА" та його фактична оплата знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

А наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

ВАТ АК "Комбінат Придніпровський" створило валові витрати на підставі належно оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обовязковість ведення та збережння яких передбачена правилами податкового обліку (пп. 5.3.9. Закону України «Про прибуток»). Якщо заповнення податкової накладної регламентовано певними вимогами, то форма та порядок оформлення інших прибуткових та видаткових документів можуть бути передбачені будь-якими вимогами, але тільки не «правилами податкового обліку», у п.2. ст.3 Закону «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» зазначено, що податкова звітність повинна грутуватися на даних бухгалтерського обліку. Ті первинні документи, правила заповнення яких викладені в ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», слугуватимуть також підтвердженням виникнення і податкових подій. Якщо документи заповнені постачальником за формою та з дотриманням відповідних правил, то немає ніяких підстав покупцю не відображати у своєму обліку (бухгалтерському і податковому) факту здійснення господарської операції.

Застосування фінансових санкцій за заниження ПДВ є по своїй суті адміністративно-господарськими санкціями в розумінні ч.1 ст.238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст.250 ГК України.

Стаття 250 ГК України передбачає, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської-діяльності, крім випадків, передбачених законом.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані представниками сторін у судовому засіданні пояснення, а також докази, надані відповідачем-1, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 доведено правомірність своїх дій та висновків, а вимоги та свідчення позивача спростовані матеріалами справи та поясненнями представників сторін.

Таким чином, позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську до відповідача-1: Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Комбінат Придніпровський», відповідача-2: Приватного підприємства «Це.РАРА», про стягнення з відповідача-2 на користь відповідача-1 грошових коштів у розмірі 4067547грн. 90коп., стягнення з відповідача-1 в дохід держави грошові кошти вартості товару в розмірі 4067547грн. 90коп. - відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 17.12.2009 р.

Суддя Н.В. Захарчук