Ухвала суду № 85247784, 25.10.2019, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11430/19

Провадження № 2/201/3461/2019

У Х В А Л А

25 жовтня 2019 року місто Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши у поряду спрощеного позовного провадження заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно – експлуатаційного відділу м. Дніпра про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2019 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Квартирно – експлуатаційного відділу м. Дніпра про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка була передана судді Наумовій О.С.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 жовтня 2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24 жовтня 2019 року до суду надійшло клопотання представника позивача – Напари М.В. про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Вивчивши подану заяву представника позивача, оглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновків, що заява не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.

Представник позивача у заяві про перехід до розгляду справи у порядку загального позовного мотивує свою позицію тим, що сторона позивача вважає, що дана справа потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин, оскільки враховуючи складність спірних правовідносин, бажання позивача надати суду власні пояснення по суті спору, взяти участь у дослідженні наданих сторонами доказів, за необхідності отримати можливість скористатися іншими процесуальними правами як позивача у справі.

На думку заявника, складність спірних правовідносин полягає в необхідності встановлення підстав прийому на роботу, переведення, звільнення, з`ясування дійсних умов та строків трудового договору.

Також, сторона позивача має намір бути присутнім у дослідженні доказів, ставити питання відповідачу, надавати пояснення, заявляти клопотання про надання оригіналів доказів, що буде можливо провести виключно в рамках загального позовного провадження.

Оцінивши наведені позивачем підстави для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, прихожу до такого висновку.

Частинами 2, 4 - 6 ст. 19 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових відносин.

Виходячи з положень частини 1 статті 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень частини 7 статті 277 ЦПК України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, що, в свою чергу не позбавляє сторін протягом встановленого строку подавати заяви по суті справи, клопотання з процесуальних питань.

Глава 10 ЦПК України, яка передбачає правила розгляду справ в порядку спрощеного провадження передбачає можливість за клопотанням позивача перейти до розгляду саме у спрощене позовне провадження, а не навпаки.

Частина 4 ст. 277 ЦПК України передбачає право лише відповідача заявляти клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

З аналізу нової редакцій ЦПК України вбачається, що вирішення судом питань, пов`язаних з розглядом справи, за критерієм малозначності спору передбачає широкі дискреційні повноваження суду (судді).

Відповідно до рекомендації Комітету міністрів Ради Європи №R(80)2, яка прийнята Комітетом міністрів 11 березня 1980 року, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною, тому не можна допустити, щоб використання дискреційних повноважень при застосуванні цих норм призводило до порушення законних прав та інтересів осіб, які звернулися до суду.

11 жовтня 2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська відкрите провадження у цивільній справі № 201/11430/19. Відповідачеві направлено матеріали позовної заяви ОСОБА_1 разом з ухвалою суду про відкриття провадження, в якій останньому запропоновано надати відзив на позов про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Крім того, 22 жовтня 2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська задоволено заяву представника позивача про витребування доказів у відповідача. Вказана ухвала суду направлена відповідачеві.

Станом на 25 жовтня 2019 року судом не отримано ані відзиву на позов, ані витребувані докази від відповідача. Тому суд позбавлений можливості вирішити питання про необхідність переходу в інше провадження, з огляду на неможливість встановити дійсні обставини у справі, у зв`язку з чим клопотання представника позивача про розгляд справи в іншому провадженні є передчасним.

Отже, враховуючи вказані норми ЦПК України, та відсутність підстав для переходу із спрощеного провадження в загальне, яке визначене вказаним Кодексом, як безальтернативне, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні відповідного клопотання представника позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтям 19, 182, 277, 279, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Квартирно – експлуатаційного відділу м. Дніпра про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Ухвала в силу статті 353 ЦПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: О.С. Наумова