Постанова № 8522553, 23.03.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2010 р.Справа № 25/126-09-4802

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Горлачові Ю.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Маліновський А.І., довіреність від 13.10.2009р. №2487-НЮ

від відповідача: Калюжний Д.Ю., довіреність від 22.10.2009р. №22/1

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця”

на рішення господарського суду Одеської області від 25 січня 2010 року

у справі №25/126-09-4802

за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Кераміт”

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „БМК”

про стягнення 94000 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25 січня 2010 року у справі №25/126-09-4802 (суддя Малярчук І.А.) відмовлено у задоволенні позову Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Кераміт” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „БМК” про стягнення 94000 грн. штрафу, який нарахований відповідачу за неправильно вказаний у накладній код одержувача вантажу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ДТГО „Південно-Західна залізниця” з огляду те, що вказання відповідачем в накладних коду одержувача 1905 було спричинено відсутністю у нього інформації щодо присвоєння ТОВ „БМК” коду одержувача 1733. Окрім того, невірне зазначення коду одержувача товару не ускладнило його доставку, вантаж вчасно надійшов на станцію призначення та виданий належному одержувачу, а тому слід звільнити відповідача від відповідальності від штрафу, який нарахований за неправильно вказаний у накладній код одержувача вантажу.

Позивач із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДТГО „Південно-Західна залізниця” на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, п.п. 1.1, 1.3 Правил оформлення перевізних документів, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з мотивів, викладених у апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача (ТОВ „Кераміт”) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою ДТГО „Південно-Західна залізниця”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 22.03.2010р. за вх.№424-Д1.

Третя особа (ТОВ „БМК”) в судове засідання не з'явилась, про час і місце судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.03.2010р., а тому апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ДТГО „Південно-Західна залізниця” за відсутністю представника відповідача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.09.2005р. між Одеською дирекцією залізничних перевезень Одеської залізниці (далі - Залізниця) та ТОВ „Кераміт” (далі - Вантажовласник) був укладений договір №196998/194 про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги (а.с. 77), згідно з п.1.1 якого предметом цього договору є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

26.01.2009р. між ТОВ „Кераміт” (Продавець) та ТОВ „БМК” (Покупець) було укладено договір поставки товарів №10 (а.с. 73), відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) Покупцю визначений товар, а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно провести його оплату на умовах даного договору.

За умовами договору поставка здійснюється на умовах залізничної доставки. Датою поставки партії товару являється дата його передачі, зазначена в накладній. Оплата за товар проводиться на розрахунковий рахунок Продавця (100% передоплата) (п.п. 3.1, 3.2, 3.4 договору).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його повного виконання, але в любому випадку до 31.12.2009р.

Також матеріали справи свідчать про те, що 11.06.2009р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-Західна залізниця” (далі Залізниця) та ТОВ „БМК” було укладено договір №6358767 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги (а.с. 15), п. 1.1. якого визначено, що предметом цього договору є надання Залізницею Вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги.

Із змісту п.2.1.1 договору вбачається, що Вантажовласник має право отримувати від Залізниці послуги передбачені Статутом Залізниць України (далі Статут) даним договором, діючими Правилами перевезень, затвердженими наказом Міністерства транспорту України, діючим Тарифним керівництвом №1, затвердженим наказом Міністерства транспорту України та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов'язані з перевезенням та проведенням розрахунків.

Пунктом 2.2.1 договору передбачено, що Залізниця зобов'язана для централізованих розрахунків відкрити „Вантажовласнику” особовий РАХУНОК 6358767, код вантажовідправника, одержувача 1733.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє 3 роки (п.7.1 договору).

Матеріали справи також свідчать, що 23.06.2009р. зі станції Куліндорово Одеської залізниці вантажовідправником –ТОВ „Кераміт” на адресу вантажоодержувача - ТОВ „БМК” –станція призначення Київ-Петрівка Південно–Західної залізниці –були відправлені 5 вагонів №№64143118, 65384026, 67854687, 66939265, 65809600 з вантажем - гравієм керамзитовим згідно залізничних накладних №№ 42074900, 42074901, 42074902, 42074904, 42074905 (а.с. 9-13).

При внесенні інформації до відповідних граф накладних №№ 42074900, 42074901, 42074902, 42074904, 42074905, вантажовідправником (ТОВ „Кераміт”) був неправильно зазначений код вантажоодержувача - ТОВ „БМК”, а саме: замість правильного коду вантажоодержувача –1733 був вказаний код - 1905.

Заповнення саме вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної передбачено як п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5048 (надалі - Правила), так і ст. 23 Статуту залізниць України.

Факт неправильного коду вантажоодержувача - 1905, вказаного відповідачем у залізничних накладних замість 1733, засвідчений актом загальної форми від 26.06.2009р. №4 (а.с. 14), складеним станцією призначення - Київ-Петрівка Південно–Західної залізниці згідно з вимогами ст. 129 Статуту залізниць України.

Зазначення відповідачем неправильного коду одержувача в залізних накладних і стало підставою для позивача у відповідності до ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць заявити до ТОВ „Кераміт” даний позов про стягнення штрафу у розмірі 94000 грн.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про транспорт” підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.

Згідно з ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 „Правил оформлення перевізних документів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (далі Правила) на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998р. №460 „Про затвердження бланків перевізних документів”. Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Аналогічні положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За вимогами зазначених статей підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.

Така ж правова позиція наведена і у п. 21 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства України”, і у п.п. 6.1, 6.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №4-05/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею”.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач вважає, що вказання ним в накладних неправильного коду одержувача 1905 було спричинено відсутністю у нього інформації щодо присвоєння ТОВ „БМК” коду одержувача 1733, при код 1905 був зазначений ним на підставі відомостей, наданих відповідачу самим ТОВ „БМК” в телефонограмі, а отже відсутня вина відповідача у неправильному вказанні коду вантажоодержувача, з огляду на наступне

Між тим, апеляційний господарський суд з такими доводами відповідача не погоджується, з огляду на те, що передання ТОВ „БМК” відповідачу неправильної інформації щодо коду одержувача не звільняє ТОВ „Кераміт” як вантажовідправника у відповідності до вимог ст. 24 Статуту залізниць України від відповідальності за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

В даному випадку вантажовідправник неправильно зазначив код одержувача в залізничних накладних №№ 42074900, 42074901, 42074902, 42074904, 42074905, про що станцією Київ-Петрівка Південно–Західної залізниці був складений вищезазначений акт загальної форми.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ДТГО ”Південно–Західна залізниця”, а також приймає до уваги наданий позивачем розрахунок позовних вимог (а.с. 16) як такий, що зроблений згідно з вимогами чинного законодавства. Відповідно до вказаного розрахунку стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати у сумі 94000 грн.

За таких обставин апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ДТГО „Південно-Західна залізниця” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 25 січня 2010 року у справі №25/126-09-4802 –скасуванню як таке, що винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права, позовні вимоги ДТГО „Південно-Західна залізниця” слід задовольнити.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 25 січня 2010 року у справі №25/126-09-4802 скасувати.

3.Позовні вимоги Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” задовольнити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кераміт” (67562, Одеська область, Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Паустовського, 33, код ЄДРПОУ 32497386) на користь Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, код ЄДРПОУ 04713033) 94000 (дев’яносто чотири тисячі) грн. штрафу, 940 (дев’ятсот сорок) грн. держмита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу та 470 (чотириста сімдесят) грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

5.Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

В.М. Тофан

М.В. Михайлов