Постанова № 8548827, 23.03.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2010 р.Справа № 12/212-09-4789

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 09.03.2010 р.

від позивача: Гусаров О.Л., довіреність №658 від 15.10.2009р.;

Островський В.В., довіреність №14 від 20.01.2010р.;

від відповідача: не зявилися;

від третьої особи: не зявилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 23.03.2010 р.

від позивача: Островський В.В., довіреність №14 від 20.01.2010р.;

від відповідача: ФО-П ОСОБА_4, паспорт;

ОСОБА_5, довіреність від 30.10.2009р. №2049;

від третьої особи: не зявилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства „Водопостачання та каналізація”

на рішення господарського суду Одеської області

від 25 січня 2010 року

по справі № 12/212-09-4789

За позовом: Комунального підприємства „Водопостачання та каналізація”

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_4

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Малого приватного підприємства „Південькурортінвест”

про стягнення 32689,36 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладений на 23.03.2010р..

В судовому засіданні 23.03.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. по справі №12/212-09-4789 (суддя Цісельський О.В.) відмовлено у задоволенні позову КП „Водопостачання та каналізація” до ФО-П ОСОБА_4 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача МПП „Південькурортінвест” про стягнення 32689,36 грн., з посиланням на те, що у акті №22 від 21.05.2009р., складеному працівником позивача, було зафіксовано факт пошкодження проволоки, на якій була навішана пломба НОМЕР_2,проте позивач не надав доказів, що саме самовільні дії відповідача призвели до пошкодження проволоки, як вбачається з матеріалів справи, позивач при здійсненні розрахунку не врахував той факт, що проволока, на якій знаходилася пломба НОМЕР_2 була пошкоджена із-за необережних дій працівника відповідача 20.05.2009р. (пояснювальна записка ОСОБА_6.), витоку води з водомірного вузлу представником позивача на час обстеження не встановлено, факту штучного втручання з боку відповідача в роботу засобів обліку, його виходу з ладу або пошкодження саме пломби №НОМЕР_2 не виявлено, вказане також підтверджується висновком №10439/05 по експертному дослідженню лічильника води, зробленому Одеським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз, з огляду на наведене, господарський суд дійшов до висновку, що позивачем безпідставно застосовано максимальний розрахунковий період для нарахування відповідачу суми у розмірі 32689,26 грн. за послуги водопостачання та водовідведення, надані відповідачу в порядку, визначеному п. 3.3, 3.4 Правил. Ознак, які б свідчили про зрив пломби та дії відповідача, які б підпадали під поняття самовільних дій, які відповідно до абз. 3 п. 5.18 Правил, є обовязковою умовою для застосування при розрахунку вартості витраченої води п.п. 3.3, 3.4 Правил, під час розгляду справи судом не встановлені, а таким чином вина відповідача у даному випадку відсутня, а отже позивачем було неправомірно застосовано максимальний термін для нарахування відповідачу суми у розмірі 32689,36 грн. Правил.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося КП „Водопостачання та каналізація” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №12/212-09-4789 від 25.01.2010р. та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача 32689,26 грн., мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги п. 5.18 „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України”, за яким самовільними діями споживача визнаються заміна будь-яких частин засобів обліку або заміна їх положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, зняття пломб, накладених органами Держспоживстандарту або виробником, які здійснені споживачем без дозволу виконавця. В листі від 11.01.2003р. за №К-111-59 НКРЕ надано розяснення поняття „зрив пломби” у відповідності зі ст. 8 Цивільного кодексу України, так як в даному випадку регулюються схожі відносини з опломбування електричних і водяних лічильників, наведене у листі поняття „зрив пломби” це пошкодження дротів, затиснутих пломбою, або самої пломби, так і її відсутність, може бути застосовано у відносинах між сторонами у рамках даної судової справи, а зафіксоване у акті 21.05.2009р. порушення цілісності проволоки саме і підпадає під поняття „зрив пломби”. Зрив пломби відповідача стався 20.05.2009р. (пояснювальна записка ОСОБА_6.), але з листом з проханням переопломбувати лічильник відповідач звернувся лише 22.05.2009р. лише після встановлення цього факту працівником позивача. З наведеного вбачається, що відповідачем порушені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України та умови договору на послуги водопостачання та водовідведення в частині збереження цілісності пломб, що є підставою для позачергової повірки засобів обліку за рахунок споживача (п. 5.17 Правил) і застосування розрахунку витрат води згідно з п. 3.3, п. 3.4 Правил (п. 5.18 Правил), в якому встановлено відповідальність при наявності факту порушення Правил без встановлення вини абонента, оскільки зазначений розрахунок води не є штрафною санкцією, то його застосування не повязується із необхідністю додаткового зясування вини чи наслідків самовільних дій споживача

19.02.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від ФО-П ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу КП „Водопостачання та каналізація”, в якому відповідач просив рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

МПП „Південькурортінвест” про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.02.2010р. та 10.03.2010р., між тим представник третьої особи в судові засідання не зявився, правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги КП „Водопостачання та каналізація”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення господарського суду першої інстанції скасувати, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що з 15.01.2002р. між КП „Водопостачання та каналізація” (постачальник) та ФО-П ОСОБА_4 (споживач) укладено договір №4/02 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник зобовязався надавати споживачу послуги по водопостачанню та водовідведенню, а споживач зобовязався розрахуватися за вищевказані надані послуги згідно з тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством, на умовах, які передбачені даним договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлогоспу України від 05.07.1995р. №65.

Також споживач зобовязався відповідати за збереження водолічильників, водовимірювальних вузлів, санітарний стан приміщень водовимірювальних вузлів, а також виконувати інші обовязки, передбачені договором № 4/02 на послуги водопостачання та водовідведення від 15.01.2002р..

21.05.2009р. на обєкт ФО-П ОСОБА_7 (торговий павільйон) прибув представник КП „Водопостачання та каналізація” - контролер ОСОБА_8 для дослідження умов водокористування та зняття показань водолічильника, встановленого за адресою: АДРЕСА_2.

При знятті показників та обстеженні водолічильника був присутній представник відповідача ОСОБА_9.

Відповідно до п. 5.22. „Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008р. та які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627 представник позивача у разі зняття показників засобів обліку зобовязаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

Представником КП „Водопостачання та каналізація” в присутності представника споживача 21.05.2009р. було складено акт № 22 про те, що на обєкті ФО-П ОСОБА_4, який розташовано за адресою: АДРЕСА_2, при обстеженні встановлено що на вводі у приміщення санвузлу обладнаний водовимірювальний вузол. Водолічильник КВ-1,5, № 12341 Q=00431 м3 у робочому стані, пломба № НОМЕР_2 на штуцерному зєднанні - ціла, проте порушено кріплення пломби держповерителя (І кв.2008р.).

Як вбачається з акту, а ні ФО-П ОСОБА_4, а ні представником ФО-П ОСОБА_4 акт № 22 від 21.05.2009р. підписано не було.

22.05.2009р. до КП „Водопостачання та каналізація” надійшло від ФО-П ОСОБА_4 пояснення, в якому споживач просив переопломбувати водолічильник у звязку з порушенням дроту від пломби.

КП „Водопостачання та каналізація” листом №375 від 28.05.2009р. повідомило ФО-П ОСОБА_4, що при проведенні обстеження 21.05.2009р. виявлено порушення п.5.18. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України”, на підставі чого за це порушення відповідно до п. 3.3. вказаних Правил проведений розрахунок за послуги водокористування, відповідно до якого відповідач у термін до 02.06.2009р. повинен сплатити 32689,36 грн..

Вказаний лист КП „Водопостачання та каналізація” споживач отримав 04.06.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 01.06.2009р..

Між тим, як свідчать матеріали справи ФО-П ОСОБА_4 відмовилася оплачувати 32689,36 грн., які нараховані КП „Водопостачання та каналізація” за послуги водокористування за травень 2009р., що зумовило звернення КП „Водопостачання та каналізація” до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ФО-П ОСОБА_4 про стягнення 32689,36 грн..

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що господарським судом першої інстанції помилково відмовлено у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 2.2.4. Договору № 4/02 на послуги водопостачання та водовідведення від 15.01.2002р. споживач зобовязався відповідати за збереження водолічильників, водовимірювальних вузлів, санітарний стан приміщень водовимірювальних вузлів.

Пунктом 2.2.8. укладеного між сторонами по справі договору встановлено, що споживач зобовязався забезпечити безпечний та вільний доступ представникам постачальника до водовимірювальних пристроїв обліку, а також до систем внутрішнього водопостачання та каналізації в будь-який час доби: - для перевірки технічного стану внутрішніх мереж; - для зняття показників приборів обліку з 20 по 30 число кожного місяця; - у випадках аварійних ситуацій.

З наведеного вбачається, що між постачальником та споживачем встановлено межі відповідальності за стан та експлуатацію водомірних вузлів, по забезпеченню цілісності водолічильників, пломб та зєднань водолічильників, запірної арматури, та іншого обладнання.

Пунктом 5.18. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України встановлено, що споживач відповідає за цілість та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником на місцях зєднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування, знімати засоби обліку, здійснювати будь-які зміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з п.3.3, 3.4. цих Правил.

Судом встановлено, що у акті № 22 від 21.05.2009р. складеному працівником КП „Водопостачання та каналізація”, було зафіксовано факт пошкодження дроту, на який була навішана пломба НОМЕР_2.

Як вбачається з матеріалів справи, ФО-П ОСОБА_4 лише 22.05.2009р. (після проведеної постачальником перевірки) листом за вхідним № 308 звернулася до КП „Водопостачання та каналізація” з проханням про переопломбування водолічильника.

ФО-П ОСОБА_4 придбано у МПП „Південькурортінвест” 22.05.2009р. водолічильник марки ЕТ-1,5 № 09207719, який третя особа встановила у приміщені споживача, вказаний водолічильник 25.05.2009р. опломбовано працівником КП „Водопостачання та каналізація” ОСОБА_8 пломбою за № НОМЕР_3, складений акт опломбування водолічильника та акти перевірки показників.

Матеріалами справи підтверджено факти порушення цілісності дроту, на який була навішана пломба та зазначені обставин, а також відомості, що знайшли своє відображення у акті від 21.05.2009р., сторонами по справі не заперечується.

Як зазначалось вище, за порушення цілісності пломби п. 5.18. Правил передбачено проведення розрахунку спожитої води відповідно до п.3.3, 3.4. Правил.

Згідно з п.п. 3.3., 3.4. Правил у разі без облікового водовикористання виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек, та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу, розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування, якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить місяць.

Розрахунок позивачем суми в розмірі 32689,36 грн. за послуги водопостачання та водовідведення надані відповідачу в порядку, визначеному п.3.3, 3.4. Правил зроблені виходячи з місячного терміну безоблікового водокористування.

При цьому господарським судом першої інстанції не враховано той факт, що проволока на який знаходилася пломба № НОМЕР_2 була пошкоджена із-за необережних дій працівника відповідача 20.05.2009р. (пояснювальна записка ОСОБА_6.).

Пунктами 5.13. та 5.18. Правил встановлено, що споживач забезпечує захист приміщень, де розташовані вузли обліку, від ґрунтових, талих і дощових вод та інших шкідливих впливів, утримує зазначені приміщення в належному стані; не допускає доступу сторонніх осіб і забезпечує доступ представників виробника за службовими посвідченнями до засобів обліку, водопровідних пристроїв та обладнання, споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях зєднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

При цьому за п. 5.22. Правил у разі зняття показів засобів обліку представник виробника зобовязаний перевіряти цілісність пломб на засобах обліку, гідрантах, запірній арматурі та інших водопровідних пристроях, що перебувають у віданні споживача, а також пересвідчитись у відсутності витоку води у мережі споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач припустився порушення п. п. 5.13, п. 5.18 Правил, відповідно до якого споживач відповідає за цілісність та збереження водолічильників, пломб та зєднань водолічильника, запірної арматури, манометра та іншого обладнання водомірного вузлу незалежно від місця його розташування.

В листі від 11.01.2003р. за № К-111-59 НКРЕ надано розяснення поняття „зрив пломби” у відповідності зі ст. 8 Цивільного кодексу України, так як у цьому випадку регулюються схожі відносини з опломбування електричних та водяних лічильників, наведене у листі поняття „зрив пломби” - це пошкодження дротів, затиснутих пломбою, або самої пломби, так і її відсутність, вказане може бути застосовано у відносинах між сторонами у рамках даної судової справи, а зафіксоване у акті №22 від 21.05.2009р. порушення цілісності проволоки саме і підпадає під поняття „зрив пломби”.

Пунктами 2.2.4 та 2.2.10 договору № 4/02 від 15.01.2002р. встановлено, що споживач зобовязується відповідати за збереження водолічильників, водомірних вузлів, санітарний стан приміщень водомірного вузла, при виході вололічильника з ладу, негайно, повідомити постачальника та в триденний термін виконати власними силами та засобами роботи по його заміні на новий, усі роботи, повязані з ремонтом мереж водопостачання, монтажем, демонтажем водолічильника, реконструкцією водомірного вузла або водопровідного абонент вводу виконуються тільки після повідомлення споживачем постачальника з оформленням відповідних документів, при невиконанні вказаних вимог, розрахунки за водокористування проводяться по пропускній здатності водопровідного вводу за 24 години за добу.

Наявність пошкодження дроту свідчить про те, що відповідачем не виконано п. п.. 2.2.4 та 2.2.10 договору, так як у разі забезпечення належного стану приміщення, де знаходиться водолічильник, та візуального огляду хоча би один раз на місяць, коли відповідач повинен знімати показання водолічильника, можна побачити неналежний стан дроту та надати лист позивачу з проханням переопломбувати водолічильник, що було б належним виконанням своїх зобовязань за договором.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наведеного вбачається, що ФО-П ОСОБА_4 порушені вищевказані пункти Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, умови договору на послуги водопостачання та водовідведення в частині збереження цілісності пломб.

За таких обставин застосуванню підлягають п.п.3.3 та 3.4 Правил, в яких встановлено відповідальність при наявності факту порушення Правил без встановлення вини абонента.

Колегія суддів приходить до висновку, що ФО-П ОСОБА_4 порушено п. п. 2.2.4, 2.2.10 договору на послуги водопостачання та водовідведення № 4/02 від 15.01.2002р., та п. п. 5.13, 5.18. Правил, а отже господарським судом безпідставно відмовлено у задоволенні позовної вимоги КП „Водопостачання і каналізація” щодо стягнення з відповідача 32689,36 грн., оскільки позивачем цілком правомірно здійснено розрахунок витрат води за травень 2009 року на підставі п. п. 3.3 та 3.4 Правил.

Не приймається до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду наданий відповідачем висновок № 10439/05 по експертному дослідженню лічильника води, зробленому Одеським науково-дослідницьким інститутом судових експертиз за замовленням ФО-П ОСОБА_4, оскільки згідно з вказаним висновком дослідувався саме водомір, а не цілісність пломби та дроту, на якому було закріплено пломбу .

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Виходячи з цих засад має встановлюватися і наявність або відсутність вини, особа має визнаватися невинуватою, якщо вона вжила всіх заходів для належного виконання зобовязання при тому ступіні турботливості й обачності, що вимагалася від неї за характером зобовязання й умовами обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобовязання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, пломба № НОМЕР_2, яка встановлена на водомірі не порушувалась, водовимірювальний лічильник не розкривався, між тим виявлено порушення дроту, на якому було закріплено пломбу, що підпадає під поняття „зрив пломби”, що свідчить про неналежне виконання відповідачем умов договору та Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України.

Статтею 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

На думку апеляційного господарського суду відповідач не надав достатньо доказів, з яких можна б було зробити висновок, що він вжив всіх можливих заходів щодо сумлінного та своєчасного виконання зобовязань за договором № 4/02 на послуги водопостачання та водовідведення від 15.01.2002р., оскільки порушення дроту відбулося саме з вини (необережності) відповідача або його працівників.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу КП „Водопостачання та каналізація” слід задовольнити, рішення господарського суду Одеської області скасувати, прийняти нове рішення, яким позовну заяву КП „Водопостачання та каналізація” задовольнити.

Оскільки позов КП „Водопостачання та каналізація” задоволено, то при вирішенні спору з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по оплаті державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу КП „Водопостачання та каналізація” задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.01.2010р. по справі №12/212-09-4789 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (65481, АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства „Водопостачання та каналізація” (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Будівельників, 21, Код ЄДРПОУ №31783053, р/р №26009220161 у ВАТ „МТБ” в м. Іллічівську, МФО 328168) борг у розмірі 32689 (тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят девять) грн. 36 коп., витрати по оплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 326 (триста двадцять шість) грн. 89 коп., витрати на оплату ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн., витрати на оплату державного мита за подання апеляційної скарги у розмірі 163 (сто шістдесят три) грн. 45 коп..

Зобовязати господарський суд видати наказ із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.