Рішення № 8521992, 22.03.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2010 р. Справа № 64/46-10

вх. № 388/5-64

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Торговий дім "Пальміра" дочірнє підприємство компанії "Палма Груп С.А.", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський маслоробний завод", м.Вовчанськ

про стягнення 6074,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Торговий дім "Пальміра" дочірнє підприємство компанії "Палма Груп С.А." звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих. №01-12/09 від 31.12.2009р.), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський маслоробний завод" 5381,78грн. основного боргу, 472,05грн. пені, 91,12грн. 3% річних, 129,16грн. інфляційних витрат; 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем зобов"язань за договором купівлі-продажу №103 від 01.02.2009р., а саме тим, що відповідач не здійснив оплату вартості отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Харіквської області від 23 лютого 2010 року розгляд справи 64/46-10 було відкладено на 10 березня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.03.2010р. розгляд справи був відкладений на 22.03.2010р.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з"явились, причину неявки суду не повідомили, витребуваних судом документів не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між позивачем (Торговий дім "Пальміра" дочірнє підприємство компанії "Палма Груп С.А.") та відповідачем (Товариство з обмеженою відповідальністю "Вовчанський маслоробний завод") 01.02.2009р. був укладений договір купівлі-продажу №103. Відповідно до п.1.1. договору, продавець (позивач) зобов"язався продати та доставити власними силами (в межах України) покупцю (відповідач) товар в асортименті та якості, що вказані у додатках та є невід"ємною частиною даного договору, згідно узгоджених заявок покупця, а покупець зобов"язався прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.

Позивач, на виконання умов договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 5381,78грн., а відповідач його прийняв, що підтверджується матеріалами справи, а саме витратною накладною №02/1678 від 26.05.2009р. та довіреністю №107 від 26.05.2009р.

Відповідно до розділу 4 договору (строки та порядок розрахунків), строк товару встановлений протягом 14 календарних днів з моменту його отримання.

Проте, відповідач свої зобов"язання щодо своєчасної повної оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 5381,78 грн.

Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту поставки товару та недоведеність з боку відповідача факту розрахунку з позивачем за отриманий товар, - суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5381,78грн. обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 5.1. договору № 103 від 01.02.2009р. за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 472,05 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 91,12 грн. та інфляційні у сумі 129,16 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ", судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. №361 "Про внесення змін до розмірів витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ"; статтями 1, 5, 6, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вовчанський маслоробний завод" (62503, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Терешкової, 22, у т.ч. : п/р 26002060289918 в ХГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 35787664) на користь Торговий дім "Пальміра" дочірнє підприємство компанії "Палма Груп С.А." (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б, п/р 26007314832 в АБ "Південний" м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 25422297) 5381,78грн. основного боргу, 472,05грн. пені, 91,12грн. 3% річних, 129,16грн. інфляційних витрат; 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 23 березня 2010 року.