Рішення № 85219757, 15.10.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 р. Справа№200/7439/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Некрилової О.А. та представників сторін:

позивача - не з`явилась;

відповідача - Ярової С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року № Ф-8251-17 на загальну суму 20313 грн. 50 коп. та від 07 лютого 2019 року № Ф-8251-17 на загальну суму 22 770 грн. 68 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що при винесенні спірних вимог відповідачем не враховано приписи Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464), оскільки платники єдиного внеску, визначені статтею 4 даного Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669), де проводилася антитерористична операція, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану. Таким чином, просив скасувати спірні вимоги відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Так, відповідач зазначає, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За даними інформаційної системи органу доходів і зборів, станом на 31.10.2018 року та 31.01.2019 року позивач мав борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 20 313 грн. 50 коп. та 22 770 грн. 68 коп., відповідно.

На підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів сформовано і надіслані позивачу вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року № Ф-8251-17 та від 07 лютого 2019 року № Ф-8251-17.

Вказує, що звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов`язків, передбачених статтею 6 Закону пов`язується з необхідністю подання до податкового органу відповідної заяви не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Зазначає, що Президент України оголосив про завершення АТО.

Зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), внесені Законом №1669-VII, втратили чинність згідно із Законом № 911-VIII, з 01.01.2016 року, отже з цього періоду будь-які пільги для платників єдиного внеску відсутні.

Борг позивача у вимозі, що оскаржується вимозі виник у 2018-2019 роках.

За таких обставин, п.9-3 (п. 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) Розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 застосовувати як підставу звільнення від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування неможливо.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року закрито підготовче провадження за адміністративним позовом та призначено судовий розгляд адміністративної справи по суті на 15 жовтня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року було частково задоволено заяву позивача та поновлено позивачу строк звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині вимог про визнання протиправними та скасування вимоги відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року № Ф-8251-17 на загальну суму 20 313 грн. 50 коп.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач, є платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

12 листопада 2018 року відповідачем винесено вимогу № Ф-8251-17 про сплату боргу з єдиного внеску, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку, штраф та пеню з єдиного внеску у загальному розмірі 20 313 грн. 50 коп. (а.с. 15)

07 лютого 2019 року відповідачем винесено вимогу № Ф-8251-17 про сплату боргу з єдиного внеску, якою позивача зобов`язано сплатити недоїмку, штраф та пеню з єдиного внеску у загальному розмірі 22 770 грн. 68 коп.(а.с. 15)

Згідно з розрахунків вимог, наданого відповідачем, вказані вимоги з Єдиного соціального внеску сформовано за період з 21.07.2014 р. по 19.10.2018 р. (а.с. 29) та з 21.07.2014 р. по 21.01.2019 р. (а.с.30)

Крім цього, судом встановлено, що в.о. начальника Мар`їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 17 березня 2015 року було прийнято рішення № 0004201702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 10% до 01.01.2015 року у розмірі 42,78 грн. та штраф у розмірі 20 % з 01.01.2015 року за період з 23.04.2014 по 19.05.2014 та нараховано пеню у розмірі 11,78 грн. (0,1 % суми недоїмки) (а.с.35).

Доказів направлення вказаного рішення позивачу відповідачем суду не надано.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідачів, суд виходить з наступного.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464, зокрема, частиною восьмою зазначеної статті передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Закон № 1669, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п.п. 9.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

З огляду на дію зазначених норм позивач звільнений від виконання зобов`язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону України №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року до закінчення до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII (надалі Закон №1669) ( в редакції, чинної у спірний період), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року. На час виникнення спірних правовідносин, Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО тривав.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" (втратило чинність), від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено м. Краматорськ Донецької області.

Отже, місто Красногорівка, Мар`їнського району, Донецької області, входить до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р (втратило чинність) і розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р (чинне).

Таким чином, позивач знаходилась на обліку в контролюючому органі, який розташований на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція (що не заперечується відповідачем).

Крім того, як вказано вище судом встановлено, що спірним періодом у вимозі № Ф-8251-17 від 12 листопада 2018 року є період з 21.07.2017 р. по 19.0.2018 р., а у вимозі № Ф-8251-17 від 07 лютого 2019 року є період з 21.07.2014 р. по 31.01.2019 р., що підтверджується розрахунком відповідача.

Згідно розрахунку до рішення № 0004201702 від 17.03.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, їх нараховано за період з 23.04.2015 року по 19.05.2015 року

Отже, позивач є платником єдиного внеску, який визначений статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та який перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, яка на даний час триває.

Таким чином, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася антитерористична операція є підставою для зупинення застосування до таких платників, зокрема заходів впливу за порушення Закону № 2464-VІ, якою є спірна вимога.

Суд зазначає, що відсутність у позивача обов`язку своєчасної сплати внесків, починаючи з 14 квітня 2014 року, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.

Відтак, формування спірних вимог про сплату недоїмки та застосування наслідків такої несплати є протиправним.

В контексті викладеного, суд зазначає, що позивач, в даному випадку, звільнений від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Стосовно посилання відповідача, що доповнення розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 пунктом 9-4 втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон № 911), суд зазначає, що дійсно зазначена норма з 01 січня 2016 року втратила чинність, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911, разом з тим збереглася в Законі № 2464. Пункт 9-4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 й після внесення змін до Закону № 1669 Законом № 911 продовжує свою дію в часі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №805/2856/17-а.

Суд звертає увагу відповідача на те, що в силу вимог частини п`ятої статті 13 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Згідно з нормами частини шостої зазначеної статті висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас суд зазначає, що Закон № 1669 не скасовує обов`язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), а лише надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року № Ф-8251-17 на загальну суму 20 313 грн. 50 коп. та від 07 лютого 2019 року № Ф-8251-17 на загальну суму 22 770 грн. 68 коп. є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги - в цій частині задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-8251-17 від 12 листопада 2018 року та № Ф - 8251 - 17 від 07.02.2019 року в частині застосування штрафу в сумі 42,78 грн. та нарахування пені в сумі 11,78 грн., суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що Головним управління ДФС у Донецькій області у зв`язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску прийнято рішення № 0004201702 від 17 березня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 23.04.2014 р. по 19.05.2014 р., яким до позивача застосовано штраф в розмірі 42,78 грн., та нараховано пеню в розмірі 11,78 грн.

Відповідно до п. 5 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449, до сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, у вимогу про сплату боргу (недоїмки) за даними інформаційної системи органу доходів і зборів включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.

На підставі вищезазначених положень Головним управління ДФС у Донецькій області до спірної вимоги про сплату боргу були включені суми штрафу в розмірі 42,78 грн. та пенсі в розмірі 11,78 грн., що нараховані відповідно до рішення № 0004201702 від 17 березня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Проте, як було зазначено вище, відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у пункті 9.4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», не застосовуються.

Отже, рішення № 0004201702 від 17.03.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені прийнято відповідачем протиправно, всупереч нормам чинного законодавства України.

Доказів направлення вказаного рішення на адресу позивача відповідачем суду не надано.

Вказаним рішенням позивачу нараховано штрафні санкції, які включено до складу спірних вимог.

Враховуючи викладене, суд, з огляду на положення ч.2 ст. 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку відповідача, як суб`єкта владних повноважень, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення в.о. начальника Мар`їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 17 березня 2015 року № 0004201702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 10% до 01.01.2015 року у розмірі 42,78 грн. та штраф у розмірі 20 % з 01.01.2015 року за період з 23.04.2014 по 19.05.2014 та нараховано пеню у розмірі 11,78 грн. (0,1 % суми недоїмки).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд приходить висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь позивача судового збору в розмірі 768,40 грн.

Керуючись Законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", та "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року № Ф-8251-17 на загальну суму 20 313 грн. 50 коп. та від 07 лютого 2019 року № Ф-8251-17 на загальну суму 22 770 грн. 68 коп. - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року № Ф-8251-17 на загальну суму 20 313 грн. 50 грн.

Визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 07 лютого 2019 року № Ф-8251-17 на загальну суму 22 770 грн. 68 коп.

Скасувати рішення в.о. начальника Мар`їнської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області від 17 березня 2015 року № 0004201702 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким застосовано до ОСОБА_1 штраф у розмірі 42,78 грн. та нараховано пеню у розмірі 11,78 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.

Повне рішення складене 25 жовтня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч