Рішення № 8521537, 18.03.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

18.03.2010 справа № 5020-10/043 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Юріної О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі господарську справу

Приватного підприємства «Захист-Південь»

(просп. Античний, 3, кв.62 м. Севастополь, 99058)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фирма «Сервис-Стройдом»

(вул. Комуністична, 4, кв. 3-Б м. Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості в сумі 27090,41 грн., з яких: 23646,00 грн. –основний борг, 2018,56 грн. –пеня, 1130,44 грн. –інфляційні втрати, 295,41 грн. –3% річних,

за участю представників:

позивача –Менжинської Л.І., довіреність б/н від 15.03.2010;

відповідача –не з’явився.

Приватне підприємство «Захист-Південь» (далі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фирма «Сервис-Стройдом» (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 27090,41 грн., з яких: 23646,00 грн. –основний борг, 2018,56 грн. –пеня, 1130,44 грн. –інфляційні втрати, 295,41 грн. –3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням належним чином Відповідачем обов’язку щодо оплати виконаних робіт відповідно до умов договору №47 від 25.11.2008.

В судовому засіданні 18.03.2009 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією та завчасно –09.03.2010 (повідомлення про вручення поштового відправлення №11665931 від 03.03.2010 /а.с.32/).

Відповідач отримав копію позовної заяви з додатком, що підтверджується фіскальним чеком №27101 від 25.02.2010 /а.с.57/, описом вкладення у цінний лист /а.с.8/.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 №2-7/10608-2008.

Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

З врахування вищевикладеного, суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, у відсутність представника Відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.11.2006 між Приватним підприємством «Захист-Південь»(Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Югстройінвест” (Замовник) укладений договір генерального підряду №47 (далі –Договір), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання своїми силами та засобами робіт по вогнезахисній обробці дерев’яних конструкцій житлового багатоквартирного комплексу, що розташований за адресою: вул. Хрустальова, буд.161, м. Севастополь (два корпуса), у відповідності до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов’язується надати Підряднику майданчик для виконання робіт, проект об’єкту, прийняти та оплатити вартість виконаних Підрядником робіт (пункт 1.1 Договору) /а.с.11/.

Договором встановлені наступні умови.

Згідно з пунктом 3.1 Договору вартість виконаних робіт та матеріалів складає 37224,00 грн., у тому числі з податком на додану вартість.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що Замовник зобов’язаний оплатити виконану роботу після її завершення і по факту виконання.

Набрання Договором сили визначено сторонами з моменту отримання підрядником на свій розрахунковий рахунок 50% вартості робіт за Договором, та діє до закінчення виконання робіт по вогнезахисної обробці дерев’яних конструкцій житлового багатоквартирного комплексу, розрахунків по даному Договору (пункт 2.1).

Судом встановлено, що Договір недійсним не визнаний.

          На виконання умов договору Позивач виконав на користь Відповідача роботи на загальну суму 37224,00 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт №ОУ-0000044 від 30.09.2009, підписаним представниками сторін без зауважень /а.с.19/.

Станом на 31.12.2009 заборгованість Відповідача перед Позивачем складала 23646,00 грн., що зафіксовано актом звірення розрахунків, підписаним ним без зауважень /а.с.30/.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем на адресу Відповідача направлена претензія за вих. №7 від 11.02.2010 /а.с.22/ про сплату заборгованості. Факт отримання претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1950924 від 11.02.2010 /а.с.23/.

Судом встановлено, що 03.03.2010 (після подання позову) Відповідачем в рахунок погашення суми основного боргу сплачено 10000,00 грн., що підтверджується випискою банку по особовому рахунку Позивача від 03.03.2010 /а.с.38/, довідкою Позивача /а.с.39/.

          У подальшому сторонами проведено звірення взаємних розрахунків, яке оформлено актом від 18.03.2010 /а.с.37/ з визначенням заборгованості Відповідача перед Позивачем в розмірі 13646,00 грн.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України відсутність предмету спору є підставою для припинення провадження у справі.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з Відповідача 10000,00 грн. підлягає припиненню, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, на день винесення рішення, сума основної заборгованості складає 13646,00 грн.

                    Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Зобов'язання, що виникають на підставі договору підряду є господарськими зобов'язаннями, до яких застосовуються положення Господарського кодексу України та положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України визначено, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов'язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (частина перша статті 861 Цивільного кодексу України).

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина четверта статті 882 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

           З огляду на наведене, суд визнає позовні вимоги щодо стягнення основної суми боргу в розмірі 13646,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з пунктом 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов’язань сторони несуть майнову відповідальність у відповідності до умов даного Договору, Господарського кодексу України, Закону України «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду»

                    У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов’язань Позивач просить суд стягнути з Відповідача інфляційні втрати в розмірі 1130,44 грн. за період з жовтня 2009 року по січень 2010 року, 3% річних в розмірі 295,41 грн. за період з 01.10.2009 по 01.03.2010 та пеню в розмірі 2018,56 грн. за період 01.10.2009 по 01.03.2010.

                    В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третій статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

                    Пунктом 6.3 Договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за виконані роботи Замовник сплачує Підряднику за кожен день прострочки пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який виплачується пеня від суми простроченого платежу.

Відповідно до умов пункту 3.3 Договору, остаточний розрахунок за Договором повинен бути виконаний відповідачем не пізніше 30.09.2009.

                    Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем в розмірі 23646,00 грн. виникла 01.10.2009 та до 01.03.2010 не була погашена.

Обчислюючи розмір пені /а.с.3/, Позивач застосував подвійну облікову ставку Національного банку України, що відповідає нормам спеціального законодавства, а саме - Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»від 22.11.1996 №543/96-ВР, статтею 3 якого встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

                    Постановою Національного банку України (НБУ) від №468 10.08.2009 розмір облікової ставки НБУ з 12.08.2009 встановлений у розмірі 10,25%.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 2018,56 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі (пеня за один день прострочки: 23646,00 х (2 х 10.25%)/365 = 13,28 грн.; за період прострочення оплати з 01.10.2009 по 01.03.2010: 13,28 х 152 дня = 2018,56 грн.).

          Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок Позивача інфляційних втрат /а.с.12/ визнаний судом правильним, зокрема, розрахунок інфляційних втрат відповідає правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України №62-97р від 03.04.1997 (23646,00 грн. х (100.9% х 101.9% х 100.9% х 101.8%) = 24776,44 грн., інфляційне збільшення з жовтня 2009 року по січень 2010 року склало: 24776,44 грн. - 23646,00 грн. = 1130,44 грн.).

Розрахунок Позивача 3% річних /а.с.13/ визнаний судом правильним ( 23646,00 грн. х 3% х (152 дня /365 днів) = 295,41 грн.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення 3 % річних в розмірі 295,41 грн., інфляційних втрат в розмірі 1130,44 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати Позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, п.1-1 частини першої статті 80, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фирма «Сервис-Стройдом» на користь Приватного підприємства «Захист-Південь» основного боргу в розмірі 10000,00 грн. провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фирма «Сервис-Стройдом» (вул. Комуністична, 4, кв. 3-Б м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24873276, п/р 26008254599001 в СФ «Приватбанк», МФО 324935 або з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства «Захист-Південь» (просп. Античний, 3, кв.62 м. Севастополь, 99058, ідентифікаційний код 33965663, р/р 26002945573821 в КРФ «Укрсоцбанк», м. Сімферополь, МФО 324010) 17090,41 грн. ( сімнадцять тисяч дев’яносто грн. 41 коп.), у тому числі: сума основного боргу –13646,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот сорок шість грн. 00 коп.); 3 % річних –295,41 грн. (двісті дев’яносто п’ять грн. 41 коп.); інфляційні втрати –1130,44 грн. (одна тисяча сто тридцять грн. 44 коп.), пеня –2018,56 грн. (дві тисячі вісімнадцять грн. 56 коп.) а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 170,90 грн. (сто сімдесят грн. 90 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 148,89 грн. (сто сорок вісім грн. 89 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.М.Юріна

Рішення складено відповідно до вимог статті 84

Господарського процесуального кодексу України

та підписано 23.03.2010.