Рішення № 8520686, 04.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2/2704.03.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський карєр»

До 1) Міністерства економіки України;

2) Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області;

3) Любимівської сільської ради Дніпропетровського району

Дніпропетровської області;

4) Виконавчого комітету Любимівської сільської ради

Дніпропетровського району Дніпропетровської області;

5) Дніпропетровського районного комунального підприємства бюро

технічної інвентаризації

Третя особа Відкрите акціонерне товариство «Южнерудпром»

про визнання незаконними та скасування рішень органів місцевого

самоврядування та стягнення збитків

Суддя Домнічева І.О.

Представники, що приймали участь в судовому засіданні 02.03.10р.:

Від позивача Стефлюк Ю.В., Селіванова А.Г.

Від відповідача 1. Харабар Т.І., інші - не зявилися

Від третьої особи не зявився

Рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України після оголошеної в судовому засіданні 02.03.10 р. перерви.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський карєр»до Міністерства економіки України, Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області, Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Виконавчого комітету Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, Дніпропетровського районного комунального підприємства бюро технічної інвентаризації, третя особа Відкрите акціонерне товариство «Южнерудпром»про:

1. визнання недійсним рішення Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 12.02.2009 року про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації по передачі в оренду земельної ділянки ВАТ «Южнерудпром»;

2. визнання незаконним та скасування рішення виконкому Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 15.07.2009 року №52 про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна «Будівлі та споруди»ВАТ «Южнерудпром»по вул. Томській, 283-б, с. Любимівка;

3. визнання незаконним та скасування рішення Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області від 24.09.2009 року про погодження клопотання ВАТ «Южнерудпром»щодо надання у користування надр, розташованих на землях Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області;

4. скасування державної реєстрації комунальним підприємством Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»права власності відкритого акціонерного товариства «Южнерудпром»на нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Томська, 283-б (реєстраційний запис №5452814 від 30.07.2009р.);

5. стягнення з Міністерства економіки України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський кар'єр»матеріальну шкоду в розмірі 20000,00 грн.;

6. стягнення з Відповідачів витрат по справі у вигляді державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.12.2009р. порушено провадження у справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався, судом витребовувались від сторін та третьої особи нові письмові докази та пояснення по справі.

Відповідно до уточнення позовних вимог, поданого позивачем до суду, позивач уточнює позовні вимоги (виправляє описки) та просить суд п. 3 позовних вимог читати наступним чином: «Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області від 24.09.2009 року про погодження клопотання ВАТ «Южнерудпром»щодо надання надр у користування з метою геологічного вивчення».

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам та тертій особі за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони та тертя особи були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Представники позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримували з підстав викладених у позовній заяві та наданих суду поясненнях, та за врахуванням уточнення позовних вимог від 02.03.10р.

Представники відповідача-1 в судових засіданнях проти позову заперечували з підстав, наведених у поданому суду відзиві.

Від відповідача-2 до суду через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надходили листи, якими відповідач-2 просить розглянути справу за відсутності його представника; відзиву на позов від відповідача-2 не надходило.

Представник Відповідача-3 в судові засідання не зявлявся, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання його повноважного представника суд не повідомлений. Пояснень на позов Відповідач не подав.

Представник Відповідача-4 в судові засідання не зявлявся, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Про поважні причини неявки в судові засідання його повноважного представника суд не повідомлений. Пояснень на позов Відповідач не подав.

Від відповідача-5 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшли документи на викання вимоги ухвали, та клопотання про слухання справи за відсутності представника відповідача-5. Пізніше, представник відповідача-5 зявлявся до суду в засідання.

Від третьої особи 19.01.10р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов відзив по справі, яким третя особа просить суд відмовити в позові.

Крім того, від відповідача-1 надійшло клопотання про припинення провадження у справі в частині заявленої Позивачем вимоги про визнання недійсним рішення Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації по передачі в оренду земельної ділянки ВАТ "Южнерудпром", оскільки на думку відповідача-1 така позовна вимога повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Судом при розгляді даного клопотання встановлено наступне.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Поняття «суб'єкт владних повноважень»визначено статтею 3 КАС України, згідно з якою це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень,

Отже, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, причому ці функції повинні здійснюватися суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Виходячи із змісту ст. 3 КАС України спором, розгляд якого відповідно до ст. ст. 1, 4, 17 КАС України, має здійснюватись в порядку адміністративного судочинства є спір особи (осіб) із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності, у яких такий суб'єкт своїми владними рішеннями зобов'язує цих осіб вчиняти певні дії, утримуватись від вчинення певних дій, нести відповідальність. При цьому зазначені особи згідно з нормами чинного законодавства України зобов'язані виконувати такі владні рішення чи вимоги суб'єкта владних повноважень

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. (Інформаційний лист Верховного Суду України від 26.12.2005р. №3.2.-2005).

У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Також, в п.15 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. N04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, оскільки земля є об'єктом цивільних прав і обов'язків і використовується в господарській діяльності на підставі цивільно-правових угод. До таких справ слід відносити справи, пов'язані із захистом права власності або користування землею, в яких, захищаючи свої цивільні права і охоронювані законом інтереси, беруть участь суб'єкти господарської діяльності. Якщо предметом спору є право власності на земельну ділянку або право користування, нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, яка на підставі рішень владних органів претендує на спірну земельну ділянку, то такий спір є спором про право і незалежно від участі в ньому органу, яким земельна ділянка надана у власність або у користування, повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Таким чином в даному випадку у справі №2/27 між сторонами існує спір про право, що в свою чергу виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Аналогічної точки зору дотримується і Верховний Суд України, який в Постанові від 03.04.2009р. №7 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами»зазначив, що характерними для всіх адміністративних судів є непоодинокі випадки порушення ними правил підсудності та вихід за межі компетенції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, виявлено численні випадки розгляду цими судами по суті справ, що не належать до юрисдикції адміністративних судів, зокрема стосовно земельних спорів, спорів щодо права власності на інші об'єкти нерухомого майна, приватизації державного майна.

Враховуючи все вищенаведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача-1 про припинення провадження.

Крім того, від представника відповідача-5 та третьої особи 02.03.10р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання про перенесення судового засідання, оскільки представник не зможе зявитись у судове засідання через відміну авіарейсу.

Відповідно до ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Відповідач-5 та третя особа були завчасно повідомлені про призначення судом засідання на 02.03.10р., а саме судом було направлено ним ухвалу від 09.02.10р. про відкладення розгляду справи на 02.03.10р., яку було ними отримано 18.02.10р. (відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення)

Відповідачем-5 та третьою особою не надано суду доказів, що вони були позбавлені можливості направити інших своїх повноважних представників в судове засідання, в тому числі своїх керівників, або скористатись іншим видом транспорту, окрім авіа (потягом, автотранспортом, тощо).

Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання відповідача-5 про слухання справи за відсутності представника відповідача-5 та письмові пояснення третьої особи.

Зважаючи на все вищенаведене, суд не визнає поважною причину неявки представників третьої особи та відповідача-5 у судове засідання 02.03.10р., та проводить судове засідання за відсутності цих повноважних представників.

В судовому засіданні 02.03.10р. судом, за згодою присутніх представників сторін, було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та для оголошення вступної та резолютивної частин рішення по справі, з врученням повного тексту рішення, судом у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву на 04.03.10р.

Присутні представники сторін завчасно та належним чином повідомлені судом про оголошення перерви на 04.03.10р. а саме в судовому засіданні 02.03.10р. присутнім представникам сторін було оголошено про закінчення розгляду справи по суті, та за їх згодою, оголошено перерву в судовому засіданні для на 04.03.10р. о 09 год. 40 хв., про що зроблено відповідний запис в протоколі судового засікання від 02.03.10р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та третьої особи, оглянувши надані сторонами оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2009 року Любимівською сільською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області було прийнято рішення про надання дозволу ВАТ «Южнерудпром»на виготовлення землевпорядної документації по передачі в оренду земельної ділянки площею 20,0 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Любимівська сільська рада, вул. Томська, 283, на якій розташовані об'єкти нерухомості, які належать ВАТ «Южнерудпром»для промисловості (видобутку корисних копалин Рибальського родовища гранітів).

Рішення прийняте на підставі подання голови правління ВАТ «Южнерудпром»про надання такої згоди та у відповідності до норм ст. 12, 66 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивач зазначив, що при прийнятті рішення право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Любимівська сільська рада, вул. Томська, 283, за ВАТ «Южнерудпром»не було зареєстроване, як того вимагає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

На час прийняття рішення нерухоме майно було зареєстроване по вул. Томська, 283 в іншому населеному пункті, а саме в м. Дніпропетровську.

Згідно відповіді комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради станом на 25.02.09р. право власності на це майно було зареєстроване за Позивачем. Третя особа не переоформлювала на себе права власності на ці об'єкти нерухомого майна.

Крім того, земельна ділянка, розташована по вул. Томська, 283 в с. Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, на час прийняття рішення і по теперішній час перебуває в оренді у Позивача на підставі договору оренди землі від 20.07.06р., укладеного з Дніпропетровською районною державною адміністрацією строком на 20 років.

Також Позивач зазначає, що земельна ділянка передавалась в оренду Дніпропетровською районною державною адміністрацією, оскільки належить до державної власності, тому прийняття рішення Любимівською сільською радою щодо земельної ділянки державної власності є перевищенням наданих повноважень. Оспорюване рішення приймалось без дотримання порядку передачі земельних ділянок промисловості в оренду, без наявності оформленого права користування надрами.

Третя особа пояснила, що рішення Любимівської сільської ради від 12.02.09р. є законним, винесене з дотриманням норм ст. 12 Земельного кодексу України, ст.ст. 19, 22 Закону України «Про землеустрій»і ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», яка передбачає, що до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

На земельній ділянці, яку третя особа бажала отримати в оренду, розташовані належні їй об'єкти нерухомості, право власності на які підтверджується свідоцтвом, виданим в 2003 році. Ця земельна ділянка розташована поза межами земельної ділянки, переданої Позивачу в оренду для рілля.

Крім того, рішення про законність підстав для проведення землевпорядних робіт, про цільове призначення земельної ділянки, розмір ділянки, її межі, тощо встановлюється виключно спеціально уповноваженими державним органами у процесі оформлення землевпорядної документації та у випадку незаконності її оформлення таке оформлення буде зупинено, а надані для здійснення документи повернуті.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 66 Земельного кодексу України передбачено, що до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд. Землі промисловості можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Розміри земельних ділянок, що надаються для зазначених цілей, визначаються відповідно до затверджених в установленому порядку державних норм і проектної документації, а відведення земельних ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння.

Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами і відновлення земель згідно із затвердженим проектом рекультивації на раніше відпрацьованих площах у встановлені строки.

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч.3 ст. 124 Земельного кодексу України).

Частиною другою статті 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій).

В рішенні Любимівської сільської ради зазначено, що на земельній ділянці, розташованій за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, Любимівська сільська рада, вулиця Томська, 283 розташовані об'єкти нерухомості, які належать ВАТ «Южнерудпром»для промисловості (видобутку корисних копалин Рибальського родовища гранітів).

Як вбачається з матеріалів справи у ВАТ «Южнерудпром»відсутній дозвіл на видобуток корисних копалин Рибальського родовища гранітів. Як зазначив представник третьої особи в своїх поясненнях на позов Дніпропетровською районною радою Дніпропетровської області було прийняте рішення від 24.09.09р. про погодження клопотання ВАТ «Южнерудпром»про надання надр у користування з метою геологічного вивчення.

Натомість в матеріалах справи наявний договір оренди землі від 20.07.06р., укладений між Позивачем та Дніпропетровською районною державною адміністрацією.

Згідно з п. 1 договору орендодавець передає, орендатор приймає в строкове платне користування земельну ділянку для добувної промисловості (розпорядження голови райдержадміністрації від 07.07.2006 року №772-р), яка знаходиться: територія Любимівської сільської ради за адресою: вул. Томська,283.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», п. 7 ч.1 ст. 13 та п.2 ч.1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та п. «а»ч.1 ст. 17 Земельного кодексу України орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є районні, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України в межах повноважень, визначених законом.

Отже, земельна ділянка по вул. Томська, 283 в с. Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області перебуває у державній власності. Доказів належності цієї земельної ділянки до комунальної власності Відповідачем-3 та Третьою особою не надано до справи.

Відповідно до ст.ст. 123, 151 Земельного кодексу України особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

До заяви про вилучення земельної ділянки зацікавлена особа повинна надати, зокрема, засвідчену нотаріально письмову згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки.

Наявність згоди Позивача на вилучення земельної ділянки Позивачем заперечується, а Відповідачем-3 та Третьою особою письмова згода Позивача суду не надавалася.

Також сторонами суду не надавались правовстановлюючі документи на нерухоме майно, зареєстроване по вул. Томська, 283 в с. Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області. Суд відхиляє доводи представника Третьої особи, що у ВАТ «Южнерудпром»наявне свідоцтво на це майно і воно видане в 2003 році, оскільки свідоцтво не було надано суду.

Судом відхиляються посилання третьої особи на норми ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оренду землі», як на правову підставу винесення оспорюваного рішення, оскільки зазначені третьою особою норми були відсутні на час прийняття рішення, зміни до Закону були внесені Законом України від 05.11.2009р. №1702-VI і набрали чинності з 01.01.2010р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. «г»ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною першою статті 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання недійсним рішення Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 12.02.2009 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що 10.04.09р. Любимівською сільською радою Дніпропетровського району Дніпропетровської області було прийнято два рішення без номеру про присвоєння єдиної поштової адреси будівлям та спорудам Рибальського гранітного кар'єру: вул. Томська, 283-А, Любимівська сільська рада, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область та про присвоєння єдиної поштової адреси будівлям та спорудам Рибальського гранітного кар'єру: вул. Томська, 283-Б, Любимівська сільська рада, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область.

15.07.09р. виконавчим комітетом Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області прийняте рішення №52 про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна «Будівлі та споруди»по вул. Томській, 283б в с. Любимівка на праві приватної власності за відкритим акціонерним товариством «Южнерупром»та зобов'язано КП Дніпропетровського району «БТІ»оформити «Свідоцтво про право власності»взамін «Свідоцтва про право власності»від 26.04.2004 року.

Рішення прийняте на підставі звернення ВАТ «Южнерупром»про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна «Будівлі та споруди»по вул. Томській, 283б в с. Любимівка (попередня адреса: м. Дніпропетровськ, вул. Томська, 283) на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2008р., ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2009р. про повернення майна ВАТ «Южнерудпром»з урахуванням технічної документації за матеріалами інвентаризації КП Дніпропетровського району «БТІ»та керуючись Тимчасовим положенням «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженим Наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року (зі змінами та доповненнями), ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

30.07.2009 року комунальним підприємством Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»було зареєстроване право власності ВАТ «Южнерудпром»на будівлі та споруди, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Томська, 283б. Реєстраційний запис №5452814.

Позивач зазначив, що оспорюваним рішенням право власності оформлене за ВАТ «Южнерупром»(код ЄДРПОУ не визначений), а КП Дніпропетровського району «БТІ»право власності зареєстроване за іншою юридичною особою ВАТ «Южнерудпром», чим порушив п. 3.1 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. № 7/5, згідно з яким реєстратор повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність інших підстав для відмови в реєстрації прав.

Також рішеннями Любимівської сільради від 10.04.2009р., які стали підставою для проведення інвентаризації та оформлення права власності, нова поштова адреса була присвоєна не конкретно визначеному нерухомому майну, а «Будівлям та спорудам Рибальського гранітного кар'єру»без їх ідентифікації і перевірки реєстрації права власності на це майно; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Третя особа не здійснювала переоформлення на себе права власності на нерухоме майно по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську після винесення судових рішень по справі №7/7, а також перереєстрацію нерухомого майна з м. Дніпропетровська в с. Любимівка у зв'язку зі зміною меж м. Дніпропетровська; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Також, на час прийняття оспорюваного рішення існували заборони КП «Дніпропетровське МБТІ»здійснювати будь-які дії щодо реєстрації чи перереєстрації цього майна.

Згідно інформаційної довідки КП «ДБМТІ»від 27.02.2009р. №2218 право власності на нерухоме майно по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську зареєстроване за Позивачем.

Листами від 12.11.2009р. та від 22.01.2010р. КП «Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації»повідомило про те, що з 13.04.2009р. інвентаризаційна справа вилучена згідно постанови прокуратури Дніпропетровського району і тому неможливо надати інформацію щодо власника цього майна.

Також Позивач зазначив, що Свідоцтво про право власності на нерухоме майно ВАТ «Южнерудпром»від 30.07.2009 року видане виконавчим комітетом Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.04.2004 року, що є прямим порушенням норм п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, а, отже, перевищенням виконкомом наданих повноважень.

Крім того, судові рішення по справі №7/7 не можуть бути підставою для зміни адреси нерухомого майна та видачі нового свідоцтва про право власності, оскільки ними не визнавалось право власності на майно. До того ж в них мова йде про нерухоме майно, розташоване в м. Дніпропетровську. Рішення суду не містить зобов'язання органів місцевого самоврядування переоформити право власності на це майно.

Третя особа не погоджується з думкою Позивача і вважає рішення №52 від 15.07.09р. законним, пояснюючи, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.08р. у справі №7/7 було визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, за якими спірне майно потрапило до Позивача, та було зобов'язано Позивача повернути це майно ВАТ «Южнерудпром». Органами державної виконавчої служби це рішення було виконано, майно передано, про що складений відповідний акт.

Тобто на час винесення оспорюваного рішення на думку Третьої особи вона мала належним чином оформлене право власності на нерухоме майно по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську. У зв'язку зі зміною меж м. Дніпропетровська і винесенням будинку №283 за його межі рішення виконкому Любимівської сільської ради було переоформлене право власності на нерухоме майно на підставі п.6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно.

Про скасування за Позивачем права власності на майно за твердженням Третьої особи свідчить лист КП «Дніпропетровське МБТІ»від 16.09.09р. №11218, в якому зазначено, що Позивач не є власником цього майна.

Також Третя особа зазначила, що після реєстрації права власності на спірне нерухоме майно в КП Дніпропетровського району «БТІ» нерухомому майну був присвоєний реєстраційний номер 5452814, за яким це нерухоме майно було зареєстроване в м. Дніпропетровську, що свідчить про скасування попередньої реєстрації нерухомого майна КП «Дніпропетровське МБТІ»та його перереєстрацію КП Дніпропетровського району «БТІ».

Відповідач-5 підтримав пояснення Третьої особи і додатково зазначив, що при реєстрації права власності Третьої особи на нерухоме майно по вул. Томська, 283 в с. Любимівка Дніпропетровського району ним дотримано вимог Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно та Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, перевірено відсутність арештів та заборон, перевірено відповідність документів вимогам чинного законодавства, майно зареєстроване за тим же реєстраційним номером, який був присвоєний майну КП «Дніпропетровське МБТІ».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

В матеріалах справи наявне рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.08р. по справі №7/7, згідно з яким суд вирішив, зокрема, визнати недійсним договір купівлі-продажу будівель та споруд від 05.07.2004р., укладений між ТОВ «Южнерудпром»та ТОВ «Рибальський кар'єр», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Колодій Л.М. за реєстровим №2390, про продаж будівель та споруд за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Томська, 283.

Рішенням зобов'язано ТОВ «Рибальський кар'єр»повернути ВАТ «Южнерудпром»безпідставно отримане майно, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Томська, 283, в тому числі будівлі та споруди, інше майно.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.09.08р. по справі №7/7 та постановою Вищого господарського суду України від 03.12.08р. по справі 7/7 рішення першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Верховного суду України від 15.01.09р. у порушенні касаційного провадження відмовлено.

Третьою особою надано до матеріалів справи копію акту, складеного державним виконавцем, про повернення Третій особі майна згідно з судовими рішеннями по справі №7/7.

Відповідно до пункту 10 додатка 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року N 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за N 157/6445, правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Предметом розгляду по справі №7/7 було визнання недійсними договорів, тобто вказаний спір не був спором про визнання права власності чи встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, тому рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.08р. не є правовстановлювальним документом, на підставі якого повинна проводитися державна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Відповідно до ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Частиною другою статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»передбачено, що державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Порядок переходу права власності на нерухоме майно визначений в п.4.6 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №7/5, згідно з яким реєстрація переходу права власності здійснюється в два етапи.

На першому етапі вносяться відомості про частку об'єкта, яка залишилась у попереднього власника після переходу права власності (як окремий випадок - частка об'єкта відчужується повністю).

На другому етапі вносяться відомості про частку об'єкта, якою володіє новий власник після переходу права власності (у разі необхідності створюється новий запис про право власності).

Згідно з п.5.2 Порядку після реєстрації права власності реєстратор повинен надати витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Витяг про реєстрацію права власності є невід'ємною частиною документів, що підтверджують право власності. Витяг видається власнику або уповноваженій ним особі.

В матеріалах справи наявна копія свідоцтва від 26.04.04 року про право власності ВАТ «Южнерудпром»на нерухоме майно, розташоване в м. Дніпропетровську по вул. Томська, 283.

Також в матеріалах справи наявна копія витягу КП «Дніпропетровське МБТІ»від 07.07.04р. №4066254 та інформаційної довідки КП «Дніпропетровське МБТІ»від 27.02.09р. №2218, згідно з яким з 07.07.04р. право власності на нерухоме майно по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську зареєстроване за ТОВ «Рибальський кар'єр».

В оспорюваному рішенні виконкому Любимівської сільської ради зазначено, що нове свідоцтво про право власності має бути оформлене замість свідоцтва від 26.04.04р.

Третьою особою та Відповідачем-5 суду не надавався витяг чи нове свідоцтво, які є належним доказом на підтвердження здійснення перереєстрації нерухомого майна по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську за Третьою особою. Акт передачі майна, складений на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.08р. у справі №7/7 не є належним доказом виконання Третьою особою вимог чинного законодавства щодо оформлення переходу права власності на нерухоме майно від Позивача до Третьої особи.

Суд дослідив листи КП «Дніпропетровське МБТІ»від 12.11.09р. №13633, від 22.01.010р. №504, подані Позивачем, і встановив, що згідно Постанови прокуратури Дніпропетровського району від 13.04.09р. інвентаризаційна справа вилучена, тому неможливо надати інформацію щодо реєстрації права власності на нерухоме майно по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську.

В той же час, в листі КП «Дніпропетровське МБТІ»від 16.09.09р. №11218, поданому Третьою особою, зазначено, що станом на 16.09.09р. за ТОВ «Рибальський кар'єр»згідно коду 32990050 відомості про реєстрацію права власності по м. Дніпропетровську в реєстрі прав власності на нерухоме майно (введеного в дію 01.02.03р.) відсутні.

Суд не приймає останній лист КП «Дніпропетровське МБТІ»як належний доказ скасування реєстрації за ТОВ «Рибальський кар'єр»прав власності на нерухоме майно по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську та перереєстрацію права власності за ВАТ «Южнерудпром», оскільки з вищенаведеного вбачається, що доказів здійснення державної перереєстрації права власності на нерухоме майно саме на час винесення оспорюваного рішення від 15.07.08р. сторонами не надано.

Також судом не приймаються до уваги пояснення Третьої особи та Відповідача-5, що підтвердженням правомірності дій БТІ є реєстрація нерухомого майна по вул. Томська, 283-Б в с. Любимівка за тим же реєстраційним номером, що й нерухомого майна по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську.

Як встановлено судом, Третьою особою та Відповідачами 3, 4 не надано витягу чи свідоцтва про перереєстрацію в КП «Дніпропетровське МБТІ»права власності на нерухоме майно по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську за ВАТ «Южнерудпром», здійснену після набранням рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.08р. по справі №7/7 законної сили.

Крім того, відповідно до п. 3.1.2 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно ідентифікатором об'єкта нерухомого майна є адреса нерухомого майна.

Згідно з п. 1.2 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - номер запису у Реєстрі прав, а внесення запису до Реєстру прав - занесення до єдиної комп'ютерної бази даних Реєстру прав інформації про право власності на нерухоме майно з присвоєнням їй реєстраційного коду.

В п 1.3 Порядку ведення Реєстру прав власності на нерухоме майно передбачено, що БТІ здійснює реєстрацію прав власності на об'єкти нерухомого майна, що розташовані в межах його зони обслуговування. Зона обслуговування БТІ - це перелік населених пунктів, у межах території яких БТІ має здійснювати реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Розділ Реєстру прав, відкритий одним БТІ, може бути змінений, закритий лише тим БТІ, яким він був відкритий.

При ліквідації БТІ або зміні зони обслуговування БТІ права на ведення відповідних розділів Реєстру прав передаються адміністратором Реєстру прав до правонаступника цих прав. Одночасно з передачею прав на розділи Реєстру прав правонаступник отримує відповідні реєстраційні справи.

Як вбачається з матеріалів у зв'язку зі зміною меж міста Дніпропетровська будівлі по вул. Томська, 283 винесені за межі міста Дніпропетровська до села Любимівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, тобто відбулась зміна зони обслуговування БТІ.

В той же час в матеріалах справи наявні відповіді КП «Дніпропетровське МБТІ»про те, що інвентаризаційна справа на нерухоме майно по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську вилучена згідно Постанови прокуратури Дніпропетровського району.

Тобто реєстраційна справа на нерухоме майно по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську не передавалась КП «Дніпропетровське МБТІ»до КП Дніпропетровського району «БТІ»; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

КП Дніпропетровського району «БТІ»права на ведення відповідних розділів Реєстру прав не передавались, тому КП Дніпропетровського району «БТІ»не мало повноважень вносити зміни до розділу Реєстру прав щодо прав власності на нерухоме майно по вул. Томська, 283; в матеріалах справи відсутні докази протилежного.

Нерухоме майно по вул. Томська, 283-Б в с. Любимівка Дніпропетровського району реєструвалося КП Дніпропетровського району «БТІ»як новостворене, про що свідчить посилання виконавчого комітету Любимівської сільської ради в оспорюваному рішенні №52 від 15.07.09р. на норми ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування», яка передбачає повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва, зокрема, повноваження щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

Однією з підстав прийняття оспорюваного рішення була проведена Відповідачем-5 технічна інвентаризація нерухомого майна по вул. Томська, 283-б в с. Любимівка, яку замовила Третя особа після присвоєння єдиної поштової адреси.

Порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд визначає Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001р. №127.

Відповідно до п.1.2 розділу 1 вказаної Інструкції технічна інвентаризація передбачає: первинну технічну інвентаризацію об'єктів; поточні інвентаризаційно-оцінювальні роботи для встановлення змін за певний період часу після первинної інвентаризації.

Розділом 10 цієї Інструкції передбачено, що з метою дотримання відповідності даних інвентаризаційно-технічної бази дійсному стану житлового та нежитлового фонду в містах, селищах та сільській місцевості доцільно через кожні 5 років проводити обстеження та переоцінку об'єктів.

Відповідно до розділу 11 вищезазначеної Інструкції у разі виявлення змін щодо складу, технічного стану, власників будинків тощо, бюро технічної інвентаризації вносять до інвентаризаційних документів відповідні виправлення та доповнення.

Зважаючи на вказане, зміна поштової адреси об'єктів нерухомого майна є підставою для проведення поточної інвентаризації та внесення відповідних змін до інвентаризаційних документів.

Як було встановлено судом інвентарна справа на нерухоме майно по вул. Томська, 283 в м. Дніпропетровську не передавалась КП «Дніпропетровське МБТІ» до КП Дніпропетровського району «БТІ», відповідно поточна інвентаризація нерухомого майна не могла бути здійснена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Крім того, з рішення Любимівської сільської ради від 10.04.09р. про присвоєння єдиної поштової адреси не можна встановити, яким саме об'єктам нерухомості присвоєна нова адреса, перелік майна в ньому відсутній.

Отже, інвентаризація нерухомого майна була здійснена КП Дніпропетровського району «БТІ»з порушенням вимог законодавства щодо порядку її проведення.

Згідно підпункту «а»пункту 6.1 Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування фізичним та юридичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують їх право власності на об'єкти нерухомого майна, крім правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення.

У додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення серед правовстановлювальних документів в пункті 6 передбачене свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування.

Тобто, не може здійснюватися оформлення органами місцевого самоврядування права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі свідоцтв про право власності на ці об'єкти.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно ВАТ «Южнерудпром»від 30.07.09 року видане виконавчим комітетом Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 26.04.04 року, що є порушенням норм п.6.1 Тимчасового положення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з ч.2 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»державна реєстрація речових прав скасовується в разі припинення дії договору, укладення іншого договору або винесення судом відповідного рішення, про що вносяться дані до Державного реєстру прав.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо визнання незаконним та скасування рішення виконкому Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 15.07.2009 року №52 та скасування державної реєстрації комунальним підприємством Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»права власності відкритого ВАТ «Южнерудпром»на нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Томська, 283б, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, відповідно до заяви про Уточнення позовних вимог від 02.03.10р. позивач уточнив позовні вимоги в частині рішення 24.09.09 року Дніпропетровської районної радої Дніпропетровської області, а саме позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області від 24.09.2009 року про погодження клопотання ВАТ «Южнерудпром» щодо надання надр у користування з метою геологічного вивчення.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При винесенні ухвал по даній справі суд встановив, які саме докази та пояснення потрібно подати суду для розгляду та вирішення спору по суті, та витребував ці докази, зокрема і від позивача ухвалою від 31.12.2009р. про порушення провадження у справі.

Проте позивач, вимоги ухвали суду не виконав, та не подав суду витребувані документи а саме рішення Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області від 24.09.2009 року, про існування якого зазначає позивач та яке позивач просить визнати незаконним та скасувати.

Зважаючи на неподання позивачем витребуваних судом письмових доказів, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи недостатньо доказів та пояснень на обґрунтування або спростування доводів позивача, викладених в позовній заяві щодо існування та визнати незаконним і скасувати рішення Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області від 24.09.2009 року про погодження клопотання ВАТ «Южнерудпром»щодо надання надр у користування з метою геологічного вивчення.

Відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач, зокрема, без поважних причин не подав витребуванні господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст. ст. 81 (п.5) Господарського процесуального кодексу України суд, вирішив залишити без розгляду позовну вимогу про визнати незаконним і скасувати рішення Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області від 24.09.2009 року про погодження клопотання ВАТ «Южнерудпром»щодо надання надр у користування з метою геологічного вивчення.

Щодо вимог Позивача про стягнення з Міністерства економіки України збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 20 000,00 грн. суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 року №777, Міністерство економіки України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної економічної, цінової, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики, політики у сфері внутрішньої торгівлі, а також міжвідомчої координації з питань економічного і соціального співробітництва України з ЄС.

Згідно з п. 2 Положення про Міністерство економіки України Мінекономіки узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і в установленому порядку вносить їх Кабінету Міністрів України. Мінекономіки у межах своїх повноважень розробляє проекти нормативно-правових актів, організовує виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами. Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками зокрема є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При розгляді господарського спору, господарський суд вирішує заявлений спір в межах заявленими позивачем позовних вимог (за винятком окремих встановлених законом випадків виходу за межі позовних вимог), на підставі наведеного позивачем нормативного обґрунтування позовних вимог та наданих сторонами письмових доказів та пояснень.

Особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної вигоди, повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду (доходи) у разі, якщо б її право не було порушено.

Проте, Позивачем не доведено порушення Відповідачем-1 прав та законних інтересів Позивача та як наслідок - заподіяння Позивачу збитків, оскільки не доведено існування звязку між діяльністю Відповідача-1 - Міністерство економіки України, та нанесенням цими діяннями Відповідачем-1 Позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позивачем також не було обґрунтовано заявлений розмір збитків саме 20000 грн.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги щодо стягнення з Мінекономіки України збитків є необґрунтованими, Позивачем не надано доказів завдання збитків Міністерством економіки України, розмір збитків не розрахований, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно ст. 49 ГПК України та враховуючи Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України», суд не повертає та відносить на користь Позивача судові витрати в частині залишення без розгляду позовної вимоги про визнати незаконним і скасувати рішення Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області від 24.09.2009 року про погодження клопотання ВАТ «Южнерудпром»щодо надання надр у користування з метою геологічного вивчення, та в частині відмови в задоволення позовної вимоги про стягнення з Міністерство економіки України 20000 грн. збитків; в іншій частині судові витрати стягуються на користь позивача солідарно з відповідачів 3, 4 та 5.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 64, 66, 75, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 12.02.2009 року про надання дозволу на виготовлення землевпорядної документації по передачі в оренду земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству «Южнерудпром».

Визнати незаконним та скасувати рішення виконкому Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області від 15.07.2009 року №52 про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна «Будівлі та споруди»Відкритому акціонерному товариству «Южнерудпром»по вул. Томській, 283б, с. Любимівка.

Скасувати державну реєстрацію комунальним підприємством Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»права власності відкритого акціонерного товариства «Южнерудпром»на нерухоме майно, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Любимівка, вул. Томська, 283б (реєстраційний запис №5452814 від 30.07.2009р.).

Залишити без розгляду позовну заяву в частині позовної вимоги: «Визнати незаконним та скасувати рішення Дніпропетровської районної ради Дніпропетровської області від 24.09.2009 року про погодження клопотання ВАТ «Южнерудпром»щодо надання надр у користування з метою геологічного вивчення».

Відмовити в задоволенні позову в частині позовної вимоги «Стягнути з Міністерства економіки України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський кар'єр»матеріальну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.».

Стягнути з Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський карєр»85 грн. державного мита та 37,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з виконкому Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський карєр»85 грн. державного мита та 37,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з комунального підприємства Дніпропетровського району «Бюро технічної інвентаризації»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибальський карєр»85 грн. державного мита та 37,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.О.Домнічева