Ухвала суду № 85191508, 16.10.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/11659/19

Провадження № 1-кс/428/7012/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганській В.І., за участю секретаря судового засідання Голуб Т.М., старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Луганській області Овчарова Р.І., прокурора відділу прокуратури Луганської області Вихрової Н.В., захисника адвоката Кізіма В.В., Стародубцевої Л.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання старшого слідчого ОВС СУ ГУНП в Луганській області Овчарова Р.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Луганської області Вихровим Н.В. про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019130240001289 від 14.07.2019р., порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 3, 12 ч.2. ст.115, ч.3.ст.146 КК України, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Лисичанська Луганської області, громадянин України, українець, освіта середня, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 3, 12 ч.2. ст.115, ч.3.ст.146 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, 12.07.2019 у вечірній час, більш точний час під час досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_2 вступив у злочинний зговір з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з метою викрадення та позбавлення волі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Достовірно знаючи, що з ОСОБА_4 підтримує стосунки його знайомий ОСОБА_5 , приблизно о 19 годині ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_5 та попросив придбати для себе у ОСОБА_4 наркотичний засіб, домовившись зустрітись в районі буд. 27 АДРЕСА_3 Центральний м. Лисичанська. Приблизно через 10 хвилин після телефонної розмови, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на автомобілі таксі «CHERY AMULET» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 приїхали в район буд АДРЕСА_4 , де до них приєднався ОСОБА_5 , який попередньо домовився зустрітись зі ОСОБА_4 в АДРЕСА_5 буд. АДРЕСА_6 . АДРЕСА_7 . АДРЕСА_4 . При цьому ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про свої злочинні наміри проти ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не повідомляли.

12.07.2019, приблизно о 19.30 год., приїхавши в район буд. АДРЕСА_6 . Севастопольській м. Лисичанська, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вийшли з салону автомобіля, а ОСОБА_6 залишився за кермом. При цьому ОСОБА_2 відійшов від автомобіля, а ОСОБА_3 з ОСОБА_1 знаходились окремо від ОСОБА_5 на відстані приблизно 3 метрів. В той момент коли ОСОБА_4 підійшов до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне позбавлення волі людини, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , підбігли до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , запобігаючи його втечі та позбавляючи можливості чинити опір, намагався нанести удар рукою в обличчя, від якого ОСОБА_4 ухилився. Далі, ОСОБА_1 , обхопивши руками за тулуб ОСОБА_4 , силою повалив його на землю, а ОСОБА_3 завдав ОСОБА_4 не менше 2 ударів кулаком по тулубу.

Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 силоміць затягли ОСОБА_4 до салону автомобіля таксі, куди сіли також особисто, утримуючи силою ОСОБА_4 та обмежуючи його можливість рухатись, тобто обмеживши таким чином свободу останнього. При цьому, діями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 керував ОСОБА_2 , наказуючи останнім, що саме треба робити. Після цього ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 з потерпілим ОСОБА_4 на автомобілі таксі «CHERY AMULET» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 поїхали у напрямку, який указав ОСОБА_2 , а саме в район обласного протитуберкульозного диспансеру, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Червона, 285. При цьому, під час руху автомобілю, на протязі приблизно 20 хвилин, ОСОБА_2 завдав ОСОБА_4 не менше двох ударів кулаком правої руки по тулубу в область ребер, а ОСОБА_1 завдав ОСОБА_4 не менше 10 ударів кулаками по тулубу та в район голови. Під час транспортування потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_3 утримував його, позбавляючи можливості чинити опір.

12.07.2019, приблизно о 20.00 год., приїхавши в район протитуберкульозного диспансеру м. Лисичанська, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Червона, 285, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 витягли з салону автомобіля таксі «CHERY AMULET» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 та разом зі ОСОБА_2 , почали бити потерпілого, завдавши ОСОБА_4 . кожен не менше 2 ударів ногами та руками по голові та тулубу. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в цей час знаходились в салоні автомобіля, не залишаючи його.

Після цього, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під руки стали силоміць тягнути ОСОБА_4 від автомобілю в напрямку р.Сіверський Донець, під час чого ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 не менш 2 ударів ногами в область спини. Відтягнувши ОСОБА_4 на відстань приблизно 50 метрів від автомобіля таксі, де на протязі приблизно 5 хвилин ОСОБА_2 , реалізуючи виниклий у нього злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_4 , тобто на умисне протиправне заподіяння йому смерті, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , спільно з останніми почали завдавати ОСОБА_4 чисельних ударів ногами та руками по різних частинах тіла. Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . відтягли ОСОБА_4 на відстань приблизно 200 метрів від автомобіля таксі, де на протязі 20 хвилин завдавали потерпілому чисельних ударів ногами по різних частинах тіла, після чого залишили ОСОБА_4 лежати на місці та повернулись до автомобіля таксі, де їх очікували ОСОБА_6 та ОСОБА_5

16.07.2019 о 5 годині, в районі обласного протитуберкульозного диспансеру, розташованого за адресою: м. Лисичанськ, вул. Червона, 285, виявлено труп ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 182/1 від 27.08.2019 смерть ОСОБА_4 настала від закритої тупої травми тулуба з множинними двобічними переламами ребер, грудини, яка ускладнилася розвитком травматичного шоку.

Таким чином, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підозрюється у позбавленні волі та викраденні людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, а також у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому стосовно викраденої людини, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 3, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

17.07.2019 ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 3, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 115 КК України.

18.07.2019 органом досудового розслідування ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п.п. 3, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 146 КК України.

19.07.2019 слідчим суддею Лисичанського міського суду Луганської області ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 14.09.2019, включно.

10.10.2019 слідчим суддею Сєвєродонецького міського суду строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжених до шести місяців, тобто до 17.01.2020.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення підтверджується:

- показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка пояснила, що 12.07.2019 приблизно о 20 годині з адреси: АДРЕСА_7 / АДРЕСА_8 , вийшов та в подальшому зник безвісті її брат ОСОБА_4 ;

- показаннями свідка ОСОБА_8 , який підтвердив показання ОСОБА_7 в частині обставин зникнення безвісті його батька ОСОБА_4 та описав прикмети зовнішності батька;

- показаннями свідка ОСОБА_6 , який пояснив, що він отримує додатковий заробіток у вигляді приватного перевезення на власному автомобілі «CHERY AMULET» реєстраційний номер НОМЕР_1 . 12.07.2019 у вечірній час він перевозив чотирьох чоловіків (яких в подальшому він впізнав за фотознімками як ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ) з мікрорайонів заводу ГТВ м. Лисичанська на вул. Севастопольську м. Лисичанська. Знаходячись на вул. Севастопольській, троє чоловіків ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) силоміць затовкли до салону його автомобіля незнайомого йому чоловіка та наказали їхати в район обласного протитуберкульозного диспансеру, розташованого по вул. Червоній м. Лисичанська, при цьому, під час руху автомобіля, завдаючи ударів кулаками зазначеному чоловіку. В районі диспансеру троє чоловіків ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) витягли з його автомобіля викраденого чоловіка та силоміць потягнули того в бік річки Сіверський Донець, при цьому завдаючи ударів руками та ногами. Приблизно через 15-20 хвилин троє зазначених чоловіків повернулись назад до автомобіля та вони поїхали. Четвертий чоловік ( ОСОБА_5 ) весь цей час знаходився разом з ним в автомобілі та не виходив;

- показаннями свідка ОСОБА_5 , який пояснив, що 12.07.2019 він разом зі своїми знайомими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на прізвисько « ОСОБА_11 » та третім чоловіком, якого він раніше не знав (яких в подальшому він впізнав за фотознімками як ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ) на автомобілі таксі з мікрорайонів заводу ГТВ м. Лисичанська поїхали на вул. Севастопольську м. Лисичанська, де він за проханням ОСОБА_12 повинен був придбати для них наркотичний засіб у свого ОСОБА_13 ОСОБА_14 Знаходячись на вул. Севастопольській, коли він зустрівся ОСОБА_15 ОСОБА_16 (якого в подальшому він впізнав за фотознімками як ОСОБА_4 ), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 силоміць затовкли до салону автомобіля таксі ОСОБА_4 та наказали таксисту їхати в район вул. Червоної м. Лисичанська. Під час руху автомобіля ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завдавали удари кулаками ОСОБА_4 . В районі «пожежної частини» на мікрорайонах заводу ГТВ м. Лисичанська ОСОБА_2 в районі гаражів десь взяв молоток та вони поїхали далі. В районі ГАЗС по вул. Червоній, куди таксист привіз їх за наказом ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 витягли ОСОБА_4 з автомобілю та почали бити того ногами і кулаками. Після чого, зазначені особи відтягли ОСОБА_4 приблизно на 50 метрів від автомобілю та продовжили бити ногами та кулаками. Після цього, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 за руки віднесли ОСОБА_4 ще далі, де він їх вже не бачив, та приблизно через 20 хвилин повернулись утрьох без ОСОБА_4 . Весь цей час, а саме, коли ОСОБА_2 уходив та повернувся, у того в руках був молоток. Після цього вони поїхали. Коли їхали назад, то ОСОБА_2 наказав таксисту запинити автомобіль на шляхопроводу в районі кв. Східний м. Лисичанська та викинув молоток у лісосмугу;

- показаннями свідка ОСОБА_17 , яка мешкає поруч з місцем, де було викрадено ОСОБА_4 , та пояснила, що 12.07.2019, приблизно о 20 годині, перебуваючи поряд з будинком № АДРЕСА_6 вул. АДРЕСА_7 Лисичанська, вона чула крики, звуки нанесення ударів, у зв`язку з чим стала кликати поліцію. Потім двоє невідомих чоловіків викрали третього невідомого їй чоловіка, якого насильно посадили до автомобілю, на якому поїхали;

- протоколом слідчого експерименту від 17.07.2019 за участю свідка ОСОБА_6 , під час якого він на місці указав та показав обставини викрадення та вбивства ОСОБА_4 ;

- протоколом слідчого експерименту від 18.07.2019 за участю свідка ОСОБА_5 , під час якого він на місці указав та показав обставини викрадення і вбивства ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду місця події від 16.07.2019, проведеного на відкритій ділянці місцевості між Лисичанським протитуберкульозним диспансером, розташованим за адресою: м. Лисичанськ, вул. Червона, 285, та річкою Сіверський Донець, під час якого на схилі пагорбу виявлено труп невідомої особи чоловічої статі з ознаками насильницької смерті;

- протоколом пред`явлення трупа для впізнання за участю свідка ОСОБА_8 , під час якого він впізнав у пред`явленому йому трупі свого батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_6 , під час якого він впізнав ОСОБА_1 як особу, яка разом з двома іншими чоловіками викрала та спричиняла тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_5 , під час якого він впізнав ОСОБА_1 як особу, яка разом з двома іншими чоловіками викрала та спричиняла тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду місця події від 12.08.2019 за участю свідка ОСОБА_6 , під час якого у лісосмузі біля шляхопроводу в районі кв. Східний м. Лисичанська на відстані 29 м від гаражу № 1 гаражного кооперативу «Нафтохімік» виявлено та вилучено металевий молоток з дерев`яною рукояткою.

- висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_4 № 182/1 від 27.08.2019, згідно якого смерть ОСОБА_4 настала від закритої тупої травми тулуба з множинними двобічними переламами ребер, грудини, яка ускладнилася розвитком травматичного шоку. Судово-медичні дані не суперечать, що смерть ОСОБА_4 могла настати 12.07.2019.

Таким чином, є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 скоїв позбавлення волі та викрадення людини, вчинені за попередньою змовою групою осіб, що спричинило тяжкі наслідки, а саме кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 146 КК України, яке відповідно до санкції даної статті карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі і відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене стосовно викраденої людини, за попередньою змовою групою осіб, а саме кримінальне правопорушення, передбачене п.п. 3, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, яке відповідно до санкції даної статті карається позбавленням волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі і відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 закінчується 17.10.2019, однак закінчити досудове розслідування до зазначеного строку неможливо внаслідок виконання великого обсягу роботи та особливої складності кримінального провадження, оскільки по кримінальному провадженню необхідно виконати наступне: з метою підтвердження біологічного споріднення трупу зі свідком ОСОБА_8 , отримати висновок судової молекулярно-генетичної експертизи, яку призначено 25.07.2019 до Харківського НДЕКЦ МВС України, закінчення проведення якої планується на листопад-початок грудня 2019 року; з метою встановлення можливого знаряддя кримінального правопорушення, отримати висновок судово-медичної експертизи трупу (можливість заподіяння тілесних ушкоджень вилученим молотком), яку призначено до Лисичанського відділення ЛОБ СМЕ, закінчення проведення якої планується на кінець жовтня 2019 року; з метою підтвердження причетності підозрюваних до вчинення кримінальних правопорушень провести судово-імунологічну експертизу по речовим доказам (вирізам тканин з сидіння з автомобілю, на якому підозрювані перевозили потерпілого), призначену 23.09.2019, закінчення якої, у зв`язку зі складністю, планується на кінець листопада 2019 року; з метою визначення психічного стану підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , отримати висновки амбулаторних судово-психіатричних експертиз, проведених 29.08.2019 та 03.09.2019 експертами Сватівської обласної психіатричної лікарні, закінчення проведення яких планується на листопад 2019 року; провести заходи, спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_3 та вирішити питання про виділення матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_3 в окреме провадження; за результатами здобутих доказів вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ; відкрити потерпілому, підозрюваним та стороні захисту матеріали кримінального провадження та ознайомити вказаних осіб з матеріалами кримінального провадження; виконати інші необхідні для завершення досудового розслідування процесуальні дії та прийняти законне рішення у даному кримінальному провадженні в порядку ст. ст. 276, 283 КПК України.

Обставинами, що перешкоджали раніше провести судово-імунологічну експертизу, судову молекулярно-генетичну експертизу, є те, що для проведення вказаних експертиз необхідний тривалий час, вони проводяться послідовно, в різних експертних установах, де у зв`язку з великим навантаженням на експертів існує черга проведення експертиз, у зв`язку з чим, в межах строку досудового розслідування завершити проведення зазначених експертиз не виявилося можливим.

Обставинами, що перешкоджали раніше провести амбулаторні судово-психіатричні експертизи відносно підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , є те, що у зв`язку зі складністю проведення та збором об`ємного характеризуючого матеріалу щодо підозрюваних, зазначені експертизи триватимуть не менше двох місяців, у зв`язку з чим завершити проведення вказаних експертиз в межах строку досудового розслідування не виявилося можливим.

Обставинами, що перешкоджали раніше вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваних ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , це відсутність на певному етапі проведення досудового розслідування висновків необхідних судових експертиз, які на теперішній час знаходяться на виконанні в експертних установах.

Вказаний перелік слідчих (розшукових) дій не є вичерпним та при необхідності можуть бути проведені інші слідчі (розшукові) дії, спрямовані на встановлення об`єктивної істини у кримінальному провадженні, збору та закріпленню доказів вини підозрюваного ОСОБА_1 та його ролі у скоєних злочинах.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування було встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1. ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які з урахуванням викладеного, з моменту обрання запобіжного засобу на даний час не зменшилися.

Про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_1 переховуватися від органів досудового розслідування та суду, свідчить тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винним, а саме, згідно до ст. 12 КК України вказаний злочин відноситься до категорії особливо тяжких, та покарання за його вчинення передбачено у вигляді позбавлення волі строком до 15 років або довічного позбавлення волі, а також те, що ОСОБА_1 ніде не працює та не має постійного джерела доходу, не одружений, що у свою чергу свідчить про відсутність тісних соціальних зв`язків у підозрюваного.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, хоча тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами та ризиками збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості незаконно впливати ОСОБА_1 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, свідчить той факт, що підозрюваному відомі анкетні дані свідків, які є місцевими мешканцями, а також те, що ОСОБА_1 раніше був знайомим зі свідком ОСОБА_5 , у зв`язку з чим є підстави вважати, що, знаходячись на свободі, ОСОБА_1 може вчинити на них тиск з метою викривлення фактів та показів, які вони надаватимуть в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 3 Конституції України – Основного закону нашої держави – Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод - а саме ст. 2, найвищим правом людини є Право на життя, право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм вмотивованим рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Всі вищезазначені обставини, з урахуванням особливої тяжкості злочину, вчиненого підозрюваним ОСОБА_1 , особи підозрюваного, з метою запобігання виникненню у останнього умислу уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду, а також його подальшій протиправній діяльності, вимагають вжиття з боку правосуддя дієвого та ґрунтовного запобіжного заходу відносно підозрюваного.

У даному випадку інший, більш м`який запобіжний захід, не тільки унеможливить забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а навпаки, є підґрунтям для спроб останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, таким чином уникнути від справлення правосуддя.

Наявність обґрунтованої підозри та достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, унеможливлює застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою для запобігання наведеним ризикам, що свідчить про наявність об`єктивної необхідності в продовженні підозрюваному ОСОБА_1 саме такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою, про що і йдеться у клопотанні.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, який обґрунтовуючи підстави продовження строку тримання під вартою послався на обставини, викладені в клопотанні, та просив суд продовжити строк тримання під ватою вказавши на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які на даний час не зменшились, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного, для запобігання ризикам зазначеним у клопотанні.

Сторона захисту, обвинувачений та захисник Кізіма В.В. слідчому судді пояснили, що вчинення кримінального правопорушення яке інкримінується підозрюваному є сумнівним так як він його не вчиняв, в його діях, якщо і вбачається, то інший склад кримінального правопорушення, перешкоджати слідству, переховуватись він не збирається, просить обрати інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, приходить до висновку щодо необхідності задоволення клопотання з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, наявність судимостей у обвинуваченого тощо.

Розглядаючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан його здоров`я, а суду відомостей, документального підтвердження, щодо неможливості, за станом здоров`я утримувати його у слідчому ізоляторі ні стороною захисту, а ні обвинувачення не надано, те, що підозрюваний не одружений, не має утриманців, в свою чергу, свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків в місці постійного проживання; його репутацію, яка є негативною, він не працював, а обрав шлях вчинення злочинів, та ті які йому інкримінуються, є особливо тяжкі, вчинені зухвало, з застосуванням насильства, небезпечного для життя особи, яка зазнала нападу, з викраденням та спричиненням смерті потерпілого, а отже скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або обрання менш суворого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, так як існує небезпека для суспільства у особі підозрюваного, щодо вчинення ним нового тяжкого злочину, що не усуне наявні на час розгляду справи ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, які було враховано при обранні та продовженні запобіжного заходу ОСОБА_1 , вказані ризики не зникли та не зменшились.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує, що тримання під вартою, як запобіжний захід, може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування ризики, які були підставою для обрання та продовження підозрюваному ОСОБА_1 діючого запобіжного заходу, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зникли та не зменшились, клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає задоволенню, а запобіжний захід продовженню строком на 60 днів.

Підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст.115 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів покарання за який передбачено до довічного позбавлення волі. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме квалікованого вбивства з застосуванням викрадення людини. Ризики того, що обвинувачений може переховатись від суду на даний час не зникли, не зменьшились та є наявними. Тому запропонований стороною захисту запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на думку суду не зможе забезпечити належної поведінки обвинуваченого та швидкого і оперативного розслідування справи, але враховуючи те, що ч.4. ст. 183 КПК України надає право суду, а не зобовязує його не визначати розмір застави, суд вважає, що є підстави врахувати клопотання сторони захисту про обрання менш суворго запобіжного заходу ОСОБА_1 та йому можливо обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відповідно до ст. 182, 183 КПК України.

Враховуючи ті обставини, що досудове розслідування триває, по справі необхідно виконати ряд слідчих процесуальних дій які потребують часу, підозрюваному обрано запобіжний захід тримання під вартою, слідчий суддя, враховуючи особливу тяжкість вчиненого злочину, вважає, що розмір застави повинен бути визначений у розмірі в 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На думку суду саме такий розмір застави здатен запобігти ризику можливого переховування обвинуваченого від суду та бути перешкодою для вчинення ним нового злочину.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 376 КПК України, ст. 29 Конституції України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Продовжити до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з моменту винесення ухвали 16.10.2019 року до 14.12.2019 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_1 , заставу в розмірі 550 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 056 550, 00 (один мільйон п`ятдесят шість тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМ України, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м.Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П. ОСОБА_18 Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_1 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення з під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:1) прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування; 2) не відлучатися із міста свого проживання, встановленого слідчим, без дозволу слідчого, прокурора або суду. 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи, навчання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. 5) утримуватись від спілкування з свідками встановленими слідчим.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_1 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз`яснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати сторонам кримінального провадження та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п`ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складений до 18.10.2019 року до 16.30 години у приміщенні Сєверодонецького міського суду.

Слідчий суддя В.І. Луганський