Ухвала суду № 85187628, 22.10.2019, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3626/19

Провадження № 2-з/0203/93/2019

УХВАЛА

22 жовтня 2019 року суддя Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Католікян М.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про забезпечення позову,

у с т а н о в и в:

18 жовтня 2019 року представник заявника ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа – ДП «Нексус-Виробничо-комерційна компанія», про стягнення заборгованості. Заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 , а саме на квартиру, розташовану по АДРЕСА_1 .

Заяву обґрунтовано тим, що відповідачі не виконують належним чином свої зобов`язання за кредитним договором, тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідачі можуть вчинити дії, спрямовані на ухилення від виконання рішення суду, в наслідок чого виконання рішення суду може стати неможливим. Крім того, представник заявника звертає увагу суду на те, що на момент укладення договору поруки, відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , однак, станом на дату звернення до суду він змінив адресу своєї реєстрації на АДРЕСА_2 , що на думку представника заявника може свідчити про підготовку до продажу квартири та намагання її відчуження в подальшому.

Вивчивши подані матеріали, суд доходить висновку про те, що заява про забезпечення позову підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

На підставі ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 150 ЦПК визначено, що позов забезпечується, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Крім цього, Пленум Верховного Суду України у пункті 4 своєї постанови від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

За змістом ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

В своїй заяві представник заявника ОСОБА_1 просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 , однак, згідно з відомостями Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна на зазначену квартиру вже накладено арешт на підставі ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.01.2019 року, постановленої у рамках цивільної справи №201/666/19, а суб`єктом обтяження є також АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

Отже, надаючи виважену оцінку щодо заявлених вимог в частині накладення арешту на майно боржника, яке вже перебуває під арештом, слід зважати на належність обґрунтування необхідності вжиття відповідних заходів, розумності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Відтак, слід відзначити, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на визначене майно саме за цією заявою об`єктивно не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або позбавити заявника ефективного захисту чи засобу поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, адже повторне накладення арешту на майно відповідача суперечитиме збалансованості інтересів сторін, не сприятиме фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку щодо необхідності у залишенні заяви без задоволення.

Керуючись ст. 149, 150, 153, 258 – 260 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя М.О. Католікян