Постанова № 8516957, 12.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.03.10Справа №2а-969/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримторгпресс»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР КримГоловного управління Державного казначейства України в АР Крим

про стягнення бюджетного відшкодування податку на додану вартість

за участю представників:

від позивача – Аркатова В.В. – представник, довіреність від 12.01.2010 р.

від відповідачів – 1) Маслюк О.В. – представник, довіреність № 71/10-0 від 04.03.2010р.

2) не з’явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримторгпресс» (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з Державного бюджету України 44050,00 грн. заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Вимоги мотивовані тим, що Державна податкова інспекція у м. Сімферополі (далі відповідач) в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість» не здійснює необхідні заходи щодо повернення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2008 р. у сумі 44050,00грн.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 18.02.2010 р., надав заперечення на позов (вих. № 2179/9/10-0 від 17.02.2010 р.), в яких зазначено про відсутність підстав для повернення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ по договору сумісної діяльності.

Керуючись ст.49, 51 КАС України, представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 04.03.2010 р., надав заяву про уточнення позовних вимог, просив стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства - відповідальне за Договором простого товариства ТОВ «Кримторгпрес» з Кримською філією ТОВ «Видавничий Дім Український Медіа Холдінг» та Дочірнім підприємством «Укрмедіа-Крим» від 17.02.2005 р. 44050,00 грн. заборгованості з бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.03.2010 р. заперечував проти задоволення позову з підстав, визначених у відзиві. Представником Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (далі Казначейство) надані заперечення на позов (вих. № 11.0-08.4168-1198 від 18.02.2010 р.), в яких він заперечував проти задоволення позову.

У судове засідання, яке відбулось 12.03.2010 р., Казначейство явку свого представника не забезпечило, про день та час розгляду справи було сповіщено належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не надало, представники позивача та відповідача наполягали на вимогах та запереченнях, викладених у позові та відзиві на позовну заяву, вважали можливим розглянути справу на підставі залучених до неї матеріалів.

Суд, вислухавши думку представників позивача та відповідача, приймаючи до уваги участь представника Казначейства у попередньому судовому засіданні, відсутність його клопотання про відкладення розгляду справи, керуючись ст.128 КАС України, ухвалив продовжити судове засідання за участю представників сторін, які з’явились до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 7 ч.1 ст. 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частинами 1, 3 ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до п.п. 2.1.4 п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов’язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Виходячи із аналізу ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п.7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд приходить до висновку, що органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету, в наслідок чого Державна податкова інспекція у м. Сімферополі є суб’єктом владних повноважень, який у правовідносинах, пов’язаних із відшкодуванням з бюджету податку на додану вартість, реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю вказаних органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до вимог п. 1, 4 «Положення про Державне казначейство України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232 «Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 № 332 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.04.2006 за №454/12328 територіальні органи Державного казначейства України, яки є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким відповідно до законодавства надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших надходжень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що органи державного казначейства, в даному випадку, Головне управління державного казначейства України в АР Крим, є суб’єктом владних повноважень, яке безпосередньо перераховує суми відшкодування з бюджетного рахунку.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов’язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий період – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених законом.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України. Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Згідно з п.п. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Згідно з п. 7.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

П.п. 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»)

У п.п. 7.7.8.п.7.7 ст. 7 Закону зазначено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи, зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Позивачем надані документи, які свідчать про те, що ним з ДП «Крим Медіа», ДП «Укрмедіа –Крим» 17.02.2005 р. був укладений договір простого товариства, відповідно до умов якого сторони прийняли на себе зобов’язання спільно діяти без створення юридичної особи на підставі об’єднання вкладів з метою здійснення певних задач.

Згідно з п. 4.1. вказаного договору позивач прийняв на себе зобов’язання щодо відкриття рахунку у відділенні банку, проведені необхідної реєстрації в податковому органі для виконання умов договору. Зазначений рахунок мав використовуватись тільки для проведення грошових операцій, пов’язаних з виконанням сумісної діяльності.

У п. 6.1. договору передбачено, що керівництво сумісною діяльністю та ведення сумісних справ доручається позивачу. Позивач є повноважним представником ДП «Крим Медіа», ДП «Укрмедіа –Крим», керує всією сумісною діяльністю та виконує всі необхідні юридичні дії, в тому числі укладає договори та інші правочини з третіми особами, підписує акти та інші документи для досягнення цілей, визначених у договорі (п. 6.3).

В подальшому 03.08.2007 р. були внесені зміни у зазначений договір простого товариства, відповідно до яких був змінений склад учасників на Кримську філію ТОВ «Видавницький дім Український Медіа Холдінг», позивача та ДП «Укрмедіа –Крим».

Надані позивачем документи свідчать про те, що на виконання умов вказаного договору про сумісну діяльність ним був відкритий розрахунковий рахунок, який взятий на облік у відповідача, він 21.03.2005 р. був взятий на облік платника податків за реєстраційним номером 106998736, як особа відповідальна за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору простого товариства від 17.02.2005 р.

Матеріали справи свідчать про те, що, виконуючи вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», позивач у податковій декларації з ПДВ за квітень 2008 р. по договору простого товариства у рядку 26 зазначив суму ПДВ у розмірі 44050 грн. з ознакою відшкодування - зарахування до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. У податковій декларації за травень 2008 р. (вхід. №3666/40 від 13.06.2008р.) у рядку 25.1 ПДВ у розмірі 44050 грн. відображено як сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, разом з декларацією відповідачу надана необхідна заява щодо відшкодування зазначеної суми.

Матеріали справи свідчать про те, що згідно з вимогами п.п. 7.7.5 п. 7.7.ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим органам була проведена позапланова перевірка суми ПДВ, яка підлягає поверхню на рахунок платника податків у травні 2008 р., за результатами якої складено акт перевірки № 5243/15-2/106998736 від 08.07.2008р.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007741502/0 від 14.07.2008 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 44050 грн.

До матеріалів справи залучена копія постанови Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р. у справі № 2а-2575/08/6/0170, відповідно до якої визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення № 0007741502/0 від 14.07.2008 р.

Позивач, керуючись зазначеними вище вимогами Закону України «Про податок на додатку у вартість», 12.10.2009 р. звернувся до відповідача з заявою про надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, але листом № 59959/10/13-2 від 27.10.2009 р. йому було відмовлено в цьому з підстав, невизначених чинним законодавством України.

Відповідач в порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що вказана сума розрахована з порушенням фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства.

Крім того, Казначейством не надано доказів повернення позивачу зазначеної суми.

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача про відсутність підстав для повернення ПДВ по договору сумісної діяльності на розрахунковий рахунок позивача з підстав того, що як зазначено вище, під час розгляду справи було встановлено, що саме він згідно з умовами договору простого товариства від 17.02.2005 р. призначений відповідальним для здійснення усіх операцій по сумісній діяльності, в тому числі з податковим органом, по виконанню умов вказаного договору.

За таких обставин, вивчивши наданий позивачем розрахунок, приймаючи до уваги факти, встановлені Севастопольським апеляційним адміністративним судом під час розгляду справи № 2а-2575/08/6/0170, суд вважає, що підлягають задоволенню вимоги по стягненню з Державного бюджету України на користь платника податків суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2008 р. у сумі 44050,00 грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.03.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 19.03.2010 р.

Керуючись ст.ст. 98, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного бюджету України (бюджетний рахунок №3114030700002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами», Головне управління Державного казначейства України в АРК, м.Сімферополь, код банку 824026, код ЄДРПОУ 34740405 або інших рахунків) на користь ТОВ «Кримторгпрес» (реєстраційний номер платника податків 106998736, р/р 26008160594800 в АКІБ «УкрСиббанк», м.Сімферополь, МФО 351005), відповідального за ведення Договору простого товариства, укладеного 17.02.2005 р. з ДП «Крим-Медіа» та ДП «Укрмедіа –Крим», заборгованість з відшкодування ПДВ в сумі 44050,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Кримторгпрес» (реєстраційний номер платника податків 106998736, р/р 26008160594800 в АКІБ «УкрСиббанк», м.Сімферополь, МФО 351005) 440,50 грн. – судового збору.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.