Постанова № 8516971, 01.03.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.03.10Справа №2а-1383/10/2/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Республіканського підприємства «Джанкойське Міжрайпаливо»

до Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача – Вірста Л.С.- представник, довіреність № 01 від 11.01.2010 року;

від відповідача – Попова С.В..- представник, довіреність № 51 від 18.11.2009 року;

Суть спору: Республіканське підприємство «Джанкойське Міжрайпаливо» (далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 11.01.2010 р. № 0000031502/0 та № 0000041502/0. Вимоги мотивовані тим, що відповідач помилково застосував штрафні санкції, передбачені п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у адміністративному позові.

Представник відповідача під час судового засідання, яке відбулось 01.03.2010 р., надав заперечення на позов (вих. 864/9/10 від 27.02.2010 р.), в якому з позовними вимогами не погодився, вказавши, що зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті після встановлення порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов’язання, встановлених в Законі України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Республіканське підприємство «Джанкойське Міжрайпаливо» 16.09.1993 року зареєстроване Виконавчим комітетом Джанкойської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 448952, та є платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

Джанкойською об’єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим 23.12.2009 року проведену невиїзну документальну перевірку позивача з питання сплати податку на додану вартість за період з 30.10.2009р. по 09.12.2009р.

За результатами перевірки складено акт № 2600/1502/01884567 від 23.12.2009 року, в якому встановлено порушення позивачем п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна сплата податкового зобов’язання з податку на додану вартість за період з 30.10.2009р. по 09.12.2009р.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 11.01.2010 року прийняті податкові повідомлення – рішення:

№ 0000031502/0, в якому позивач, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 9 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 2309,00 грн., зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% в сумі 230,90 грн.;

№ 0000041502/0, яким позивач, на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 40 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 2346,53 грн., зобов’язаний сплати штраф у розмірі 20% в сумі 469,31 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ст. 67 Конституції України визначає, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов ‘язкових платежів) є Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Ст. 1 Закону визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобов’язань визначений у ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю – протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Уп.п.4.1.5.ст. 4 Закону визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

У п. 5.3.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4п.4.1.ст.4 Закону для подання декларації платника податків.

Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства, та порядок їх застосування визначені у ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 вказаного закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим законом, він зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;

при затримці більш 90 календарних днів - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

Платники податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України «Про податок на додану вартість».

Згідно з п.п. 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов’язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивачем в порядку, передбаченому чинним законодавством України, були узгоджені суми податкових зобов’язань з ПДВ за вересень – жовтень 2009 р. шляхом подання податкових декларацій № 20467 від 14.10.2009 р. та № 23544 від 18.11.2009 р., згідно з якими він мав сплатити суми ПДВ за вересень 2009 р. у розмірі 2411,00 грн. до 30.10.2009 р., за жовтень 2009 р.- 2309,00грн. до 30.11.2009 р.

Позивачем надані копії платіжних доручень № 150 від 28.09.2009 р. на суму 1000,00 грн., в графі «призначення платежу» якого вказано: «передплата ПДВ за вересень 2009р.»; №169 від 29.10.2009р. на суму 1500,00 грн. за призначенням платежу: «ПДВ за вересень 2009р. перерахований повністю по строку 30.10.2009р.» та № 170 від 29.10.2009р. на суму 2500,00 грн. за призначенням платежу: «передплата ПДВ за жовтень 2009р., перерахований повністю по строку 30.11.2009р.». На зазначених платіжних дорученнях, копії яких залучені до матеріалів справи, є відмітка банку про проведення платежів в дні їх оформлення.

З матеріалів справи та пояснень відповідача стає зрозумілим, що призначення платежу за зазначеними вище платіжними документами було самостійно змінено відповідачем та перераховані грошові кошти за даними платіжними дорученнями зараховано в рахунок погашення сум податкового боргу позивача.

Вивчивши вказані документи, керуючись Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», приймаючи до уваги чітке визначене призначення платежу, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави самостійно змінювати призначення платежу під час надходження коштів, перерахованих позивачем.

Таким чином матеріали справи свідчать про те, що позивач своєчасно сплатив узгоджені суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість за вересень-жовтень 2009 року.

За таких обставин суд вважає, що наданий відповідачем в акті перевірки №2600/1502/01884567 від 23.12.2009 р. розрахунок затримки сплати позивачем узгодженого ним податкового зобов’язання з ПДВ за вересень-жовтень 2009 року не можна визнати обґрунтованим, зробленим з додержанням зазначених вище положень чинного законодавства.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 11.01.2010 р. №0000031502/0 та № 0000041502/0, прийнятих за результатами проведеної відповідачем невиїзної документальної перевірки позивача з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за вересень-жовтень 2009 року.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що рішення по справі ухвалене на користь позивача, який не є суб’єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне присудити всі здійснені ним судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3,40 грн., з державного бюджету.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.03.2010 р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 09.03.2010 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в АР Крим від 11.01.2010 р. №0000031502/0 та № 0000041502/0.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Республіканського підприємства «Джанкойське Міжрайпаливо» (96100, АР Крим, м. Джанкой, вул. Промислова, 3) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя                                         Яковлєв С.В.