Постанова № 8516014, 30.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.11.09Справа №2а-7738/09/10/0170 10:57 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача – Стус К.В., представник по довіреності №99-Д від 13.10.2009 року;

від відповідача – Добридень О.В., представник по довіреності від 25.08.2009 року 3909/9/10-0;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Представництва Фонду майна АР Крим у м. Саки, Євпаторія, Роздольненському і Сакському районах в особі Голови ліквідаційної комісії представництва Фонду майна АРК у м. Саки, Євпаторія, Роздольненському і Сакському районах

до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000962302/0 від 04.06.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

Представництво Фонду майна АР Крим у м.м. Саки, Євпаторія, Роздольненському і Сакському районах в особі Голови ліквідаційної комісії представництва Фонду майна АРК у м. Саки, Євпаторія, Роздольненському і Сакському районах - позивач – 01 липня 2009 року звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим – відповідач - з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000962302/0 від 04.06.2009 р. про застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 1360грн.00коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДПІ в м. Євпаторії АР Крим проведено позапланову виїзну перевірку Представництва Фонду майна АР Крим у м.м. Саки, Євпаторія, Роздольненському і Сакському районах (надалі – Представництво), за результатами проведення якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що Представництво повністю утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, є юридичною особою, має самостійний баланс. Фондом державного майна України було призупинено фінансування Представництва за рахунок коштів Держаного бюджету України (лист від 20.12.2005 року №10-14-20681), у зв’язку з чим Фондом майна АР Крим 26.01.2006 року прийнято рішення про ліквідацію Представництва (наказ від 26.01.2006 року №23). Постановою Господарського суду АРК від 22.03.2007 року по справі №2-29/848-2007А було зобов’язано Фонд державного майна України та Фонд майна АР Крим поновити фінансування Представництва, рішення про припинення фінансування за рахунок Державного бюджету України було визнано нечинним та скасоване. Позивач зазначає, що в липні 2007 року Фонду майна АР Крим було виділено субвенцію для проведення заходів з ліквідації Представництва; грошові кошти використовувались на погашення заборгованості з липня по грудень 2007 року, після чого залишки коштів були повернуті до Державного бюджету України. Позивач посилається на те, що з 2006 року по 2009 рік включно грошові кошти для фінансування Представництва з Державного бюджету України не виділялись, у зв’язку з чим у позивача відсутні грошові кошти для погашення нарахованої суми штрафних санкцій.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 30 листопада 2009 року не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - під розписку (а.с.78), про причини неприбуття не повідомив, клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача не надав, тому враховуючі думку представника позивача, суд вважає можливим відповідно до ст. 128 КАС України розглянути справу за відсутністю не з'явившегося представника відповідача на підставі наявних у матеріалах справи документів та з урахуванням письмових заперечень та пояснень, що надані представниками відповідача під час судового засідання 13 жовтня 2009 року. Відповідно до наданих письмових заперечень відповідач обґрунтовує правомірність та законність прийнятого податкового повідомлення-рішення тим, що перевірка позивача була проведена на підставі діючого законодавства; під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.11.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР та пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, а саме: неподання позивачем до ДПІ в м. Євпаторії АР Крим податкових звітів про використання коштів неприбутковими установами і організаціями за 8 послідовних податкових (звітних) періодів з півріччя 2007 року по І квартал 2009 року. На підставі пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача були застосовані штрафні санкції у розмірі 170 грн.00коп. за кожне неподання податкового звіту - в загальній сумі 1360грн.00коп.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Представництво Фонду майна АР Крим у м.м. Саки, Євпаторія, Роздольненському і Сакському районах (код ЄДРПОУ 20753049, юридична адреса: 97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр-т Леніна, буд.18/16) зареєстровано як юридична особа, дані про реєстрацію 28 січня 2000 року внесені Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (номер запису про державну реєстрацію №11401200000000970), що підтверджено матеріалами справи (зокрема, актом перевірки – а.с.7, зворотній бік) та представниками сторін не оспорювалось і не заперечувалось. Позивач є платником податків та зборів, взятий на облік в ДПІ в м. Євпаторії АР Крим 20.03.1997 року, що підтверджено довідкою відповідача від 17.01.2006 року №19/29-0 (а.с.52).

Принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов’язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов’язки і відповідальність платників встановлені Законом України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ. Пунктом 2 частини першої статті 9 зазначеного Закону встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Пунктом 3 частини 1 зазначеної статті встановлено, що платники податків також зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення, є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181 –ІІІ (надалі - Закон №2181).

Пунктом 4.1 статті 4 даного Закону встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку вказує у податковій декларації. Пунктом 1.11 статті 1 даного Закону визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону №2181 встановлені базові податкові (звітні) періоди. Згідно пункту "б" пп.4.1.4 п.4.1 даної статті податкові декларації за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) подаються протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до абзацу 2 пункту 16.4 ст. 16 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Відповідно до тексту акту перевірки позивач включений до реєстру неприбуткових організацій (запис в Реєстр неприбуткових організацій та установ внесено 03.03.2006 року – а.с.60), що представниками позивача та відповідача під час розгляду справи не заперечувалось та не оспорювалось.

Наказом ДПА України „Про затвердження форми Звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ та порядку її заповнення” затверджений Порядок складання податкового звіту про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, який застосовується установами й організаціями, що включені до реєстру неприбуткових організацій та установ з присвоєнням ознаки неприбутковості. Згідно з п.п.4.1. п.4 цього Порядку податковий звіт про використання коштів неприбутковими установами й організаціями подається неприбутковою установою до податкового органу протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.

Таким чином, діючим законодавством передбачений обов’язок позивача надавати до податкового органу за місцем своєї реєстрації – ДПІ в м. Євпаторії АР Крим - податкові звіти про використання коштів неприбутковими установами і організаціями.

Державною податковою інспекцією в м. Євпаторії АР Крим з 14.05.2009 року по 21.05.2009 року було проведено позапланову виїзну перевірку Представництва з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 26.05.2009 року, за результатами якої складено акт №1058/23-2/20753049 від 26.05.2009 року. Згідно з текстом акту перевірки під час її проведення податковим органом встановлено, що Представництвом до ДПІ за податкові (звітні) періоди з півріччя 2006 року по 1 квартал 2007 року надавалися податкові звіти про використання коштів неприбутковими установами й організаціями, а за податкові (звітні) періоди - півріччя 2007 року, 9 місяців 2007 року, 2007 рік, І квартал 2008 року, півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 2008 рік, І квартал 2009 року – тобто за 8 послідовних податкових періодів такі звіти до податкового органу не подані. Вказаний акт перевірки було вручено голові ліквідаційної комісії Представництва, що підтверджено його підписом в акті перевірки (а.с.63), акт підписано з запереченнями.

Відповідно до вимог пункту 11.1 статті 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим вважається період (що закінчується днем такої ліквідації), на який припадає дата такої ліквідації.

Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема пунктом 20.1 статті 20 встановлено, що відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Згідно з пп.17.1.1 п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

За порушення податкового законодавства, на підставі зазначеного акту перевірки, відносно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення №0000962302/0 від 04.06.2009 року (а.с.57, зворотній бік) про застосування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 1360грн.00коп. Відповідно до розрахунку (а.с.53), що наданий відповідачем, вказані штрафні санкції застосовані за неподання податкових звітів про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за вказані 8 податкових (звітних) періодів. Зазначене податкове повідомлення-рішення вручено уповноваженій особі позивача поштою 09.06.2009 року, що підтверджено супровідним листом ДПІ в м. Євпаторії в АР Крим (а.с.57) та поштовим повідомленням (а.с.58).

Суд зазначає, що під час розгляду справи представниками позивача не оспорювались підстави проведеної ДПІ в м. Євпаторії АР Крим перевірки та дотримання працівниками податкового органу порядку проведення перевірки, своєчасність повідомлення про її проведення, дотримання порядку оформлення акту перевірки, отримання позивачем зазначеного акту та податкового повідомлення-рішення тощо; дотримання відповідачем порядку проведення зазначеної перевірки та оформлення її результатів не є предметом даного адміністративного спору. У зв’язку з викладеним судом не розглядаються та не оцінюються дії відповідача стосовно дотримання порядку проведення перевірки, оформлення її результатів і повідомлення позивача про висновки податкового органу стосовно порушення Представництвом вимог податкового законодавства, та не розглядається питання щодо визнання дій податкового органу, що пов’язані з проведенням перевірки, неправомірними. Суд також зазначає, що під час розгляду даної справи представником позивача суду не повідомлено будь-яких відомостей стосовно неправомірних дій працівників податкового органу під час проведення перевірки, у зв’язку з чим у суду відсутні підстави для визнання зазначених дій неправомірними.

Крім того, в матеріалах справи наявні наказ ДПІ в м. Євпаторії АР Крим «Про проведення позапланової документальної перевірки Представництва ФМ АР Крим» від 14.05.2009 року №398 (а.с.56), направлення №372 від 14.05.2009 року про перевірку позивача (а.с.64), які свідчать про наявність у податкового органу на час проведення перевірки документів, передбачених ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року для проведення перевірки позивача. Зазначені обставини представником позивача під час розгляду справи не оспорювались та не заперечувались.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Суд зазначає, що як на підставу для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування позивач посилається на акти звірок розрахунків платника – Представництва – з бюджетом за період з 01.01.2007 року по 25.12.2007 року, зокрема на акт звірки від 25.12.2007 року по податку на прибуток (а.с.14-15), відповідно до якого станом на зазначену дату у позивача була наявна заборгованість в загальній сумі 183грн.82коп. (по основному платежу та штрафним санкціям - 170грн.00коп., по пені – 13грн.82коп.). Також, представником позивача надані суду платіжні доручення №8038 від 26.12.2007 року та №8039 від 26.12.2007 року (а.с.22-23) про сплату Представництвом до бюджету недоїмки та пені по податку на прибуток в сумі 170грн.00коп. та 13грн.82коп. відповідно.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 р. №276 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 р. за №843/11123) нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Згідно з пп.4.2.2 п.4.2 вказаної Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 №247).

Відповідно до пункту 9.3 Інструкції на вимогу платника податків працівником підрозділу адміністрування облікових показників та звітності на підставі даних карток особових рахунків здійснюється звірення стану розрахунків платника податків з бюджетами за податками, зборами (обов'язковими платежами) за відповідний звітний період. Підсумки проведеного органами державної податкової служби звірення стану розрахунків платника з бюджетами за податками, зборами (обов'язковими платежами) відображаються у книзі обліку звірення стану розрахунків платників з бюджетами.

Суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення було прийнято ДПІ в м. Євпаторії АР Крим за результатами проведеної перевірки 04.09.2009 року, у зв’язку з чим нарахована сума штрафних санкцій не могла бути відображена в особовому рахунку позивача станом на дату проведення звірки – 25.12.2007 року. Оскільки нараховані податкові зобов’язання, штрафні санкції та пеня відображаються в особовому рахунку платника податку лише після їх узгодження, а звірка з позивачем 25.12.2007 року проводилась саме на підставі даних особових рахунків, суд зазначає, що відсутність в особовому рахунку позивача станом на дату проведення звірки – 25.12.2007 року – недоїмки в сумі 1360грн.00коп. по податковому повідомленню-рішенню №0000962302/0 від 04.06.2009 року не є підставою для його скасування.

Матеріали справи свідчать про те, що Представництвом з дати початку ліквідаційної процедури – від 21.01.2006 року (на підставі наказу Фонду майна АР Крим від 26.01.2006 року №23 – а.с.27) до ДПІ в м. Євпаторії АР Крим подавались податкові декларації за 2006 та І квартал 2007 року. При цьому суд зазначає, що подання декларацій не пов’язано з наявністю або відсутністю у Представництва грошових коштів на фінансування його діяльності та/або проведення ліквідаційної процедури та є обов’язком платника податку.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог підпункту «а» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.

Згідно з пунктом 6.1 статті 6 вказаного Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).

Таким чином, податковий орган зобов’язаний у випадку встановлення порушення платником податків вимог діючого законодавства (зокрема, неподання відповідних податкових декларацій) зобов’язаний прийняти податкове повідомлення-рішення, що надсилається такому платнику податків у встановлений строк.

При цьому ні Законом 2181, ні будь-яким іншим законодавчим актом не встановлено залежність застосування або незастосування до юридичної особи штрафних санкцій за порушення вимог податкового законодавства від наявності у такої юридичної особи – платника податків грошових коштів на погашення нарахованого штрафу.

Також суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку, встановленому законами України.

Оскільки ліквідація Представництва станом на день прийняття податкового повідомлення-рішення та станом на день розгляду справи не завершена, що підтверджено, зокрема, листом Державного реєстратора Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради від 12.11.2009 року №508 (а.с.79) та представником позивача не оспорювалось, у Представництва до часу розгляду справи наявний обов’язок подавати відповідні податкові декларації до податкового органу за місцем реєстрації – ДПІ в м. Євпаторії АР Крим та у випадку порушення вимог діючого законодавства сплачувати належні суми застосованих штрафних санкцій.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000962302/0 від 04.06.2009 р., оскільки воно прийняте відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

У зв’язку зі складністю справи судом 30 листопада 2009 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 07 грудня 2009 року постанова складена у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд –

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Кудряшова А.М.