Постанова № 8516001, 09.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

09.12.09Справа №2а-8956/09/10/0170 09:55 м. Сімферополь

Окружний адміністративний судАвтономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшова А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшкової І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - не зявився;

від відповідача - не зявився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в Білогірському районі АР Крим

до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

про стягнення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям в розмірі 2270 гривень 16 копійок

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Білогірському районі АР Крим - позивач- 30 липня 2009 року звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідача - про стягнення фінансових санкцій у сумі 2270грн.16коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки відповідача встановлено порушення ним вимог Законів України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 р. №481/95-BP, “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 р. №98/96-ВР, у звязку з чим прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 2270грн.16коп. Зазначені рішення були вручені відповідачу, однак до часу розгляду справи сума фінансових санкцій до бюджету не сплачена, у звязку з чим позивач просить стягнути її у судовому порядку.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - під розписку (а.с.22), про причини неприбуття не повідомив, клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача не надав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення був повідомлений належним чином - оголошенням в газеті «Сельская новь» №91 від 02.12.2009 р. (а.с.23), про причини неприбуття не повідомив, заперечення на позов до суду не надав.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності учасників процесу.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 97620, АДРЕСА_1 (згідно адресної довідки - а.с.6), була зареєстрована як фізична особа-підприємець Білогірською районною державною адміністрацією АР Крим 13 жовтня 2000 року, про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис №Р04055788Ф0020628 (а.с.10). Відповідач також є платником податків та зборів, взятий на облік в ДПІ в Білогірському районі АР Крим, що підтверджено матеріалами справи (а.с.16).

Судом встановлено, що на підставі направлень на проведення перевірки №217/23-30 від 07.10.2008 р. та №218/23-30 від 07.10.2008 р. 07 жовтня 2008 року проведена перевірка магазину, що знаходиться за адресою: АР Крим, Білогірський район, с. Новожиловка, вул. Огнева, буд.15, та належить відповідачу. Перевірку було проведено у присутності відповідача, якому вручені направлення на перевірку.

За результатами перевірки складено акт №000205 від 07 жовтня 2008 року (а.с.8-9), в якому зафіксовано наступні обставини: перевіряючими придбана 1 пляшка пива «Чернігівське» за ціною 5грн.50коп., 1 пачка сигарет «Кемел» за ціною 4грн.25коп., на загальну суму 9грн.75коп.; товар та здача були видані, розрахункова операція через реєстратор розрахункових операцій та розрахункову книжку не проведена, відповідний розрахунковий документ не роздрукований, не виписаний та не виданий, РРО, РК та КОРО відсутні. Сума грошових коштів на місці проведення розрахунків склала 113грн.00коп. В акті перевірки також зазначено про реалізацію відповідачем тютюнових виробів без застосування РРО, без придбання відповідної ліцензії на право торгівлі тютюновими виробами та без придбання відповідного торгового патенту. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано опис готівкових грошових коштів на місці проведення розрахунків 113грн.00коп., в якому зазначено, що вказані грошові кошти є виручкою від продажу товарів (а.с.15).

На підставі викладеного під час проведення перевірки перевіряючі дійшли висновку про порушення відповідачем вимог п.1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.1995 р. №265/95-ВР (надалі Закон про РРО), ч.10 ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19.12.1995 р. №481/95-BP (надалі - Закон №481) - роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензій; п.1 ст.3 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.1996 р. №98/96-ВР (надалі Закон про патенти) здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів.

Як свідчить акт перевірки відповідач з актом ознайомлений, заперечень не висловив, отримав другий екземпляру акту перевірки, що підтверджено відміткою та підписом на 4 сторінці акту перевірки (а.с.9, зворотній бік).

За результатами перевірки прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

1) №0002212330 від 10.10.2008 р. на суму 565грн.00коп. за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції (порушені вимоги п.1, 2 ст.3 Закону про РРО) фінансова санкція застосована відповідно до п.1 ст.17 цього Закону: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів у звязку з не проведенням розрахункових операцій через РРО (113,00*5);

2) рішення про застосування фінансових санкцій №0002222330 від 10.10.2008 р. (а.с.11) за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензій (порушені вимоги ч.10 ст.15 Закону №481) - фінансова санкція застосована відповідно до абз.5 ч.2 ст.17 цього Закону: у розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень 1700грн.00коп.

3) рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002232330 від 10.10.2008 р. на суму 5грн.16коп. (а.с.13) за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів (порушені вимоги ч.1 ст.3 Закону про патенти) - штрафна санкція застосована відповідно до абз.4 ч.1 ст.8 даного Закону: у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності СПД із зазначеним порушенням (80/31дн.*2).

Зазначені рішення були вручені відповідачу поштою 13.10.2008 р., що підтверджено поштовим повідомленням (а.с.12, зворотній бік).

Суд зазначає, що згідно з пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р. №509-ХІІ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку і розмірах, встановлених законами України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Стаття 1 Закону про РРО передбачає, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно з вимогами статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2 статті 3).

Згідно з пунктом 1 статті 17 Закону про РРО за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Згідно статті 25 Закону про РРО суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Також суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону №481 роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.

Частиною 10 статті 15 зазначеного Закону встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Відповідно до статті 1 Закону №481 ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Згідно з абзацом 5 частини другої статті 17 даного Закону до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії в розмірі 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

Відповідно до Указу Президента України “Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” № 510/2001 від 11.07.2001 року забезпечення реалізації державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійснення міжгалузевої координації у цій сфері покладено на Державну податкову адміністрацію України.

Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року, передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Таким чином, суд встановив, що позивачем правомірно застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень за реалізацію відповідачем тютюнових виробів без наявності ліцензії.

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

Крім того, Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” встановлено, що зазначений Закон визначає порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти, що провадиться суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону про патенти торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти (ч.1 ст.1 Закону); торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону (ч.2 ст.2 Закону).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону про патенти патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

За здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності із зазначеним порушенням (абз.4 ч.1 ст.8 Закону про патенти).

На час розгляду даної справи у суду відсутні відомості про оскарження відповідачем у встановленому порядку вказаних рішень про застосування фінансових санкцій. Також у порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати суми фінансових санкцій в повному обсязі. Крім того, в матеріалах справи наявна довідка про розрахунки відповідача з бюджетом (а.с.7), згідно з якою станом на 22.06.2009 року сума фінансових санкцій не сплачена.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулось 09 грудня 2009 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 14 грудня 2009 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, 97620, АДРЕСА_1) фінансові санкції у загальній сумі 2270грн.16коп., а саме:

- на користь Державного бюджету Білогірського району АР Крим (р/р №31115104700067, код платежу 3021080900, банк одержувача - ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740761) фінансові санкції у сумі 565 (п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 00 копійок;

- на користь Державного бюджету Білогірського району АР Крим (р/р №31113106700067, код платежу 21081100, банк одержувача - ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740761) фінансові санкції у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок;

- на користь Державного бюджету Білогірського району АР Крим (р/р №31115104700067, код платежу 3021080900, банк одержувача - ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740761) фінансові санкції у сумі 5 (п'ять) гривень 16 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.