Постанова № 8515874, 16.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.11.09Справа №2а-2722/08/10 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М.,

при секретарі Дєрюшковій І.А.,

за участю представників:

від позивача - Вельчевої Т.М., довіреність № б/н від 08.07.08 року,

від відповідача – Дружкової О.О., довіреність № б/н від 11.07.09 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримської республіканської установи "Сімферопольський художній музей"

до Контрольно-ревізійного управління в АР Крим

про скасування обов'язкових вимог,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом звернулась Кримська республіканська установа "Сімферопольський художній музей" до Контрольно-ревізійного управління в АР Крим (ділі –КРУ в АРК) про скасування акту № 03-22/16 від 18.03.2008 року в частині висновків щодо спричинення матеріального збитку на суму 11865,34 гривень (9775,20 гривень, 2090,14 гривень), 2331,74 гривень та 5558,01 гривень.

Під час розгляду справи позивачем 23 вересня 2009 року уточнені позовні вимоги, згідно яких позивач просив скасувати обов'язкові вимоги контрольно-ревізійного управління по результату ревізії № 03-14/2039 від 27.03.2008 року в частині п. 4 , а саме:

- відшкодування нарахованої доплати, що виплачена за сумісність гардеробниці та завідуючої квиткової каси на суму 5558,01 гривень;

- відшкодування нарахованої матеріальної допомоги директору і його заступникам, що виплачені за рахунок коштів загального фонду, за відсутності рішення органу вищого рівня, без наказів Міністерства культури і мистецтва АР Крим в сумі 2331,74 гривень;

- відшкодування нарахованої доплати, що виплачена за рахунок коштів загального фонду і премії директору і його заступникам за відсутності рішення органу вищого рівня, тобто без наказів Міністерства культури і мистецтва АР Крим в загальній сумі 11865,34 гривень (9775,2 гривень і 2090,14 гривень).

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та пояснив, що вимоги контрольно-ревізійного управління по результату ревізії № 03-14/2039 від 27.03.2008 року в частині порушення позивачем діючого законодавства, яке призвело до незаконного витрачання коштів загального фонду та відшкодування цих коштів суперечать законодавству, та дійсним обставинам справи. Уточнені позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем отримано вимоги по усуненню виявлених перевіркою порушень № 03-14/2039 від 27.03.2008 року, за пунктом 4 яких відповідач вимагає забезпечити відшкодування незаконно витрачених коштів.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та пояснив, що відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим на I квартал 2008 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 09.01.2008 №11, №12, №16 та від 03.03.2008 № 274 ревізійною групою проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності у Кримській республіканській установі "Сімферопольський художній музей" за період з 01.01.2005 року по 01.01.2008 року. Вищевказаною ревізією встановлено перелік порушень діючого законодавства, у тому числі:

- у порушення п.15 Наказу Міністерства фінансів союзних і Автономних Республік від 31.12.1981 року № 243 нараховувалась та виплачувалась доплата за суміщення гардеробниці завідуючим білетною касою у загальній сумі 5558,01 гривень;

- у порушення п. 4 п.п. б) Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" нараховувалась та виплачувалась матеріальна допомога керівнику та його заступникам при відсутності рішення органу вищого рівня, наказів Міністерства культури і мистецтв АР Крим, у червні, липні 2006 року за рахунок коштів загального фонду на суму 2331,74 гривень;

- у порушення п. 4 п.п. в) Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" нараховувалась та виплачувалась надбавка керівнику та його заступникам при відсутності рішення органу вищого рівня, наказів Міністерства культури і мистецтв АР Крим, за рахунок коштів загального фонду на суму 11865,34 гривень (9775,2гривень і 2090,14 гривень).

Представник відповідача зазначив, що позивачу були направлені обов’язкові вказівки від 27.03.2008 року № 03-14/2039 про усунення порушень, виявлених ревізією фінансово-господарської діяльності у Кримській республіканській установі «Сімферопольський художній музей» (далі – «Сімферопольський художній музей») у тому числі щодо відшкодування незаконно витрачених сум які вказані вище, оскільки, результати проведеної перевірки свідчать про порушення законодавства з боку позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 26.01.93 №2939-ХІІ “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” (далі – Закон № 2939) державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Відповідно до ст. 2 цього Закону № 2939 Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується органами КРС України через проведення аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізій та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізій викладаються у акті.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону № 2939 Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів.

Таким чином, Контрольно-ревізійне управління АР Крим у відносинах з юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є органом виконавчої влади та суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача, суд зобов’язаний встановити, чи діяв відповідач на підставі закону, чи є його дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Для з`ясування повноважень органів державної контрольно-ревізійної служби на проведення планових ревізій необхідно визначити чи відноситься об’єкт ревізії до підконтрольних установ.

Визначення підконтрольних установ наведено у частині 1 статті 2 Закону № 2939, до яких належать міністерства та інші органи виконавчої влади, державні фонди, бюджетні установи, суб'єкти господарювання державного сектору економіки, а також підприємства і організації, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Судом встановлено, що «Сімферопольський художній музей» є юридичною особою комунальної форми власності з ідентифікаційним кодом 02223709, зареєстрованою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 11.02.2004 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи А00 № 631591, видом діяльності за КВЕД є діяльність музеїв та охорона історичних місць і будівель.

Сімферопольський художній музей діє на підставі положення, затвердженого Міністерством культури і мистецтв АР Крим 02.11.2006 року, погодженого з Фондом майна АР Крим, відповідно до якого є Республіканською науково-дослідною і культурно-освітньою установою культури, основним напрямками діяльності якого є вивчення, зберігання і використовування пам'ятників матеріальної і духовної культури, залучення громадян до надбання національної і світової історико-культурної спадщини. входить до складу майна, що належить АР Крим і знаходиться у сфері управління Міністерства культури і мистецтв АР Крим. Фінансування «Сімферопольського художнього музею» здійснюється за рахунок коштів бюджету АР Крим і власних надходжень.

Відповідно до п. 4.1 Положення Кримської республіканської установи "Симферопольський художній музей" Органом управління Музеєм є Міністерство культури і мистецтв АР Крим.

Проаналізувавши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач відноситься до підприємств і організацій, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що «Сімферопольський художній музей» відноситься до підконтрольних відповідачу установ.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону однією з функцій Головного контрольно-ревізійного управління України, Контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі є проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

          Відповідно до частини 1 статті 2 Закону державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Відповідно до частини 5 статті 2 Закону інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Таким чином, суд приходить до висновку, що формою проведення фінансового контролю підконтрольної постанови є інспектування, яке здійснюється у формі ревізії, результати якої викладаються в акті.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державної контрольно-ревізійної служби і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної контрольно-ревізійної служби не частіше одного разу на календарний рік.

Судом встановлено, що відповідно до плану роботи Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим на I квартал 2008 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 09.01.2008 року №11, №12, №16 та від 03.03.2008 № 274 ревізійною групою, проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності у «Сімферопольському художньому музеї» за період з 01.01.2005 року по 01.01.2008 року. Ревізію почато з 09.01.2008 року, проведення ревізії призупинялось наказом № 37 від 22.01.2008 року, наказом № 158 від 29.02.2008 року її проведення відновлено та закінчено її проведення 18.03.2008 року, що зазначено в акті № 03-22/16 від 18.03.2008 року ревізії фінансово-господарської діяльності «Сімферопольського художнього музею» (далі – Акт). Ревізію проведено у відповідності до питань програми та робочого плану, з відома директора Кудряшової Л.В. та головного бухгалтера Вєльчевої Т.М.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що відповідач мав законні підстави для проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності «Сімферопольського художнього музею».

Відповідно до пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20 квітня 2006 року № 550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи служби, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об’єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього –не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об’єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Суд вказує, що акт перевірки дотримання законодавства є документом, який лише фіксує певні факти, а саме встановлені перевіркою порушення, обставини, події, тобто є доказом на підставі якого суб'єктом владних повноважень приймається рішення. Сам по собі акт перевірки не несе у собі ніяких правових наслідків для особи, відносно якої він складений, тобто не має обов’язкового характеру, та не є актом індивідуальної дії, а, відповідно, не є рішенням суб’єкта владних повноважень.

Суд зазначає, що таким актом –актом індивідуальної дії, який породжує певні правові наслідки для особи, стосовно якої він винесений, - в спірних правовідносинах є обов’язкова вимога про усунення виявлених порушень, яка складається на підставі акту ревізії, та виноситься уповноваженою особою у порядку, встановленому законом.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що вимоги щодо скасування акту № 03-22/16 від 18.03.2008 року в частині висновків щодо спричинення матеріального збитку на суму 11865,34 гривень (9775,20 гривень, 2090,14 гривень), 2331,74 гривень та 5558,01 гривень не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, висновки акту ревізії не несуть правових наслідків та не можуть бути підставою для притягнення кого-небудь до відповідальності, а у даному випадку акт ревізії є доказом у розумінні статей 69,70 Кодексу адміністративного судочинства України, який містіть інформацію щодо предмета доказування.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про скасування п. 4 обов'язкових вимог контрольно-ревізійного управління по усуненню виявлених порушень № 03-14/2039 від 27.03.2008 року в частині відшкодування сум незаконно витрачених коштів суд зазначає наступне.

Пунктом 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року № 2939-XII передбачено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, Контрольно-ревізійним управлінням в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам у районах, містах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Судом встановлено, що позивачу були направлені вимоги про усунення виявлених порушень від 27.03.2008 року № 03-14/2039 «Про направлення обов'язкових вказівок за результатами ревізії» де зазначено, що проведеною ревізією фінансово-господарської діяльності «Сімферопольського художнього музею» за період з 01.01.2005 року по 01.01.2008 року встановлено порушення фінансової дисципліни, у тому числі з оскаржуваних питань – п. 4 містить вимоги по відшкодуванню сум незаконно витрачених коштів у тому числі в сумах 5558,01 гривень, 2331,74 гривні, 11865,34 гривні (9775,2гривень і 2090,14 гривень), що і предметом оскарження.

Відповідно до змісту зазначених вимог та висновків акту, вбачається, що позивачем було порушено деякі положення нормативних актів, а саме позивачем проведено:

- нарахування та виплату доплати за суміщення гардеробниці завідуючим білетною касою у загальній сумі 5558,01 грн. у порушення п.15 Наказу Міністерства фінансів союзних і Автономних Республік від 31.12.1981 року № 243;

- нарахування та виплату матеріальної допомоги, керівнику та його заступникам у загальній сумі 2331,74 гривні у порушення Постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" за відсутності рішення органу вищого рівня - Міністерства культури і мистецтв АР Крим;

- нарахування та виплату надбавки і премії - у загальній сумі 11865,34 гривні, з якої 9775,2 гривень - надбавка до посадових окладів за високі досягнення у праці, важкість і напруженості праці та 2090,14 гривень - премія, у порушення Постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" за відсутності рішення органу вищого рівня - Міністерства культури і мистецтв АР Крим.

Судом встановлено, що за період 2006-2007 року «Сімферопольським художнім музеєм» нараховувалась та виплачувалась доплата за суміщення гардеробниці завідуючому білетною касою у сумі 5558,01 гривень. Дана обставина позивачем підтверджується та не оспорюється.

Підпунктом а) пункту 15 Наказу Міністерства фінансів союзних і Автономних Республік від 31.12.1981 № 243 вказано, що норми цієї постанови не розповсюджуються на керівників підприємств, установ і організацій їх заступників і помічників, головних спеціалістів; керівників структурних підрозділів, відділів, цехів, служб і їх заступників. Відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників" від 29.12.2004 № 336 завідуючи є керівними працівниками. Таким чином, норми Наказу Міністерства фінансів союзних і Автономних Республік від 31.12.1981 № 243 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" не розповсюджуються на завідуючого білетною касою.

За таких обставин Контрольно ревізійне управління дійшло до правомірного висновку, щодо неправомірності здійснення доплат за суміщення на протязі 2006-2007 року завідуючим білетною касою за суміщенням гардеробниці у сумі 5558,01 гривень.

Доводи позивачів стосовно того, що особа, яка займала посаду завідуючій білетною касою отримала гроші за фактично виповнену роботу на посаді гардеробниці, на час розгляду справи звільнилась та є людиною похилого вику, суд не може прийняти до уваги, оскільки, ці доводи не можуть бути підставою для порушення бюджетного законодавства, адже вони можуть бути враховані під час вирішення питання щодо відшкодування зазначених сум з цієї особи.

Відповідно п.п. "в" п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" преміювання керівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, їх заступників, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці".

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем - Сімферопольським художнім музеєм дійсно проводились нарахування та виплату матеріальної допомоги, премій, надбавок керівнику та його заступникам за період, який було перевірено КРУ в АР Крим, що також не заперечується сторонами спору, але у той же час не у всіх випадках знайшли підтвердження проведення виплат та нарахування матеріальної допомоги і надбавок до посадових окладів за високі досягнення у праці, важкість і напруженості праці за відсутності наказу органу вищого рівня - Міністерства культури і мистецтв АР Крим.

Так, у матеріалах справи знаходяться наказ № 121-л від 15.06.2006 року Міністерства культури і мистецтв АР Крим про виплату директору Сімферопольського художнього музею матеріальної допомоги у розмірі посадового окладу (а.с.141,154). Згідно накопичувальної відомості з нарахування і виплати матеріальної допомоги керівнику і заступникам за відсутності наказів Міністерства культури і мистецтв АР Крим (а.с. 47) розмір допомоги виплаченої за наказом № 121-л від 15.06.2006 року у червні 2006 року склав 564,00 гривень. За таких обставин, суд не може погодиться із доводами відповідача що для виплати даної суми не було наказу вищого рівня, яким у даному випадку є Міністерство культури і мистецтва АР Крим. В підтвердження наявності наказів стосовно інших виплат позивачем жодних доказів не надано та про їх наявність суду не повідомлено.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що сума відшкодування матеріальної допомоги, виплаченої керівнику та його заступникам у 2006 році на порушення Постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" за відсутності рішення органу вищого рівня - Міністерства культури і мистецтв АР Крим повинна складати (2331,74 гривень-564,00гривень) = 1767,74 гривень.

Крім того, в матеріалах справи знаходиться наказ № 4-л від 11.01.2006 року про встановлення надбавок до посадових окладів за високі досягнення у праці, важкість і напруженості праці, яким у тому числі встановлено 50% надбавку директору Сімферопольського художнього музею Дьяченко Н.Д.(а.с. 159). Даний наказ видається на рік. Директор музею Дьяченко Н.Д. отримувала у період з січень - червень 2006 року надбавку до посадових окладів за високі досягнення у праці, важкість і напруженості праці у 2006 році на загальну суму 1345,92 гривень (а.с. 49). Дана обставина сторонами не оспорюється.

За таких підстав судом встановлено, що сума відшкодування надбавок до посадових окладів за високі досягнення у праці, важкість і напруженості праці, виплаченої керівнику та його заступникам у 2006 році на порушення Постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" за відсутності рішення органу вищого рівня - Міністерства культури і мистецтв АР Крим повинна складати (9775,2 гривень - 1345,92 гривень) = 8429,28 гривень.

Тому, оскільки суду надані накази Міністерства культури і мистецтв АР Крим, якими спростовується твердження відповідача про виплату матеріальної допомоги та надбавки до посадових окладів за високі досягнення у праці, важкість і напруженості праці виплаченої керівнику у 2006 році, без рішення вищестоящого органу, суд не приймає доводів відповідача про правомірність його дій щодо вимог про відшкодування сум матеріальної допомоги та надбавки до посадових окладів за високі досягнення у праці, важкість і напруженості праці, виплаченої керівнику та його заступникам у 2006 році на порушення Постанови КМУ від 30.08.2002 № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" за відсутності рішення органу вищого рівня - Міністерства культури і мистецтв АР Крим у сумах 2331,74 гривень та 9775,2 гривень.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У той же час, інші докази на підтвердження правомірності нарахування та виплати Сімферопольським художнім музеєм матеріальної допомоги, надбавок та премій в матеріалах адміністративної справи відсутні, тому суд приходить до висновку, що вимоги відповідача про відшкодування нарахованої доплати, що виплачена за сумісність гардеробниці та завідуючої квиткової каси на суму 5558,01 гривень та про відшкодування нарахованої та виплаченої премії директору і його заступникам за відсутності рішення органу вищого рівня, тобто без наказів Міністерства культури і мистецтва АР Крим в загальній сумі 2090,14 гривень є правомірними такими, що прийняті у відповідності до наданих повноважень на підставі діючого законодавства.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги Кримської республіканської установи "Сімферопольський художній музей" задоволені частково, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

У зв’язку зі складністю справи судом 16.11.09 оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 23.11.09 постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати п. 4 вимог по усуненню виявлених порушень № 03-14/2039 від 27.03.2008 року Контрольно-ревізійного управління в АР Крим в частині:

- включення 564,00 гривень до суми матеріальної допомоги нарахованої та виплаченої за відсутності рішення вищого рівня, що підлягає відшкодуванню;

- включення 1345,92 гривень до суми доплати нарахованої та виплаченої за відсутності рішення вищого рівня, що підлягає відшкодуванню.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Кримської республіканської установи "Сімферопольський художній музей" судовий збір у розмірі 3 (три) гривни 40 копійок.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення в повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови в повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може біти подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                                   Кудряшова А.М.