Ухвала суду № 85157532, 21.10.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/41018/19

Провадження № 2-з/761/660/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 року суддя Шевченківський районний суд міста Києва Осаулов А.А., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича, ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування майна,-

встановив:

В жовтні 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вищезазначена позовна заява.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, де остання просила суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , заг. Прощею 40,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта 1854896380000. Заяву про забезпечення позову вмотивовано тим, що згідно інформаційної довідки № 176276286 від 05.08.2019 року відповідачем АТ «Укрсоцбанк», незважаючи на наявну заборону на відчуження нерухомого майна, було здійснено дії щодо відчуження спірного нерухомого майна, а саме 25.07.2019 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер: 1635, виданий 25.07.2019 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З., право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 . А запис про обтяження спірного нерухомого майна № 32054999 про заборону відчуження нерухомого майна від 08.11.2004р. зник. Запис про обтяження спірного нерухомого майна не було скасовано в порядку передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Дані дії щодо відчуження нерухомого майна проводяться незважаючи та всупереч законодавчій забороні вчинення таких дій, а саме при діючому мораторію відчуження єдиного житла іпотекодавця. Квартира позивача щодо якої реєстратор здійснив реєстраційну дію, є єдиним житлом позивача, яка проживала у квартирі з 1983 року та є людиною поважного віку, 1939 року народження. Крім того у спірній квартирі зареєстрована неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 12.07.2019 року позивач не змогла потрапити до своєї квартири , оскільки замки на вхідних дверях були замінені, у зв`язку з чим остання звернулась до Шевченківського УП ГУНП у м. Києві із заявою про вчинення злочину за вх. № П-34-03 від 12.07.2019 року. Врахоювуючи ряд порушень чинного законодавства з метою насильницького виселення позивача з її житла, а відсутність накладеного арешту на спірне нерухоме майно в подальшому позбавляє позивача ефективно захистити своє порушене право, а тому заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Крім того, ч.3 ст.150 ЦПК України імперативно встановлює, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов`язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Згідно вимог п.4 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза не виконання та утруднення можливого рішення про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась із такою заявою, позовним вимогам.

Зі змісту позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач в 2019 році звернулись до суду із цим позовом з метою скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора КП «Реєстраційне бюро» Сороки В.М. з індексним номером 47413047 від 19.06.2019 року про проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк»; витребувати на користь ОСОБА_4 з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Зважаючи на предмет позовних вимог, діями відповідачів можуть бути порушені права позивача щодо спірної квартири та наявна реальна об`єктивна можливість відчуження в подальшому на користь третіх осіб об`єкту нерухомості - квартири, що значно ускладнить розгляд справи, а тому заява про накладення арешту на вказану квартиру підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких вона звернулись до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк», державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» Сороки Валерія Миколайовича, ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Реєстраційне бюро», служба у справах дітей та сім`ї Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та витребування майна,- задовольнити.

Накласти арешт в цілому на об`єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею - 40,5 кв.м., житловою - 21,8 кв.м.

Дані про стягувача:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Радянським РУ ГУ МВС України в м. Києві 20 листопада 1999 року, адреса реєстрації АДРЕСА_1

Дані про боржника:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , паспорт громадянина України номер НОМЕР_4 , виданий органом 8036 02 травня 2019 року, адреса реєстрації АДРЕСА_3

Ухвала набуває законної сили з 21 жовтня 2019 року та підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду покласти на державну виконавчу службу Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві (адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 110).

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 1 (один) рік.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 15-днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: Андрій Анатолійович Осаулов