Ухвала суду № 8511548, 10.02.2010, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8264/08/9/0170

10.02.10 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГорошко Н.П.,

суддів Єланської О.Е. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняГалайдіна Г.І.

представники сторін не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Кримська хімічна компанія" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Цикуренко А.С.) від 07.07.09 у справі № 2а-8264/08/9

за позовом Закритого акціонерного товариства "Кримська хімічна компанія" (Північна промзона, м. Армянськ, Красноперекопський район, Автономна Республіка Крим, 96012)

до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (вул. Північна, 2, м. Красноперекопськ, Автономної Республіки Крим, 96000)

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.2009 у задоволені позову Закритого акціонерного товариства "Кримська хімічна компанія" до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, вважає, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм законодавства та просить її скасувати, прийняти нову постанову.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Кримська хімічна компанія".

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду.

В судове засідання представники позивача та відповідача не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - Закрите акціонерне товариство "Кримська хімічна компанія" звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим про скасування податкових повідомлень-рішень №0000072300/0 від 31.07.2008, №0000072300/1 від 21.08.2008, №0000162300/2 від 10.11.2008 в якому визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 636504,17грн. та штрафних санкцій у розмірі 254771,66грн. відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач доповнив позовні вимоги та просив скасувати також й податкове повідомлення-рішення від 03.12.2008 №0000162300/3, в якому визначена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 645485,46 грн. та штрафних санкцій у розмірі 193815,64грн.

Судом першої інстанції встановлено, що у липні 2008 року відповідачем - Красноперекопською об'єднаною Державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим проведена виїзна позапланова комплексна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.09.2007 по 24.06.2008.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп.2.3.1., п4.1., пп.7.3.1., абз.2, пп.7.8.2. Закону України «Про податок на додану вартість», тобто занижена сума податкового зобовязання з податку на додану вартість за березень 2008 року в сумі 636504,17грн.

За результатами перевірки складений акт від 18.07.2008 №735/23-0/33201586, на підставі якого 18.07.2008 Красноперекопською об'єднаною Державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим прийняте податкове повідомлення-рішення від 31.07.2008 №0000072300/0 на суму основного платежу з податку на додану вартість 636504,17грн. та штрафних (фінансових) санкцій 254771,66грн., яке 07.08.2008 оскаржено позивачем до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим.

Рішенням Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим від 21.08.2008 №5340/10/31-0 скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без зміни.

17.08.2008 Красноперекопською об'єднаною Державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим на адресу позивача направлене податкове повідомлення-рішення №0000072300/1 на загальну суму 891275,83грн., яке 04.09.2008 оскаржено позивачем до Державної податкової адміністрації Автономної Республіки Крим.

Рішенням Державної податкової адміністрації Автономної Республіки Крим від 31.10.08 №2754/10/25-023 скасоване податкове повідомлення-рішення від 21.08.08 №0000072300/1 в частині визначення суми податку на додану вартість в розмірі 51974,73 грн. (збільшивши суму податку на додану вартість на 8981,29грн., та зменшивши суму штрафних санкції з податку на додану вартість на 60956,02 грн.).

11.11.2008 позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України із скаргою на податкове повідомлення-рішення, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 31.07.2008 №0000072300/0.

15.11.2008 позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 10.11.2008 №0000162300/2.

20.11.2008 позивачем направлено до Державної податкової адміністрації Автономної Республіки Крим доповнення до скарги на податкове повідомлення-рішення.

Рішенням за результатами розгляду повторної скарги від 26.11.2008 №11620/6/25-0115 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без зміни.

03.12.2008 за результатами розгляду повторної скарги на адресу позивача було спрямоване податкове повідомлення-рішення від 03.12.2008 №0000162300/3 про визначення податкового зобовязання у розмірі 839301,10 грн.

Також судом першої інстанції встановлено, що 21.03.2008 був укладений договір купівлі-продажу цілісного (єдиного) майнового комплексу за яким продавець Закрите акціонерне товариство «Сиваш-хім-транс»передав у власність Закритому акціонерному товариству «Кримська хімічна компанія»цілісний (єдиний) майновий комплекс Закритого акціонерного товариства «Сиваш-хім-транс»з усіма активами та пасивами договірною вартістю 3178255,31грн.

За умовами договору позивач набуває право власності на цілісний майновий комплекс з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації правочину, який здійснюються після підписання акту приймання-передачі та договір вважається укладеним з моменту дати, що вказана в преамбулі цього договору, тобто з 21.03.2008.

Згідно акту перевірки від 18.07.2008 грошові кошті за комплекс поступили на рахунок позивача 10.06.2008 на загальну суму 3178255,31грн.

18.03.2008 позивачем укладений договір купівлі-продажу з Горшковим Володимиром Володимировичем щодо продажу останньому автомобілю ГАЗ 2705 та автомобілю УАЗ-31512 вартістю 15495,00 грн.

За даними бухгалтерського обліку операції з продажу проведені у березні 2008 року за статтями Дт 97 -13451,58 грн., 6187,78 грн., Кт 10 - 13451,58 грн., 6187,78 грн.

22.03.2008 між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір купівлі-продажу 7 інвентарних обєктів автотранспортних засобів (номерних агрегатів) згідно додатку №1 загальною вартістю 33677,00грн.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку вказані операції проведено у березні 2008 року за рахунками Дт 97 5928,60 грн., 7079,09 грн., 10763,45грн., 4869,39грн., 2686,67 грн., 4690,00грн., 4690,00грн. Кт 10 - 5928,60грн., 7079,09грн., 10763,45грн., 4869,39грн., 2686,67грн., 4690,00грн., 4690,00грн.

Свідоцтво платника податку на додану вартість Закритого акціонерного товариства «Кримська хімічна компанія»анульовано 01.10.2007.

Законом України "Про податок на додану вартість" визначено порядок оподаткування податком на додану вартість, у тому числі визначення кола платників податку, умов реєстрації у якості платника податку на додану вартість, визначення бази оподаткування.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, результатом виконання яких є передача нематеріальних активів, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг (п. 1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість") .

Відповідно до п.7.3.1. ст.7 вказаного Закону дата виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) це дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг), згідно п.4.1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

П.2.1 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платником податку є: будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. При цьому умови добровільної і обов'язкової реєстрації визначені відповідно п.2.2 і п.2.3 ст.2 даного Закону.

Особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі, коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) - пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість".

Як передбачено абз.3 п.9.4. ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі якщо особа укладає одну чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватися як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду. Пунктом 7.8.1. ст.7 названого Закону встановлено, що податковим періодом є один календарний місяць.

Таким чином судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про поширення на позивача положення ст.2.1. Закону України "Про податок на додану вартість" про визначення платником податку особи, що повинна зареєструватися як платник податку на додану вартість у випадку, передбаченому п.2.3.1. даного Закону.

Доводи позивача про застосування п.3.2.8. Закону України "Про податок на додану вартість" до правочину купівлі-продажу цілісного майнового комплексу Закритого акціонерного товариства «Сиваш-хім-транс»є неспроможними.

Так п.3.2.8. ст.3 вказаного Закону встановлено, що не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку іншому платнику податку.

Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Згідно з п.1.7. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачає поділ активів на матеріальні та нематеріальні.

За визначенням пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яке відповідно до п.1.11 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" застосовується і для цілей цього Закону, під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до положень ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. N 92, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за N 288/4509), з наступними змінами і доповненнями (основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк використання) експлуатація/яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, незавершені капітальні інвестиції (пункт 5 Положення).

Норми зазначеного Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не містять визначення терміну оборотні активи, проте його визначення наведене в ст. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.1999, а саме - активами є грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Відповідно до даних акту прийому-передачі активів і пасивів Закритого акціонерного товариства «Сиваш-хім-транс»покупцю передані будівлі, споруди, обгороджування, ворота металеві, плити мощення, обладнання, меблі, документи суворої звітності, дебіторська заборгованість.

Отже, на думку судової колегії, висновок суду першої інстанції про застосування до предмету купівлі-продажу узагальнюючого поняття валові активи є правомірним.

Сторонами за договором купівлі-продажу від 21.03.2008 була проведена поставка сукупних валових активів позивача за компенсацію при виконанні умови набуття прав і обов'язків (правонаступництва) підприємства, що продає такі активи.

П. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Судом першої інстанції встановлено, що продавець Закрите акціонерне товариство «Сиваш-хім-транс»не мало свідоцтва платника податку на додану вартість, оскільки 01.10.2007 воно анульоване, даний факт відповідачем не спростовувався, однак мав статус платника податку на додану вартість на підставі п. "б" п.2.1. ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість".

Покупець Закрите акціонерне товариство «Кримська хімічна компанія»на час укладення договору купівлі-продажу не мала статусу платника податку на додану вартість, оскільки його свідоцтво було анульоване з 06.06.2006, тобто не був належною стороною операції, звільненої від оподаткування за п.3.2.8. Закону України "Про податок на додану вартість".

За рішенням загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Кримська хімічна компанія»від 11.02.2009 відбулося правонаступництво Закритим акціонерним товариством «Кримська хімічна компанія»- Закритого акціонерного товариства «Сиваш-хім-транс».

14.04.2009 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів позивача, проте на час укладення договору купівлі-продажу цілісного (єдиного) майнового комплексу 21.03.2008 питання щодо правонаступництва не вирішувалося та відповідні зміни до установчих документів позивача внесені не були.

Отже позивачем безпідставно застосовані положення п.3.2.8. Закону України "Про податок на додану вартість" та про наявність факту заниження податкового зобовязання виходячи з договірної вартості обєкту купівлі-продажу у розмірі (3178255,31 грн. х 20%) - 635651,06 грн.

Згідно з п. 17.1.1., п.17.1.2. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. У разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "а" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, додатково до штрафу, встановленого підпунктом 17.1.1 цього пункту, платник податків сплачує штраф у розмірі десяти відсотків суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше п'ятдесяти відсотків від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки нарахування штрафних санкцій за неподання податкової декларації на підставі п.17.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку, та штрафу у розмірі 10% суми податкового зобов'язання за кожний повний або неповний місяць затримки податкової декларації, але не більше 50% від суми нарахованого податкового зобов'язання та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на підставі п.17.1.2. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є правомірним.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги наведене, судова колегія дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права та не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Кримська хімічна компанія" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.07.09 у справі № 2а-8264/08/9 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту складення судового рішення в повному обсязі.

Головуючий суддяпідписН.П.Горошко

Судді підпис О.Е.Єланська підпис М.А.Санакоєва Повний текст судового рішення виготовлений 15.02.2010

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко