Рішення № 8509566, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/34727.01.10 Господарський суд м. Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»до Державного підприємства «Вугілля України», третя особа Державне підприємство «Донбасантрацит»про стягнення 5842,60 грн., за участю представників позивача –Мар’янова В.С., довіреність №2075/22 від 23.12.2009р., відповідача –Андрусенка Ю.С., довіреність №28-28/50-Д від 28.12.2009р., третьої особи –не з’явилися, ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»про відшкодування 5842,60 грн. збитків, понесених поставкою вугілля в неналежній кількості.

Позивач зазначав, що всупереч умовам укладеного між ним та відповідачем договору поставки № 1-01/1-П від 26.01.2004 року останній у березні та травні 2006 року передав йому вугілля в неналежній кількості, яка не відповідає вимогам договору.

Посилаючись на те, що з вини відповідача йому заподіяні збитки у вигляді провізної плати, плати за користування вагонами, маневрову роботу, оперативне повідомлення та інших витрат, позивач просив задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь 5842,60 грн. збитків, а також понесені по справі господарські витрати.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 26.06.2009 року.

В судовому засіданні 24.07.2009 року представник відповідача заявив клопотання про залучення до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача Державного підприємства «Донбасантрацит».

Ухвалою суду від 24.07.2009 року залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Донбасантрацит».

У судовому засіданні 30.09.2009 року представник позивача надав відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 18.11.2009 року представник позивача надав суду заперечення на відзив.

В судових засіданнях 16.09.2009р. та 30.09.2009р. та 10.12.2009 року оголошувались перерви відповідно на 30.09.2009р., 18.11.2009р. та 27.01.2010р.

У судовому засіданні 27.01.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представники третіх осіб в судове засідання 27.01.2010 року не з’явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представників третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників третіх осіб, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.01.2004 року між Відкритим акціонерним товариством «Центренерго»(покупець) та Державним підприємством «Вугілля України»(постачальник) було укладено договір поставки № 1-01/1-П, за умовами якого постачальник на умовах передбачених договором зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити вугілля кам’яне енергетичне українського походження (вугілля).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2004 року (п. 9.10 договору).

Відповідно до п.2.1 договору поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих напіввагонах, погодженим графіком.

Пунктом 5.1. визначено, що приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П6 та від 25.04.1966р. № П7 з подальшими змінами і доповненнями, положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888, ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторного випробування», та/або іншими нормативними актами України, ГКД, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечать договору.

Згідно п.5.2 договору вугілля приймається покупцем по вазі, визначеній при зважуванні на тензометричних терезах ТЕС Вантажоотримувача.

Відповідно до частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до пункту 6 Загальних положень Статуту залізниць України, правила перевезення вантажів - нормативний акт, що конкретизує передбачені цим Статутом положення, які регламентують участь та обов'язки сторін у процесі перевезення вантажів; технічні умови навантаження і кріплення вантажів - обов'язкові для дотримання всіма учасниками перевезення вимоги щодо розміщення, закріплення, способу навантаження, розвантаження вагонів, забезпечення безпеки руху, збереження залізничного рухомого складу та вантажів.

Стаття 32 Статуту залізниць України зазначає, що вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона.

Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року за № 644, зокрема, пунктом 4 встановлено, що відправник зобов’язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які забезпечували б його збереження на всьому шляху перевезення.

У відповідності із ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 6 квітня 1998 р. № 457, вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаній у накладній.

Відповідно до п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені у перевізні документи та відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість.

Згідно п.3 Правил складання актів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 28.05.02 №334 акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності. Відповідно до п.2 вищезазначених правил однією із обставин для складення комерційних актів є невідповідність найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, зазначеному у перевізних документах.

31.05.06 на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 65348757, що підтверджується з/д накладною № 48211664.

Залізничною станцією «Миронівка»при перевірці маси вантажу у вагоні № 65348757 (вантажовідправник ДП «Донбасантрацит»вантажовласник ДП «Вугілля України») було виявлено розбіжності між фактичною масою (нетто 72540 кг.) і масою (нетто 69000 кг.), зазначеною в накладній № 4821664, про що складено комерційний акт АК 317346/125/140 від 30.05.06р.

31.05.06 на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС надійшов вагон № 67396622, що підтверджується з/д накладною № 48211663.

Залізничною станцією «Миронівка»при перевірці маси вантажу у вагоні № 67396622 (вантажовідправник ДП «Донбасантрацит»вантажовласник ДП «Вугілля України») було виявлено розбіжності між фактичною масою (нетто 71950 кг.) і масою (нетто 69000 кг.), зазначеною в накладній № 4821663, про що складено комерційний акт АК 317345/124/139 від 30.05.06р.

Відповідно до вимог п.25.2. §25 розділу Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (тарифне свідоцтво №1) надлишок вантажу з вагонів № 65348757 та № 67396622 було перевантажено у вагон № 67388181. За цей вагон нараховано провізну плату у сумі 3124, 80 грн. (вкл. ПДВ) згідно з п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту залізниць України), що підтверджується накладною № 32051690 та довідкою виданою залізницею «перелік 0206»від 02.06.06.

Таким чином, внаслідок невідповідності заявленої в накладних № 48211664 та № 48211663 ваги до фактичної маси поставленого вугілля з Трипільської ТЕС на користь ДТГО «Південно-Західна залізниця»було стягнуто 3 124, 80 грн. (вкл. ПДВ) провізної плати.

Окрім того, під час постачання вугілля у березні 2006 року позивач з вини відповідача зазнав збитки (плата за користування вагонами, маневрова робота, оперативне повідомлення) у розмірі 2717,80 грн., що підтверджується актами загальної форми № 6180 від 17.03.2006р. та №6212 від 29.03.2006р.

Списання вказаної суми з позивача підтверджується довідкою виданою залізницею «перелік 1304»від 13.04.2006р.

Зважаючи на викладене, загальна вартість збитків завданих позивачу внаслідок неправильності відомостей у вищенаведених накладних щодо кількості вугілля під час виконання відповідачем умов спірного договору складає 5842,60 грн.

Відповідно до з/д накладних № 48211663 та № 48211664 вантажовідправником зазначеного вугілля є ДП «Донбасантрацит», платником ДП «Вугілля України», який є постачальником за договором поставки № 1-01/1-П.

Ст.623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за договором сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Отже, позовні вимоги в частині відшкодування з відповідача збитків у розмірі 5842,60 грн., понесених позивачем у зв’язку з неправильними відомостями щодо кількості вугілля, які вказані в спірних накладних, є обґрунтованими й відповідають матеріалам справи та вимогам закону, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(юридична адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, поштова адреса: 02660, м. Київ, МСП, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 5 842 (п’ять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 60 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя                                                                       С. Чебикіна