Рішення № 8509548, 25.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/58825.02.10 За позовом          Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської

державної адміністрації) «Київреклама»;

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «КриУс»;

про          стягнення 35140,34 грн.

Суддя: Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Коноваленко Є.Л., представник, довіреність №196-7009/кр

від 23.09.2009 р.;

Від відповідача:          Пантєєв І.О., представник, довіреність б/н від 02.12.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2009 р. порушено провадження у справі №18/588, справа призначена слуханням на 03.12.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 03.12.2009 р. до 21.01.2010р., з 04.02.2010 р. до 25.02.2010 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 03.12.2009 р. та від 04.02.2010 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2009 р. строк вирішення спору у даній справі продовжений.

На підставі статті 77 ГПК України у справі з 21.01.2010 р. до 04.02.2010 р. була оголошена перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 27604,52 грн. (27250,27 грн. основного боргу + 354,25 грн. інфляційних втрат), 430,03 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 4078,50 грн. штрафу, 3027,29 грн. пені, 351,40 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на те, що відповідач, починаючи з січня 2009 року по березень 2009 року через бездіяльність Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), не маючи можливості надавати рекламні послуги через неможливість використання місць розміщення об’єктів зовнішньої реклами, ніс постійні збитки.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

18.06.2008 р. між сторонами та Головним управлінням з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) укладений договір №00093/08 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва.

Згідно з п. 2.1. договору Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надає відповідачеві в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів на підставі оформлених належним чином дозволів на розміщення зовнішньої реклами, а відповідач використовує надані місця відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за їх користування.

Місця для розміщення рекламних засобів зазначаються в додаткових угодах до договору, які є його невід’ємною частиною (п. 2.2. договору).

Порядок оплати відповідачем права тимчасового користування місцями передбачений розділом 4 договору.

Розмір плати за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та складається з базової плати, що включає в себе базові тарифи перемножені на коефіцієнт диференціації в залежності від зони розміщення рекламного засобу, та коригуючих коефіцієнтів. Базова плата вказується в додаткових угодах до договору (п. 4.1. договору).

Розрахунки здійснюються відповідачем щомісячно, не пізніше 25 числа поточного місяця на поточний рахунок позивача (п. 4.3. договору).

Додатковими угодами №1 від 18.06.2008 р. та від 11.11.2008 р. до договору визначені вид об’єкту зовнішньої реклами, місце розміщення об’єкту зовнішньої реклами, базову плату за користування об’єктами зовнішньої реклами, дата включення в договір та дата кінця строку дії права на розміщення об’єктів зовнішньої реклами.

Відповідно до п. 3.6.15. договору відповідач зобов’язаний отримувати у позивача рахунки на сплату коштів за право тимчасового користування місцями для розташування об’єктів зовнішньої реклами не пізніше 15 числа поточного місяця.

На підставі дозволів на розміщення об’єкта зовнішньої реклами, виданих Головним управлінням з питань реклами міста Києва, які додані до матеріалів справи, відповідачем були розміщені об’єкти зовнішньої реклами за адресами, зазначеними в додаткових угодах до договору.

Відповідач зазначає про те, що після закінчення дії дозволів на розміщення об’єкта зовнішньої реклами, відповідач, не маючи можливості надавати рекламні послуги через неможливість використання місць розміщення об’єктів зовнішньої реклами, ніс постійні збитки.

Слід зазначити про те, що згідно з листом відповідача вих. №049 від 11.11.2008 р. останній звернувся до Головного управління з питань реклами з проханням продовжити на 5 років термін дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради у листі від 22.02.2010 р. №066-329/ГУ зазначило про те, що на період з моменту закінчення строку дії дозволу на розміщення об’єктів зовнішньої реклами до моменту прийняття рішення виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідного рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні, рекламорозповсюджувач (за умови подання ним до робочого органу не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії дозволу письмової заяви з вимогою продовження строку дії дозволу) має законні підстави для розміщення об’єктів зовнішньої реклами на зазначений період. Головне управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради зазначає про те, що відповідач на законних підставах користувався місцями для розміщення своїх рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, а тому зобов’язаний здійснювати оплату рахунків за право тимчасового користування зазначеними місцями.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, плату за користування місцями для розташування об’єктів зовнішньої реклами сплатив не у повному обсязі, внаслідок чого з боку останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 27250,27 грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, спростовуються тим, що відповідно до п. 3.6.18. договору відповідач після закінчення строку дії договору та/або дозволу, протягом трьох робочих днів зобов’язаний повернути робочому органу місця для розміщення рекламних засобів та провести самостійно демонтаж рекламних засобів.

Відповідач самостійний демонтаж рекламних засобів не провів, у зв’язку з чим вони були демонтовані представниками позивача та Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), що підтверджується актами огляду рекламного засобу від 27-30.04.2009 р.

Враховуючи вищезазначені обставини, відповідач зобов’язаний сплатити заборгованість у розмірі 27250,27 грн.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 3027,29 грн., передбачена п. 7.4. договору, та 4078,50 грн. штрафу, передбаченого п. 7.5. договору. Розрахунок пені та штрафу відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 27604,52 грн. (27250,27 грн. основного боргу + 354,25 грн. інфляційних втрат) та 430,03 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КриУс»(юридична адреса: інд. 01015, м. Київ, вул. Московська, 43/11; фактична адреса: інд. 04071, м. Київ, вул. Введенська, 1, офіс 1; код ЄДРПОУ 32376343) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»(інд. 01030, м. Київ, вул. М.Коцюбинського, 12-а, код ЄДРПОУ 26199714) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 27604 (двадцять сім тисяч шістсот чотири) грн. 52 коп., 430 (чотириста тридцять) грн. 03 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 4078 (чотири тисячі сімдесят вісім) грн. 50 коп. штрафу, 3027 (три тисячі двадцять сім) грн. 29 коп. пені, 351 (триста п’ятдесят одна) грн. 40 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко