Рішення № 8509507, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/5702.03.10 За позовомзакритого акціонерного товариства «Аеробуд»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Новотех-М»

простягнення 716771,00 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Троєкуров Д.О. (довіреність №930463 від 13.11.2009 року)

від відповідача:представник туринська Л.П. (довіреність від 28.01.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Закрите акціонерне товариство «Аеробуд»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Новотех-М»заборгованості за договором на надання послуг будівельними машинами та механізмами №2/12-01-09 від 12.01.2009 року у сумі 716771,00 грн. (у тому числі 658125,85 грн. основної заборгованості, 48484,94 грн. пені, 6869,75грн. трьох процентів річних та 3290,46 грн. інфляційних втрат). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2009 року порушено провадження у справі №23/57 та призначено її розгляд на 02.02.2010 року. Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 02.03.2010 року.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача, надав пояснення по справі і просив у задоволенні позову відмовити.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.03.2010 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 12 січня 2009 року було укладено договір про надання послуг будівельними машинами та механізмами №2/12-01-09, відповідно до якого Позивач зобов’язався надати Відповідачу послуги будівельними машинами та механізмами, а Відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивачем за договором №2/12-01-09 від 12.01.2009 року надані послуги на загальну суму 670064,64 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за січень, лютий, березень, квітень, травень 2009 року, підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими їх печатками.

Згідно пункту 3.7 договору №2/12-01-09 від 12.01.2009 року Відповідач зобов’язався щомісячно оплачувати послуги, надані Позивачем, протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання сторонами актів та довідок, але в будь-якому випадку не пізніше 15 числа наступного місяця за звітним.

Всупереч умовам договору №2/12-01-09 від 12.01.2009 року Відповідач лише частково оплатив виконані роботи. Заборгованість Відповідача на час розгляду справи становить 658125,85 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Відповідач без поважних причин прострочив виконання господарського зобов’язання за договором №2/12-01-09 від 12.01.2009 року. За таких обставин, позовна вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Пунктом 5.1.1 договору №2/12-01-09 від 12.01.2009 року встановлено відповідальність Відповідача у разі прострочення оплати виконаних робіт, яка полягає у сплаті на користь Позивача пені за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок розміру позовної вимоги про стягнення пені і визнає його обґрунтованим. За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню у визначеному Позивачем розмірі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельна компанія «Новотех-М»(04050, м.Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 33307574) на користь закритого акціонерного товариства «Аеробуд»(03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4, ідентифікаційний код 21598792) 658125,85 грн. (шістсот п’ятдесят вісім тисяч сто двадцять п’ять гривень 85 копійок) основного боргу; 48484,94 грн. (сорок вісім тисяч чотириста вісімдесят чотири гривні 94 копійки) пені; 3290,46 грн. (три тисячі двісті дев’яносто гривень 46 копійок) інфляційних втрат; 6869,75 грн. (шість тисяч вісімсот шістдесят дев’ять гривень 75 копійок) трьох процентів річних; 7167,71 грн. (сім тисяч сто шістдесят сім гривень 71 копійка) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 05.03.2010 року.