Рішення № 8509350, 18.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/2418.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ-Україна"

до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "НАДРА" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Київське регіональне управління

про перерахування залишку коштів 147 077, 00 грн.

Суддя: Шевченко Е.О.

Представники сторін:

Від позивача Тарасенко К.І. (дов. б/н від 15.06.09р.)

Від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "АМІ-Україна" звернулося до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "НАДРА" в особі філії ВАТ КБ "Надра" Київське регіональне управління про перерахування залишку коштів у сумі 147 077, 00 грн.

Свої позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що між ним та Відповідачем 05.07.2002 року укладено договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування у національній валюті б/н, відповідно до умов якого банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті, у тому числі рахунки зі спеціальним режимом використання і здійснює розрахункове обслуговування рахунку клієнта у відповідності до вимог чинного законодавства України в т.ч. до нормативно - правових актів Національного Банку України та умов цього договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2010р. порушено провадження у справі № 21/24 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 04.02.2010р., про що належним чином повідомлено сторін по справі.

Представник Відповідача в судове 04.02.2010р. засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Ухвалою суду від 04.02.2010р. розгляд справи було відкладено на 18.02.2010р., у зв’язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.

В судове засідання 18.02.2010р. представник Відповідача вдруге не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника Відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані Позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника Позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АМІ-Україна»(далі-Позивач) та Акціонерним комерційним банком «Надра»в особі директора Шевченківської філії Акціонерного комерційного банку «Надра»(далі-Позивач) було укладено договір б/н на здійснення розрахунково-касового обслуговування у національній валюті (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, Відповідач відкриває Позивачу поточний рахунок № 26008002211001 у відповідності до згідно інструкції про порядок відкриття та використання рахунків в національній та іноземній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 527 від 18.12.1998 року із змінами та доповненнями, та здійснює розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору, Відповідач зобов’язується надати Позивачу комплекс послуг розрахунково-касового обслуговування у відповідності до «Тарифних ставок на операції і послуги АКБ «Надра».

Пунктом 2.3.2 даного Договору передбачено, проведення Відповідачем операцій у відповідності до чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України.

Позивач неодноразово в електронній формі звертався до Відповідача в електронній формі через систему «Банк-клієнт», з розпорядженнями про перерахування коштів з рахунку Позивача на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ».

За твердженням Позивача, Відповідач у подальшому розпорядження про переказ коштів не виконує, не надає повідомлення про невиконання розрахункового документа та у подальшому відмовляється приймати від Позивача платіжні доручення на паперових носіях. В усних поясненнях посилаючись на введений у АКБ «Надра»мораторій.

08.09.2009 року Позивач звернувся до Відповідача з листом вих. № 44282, в якому просить Відповідача відновити порушені права Позивача, як клієнта банку та виконати платіжне доручення № 0004 від 07.09.09 р. на суму 9420,00 грн.

За ствердженням Позивача, Відповідач не надав відповіді на лист, платіжне доручення не виконав.

25.11.2009 року Позивач повторно направив на адресу Відповідача платіжне доручення на перерахування грошових коштів № 75 від 25.11.09 р. на суму 9420,00 грн.

За ствердженням Позивача, на момент подання позову Відповідач в порушення умов договору не виконав жодного розпорядження, ТОВ «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ»кошти не отримало, що підтверджується довідкою філії ГУ АК ПІБ у Донецькій області № 04-14 від 11.01.2010р. та довідкою № 12 від 13.01.2010р. (додана до матеріалів справи).

Пунктом 5.1 Договору, передбачено, що сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати Договір, має направити письмову пропозицію про це іншій стороні.

У зв’язку із порушенням умов Договору Позивач листом № 30 від 29.12.09 р. повідомив Відповідача про розірвання Договору б/н від 05.07.2002р. та про закриття рахунку, з проханням перерахування залишку коштів на інший рахунок Позивача у АТ «ОТП банк»м. Києва.

Пунктом 7.5 Договору передбачено, що при закритті рахунку, залишок коштів на рахунку Клієнта перераховується в інший банк у відповідності до платіжного доручення Клієнта.

На виконання п. 7.5 Договору до листа № 30 від 29.12.09 р. Позивачем було додано відповідне платіжне доручення № 76 від 29.12.09р. на суму 146918,84 грн. (Докази відправлення Відповідачу листа, додані до матеріалів справи: квитанція та опис вкладення до листа).

За ствердженням Позивача на момент подання позову Відповідачем не надано жодної відповіді на направлений йому лист та не виконано вимогу Позивача про перерахунок залишку грошових коштів на розрахунковий рахунок зазначений у платіжному дорученні.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 стаття 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч.1 стаття 1067 ЦК України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Згідно ч.1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 2 статті 193 ГК України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.7 статті 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно з ч. 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частини 1 статті 1074 ЦК України передбачає, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що Відповідачем порушено умови укладеного з Позивачем Договору на розрахунково-касове обслуговування від 05.07.2002 року, тому позовні вимоги в частині зобов’язання перерахування залишку грошових коштів у розмірі 146389,21 грн. з поточного рахунку ТОВ «АМІ-Україна»№2600012211001 у філії ВАТ КБ «Надра»на розрахунковий рахунок ТОВ «АМІ-Україна»№26001301326804 у АТ «ОТП Банк»м. Київ, визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.1 Договору передбачено, за несвоєчасне/неправильне списання з рахунку Позивача коштів, а також за несвоєчасне надходження на рахунок Позивача, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1 % від несвоєчасно чи неправильно зачисленої (списаної) суми за кожен день прострочення, але не більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку України.

За прострочення виконання платіжного доручення №004 від 07.09.2009 року, Позивач нарахував Відповідачеві в період з 10.09.2009 року по 17.01.2010 року (130 днів) пеню у сумі 687,09 грн.

Розрахунок пені проведений Позивачем з урахуванням того, що передбачений розмір пені у 0,1% від несвоєчасно чи неправильно зачисленої (списаної) суми за кожен день прострочення, більше ніж подвійна облікова ставка Національного банку України за цей період.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Кім того, постановою Правління Національного банку України № 452 від 05.08.2009 року у відповідача продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 року до 10.02.2010 року.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Позивач нараховує відповідачеві пеню у сумі 687,79 грн. за період з 10.09.2009 року по 17.01.2010 року –під час дії мораторію.

Частина 2 статті 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Кім того, постановою Правління Національного банку України № 452 від 05.08.2009 року у відповідача продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 11.08.2009 року до 10.02.2010 року.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав Позивача внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов’язань за договором.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у ч.2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне і виняткове право управляти банком та зобов'язаний вживати всіх необхідних заходів для приведення діяльності банку в правову та фінансову відповідність із вимогами цього Закону та нормативно-правовими актами Національного банку України з метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом присудження до виконання обов’язку Відповідача виконати платіжні доручення, зазначені вище.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито у сумі 1470,77 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов’язати відкрите акціонерне товариство «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»КРУ (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, р/р 35192800002018 в ВАТ КБ «Надра», код ЄДРПОУ 20025456) перерахувати залишок грошових коштів у розмірі 146389 (сто сорок шість тисяч триста вісімдесят дев’ять) грн. 21 коп. з поточного рахунку ТОВ «АМІ-Україна»(04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, 160, корпус Б) № 26000012211001 у філії ВАТ КБ «Надра»КРУ (МФО 320524) на розрахунковий рахунок ТОВ «АМІ-Україна»(04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, 160, корпус Б) № 26001301326804 у Акціонерному товаристві «ОТП банк», м. Київ (МФО 300528).

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариство «Надра»в особі філії ВАТ КБ «Надра»КРУ (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, р/р 35192800002018 в ВАТ КБ «Надра», код ЄДРПОУ 20025456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АМІ-Україна»(04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, 160, корпус Б) витрати по сплаті державного мита у сумі 1470 (одна тисяча чотириста сімдесят) грн. 77 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення може бути оскаржене в десяти денний термін з моменту підписання у визначеному законодавством порядку.

6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяШевченко Е.О.