Рішення № 8509378, 09.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/11009.03.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекоенерготорг», м. Харків

До                    Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», м. Київ

Про                    зобов’язання укласти договір

Суддя Н.І. Качан

Представники:

Від позивача                    Василенко С.А., Межевець О.А. –представники по довіреності

Від відповідача          Петренко С.В. –представник по довіреності

Обставини справи :

Позивач звернувся до суду з позовом про зобов’язання укласти договір. Заявлені позовні вимоги позивач мотивував тим, що у зв’язку з постійними затримками відповідачем оплати продукції, позивач не мав можливості вчасно розрахуватися із заводами- виробниками продукції, які, в свою чергу, зривали виробничі графіки постачання продукції не отримавши своєчасно оплату. Зазначене спричинило порушення визначених у Договором строків виконання зобов’язань та вплинуло на термін дії Договору .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2010р. порушено провадження у справі № 31/110 та призначено її розгляд на 04.03.2010р.

          В судовому засіданні 04.03.2010р. було оголошено перерву до 09.03.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

          Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував та надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив про необґрунтованість позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач послався на те, що при укладанні договору сторони керувалися постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Згідно з п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України, (далі –Положення) істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору, крім випадків, визначених порядком зміни умов договору про закупівлю, що затверджується уповноваженим органом за погодженням з Мінфіном.

Враховуючи те, що на сьогоднішній день такий порядок не визначено, правових підстав для пролонгації договору та збільшення строку поставки відповідач не вбачає .

Окрім того відповідач акцентував увагу суду на авансовану оплату та зазначив, що регулярно проводив оплату за фактично отриману продукцію, за таких обставин, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, тому просив суд у позові відмовити.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ :

05 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрекоенерготорг»та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго»був укладений Договір № 153/01-08, відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати у власність відповідача трансформатори струму та напруги (далі –продукція) на загальну суму 45357000 (сорок п’ять мільйонів триста п’ятдесят сім) грн., а відповідач зобов’язався прийняти зазначену продукцію і оплатити її вартість.

Згідно з п. 4.1. Договору позивач зобов’язався передати продукцію відповідачу в повному обсязі по Специфікаціях №№ 1, 2, 3 –протягом 9 (дев’яти) місяців з моменту зарахування авансу на рахунок позивача.

Порядок розрахунків сторони визначили у Розділі 3 Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору відповідач зобов’язується сплатити ціну Договору наступним чином:

3.1.1. Аванс у розмірі 30% від ціни Договору у сумі 13607100 (тринадцять мільйонів шістсот сім тисяч сто) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ –2267850 (два мільйони двісті шістдесят сім тисяч вісімсот п’ятдесят) грн. 00 коп., сплачується на поточний рахунок позивача протягом 30 (тридцяти) банківських днів з моменту надання рахунку позивачем.

3.1.2. Подальші розрахунки проводяться відповідачем за кожну партію продукції згідно видаткової накладної позивача (з урахуванням авансу) протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі партії продукції та після надання рахунку позивачем.

У відповідності до п. 3.1.1. Договору, 20.08.2008 р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача аванс у розмірі 13607100 (тринадцять мільйонів шістсот сім тисяч сто) грн., у тому числі ПДВ –2267850 (два мільйони двісті шістдесят сім тисяч вісімсот п’ятдесят) грн.

В подальшому в порушення взятих на себе зобов’язань за Договором щодо здійснення своєчасної та повної оплати за отриману продукцію, зокрема: п. 3.1.2. Договору, відповідач проводив оплату за отриману продукцію з порушенням строків оплати. В результаті чого сторони за Договором не вклались у строки, визначені у Договорі.

Відповідач не погодився укласти додаткову угоду до Договору про пролонгацію Договору, тому позивач був вимушений звернутися до суду з позовом про внесення змін до Договору в частині визначення строків постачання та терміну дії Договору.

Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2009р. по справі № 31/307 позовні вимоги задоволено повністю.

На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2009 р. по справі № 31/307, 13 серпня 2009 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору, відповідно до якої сторони погодили, що позивач зобов’язаний передати продукцію відповідачу в повному обсязі по Специфікаціях №№ 1, 2, 3 –протягом 16 (шістнадцяти) місяців з моменту зарахування авансу на рахунок позивача, та продовжили термін дії Договору до 31.12.2009 року.

На виконання умов Договору згідно видаткових накладних № 04 від 29 вересня 2008р., № 05 від 30 вересня 2008р., № 06 від 01 жовтня 2008р., № 08 від 24 жовтня 2008р., № 10 від 03 листопада 2008р., № 11 від 13 листопада 2008р., № 12 від 01 грудня 2008р., № 13 від 11 грудня 2008р., № 15 від 22 грудня 2008р., № 18 від 25 грудня 2008р., № 19 від 25 грудня 2008р., № 27 від 30 грудня 2008р., № 29 від 14 січня 2009р., № 30 від 15 січня 2009р., № 31 від 22 січня 2009р., № 32 від 04 лютого 2009р., № 33 від 09 лютого 2009р., № 34 від 11 лютого 2009р., № 35 від 17 лютого 2009р., № 36 від 18 лютого 2009р., № 37 від 19 лютого 2009р., № 38 від 02 березня 2009р., № 39 від 02 березня 2009р., № 40 від 11 березня 2009р., № 41 від 12 березня 2009р., № 42 від 13 березня 2009р., № 43 від 17 березня 2009р., № 44 від 24 березня 2009р., № 45 від 30 березня 2009р., № 46 від 31 березня 2009р., № 48 від 07 квітня 2009р., № 49 від 24 квітня 2009р., № 50 від 27 квітня 2009р., № 51 від 27 квітня 2009р., № 52 від 28 квітня 2009р., № 53 від 29 квітня 2009р., № 61 від 30 червня 2009р., № 62 від 01 липня 2009р., № 64 від 06 липня 2009р., № 69 від 05 серпня 2009р., № 70 від 05 серпня 2009р., № 71 від 05 серпня 2009р., № 72 від 07 серпня 2009р., № 73 від 07 серпня 2009р., № 74 від 07 серпня 2009р., № 81 від 23 вересня 2009р., № 82 від 23 вересня 2009р., № 83 від 23 вересня 2009р., № 86 від 22 жовтня 2009р., № 87 від 23 жовтня 2009р., № 87 від 30 жовтня 2009р., № 89 від 30 жовтня 2009р., № 91 від 02 листопада 2009р., № 92 від 27 листопада 2009р., № 93 від 30 листопада 2009р., № 94 від 30 листопада 2009р., № 97 від 24.12.2009р., № 98 від 24 грудня 2009р., № 99 від 25 грудня 2009р., № 100 від 02 лютого 2010р., № 101 від 03 лютого 2010р. позивач передав відповідачу 255 (двісті п’ятдесят п’ять) трансформаторів.

Факт отримання відповідачем вищезгаданої продукції підтверджується актами приймання-передачі продукції від тих же дат, що і видаткові накладні, та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи та визнаються судом як належні докази ,якими засвідчується фактичне виконання умов договору .

Під час розгляду справи у суді позивач надав суду письмові пояснення, в яких повідомив суд, що станом на 04.03.2010 року позивачем передано у власність відповідача 272 (двісті сімдесят два) трансформатори, залишилось поставити лише 5 (п’ять) трансформаторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач в порушення вищезгаданих норм законодавства та п. 3.1.2. Договору по кожній партії продукції затримував оплату. Затримка в оплаті продукції наведена в таблиці № 1, яка долучена до матеріалів справи та свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих за Договором зобов’язань.

Таким чином твердження відповідача щодо регулярного проведення оплати фактично отриманої продукції не відповідає дійсним обставинам справи. На підтвердження факту своєчасної та повної оплати та спростування твердження позивача відповідачем не надано суду жодного доказу.

У зв’язку з постійними затримками відповідачем оплати продукції, позивач не мав можливості вчасно розрахуватися із заводами-виробниками продукції, які, в свою чергу, зривали виробничі графіки та терміни постачання продукції.

Таким чином сторони не вклались у строки, визначені в п. 4.1. Договору в редакції згідно Додаткової угоди № 1 до Договору від 13.08.2009 р. Так, згідно п. 4.1. Договору позивач повинен передати у власність відповідача продукцію протягом 16 (шістнадцяти) місяців з дня перерахування авансу. Аванс відповідач перерахував 20.08.2008р., отже, кінцевою датою поставки є 20.12.2009р.

          Листом від 20.08.2009р. № 47/08 позивач звернувся до відповідача з проханням терміново вирішити питання щодо оплати поставлених позивачем трансформаторів, на який позивачем відповіді не було отримано.

          Пізніше листом від 21.09.2009р. № 03-2/03-3-2/6051 відповідач запросив у позивача графік постачання продукції.

          У відповідь на вищезгаданий лист відповідача позивач листом від 22.09.2009р. №27/09 надав помісячний графік постачання трансформаторів у розрізі енергосистем. Однак звернув увагу відповідача на те, що графік постачання продукції буде ним дотриманий за умови виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором та здійснення оплати поставленої продукції у передбачені договором строки.

          Позивач у відповідності до взятих на себе зобов’язань за Договором здійснював поставку продукції у строки згідно графіку постачання, відповідач же здійснював оплату з порушенням строків, визначених у Договорі.

          У зв’язку з систематичною затримкою в оплаті продукції позивач не зміг вчасно розрахуватися з заводами-виробниками трансформаторів, в результаті чого останні порушували графіки виробництва та поставки трансформаторів позивачу.

          Листом від 22 грудня 2009 року № 46/12 позивач звернувся до відповідача з пропозицією продовжити строк дії Договору до 31.03.2010 року та збільшити строк поставки продукції з 16 (шістнадцять) місяців до 19 (дев’ятнадцять) місяців, для чого запропонував укласти Додаткову угоду № 2 до Договору. Пропозиція позивача про зміну умов Договору оформлено з дотриманням вимог ст.188 ГК України а тому приймається судом як належний доказ досудового врегулювання даного спору. Одночасно позивач повідомив, що заборгованість відповідача за поставлену продукцію становить 926654 (дев’ятсот двадцять шість тисяч шістсот п’ятдесят чотири) грн. 40 коп., яку просив невідкладно погасити.

          Відповідач Додаткову угоду № 2 до Договору не підписав та відповіді на вищезгаданий лист позивачу не надав.

          У зв’язку з неможливістю вирішити даний спір шляхом переговорів, позивач вимушений був звернутися до суду з відповідним позовом.

При укладанні Договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти сторони керувалися постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти».

Згідно з п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України, (далі –Положення) істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов’язань сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов’язання (ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено факт затримки розрахунків за отриману продукцію відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не було спростовано відповідачем шляхом надання належних доказів.

У зв’язку з систематичною затримкою в оплаті продукції позивач не зміг вчасно розрахуватися з заводами-виробниками трансформаторів, в результаті чого останні порушували графіки виробництва та поставки трансформаторів позивачу, а позивач, в свою чергу, не здійснив поставку у визначений п. 4.1. Договору строк.

Враховуючи встановлення судом факту неналежного виконання зобов’язання відповідачем (порушення зобов’язання), що потягло за собою порушення строків поставки продукції позивачем, суд вважає за можливе змінити умови зобов’язання щодо строків поставки продукції, у відповідності до ст. 611 ЦК України.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, нормами чинного законодавства України передбачено можливість внесення змін до договору на вимогу однієї зі сторін такого договору за рішенням суду, у разі істотного порушення умов договору другою стороною. Строки оплати продукції є істотними умовами договору.

За таких обставин зміна умов договору відбувається як наслідок порушення однією із сторін взятих на себе зобов’язань за договором.

Окрім того, судом вивчено рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України «Про закупівлю послуг, пов’язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців», відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) постанови Кабінету Міністрів України «Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 28 березня 2008 року № 274, «Про закупівлю послуг, пов’язаних з формуванням інформаційно-телекомунікаційної системи Державного реєстру виборців»від 17 квітня 2008 року № 363.

За результатами вивчення вищезгаданого рішення Конституційного Суду України суд дійшов висновку, що дане рішення не стосується вирішення по суті справи № 31/110.

При укладанні Договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти сторони керувалися постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008р. № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», яка на сьогоднішній день не визнана Конституційним Судом України неконституційною і є чинною.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи наведені відповідачем судом прийняті до уваги ,але визнаються такими ,що не спростовують докази позивача .

Враховуючи вищесказане, керуючись ст.ст. 526, 610 –612, 651 ЦК України суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та слати державного мита, то зазначені відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст.ст. 610 –612, ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -          

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго»внести зміни до Договору № 153/01-05 від 05.08.2008 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрекоенерготорг»та Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго», в наступних частинах:

                    пункт 4.1. викласти в наступній редакції: «4.1. Постачальник зобов’язаний передати Покупцю продукцію, визначену цим Договором, за рознарядками Покупця, що будуть надаватися додатково Постачальнику, після отримання від нього підтвердження готовності продукції до відвантаження і за довіреностями, що будуть надані відособленими структурними одиницями Покупця. Постачальник зобов’язаний передати продукцію Покупцю в повному обсязі по Специфікаціях №№ 1, 2, 3 –протягом 22 (двадцяти двох) місяців з моменту зарахування авансу на рахунок Постачальника.»;

                    пункт 15.1. викласти в наступній редакції: «15.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31.06.2010 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.»

3.          Стягнути з Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»(01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрекоенерготорг»(61071, м. Харків, вул. Бульварна, 8/12, код ЄДРПОУ 35475475) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                           Н.І. Качан