Рішення № 8509324, 26.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/74726.02.10 За позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма Mais» до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут радіоелектронних

систем «Квант-Радіоелектроніка»

про стягнення заборгованості, інфляційних збитків, 3% річних

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Бойко А.В. (довіреність від 22.06.2009р.);

від відповідача: не з’явились;

В судовому засіданні 26.02.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма Mais»(надалі ПП «Науково-виробнича фірма Mais», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем «Квант-Радіоелектроніка»(надалі ДП «Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем «Квант-радіоелектроніка», відповідач) суми заборгованості в розмірі 61732, 49 грн., а саме: 59561, 63 грн. основного боргу, 1667, 73 грн. сума інфляційних витрат, 503, 13 грн. –суми 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не у повному обсязі виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно накладних зазначених у позовній заяві. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму боргу в судовому порядку, нарахувавши при цьому штрафні санкції у вигляді інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 03.12.2009р. наявна у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 18.01.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей з приводу поставки комплектуючих та виробів технічного призначення, ПП «Науково-виробнича фірма Mais»на користь ДП «Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем «Квант-радіоелектроніка»здійснювались поставки товарів за накладними, які відповідачем оплачені не у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Вчинення відповідного правочину підтверджується видатковими накладними перелік яких наведено у позовній заяві, і такі, у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи разом із довіреностями що підтверджують отримання товарів зазначених у накладних.

Суму заборгованості в розмірі 79277, 27 грн., що утворилась станом на 26.08.2008р. відповідач визнавав та погоджувався погасити згідно представленого графіку до 30.12.2008р. (лист за вих. 342-10 від 24.09.2008р.), а згідно з листом за вих. 25-10 від 06.02.2009р. суму заборгованості в розмірі 57545, 22 грн. відповідач мав погасити в лютому та березні 2009р..

Оплата. за отриманий в листопаді 2007р. –серпні 2008р. товар, відповідачем проведена не у повному обсязі (часткова оплата підтверджується банківськими виписками наявними у матеріалах справи), заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 59561, 63 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів відповідачу, прийняття товару останнім та часткова оплата свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що виставлені на оплату поставленої продукції рахунки відповідачем досить тривалий час залишались без оплати, у зв’язку з неотриманням коштів за поставлену продукцію, позивач звернувся до відповідача з вимогою (вих. № 18/08-1 від 08.08.2009р.) у якій вимагав у семиденний строк з дня отримання вимоги виконати грошові зобовязання і погасити заборгованість за поставлені товари в сумі 59561, 63 грн.. Вимога відповідачем отримана 18.08.2009р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, яке у належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи.

Строк виконання зобов’язань по оплаті переданого товару (комплектуючих та виробів технічного призначення) згідно видаткових накладних зазначених у позовній заяві настав з урахуванням направленої вимоги 25.08.2009р., однак коштів в оплату товару позивачем не отримувалось, відповідачем доказів сплати таких на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу суду не представлено.

Сума заборгованості в розмірі 59561, 63 грн. відповідачем не погашена, доказів зворотнього на вимоги суду не представлено у зв’язку з чим вимоги про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність станом на час вирішення спору заборгованості у відповідача перед позивачем у розмірі 59561, 63 грн., суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1667, 73 грн., що здійснений за період в якому допущено прострочення (вересень –листопад 2009р.), та з розрахунком 3% річних у розмірі 503, 13 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за товар переданий згідно накладних залучених до матеріалів справи, обов’язок по оплаті якого виник у відповідача згідно надісланої вимоги, суду не представлено, у зв’язку з чим з відповідача за поданим позовом підлягають стягненню грошові суми: 59561, 63 грн. основного боргу, 1667, 73 грн. –інфляційних збитків та 503, 13 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 617, 35 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Науково-дослідний інститут радіоелектронних систем «Квант-Радіоелектроніка»(03150, м. Київ, вул. Димитрова 5, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 24727971) на користь Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма Mais»(01033, м. Київ, вул. Жилянська 29; адреса: 03061, м. Київ, вул. М. Донця 6, п/р 26007012813898 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, ідент. код 21558350) 59561, 63 грн. (п’ятдесят дев’ять тисяч п’ятсот шістдесят одну гривню 63 копійки) основного боргу, 1667, 73 грн. (одну тисячу шістсот шістдесят сім гривень 73 копійки) інфляційних втрат, 503, 13 грн. (п’ятсот три гривні 13 копійок) 3% річних, 617, 35 грн. (шістсот сімнадцять гривень 35 копійок) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І.Самсін

дата підписання рішення 05.03.2010