Рішення № 8509323, 01.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/70601.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пума Україна» до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.А.»

2. фізичної особи-підприємця Кравченка Олександра Миколайовича

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Турчик Д.С. (довіреність від 01.01.2010р.);

Задорожня К.С. (довіреність від 24.11.2009р.);

від відповідачів: не з’явились;

01.03.2010р. у судовому засіданні, за згодою представників позивача у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пума Україна»(надалі ТОВ «Пума Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.А.»(надалі ТОВ «Є.В.А.», відповідач 1) та фізичної особи-підприємця Кравченка Олександра Миколайовича (надалі Кравченко О.М., відповідач 2) заборгованості в сумі 2724469, 58 грн., з яких основна заборгованість в сумі 2219013, 06 грн., інфляційні збитки 142347, 95 грн., 3% річних у сумі 42117, 75 грн., неодержані доходи в сумі 160495, 41 грн., відшкодування за користування чужими грошовими коштами в сумі 160495, 41 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним контрактом № SS 08/151 від 19.06.2008р. не виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару, у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму штрафних санкцій, зокрема інфляційних збитків та процентів річних, суму неодержаних доходів та відшкодування за користування чужими коштами.

Вимоги щодо стягнення боргу з урахуванням штрафних санкцій заявлені також до поручителя фізичної особи-підприємця Кравченка О.М., договір поруки з яким, укладено 17.11.2008р., оскільки за умовами договору поручитель поручився перед позивачем за виконання обов’язку по сплаті грошових зобов’язань ТОВ «Є.В.А.»щодо оплати товару за контрактом № SS 08/151 від 19.06.2008р.. У відповідності до умов зазначеного договору поруки, у випадку порушення боржником обов’язку за основним договором, поручитель зобов’язаний самостійно виконати зазначений обов’язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк трьох календарних днів шляхом повної сплати грошових зобов’язань боржника. Вимогу про сплату боргу позивачем пред’явлено поручителю 03.07.2009р..

З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості що утворилась в судовому порядку.

Відповідачі відзив на позов не надали, явку уповноважених представників в судові засідання не забезпечили, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачам на юридичні адреси згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідки станом на 03.02.2010р. наявні у матеріалах справи).

Провадження у справі порушено ухвалою від 03.12.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідачів попереджено ухвалою від 05.02.2010р..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2008р. між ТОВ «Пума Україна»та ТОВ «Є.В.А.»укладено контракт № SS 08/15101 за яким продавець (позивач у справі) зобов’язувався передати у власність покупця, а покупець (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти та оплатити товари торгової марки «Puma»на умовах контракту.

Як те обумовили сторони у п. 5.5 контракту, право власності на товар від продавця до покупця переходить з моменту передачі товару покупцеві на складі продавця і підписання повноважним представником покупця видаткових накладних.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір у даній справі підтверджується видатковими накладними від 26.06.2008р. № 1-00001126, № 1-00001125, № 1-00001124, № 1-00001123, № 1-00001122, № 1-00001121, № 1-00001120, № 1-00001119, № 1-00001118, № 1-0000117, № 1-00001116, № 1-0000115, № 1-00001114, № 1-00001113, № 1-00001112, № 1-00001110, № 1-00001109, № 1-00001111, які у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи.

Відповідно до положень п. 8.2 контракту сторони погодили строк дії контракту –до 31 грудня 2009р. за умови повного і належного виконання сторонами своїх зобов’язань. Доказів розірвання контракту, припинення договірних відносин в період здійсненої поставки товарів згідно накладних від 26.06.2008р., за вказаним контрактом суду не представлено, у зв’язку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобов’язань та поставку продукції в межах вказаного контракту.

Поставлені за контрактом товари відповідачем оплачені не у повному обсязі (банківські виписки про надходження коштів в оплату поставленого товару залучені до матеріалів справи, товар на суму 1809 грн. повернуто про що свідчить накладна № 1-00001 від 17.07.2008р.), заборгованість перед позивачем станом на час звернення до суду з позовною заявою складала 2219013, 06 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачами не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ціну, суму контракту та умови розрахунків по контракту сторони погодили у розділі 3, згідно з п. 3.4 якого розрахунки за товар, що підлягає відвантаженню на умовах попереднього замовлення за контрактом здійснюються згідно графіку платежів (додаток № 1 до контракту, що є його невід’ємною частиною); сума останнього платежу повинна бути здійснена не пізніше 30 червня 2009р..

З урахуванням наведених положень договору, строк виконання зобов’язань щодо оплати товарів отриманих згідно видаткових накладних від 26.06.2008р. враховуючи виставлені на оплату рахунки-фактури, станом на час вирішення спору є таким, що настав, розрахунок мав бути здійснений згідно погодженого графіку у строк до 30.06.2009р..

Про визнання відповідачем заборгованості в розмірі 2453513, 06 грн. свідчить, зокрема акт звірки складений станом на 10.04.2009р. після підписання якого, в рахунок оплати поставленого товару позивачем на банківський рахунок отримано 194 500 грн., що підтверджено банківськими виписками за 19.05.2009р., 12.06.2009р., 15.06.2009р., у зв’язку з чим заборгованість відповідача що є непогашеною в сумі 2219013, 06 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Довідкою з банку за вих. 772/ІV від 04.02.2010р. (філія ВАТ УніКредит Банк у м. Києві) підтверджені отримані оплати по контракту № SS 08/15101 від 19.06.2008р. про які зазначено вище, довідка також свідчить про відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді до 04.02.2010р..

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 142347, 95 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 42117, 75 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами 160495, 41 грн., розрахованими за обліковою ставкою НБУ, що діяла в періоді в якому допущено прострочення оплати поставленого товару, задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Включення процентів, які передбачено ст. 536 Цивільного кодексу, до глави «Виконання зобов'язання»свідчить про те, що вони не належать ні до пені (ст. 549 Цивільного кодексу, глава «Забезпечення виконання зобов'язань»), ні до процентів як виду цивільно-правової відповідальності (ст. 625 Цивільного кодексу, глава «Правові наслідки порушення зобов'язань. Відповідальність за порушення зобов'язання»).

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти за користування чужими грошовими коштами нараховані позивачем згідно з положеннями ст. 1048 ЦК України в даному випадку не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки між сторонами розмір відсотків не погоджувався, таких домовленостей не існує.

Посилання позивача на ст. 1048 ЦК України суд визнає безпідставним, оскільки вказана стаття регулює відносини що виникли з договору позики (передбачає сплату процентів за договором позики). В даному випадку договірних відносин позики з приводу перерахування грошових коштів в рахунок оплати товару між сторонами не існувало, доказів зворотнього суду не представлено.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми неодержаних доходів в розмірі 160495, 41 грн. задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Зазначену суму збитків позивач обґрунтовує виключно посиланнями на ст. 224 ГК України та здійснює їх розрахунок виходячи із суми заборгованості відповідача у відповідному періоді за обліковими ставками НБУ.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з пунктом 1 статті 224 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

З указаних норм законодавства України випливає, що особа, яка має на меті відшкодувати збитки у вигляді упущеної (втраченої) вигоди (неодержаних доходів), повинна довести, що вона гарантовано отримала би відповідну вигоду у разі, якщо б її право не було порушено іншою особою, тобто у разі належного виконання зобов'язання іншою особою.

Жодних доказів, які б свідчили про неотримання відповідачем суми в розмірі 160495, 41 грн. внаслідок неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання суду не представлено, таким чином позивачем не доведено розмір упущеної вигоди, причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та збитками.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за контрактом № SS 08/15101 від 19.06.2008р. відповідачем 1 не спростовано, відзиву на позов та контррозрахунку суми штрафних санкцій на вимоги ухвал суду не надано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені додатком до контракту суду не представлено, у зв’язку з чим вимоги про стягнення заборгованості з відповідача 1 є такими що підлягають задоволенню в частині стягнення 2219013, 06 грн. основного боргу, 142347, 95 грн. інфляційних збитків, 42117, 75 грн. 3% річних.

17 листопада 2008р. між фізичною особою-підприємцем Кравченко О.М. та ТОВ «Пума Україна»укладено договір поруки за яким поручитель поручився перед кредитором (позивач у справі) за виконання обов’язку по сплаті грошових зобов’язань ТОВ «Є.В.А.»щодо оплати товару за контрактом № SS 08/15101 від 19.06.2008р. та додатком № 1 до нього.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

          Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Обов’язки сторін по договору поруки визначено у розділі 3 договору, та відповідно до п. 3.1 поручитель зобов’язаний у разі порушення боржником обов’язку за основним договором, що передбачений п. 1.1 договору, самостійно виконати зазначений обов’язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк трьох календарних днів шляхом повної сплати грошових зобов’язань боржника.

          Згідно з п. 4.1 договору поруки від 17.11.2008р., договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки на підставах визначених ст. 559 ЦК України.

У зв’язку з невиконанням ТОВ «Є.В.А.»зобов’язань по оплаті поставлених товарів за контрактом № SS 08/15101 від 19.06.2008р. у строки визначені додатком № 1, позивач звертався до фізичної особи-підприємця Кравченка О.М. з вимогами про оплату боргу (вих. 13-01/01 від 13.01.2009р., № 18-05/01 від 18.05.2009р., без номеру від 03.07.2009р.) у яких повідомляв останнього про необхідність погашення заборгованості на підставі укладеного договору поруки протягом 3 календарних днів. Вимоги підприємцем отримувались під розписку, що підтверджується відповідними підписами засвідченими печаткою підприємця з проставленням дат отримання.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк у який поручителем мало бути виконаним зобовязання з погашення заборгованості ТОВ «Є.В.А.»за контрактом № SS 08/15101 від 19.06.2008р. є таким, що настав після 3 днів з моменту отримання вимог позивача.

Враховуючи невиконання зобов’язань, що виникли для фізичної особи-підприємця Кравченка О.М. з договору поруки від 17.11.2008р., вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості що виникла за контрактом № SS 08/15101 від 19.06.2008р., суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 25 500 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача пропорційно задоволених вимог в сумі 22647, 68 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Є.В.А.»(02094, м. Київ, вул. Попудренка 52, р/р 260020104667 в ЗАТ «ПроКредит Банк»у м. Одеса, МФО 320984, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 34751045), фізичної особи-підприємця Кравченка Олександра Миколайовича (02139, м. Київ, вул. Кибальчича 16, кв. 12, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. номер 2660609119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пума Україна»(04073, м. Київ, пр-т. Московський 9, р/р 26002010002919 в ВАТ «УніКредит Банк»МФО 300744, ідент. код 33741984) 2219013, 06 грн. (два мільйони двісті дев’ятнадцять тисяч тринадцять гривень 06 копійок) основного боргу, 142347, 95 грн. (сто сорок дві тисячі триста сорок сім гривень 95 копійок) інфляційних збитків, 42117, 75 грн. (сорок дві тисячі сто сімнадцять гривень 75 копійок) 3% річних, 22647, 68 грн. (двадцять дві тисячі шістсот сорок сім гривень 68 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 05.03.2010