Рішення № 8509317, 26.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/61726.02.10 За позовом Приватного підприємства «Дніпро-Захід» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Пенцак О.Г. (довіреність № 12 від 25.02.2010р.);

від відповідача: Азізян Л.С. (довіреність від 01.01.2010р.);

У судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Дніпро-Захід»(надалі ПП «Дніпро-Захід», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»(надалі ТОВ «Квіза-Трейд», відповідач) 156421, 22 грн., в тому числі основного боргу –145467, 19 грн., пені –8891, 79 грн., 3% річних 1601, 24 грн., втрат від інфляції –761 грн..

В ході розгляду справи, у зв’язку з частковою сплатою боргу відповідачем, згідно з поданим клопотанням за вих. № 3 від 04.01.2010р. позовні вимоги зменшені, в межах заявленого позову позивач просив стягнути з відповідача 81467, 96 грн., в тому числі основного боргу 70213, 93 грн., пені –8891, 79 грн., 3% річних –1601, 24 грн., втрат від інфляції 761 грн..

Зазначена заява свідчить про нову ціну позову з якої і підлягає вирішенню спір у даній справі, і як про те зазначено у п. 6 Листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., № 01-8/482 факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи; при цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 4600019132 від 05.02.2008 року не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати переданого товару. Також з урахуванням вимог Цивільного кодексу України заявлено до стягнення суму пені, інфляційних збитків та 3% річних.

Відповідач надав відзив на позов у якому проти позову заперечив, зазначивши, що строк виконання зобов’язань по договору поставки ще не настав, так як при поставці товару позивач зобов’язаний був надати відповідачу ряд документів передбачених п. 2.5 договору. Позовні вимоги відповідач вважав необґрунтованими та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05 лютого 2008р. між ТОВ «ВК ІФ»та ПП «Дніпро-Захід»»укладено договір поставки № 4600019132 від 05.02.2008р. за умовами якого постачальник (позивач у справі) зобов’язувався поставляти товари відповідно до поданих покупцем замовлень, а покупець зобов’язувався приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.

Згідно з укладеною угодою від 01.11.2008р. про заміну сторони в договорі поставки № 4600019132 від 05.02.2008р. ТОВ «ВК ІФ»передано, а ТОВ «Квіза-Трейд»прийнято усі права та обов’язки покладені за договором поставки № 4600019132 від 05.02.2008р. на ТОВ «ВК ІФ», а ПП «Дніпро-Захід»не заперечувало проти згаданого переходу прав і обов’язків від ТОВ «ВК ІФ»до ТОВ «Квіза-Трейд». Угода укладена трьома сторонами і відповідно до п. 2.1 угоди перехід прав і обов’язків, що є предметом угоди, здійснюється шляхом заміни сторони в договорі поставки; заміна сторони з усіма, виходячи з цього, правовими наслідками, здійснюється з моменту її підписання.

Поставка товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується товарно-транспортними накладними за період з 11.04.2009р. по 24.06.2009р., які у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи, їх перелік є додатком до позовної заяви.

Відповідно до п. 7.1, 7.3 договору, договір діє до 31 грудня 2008р. і може бути пролонгований на один календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення його дії за один місяць до закінчення строку вказаного у п. 7.1 договору. Сторонами не надано доказів на спростування, а матеріали справи вказують на те, що поставки продукції здійснювались за договором, який був пролонгований, з огляду на відсутність заяв про його припинення (розірвання).

Порядок розрахунків за договором сторони погодили у розділі 4 договору, згідно з п. 4.3 покупець перераховує кошти за поставлений товар на поточний рахунок постачальника на умовах відстрочки платежу після 35 календарних днів з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній.

Згідно з п. 4.4 договору постачальник надає покупцю згоду на створення останнім постійно діючої заборгованості покупця, що не дає постачальнику підстави притягати покупця до відповідальності за несвоєчасну оплату товарів; сторони домовились, що розмір постійно діючої заборгованості покупця перед постачальником встановлюється в сумі, що зазначена в додатку до договору; проценти на створену покупцем заборгованість постачальником не нараховуються; таку заборгованість покупець зобов’язується погасити протягом 14 календарних днів з моменту підписання останнього акту звірки, за умови припинення дії договору або відсутності наміру сторін укласти новий договір.

У додатку до договору сторони погодили розмір постійно діючої заборгованості покупця в сумі 5000 грн..

Оплату за поставлений товар згідно наданих до справи товарно-транспортних накладних) відповідачем здійснено не у повному обсязі (частину товару було повернуто що підтверджується накладними а повернення, про часткову сплату свідчать банківські виписки залучені до справи), у зв'язку з чим заборгованість перед позивачем станом дату звернення позивача з позовом до суду складала 145467, 19 грн. (враховуючи суму постійно-діючої заборгованості, що не заявляється до стягнення) та після сплати 80253, 26 грн. (платіжні доручення № 1024030 від 25.11.2009р. на суму 5000 грн., № 1005566 від 19.10.2009р. на суму 20000 грн., № 1001605 від 12.10.2009р. на суму 55253, 26 грн.) непогашеною залишається сума боргу в розмірі 70213, 93 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням положень п.4.3 договору № 4600019132 від 05.02.2008р. строк виконання зобов'язань щодо оплати товару переданого згідно товарно-транспортних накладних, що підтверджують поставку товару на користь відповідача в періоді з 11.04.2009р. по 24.06.2009р. є таким що настав. Розрахунок мав бути здійснений відповідачем протягом 35 днів з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній.

Дати отримання відповідачем товарно-транспортних накладних, що підтверджують поставку товару в межах договору проставлені на вказаних накладних відповідно виходячи з указаних дат визначено строки настання виконання зобов’язано по оплаті поставленого товару.

Заперечення відповідача щодо ненастання строку оплати за поставлені товари у зв’язку з наявним правом покупця відстрочити дату розрахунку з постачальником на строк для належного оформлення необхідних документів, в тому числі документів що мають супроводжувати товар: санітарно-гігієнічні висновки, сертифікат якості тощо, судом не приймається виходячи з наступного.

В силу положень договору (п. 5.3) сторони підписують акт у випадку ненадання постачальником документів, зазначених в п. 2.5 договору, або якщо надані документи не відповідатимуть вимогам законодавства, або будуть оформлені з помилками чи розбіжностями.

Жодних належних доказів, що позивачем при поставці товарів не надавались такі документи суду не представлено, відповідачем не вказано за якими саме товарно-транспортними накладними прийнято товар без надання сертифікату якості або ж санітарно-гігієнічного висновку, не надано відповідного акту складеного сторонами як те передбачено п. 5.3 договору.

Доказів здійснення розрахунків у повному обсязі за договором № 4600019132 від 05.02.2008р. згідно товарно-транспортних накладних залучених до справи, у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, наявність простроченої заборгованості в розмірі 70213, 93 грн. відповідачем не спростовано у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми основного боргу визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін). Оскільки, факту погодження нарахування пені у випадку прострочення грошових зобов’язань за несвоєчасну оплату поставленої продукції позивачем не доведено, відповідних положень якими сторони передбачили таку відповідальність в договорі № 4600019132 від 05.02.2008р. не міститься, вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем в періоді за який допущено прострочення, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі у розмірі 761 грн., та з розрахунком 3% річних у розмірі 1601, 24 грн. наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 4600019132 від 05.02.2008р. відповідачем не спростовано, доказів здійснення розрахунків у відповідності з положеннями та у строки встановлені договором суду не представлено, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 1564, 21 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1692, 19 грн..

При цьому судом враховано, що суму основного боргу в розмірі 80253, 26 грн. відповідачем сплачено вже після звернення позивача з позовом до суду, у зв’язку з чим в цій частині витрати по сплаті державного мита покладаються на відповідача.

Згідно частини другої п.5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. “Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів” якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати пов’язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Квіза-Трейд»(01103, м. Київ, Залізничне шосе 57, р/р 26003380691821 в КОФ «Укрсоцбанк»м. Київ, МФО 321013, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 30437110) на користь Приватного підприємства «Дніпро-Захід»(79024, м. Львів, вул. Опришківська 5, р/р 26002239077001 ЗГРУ КБ ПриватБанк МФО 325321, ідент. код 23961110) 70213, 93 грн. (сімдесят тисяч двісті тринадцять гривень 93 копійки) основного боргу, 761 грн. (сімсот шістдесят одну гривню) інфляційних збитків, 1601, 24 грн. (одну тисячу шістсот одну гривню 24 копійки) 3% річних, 1692, 19 грн. (одну тисячу шістсот дев’яносто дві гривні 19 копійок) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                   Р.І. Самсін

дата підписання рішення 05.03.2010