Рішення № 8509283, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/67302.02.10 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Вест Файненс Енд Кредит Банк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс УНТЛ»

про стягнення 37285,14 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Усатюк Л.Л. – представник за довіреністю № 46. від 09.09.2009 року;

Васілісін Є.А. - представник за довіреністю № 29 від 25.05.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Вест Файненс Енд Кредит Банк»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс УНТЛ»про стягнення 37285,14 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.09.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Вест Файненс Енд Кредит Банк»(позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Автосервіс УНТЛ»(відповідачем) був укладений договір про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ, згідно умов якого банк зобов’язується надати позичальнику овердрафт за поточним рахунком № 26000000049301, відкритим в банку, в межах ліміту овердрафту, що не перевищує 50000,00 грн., а позичальник зобов’язується використовувати його належним чином і повернути надані кошти та сплатити банку плату за користування кредитом у відповідності до умов договору овердрафту.

У відповідності до п.1.4.11 договору позичальник зобов’язаний сплатити банку 23% річних.

30.01.2009 року між сторонами було укладено договір № 1 про внесення змін до договору про надання овердрафту, відповідно до умов якого, починаючи з 01.02.2009 року процентна ставка за користування кредитом становить 28 % річних.

Банком свої зобов’язання за договором овердрафту виконані належним чином, протягом строку дії договору відповідач користувався коштами в межах ліміту овердрафту.

Однак, в порушення умов п.1.6.1 на дату закінчення дії договору овердрафту, клієнтом не погашено заборгованість за договором.

15.10.2009 року за вих. № 1173 банком на адресу відповідача була направлена вимога здійснити погашення заборгованості за договором про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ, у тому числі нараховані штрафні санкції та збитки, що були завдані банку внаслідок невиконання умов договору. Лист відповідач отримав 19.10.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення.

Однак позивач будь-якої відповіді боржника на зазначену вимогу не отримав, погашення заборгованості за зазначеним вище договором відповідач до цього часу не здійснив.

Таким чином, на день подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем в частині суми неповерненого кредиту у вигляді овердрафту становить 35710,94 грн. За користування овердрафтом, у відповідності до умов договору, нараховувались відсотки які позивачем частково не сплачені, у зв’язку з чим заборгованість за відсотками складає 82,18 грн.

П. 4.1.1 договору визначено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення овердрафту та/або сплати процентів за його користування згідно умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.

Позивач нарахував відповідачеві штрафні санкції за прострочення повернення овердрафту у сумі 1089,32 грн. –пеня за несвоєчасне повернення овердрафту, 10,67 грн. –пеня за несвоєчасне повернення процентів.

Керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачеві суму інфляційних нарахувань на прострочену суму овердрафту та процентів за користування овердрафтом у розмірі 392,03 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.11.2009 року порушено провадження у справі № 33/673 і призначено до розгляду на 15.12.2009 року.

У судове засідання 15.12.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/673 від 19.11.2009 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 08526960 за адресою: 03142 м. Київ, вул. Службова,5.

Представники позивача в судове засідання з’явились, частково подали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 33/673 від 19.11.2009 року, заяву про уточнення позовних вимог та подали заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представників позивача про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 02.02.2010 року.

У судове засідання 02.02.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/673 від 19.11.2009 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Представники позивача подали заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просять стягнути з відповідача основну заборгованість по неповернутому кредиту у вигляді овердрафту в сумі 24115,79 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом (овердрафтом) у сумі 785,95 грн., пеню за прострочення повернення кредитних коштів (овердрафту) у сумі 2552,62 грн., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами (овердрафтом) у сумі 14,39 грн., збитки від інфляції у розмірі 1990,32 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 294,59 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Оскільки відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.02.2010 року.

10.09.2008 року між відкритим акціонерним товариством «Вест Файненс Енд Кредит Банк» (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Автосервіс УНТЛ»(відповідачем) був укладений договір про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ, згідно п.1.1 якого банк надає позичальнику овердрафт за поточним рахунком № 26000000049301, відкритим в банку, в межах ліміту овердрафту, що не перевищує 50000,00 грн., а позичальник зобов’язується використовувати його належним чином і повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом та виконати інші зобов’язання, як це вказано у цьому договорі.

Згідно з п.1.6.1.договору про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ сума кредиту, виданого в рамках овердрафту підлягає поверненню не пізніше 08.09.2009 року за умови, що на момент видачі такого кредиту не існувало заборгованості позичальника перед банком відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.4.11 договору процентна ставка за користування кредитом складає 23 % річних. Договором № 1 від 30.01.09 про внесення змін до договору про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ від 10.09.2008 сторони встановили, що починаючи з 01.02.09 розмір процентної ставки за користування кредитом складає 28% річних.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Відповідно до п. 1.4.1.4 договору про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ проценти нараховуються на фактичну суму наданих згідно з цим договором кредитних коштів і за фактичний час використання таких коштів, включаючи день видачі та виключаючи день погашення. Нарахуванню підлягають проценти на передостанній робочий день кожного календарного місяця включно.

Згідно з п.1.4.1.5 договору про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ нараховані проценти (крім процентів за прострочений кредит) виплачуються позичальником щомісячно, в останній банківський день кожного календарного місяця. Проценти за користування простроченим до повернення кредитом підлягають оплаті одночасно із поверненням кредиту.

Як встановлено судом, позивач свої зобов’язання за договором про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ протягом строку дії договору виконував належним чином, про що свідчить виписка про рух коштів з 10.09.08 по 09.09.09 по особовому рахунку № 26000000049301.

В порушення умов п.1.6.1 договору позичальником не були виконані зобов'язання з погашення заборгованості на дату закінчення дії договору про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ. Вказані обставини підтверджуються доданими до позову виписками про рух грошових коштів.

15.10.2009 року за вих. № 1173 банком на адресу відповідача була направлена вимога здійснити погашення заборгованості за договором про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ. Лист відповідач отримав 19.10.2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 15113112.

Однак позивач будь-якої відповіді боржника на зазначену вимогу не отримав, погашення заборгованості за зазначеним вище договором відповідач не здійснив.

Відповідно до п.1.5.3 договору про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ банк має право на договірне списання грошових коштів з рахунку позичальника, для виконання боргових зобов’язань за цим договором.

Згідно з п.1.5.3.1 договору позичальник надає банку доручення на договірне списання. Таке доручення підлягає виконанню банком за умови настання строку виконання боргових зобов’язань, з моменту настання строку виконання боргових зобов’язань та в сумі, що не перевищує суму боргових зобов’язань, строк виконання яких настав. Таке доручення також підлягає виконанню банком за умови виникнення прострочення (несвоєчасного виконання боргових зобов’язань) позичальника з моменту виникнення прострочення та в сумі, що не перевищує прострочення.

Керуючись пунктом 1.5.3 договору позивачем було здійснено списання грошових коштів з поточного рахунку позичальника в рахунок погашення його зобов’язань за договором про надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ.

Таким чином, станом на 02.02.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем в частині суми неповерненого кредиту у вигляді овердрафту становить 24115,79 грн.

За користування овердрафтом, у відповідності до умов договору, нараховувались відсотки які позивачем повністю не сплачувались, у зв’язку з чим заборгованість за відсотками складає 785,95 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за овердрафтом та нарахованими відсотками згідно договору надання овердрафту № 43-493/08-ОЮ.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості в частині суми неповерненого овердрафту у сумі 24115,79 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами в сумі 785,95 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

П. 4.1.1 договору визначено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення овердрафту та/або сплати процентів за його користування згідно умов цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за прострочення повернення кредитних коштів (овердрафту) у сумі 2552,62 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами у сумі 14,39 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком збитків від інфляції, наданим позивачем у додатку до заяви про уточнення позовних вимог. Таким чином вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції кредитних коштів у розмірі 1990,32 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В заяві про уточнення позовних вимог від 02.02.2010 позивач просить повернути надмірно сплачене державне мито в сумі 78,26 грн. з державного бюджету у зв’язку із зменшенням розміру позовних вимог.

Ст. 8 Декрету КМУ «Про державне мито»містить вичерпний перелік підстав для повернення сплаченого державного мита, серед яких відсутня така підстава як уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України.

Оскільки зменшення суми заборгованості відповідача перед позивачем відбулось після звернення позивача з позовом до суду, то витрати зі сплати державного мита покладаються на відповідача в повному обсязі.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Автосервіс УНТЛ»(03142, м. Київ, вул. Службова, 5; р/р 26000000049301 в ВАТ «Кредитвестбанк», МФО 380441, код ЄДРПОУ 34761289) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Вест Файненс Енд Кредит Банк»(03150 м. Київ, вул. Ковпака, 17; рахунок банку № 373950186 в ВАТ «Кредитвест Банк», МФО 380441, код ЄДРПОУ 34575675) суму основної заборгованості за кредитом в розмірі 24115 (двадцять чотири тисячі сто п’ятнадцять) грн. 79 коп., суму заборгованості за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 785 (сімсот вісімдесят п’ять) грн. 95 коп., пеню за несвоєчасне повернення кредитних коштів у сумі 2552 (дві тисячі п’ятсот п’ятдесят дві) грн. 62 коп., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитними коштами у сумі 14 (чотирнадцять) грн. 39 коп., збитки від інфляції кредитних коштів у сумі 1990 (одна тисяча дев’ятсот дев’яносто) грн. 32 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 372 (триста сімдесят дві) грн. 85 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 04.03.2010 року.