Рішення № 8509005, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/46026.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Гарантія-Аудит»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Діексбі Інтернешнл»

про стягнення 2103,95 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Острянко Б.І. –представник за довіреністю

Від відповідача - не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 17200,00 грн. заборгованості по договору № 163-ап від 02.07.2007р., пені –245,77 грн., 3% річних –30,82 грн., втрати від інфляції –107,36 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –102,00 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2009р. було порушено провадження у справі № 47/460 та призначено її до розгляду на 17.11.2009р., ухвалою від 17.11.2009р. розгляд справи було відкладено на 01.12.2009р., ухвалою від 01.12.2009р. відкладено на 26.01.2010р.

В судовому засіданні 26.01.2010р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору № 163-ап від 02.07.2007р., не було здійснено оплату за надані послуги, оскільки позивач надав послуги на суму 6720,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 5000,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 1720,00 грн. Також, за прострочення відповідачем виконання зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України було заявлено до стягнення 107,36 грн. інфляційних втрат та 30,82 грн. 3% річних, а також на підставі п. 5.3.2 договору –245,77 грн. пені.

Відповідач своїх представників в судові засідання 17.11.2009р., 01.12.2009р., 26.01.2010р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою юридичного місцезнаходження, зазначеною у витягу з Єдиного Державного реєстру фізичних осіб та юридичних осіб –підприємців. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2007р. між позивачем –ТОВ «АФ «Гарантія-Аудит», як виконавцем, та відповідачем ТОВ «Діексбі Інтернешнл», як замовником, було укладено договір № 163-АП, який підписано повноважними представниками виконавця та замовника, посвідчений печатками сторін, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов’язання з надання замовнику аудиторських послуг (робіт) та пов’язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення діяльності (п. 1.1).

Умовами договору № 163-АП від 02.07.2007р., сторони погодили, що дата підписання акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) замовником є датою, з якої послуги (роботи) вважаються повністю виконаними, належним чином оформленими та прийнятими замовником (п. 2.3), вартість послуг (робіт виконавця) за цим договором визначається на умовах угоди сторін та зазначається у протоколі узгодження договірної ціни (п. 3.1), оплата послуг (робіт) виконавця здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з поточного рахунку замовника на поточний рахунок виконавця (п. 3.2), остаточна оплата послуг (робіт) виконавця здійснюється протягом двох банківських днів з дати, з якої послуги (роботи) вважаються повністю виконаними належним чином оформленими та прийнятими замовником, визначеної ст. 2 цього договору (п. 3.4), у випадку прострочення будь-якого платежу, передбаченого цим договором, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несплаченого у строк платежу, за кожен день прострочення такого платежу (п. 5.3.2).

Відповідно до протоколу № 16 узгодження договірної ціни від 21 жовтня 2008р., договірна вартість послуг щоквартально з ПДВ: 6720,00 грн. (шість тисяч сімсот двадцять гривень 00 коп.), з розрахунку 960,00 грн. з ПДВ за день роботи спеціаліста (п. 3.2).

Згідно з актом приймання-передачі робіт від 20 січня 2009р. по договору № 163-АП від 02.07.2007р., підписаного повноважними представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідченим печатками сторін (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), вартість послуг наданих позивачем, та прийнятих відповідачем складає –6720,00 грн.

13.07.2009р. позивач, цінним листом, направив на адресу відповідача вимогу про сплату грошової суми, якою вимагав відповідача здійснити оплату наданих послуг по договорам № 163-АП від 02.07.2007р. та № 29-АП від 02.01.2009р., на загальну суму –11320,00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком Укрпошти.

Як зазначив позивач у позові відповідачем всупереч умов Договору № 163-ап від 02.07.2007р., не було здійснено оплату за надані послуги, оскільки позивач надав послуги на суму 6720,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму – 5000,00 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –1720,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно статті 909 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовником зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець умови договору № 163-АП від 02.07.2007р., виконав, а саме: ним було надано послуги передбачені п. 1.1 договору, на загальну суму 6720,00 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується актом приймання передачі робіт, а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті наданих позивачем послуг –не виконав в повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату в сумі 5000,00 грн. Оплата в сумі 1720,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 163-АП від 02.07.2007р., існує непогашена заборгованість в сумі 1720,00 грн. (6720,00 (сума наданих послуг) –5000,00 грн. (часткова оплата відповідно до позовної заяви) = 1720,00 грн.), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 1720,00 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті наданих послуг по договору № 163-АП від 02.07.2007р., пені – 245,77 грн., 3% річних –30,82 грн., втрати від інфляції –107,36 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг по договору № 163-АП від 02.07.2007р., оплата в сумі 1720,00 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача втрати від інфляції, 3% річних, та пені на суму боргу –1720,00 грн., за період з 23.01.2009р. (2 банківських дні з моменту підписання акту здачі-прийняття робі (надання послуг) від 20.01.2009р.) по 30.08.2009р. (дата визначена позивачем самостійно), та враховуючи те, що позивачем надано розрахунки пені, втрат від інфляції та 3% річних, які судом перевірені, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних та пені - є законною та обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню, а саме, 3% річних –30,82 грн.

Розмір пені за розрахунком суду з урахуванням п. 6 ст. 232 ГК України складає:

1720,00 (сума боргу) х 24% (подвійна облікова ставка НБУ (п. 5.3.2 договору) / 365 (днів у році) х 142 (днів прострочення в період дії облікової ставки у розмірі 24%) = 160,60

1720,00 (сума боргу) х 22% (подвійна облікова ставка НБУ (п. 5.3.2 договору) / 365 (днів у році) х 41 (днів прострочення в період дії облікової ставки у розмірі 22%) = 42,51

Таким чином загальний розмір пені за розрахунком суду складає: 203,11 грн. (160,60 + 42,51 = 203,11), і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Розмір втрат від інфляції за розрахунком суду складає:

1720,00 (сума боргу) х 1,015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) х 1,009 (індекс інфляції за квітень 2009р.) х 1,005 (індекс інфляції за травень 2009р.) х 1,011 (індекс інфляції за червень 2009р.) = 94,85 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 1720,00 грн. основного боргу., 3% річних 30,82 грн., втрати від інфляції 94,85 грн., пені 203,11 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діексбі Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 34239427, місцезнаходження: 01004 м. Київ, вул. Кропивницького, буд. 16, оф.5; 01010 м.Київ, вул. Панаса Мирного, 28/А, 152) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Гарантія-аудит»(код ЄДРПОУ 33547432, адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 29) суму заборгованості в розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 00 коп., пені – 203 (двісті три) грн. 11 коп., втрат від інфляції – 94 (дев’яносто чотири) грн. 85 коп., 3% річних –30 (тридцять) грн. 82 коп., а також 99 (дев’яносто дев’ять) грн. 33 коп. - витрат по сплаті державного мита та 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Станік С.Р.

          Дата підписання рішення –04.03.2010