Рішення № 8508974, 02.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/18402.03.10 За позовом Прокуратури Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі 1) Міністерства промислової політики України та

2) Українського державного підприємства «Укрметал»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас»

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів

Фонд державного майна України

Про           виселення

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокуратури Коваль О.М. –помічник прокурора, посвідчення № 5 від 11.01.2007

Від позивача 1 не з‘явився

Від позивача 2 не з‘явився

Від відповідача не з‘явився

Від третьої особи Фролова А.В. –по дов. № 9 від 11.01.2010

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Прокуратури Солом’янського району міста Києва в інтересах держави в особі 1) Міністерства промислової політики України та 2) Українського державного підприємства «Укрметал» про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас» із займаних нежилих приміщень № 3 (гаражні бокси), що знаходяться в будівлі за адресою м. Київ, вул. Виборзька, 42-А (літера В), приміщення № 3, № 4.

Позовні вимоги мотивовані наступним. При проведенні перевірки встановлено, що 16.02.2001 між Державним будівельно монтажним управлінням «Більшовик» та ТОВ «Донбас»був укладений договір купівлі-продажу державного майна з аукціону, відповідно до п.1.1. якого ДП БМУ «Більшовик»зобов’язувався передати у власність ТОВ «Донбас»нежилі приміщення № 3 (гаражні бокси), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 42-А літера В, приміщення № 3, № 4, належні Державі на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації серія НС № 010003635 від 17.01.2001 на підставі наказу «Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна» від 17.01.2001 № 8-В та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації за № 3597-ПА, ТОВ «Донбас»зобов’язався прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов договору. 21.03.1998 в газеті «Урядовий кур’єр»(№54-55), було надруковано оголошення відповідно до якого Арбітражний суд м. Києва за заявою ДПА у Жовтневому районі м. Києва порушив справу про банкрутство ДП БМУ «Більшовик». Таким чином, на момент укладення договору купівлі - продажу ДП БМУ «Більшовик»перебував у стадії банкрутства. Згідно із п.4 Наказу Фонду державного майна України «Про затвердження положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю», відчуження майна державного підприємства проводиться безпосередньо підприємством після отримання на це дозволу центрального або місцевого органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати функції управління державним майном, погодженням з Фондом державного майна України або його регіональними відділеннями. ДП БМУ «Більшовик»всупереч вимогам наказу без попереднього отримання на те згоди центрального органу виконавчої влади яким є Міністерство промислової політики України, та без погодження Регіонального відділення ФДМУ, здійснив відчуження спірного майна. Встановлено, що ТОВ «Продагросервіс»звернувся із позовом до ДП БМУ «Більшовик»та ТОВ «Донбас»про визнання договору купівлі-продажу державного майна з аукціону від 16.02.2001 недійсним, укладеного між ДІЇ БМУ «Більшовик»та ТОВ «Донбас», скасування Реєстраційного посвідчення Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, яке посвідчено реєстрацію за ТОВ «Донбас» права власності на нежилі приміщення №3 (гаражні бокси), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 42 (літера В) приміщення № 3, № 4. Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2007 у справі № 38/286 в позові ТОВ «Продагросервіс»до ДП БМУ «Більшовик», ТОВ «Донбас»про визнання договору купівлі-продажу державного майна з аукціону в 16.02.2001 недійсним, укладеного між ДП БМУ «Більшовик»та ТОВ «Донбас», скасування Реєстраційного посвідчення Київського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, яке посвідчено реєстрацію за ТОВ «Донбас»права власності на нежилі приміщення №3 (гаражні бокси), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 42 (літера В) приміщення № 3 та № 4 - відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ «Продагросервіс»звернулося з апеляційною скаргою. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2008, апеляційну скаргу ТОВ «Продагросервіс»задоволено, рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2007 - скасовано. Прийняте нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Продагросервіс»задоволено в повному обсязі.

Позивач 1 в судове засідання не з’явився, однак, на адресу суду 15.04.2008 та 05.05.2008 позивачем 1 подані клопотання, в якому Міністерство промислової політики України підтримує в повному обсязі позовні вимоги Прокуратури Солом’янського району міста Києва. Додаткової інформації чи яких-небудь доказів, які мають відношення до предмету спору позивач 1 не має. Просить розгляд справи проводити без участі представника Міністерства промислової політики України.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.04.2008 та ухвалах від 17.04.2008, від 24.04.2008.

Третя особа у письмових поясненнях зазначає наступне. Відповідно до п.4 Наказу Фонду державного майна України «Про затвердження Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю»відчуження майна державного підприємства проводиться безпосередньо підприємством після отримання на це дозволу центрального або місцевого органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати функції управління державним майном, за погодженням з Фондом державного майна України або його регіональним відділенням, Фондом майна АРК. 16.02.2001 між Державним будівельно монтажним, управлінням «Більшовик»та ТОВ «Донбас»був укладений договір купівлі-продажу з аукціону. Фонд державного майна в 2001 році не надавав погодження на відчуження нежилих приміщень № 3, № 4, що знаходяться за адресою вул. Виборзька, 42-А (літера В) в м. Києві.

Відповідачем до канцелярії суду 10.06.2008 було подано клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Вищим господарським судом України справи № 38/286. Клопотання мотивовано тим, що позовні вимоги прокуратури у даній справі ґрунтуються на матеріалах справи № 38/286. 17.04.2008 ТОВ «Донбас»подав касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2008 по справі № 38/286. Вищим господарським судом України справу призначено до розгляду на 13.06.2008.

Представники прокуратури, позивача 2 та третьої особи заперечень проти клопотання про зупинення провадження у справі не навели.

Суд встановивши, що спір у справі № 38/286, пов’язаний з вирішенням спору по суті у даній справі, ухвалою від 10.06.2010 зупинив провадження у справі № 3/184 до вирішення спору по суті у справі № 38/286.

08.02.2010 третя особа звернулась до господарського суду з клопотанням про поновлення провадження у справі № 3/184. При цьому посилаючись на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2008 у справі № 38/286-11/88 у задоволенні позову відмовлено повністю. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.02.2009 було прийнято відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Продагросервіс»від апеляційної скарги на зазначене рішення суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2010, в зв‘язку з тим, що відсутні обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, провадження у справі № 3/184 було поновлено та призначено її до розгляду на 18.02.2010.

Прокуратурою до відділу діловодства суду 18.02.2010 подано заяву про зміну підстав позову, в якій зазначає наступне. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.08.2008 було порушено провадження у справі за позовом прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України, УДП «Укрметал»до TOB «Донбас», ДБМУ «Більшовик»про визнання договору купівлі - продажу недійсним. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2009 позов задоволено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2009, рішення суду першої інстанції залишено без змін. Касаційна скарга на вказані рішення не надходила. Таким чином, договір купівлі-продажу державного майна з аукціону від 16.02.2001 визнано недійсним, а майно отримане по даному договору підлягає поверненню, а відповідач підлягає виселенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 3/184 від 18.02.2010, в зв‘язку з нез‘явленням в засідання суду представників сторін і третьої особи та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі від 09.02.2010, розгляд справи був відкладений на 02.03.2010.

Позивачі в судове засідання не з‘явились, вимог суду викладених в ухвалах від 09.02.2010 та від 18.02.2010 не виконали.

Позивачем 1 до відділу діловодства суду 02.03.2010 було подано клопотання про розгляд справи без участі представника Міністерства промислової політики України при цьому зазначивши про підтримання позовних вимог Прокуратури Солом‘янського району міста Києва в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, вимог суду викладених в ухвалах від 09.02.2010 та від 18.02.2010 не виконав. Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначена в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 22.02.2010, а саме : м. Київ, вул. Виборзька, 42-А.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Третя особа в судовому засіданні 02.03.2010 позовні вимоги також підтримала повністю.

В судовому засіданні 02.03.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників прокуратури та третьої особи, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

16.02.2001 між Державним будівельно-монтажним управлінням «Більшовик»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас»(покупець) був укладений договір купівлі-продажу державного майна з аукціону (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов’язується передати у власність покупцю (відповідач) нежилі приміщення № 3 (гаражні бокси), які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 42-А, літера В, приміщення № 3, № 4, належні Державі на підставі Свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації, серія НС № 010003635 від 17.01.2001 на підставі наказу «Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна»від 17.01.2001 № 8-В та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації за № 3597-П, а покупець зобов’язується прийняти майно та сплатити за нього ціну відповідно до умов, що зазначені в цьому договорі.

З акту приймання-передачі майна від 21.02.2001 вбачається, що продавець згідно договору передав, а відповідач прийняв об’єкт купівлі-продажу.

Згідно статуту Українського державного підприємства «Укрметал»(позивач 2) останній заснований на державній формі власності, підпорядковане Міністерству промислової політики України, та є правонаступником Українського державного управління по забезпеченню металопродукцією «Укрметал»та Державного підприємства будівельно-монтажне управління «Більшовик», яке було реорганізоване шляхом приєднання до ДП «Укрметал»на підставі наказу Міністерства промислової політики України від 29.05.2003 № 205.

07.03.2008 Українське державне підприємство «Укрметал»звернулось до Прокуратури Солом‘янського району міста Києва з заявою, в якій просив останню вжити заходів щодо перевірки законності підстав користування відповідачем нерухомим майном, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 42-А, літ. В. та належить державі відповідно до Свідоцтва про право власності на нежилі споруди серії НС № 010003635 від 17.01.2001, виданого Головним управлінням з питань майна Київської міської державної адміністрації.

Здійснивши перевірку за вказаною заявою позивача 2, Прокуратура Солом‘янського району міста Києва прийняла рішення про достатність підстав для звернення до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним спірного договору, на підставі якого відповідач користується нежилими спорудами, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 42-А, літера В.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2009 у справі № 32/390 договір купівлі-продажу державного майна (нежилих приміщень №№ 3, 4 загальною площею 383,20 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 42-А, літера В) з аукціону від 16.02.2001, що був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбас»та Державним будівельно-монтажним управлінням «Більшовик»визнано недійсним з моменту укладення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду № 32/390 від 10.09.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2009 у справі № 32/390 залишено без змін.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди або правочин про набуття права власності на певне майно.

Оскільки договір купівлі-продажу від 16.02.2001 в судовому порядку визнано недійсним з моменту укладення, він не може породжувати правових наслідків, а інших доказів на підтвердження користування зазначеними приміщеннями відповідач не надав, суд приходить до висновку що відповідач безпідставно займає спірні нежитлові приміщення.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Прокуратури Солом‘янського району міста Києва є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених прокуратурою та позивачем, не надав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас»(м. Київ, вул. Виборзька, 42-А, код ЄДРПОУ 31245794) з нежитлових приміщень загальною площею 383,20 кв. м., що розташовані за адресою м. Київ, вул. Виборзька, 42-А (літера В), приміщення № 3, № 4.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас»(м. Київ, вул. Виборзька, 42-А, код ЄДРПОУ 31245794) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 04.03.2010