Рішення № 8508969, 01.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/5801.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлінк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «НВК «Квітень»

простягнення 22030,58 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Заславський Г.Н. –представник за довіреністю від 11.02.2010 року;

від відповідача:не з’явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерлінк»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «Квітень»про стягнення 22030,58 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 58/п від 07.04.2008 року позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товари на загальну суму 240000,00 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати товарів відповідач виконав частково. Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього основну заборгованість у розмірі 18000,00 грн., збитки від інфляції у розмірі 3005,32 грн. та 3 % річних у розмірі 1025,26 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 15.02.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 15.02.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 25.01.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 15.02.2010 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 25.01.2010 року докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи те, що неявка представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішенню спору по суті, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 01.03.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 01.03.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 15.02.2010 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 01.03.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 15.02.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          07.04.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерлінк»(надалі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВК «Квітень»(надалі –відповідач) укладено договір поставки № 58/п (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 1.2 договору позивач зобов’язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, товар, сортамент, кількість і ціна якого вказані в рахунках-фактурах.

          Пунктом 2.1 договору сторони передбачили, що кількість товару обумовлюється в рахунках-фактурах до договору.

          Відповідно до пункту 3.1 договору ціна товару за одиницю і за позиціями вказується в рахунках-фактурах.

          Рахунком-фактурою № И-00000680.01 від 04.03.2008 року, виставленим позивачем до оплати відповідачу, сторони обумовили поставку ув’язливих джгутиків TKUV 40/8 в кількості 500000 шт. загальною вартість 240000,00 грн.

          На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товар на загальну суму 240000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах видатковими накладними № И-00000060.12 від 01.04.2008 року на суму 91200,00 грн., № И-00000067.13 від 10.04.2008 року на суму 145296,00 грн. та № И-00000081.13 від 06.05.2008 року на суму 3504,00 грн.

          З наявних в матеріалах справи довіреностей на одержання цінностей серії ЯОФ № 229034 від 01.04.2008 року та серії НБК № 617811 від 06.05.2008 року судом вбачається, що товар був прийнятий особою, належним чином на це уповноваженою.

          Виходячи зі змісту пункту 5.1 договору 50 % вартості товару відповідач зобов’язався оплатити протягом 5-ти банківських днів з моменту його отримання, інші 50 % вартості товару –протягом 15-ти банківських днів з моменту його отримання.

          Відповідно до частини 1 статті 73 КЗпП України 9 травня є святковим днем, в який робота не провадиться.

          Враховуючи зазначене, остаточний розрахунок за поставлений товар відповідач зобов’язаний був здійснити у термін до 28.05.2008 року.

          Згідно з наявними в матеріалах справи виписками по особовому рахунку позивача відповідач оплати поставлений товар частково, здійснивши на користь позивача переказ 222000,00 грн.

          Зокрема, 15.04.2008 року відповідач перерахував на поточний рахунок позивача 120000,00 грн., 12.05.2008 року –30000,00 грн., 19.05.2008 року –24000,00 грн., 12.06.2008 року –30000,00 грн., 21.08.2008 року –6000,00 грн., 11.11.2008 року –6000,00 грн. та 18.11.2008 року –6000,00 грн.

          Таким чином, станом на день вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем складає 18000,00 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частиною 1 статті 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно ж до частини 2 цієї ж статті ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          В частині 1 статті 692 ЦК України зазначається, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язань за договором щодо оплати поставленого товару відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 18000,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 3005,32 грн. за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року та 3 % річних у розмірі 1025,26 грн. за період з 29.05.2008 року по 04.11.2009 року.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Як зазначалося вище, остаточний розрахунок за поставлений товар відповідач зобов’язаний був здійснити у термін до 28.05.2008 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 29.05.2008 року.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          Враховуючи зазначене, за перерахунком суду розмір збитків від інфляції складає:

          18000,00 грн. * (102,1 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 % * 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8 %) –18000,00 грн. = 2053,15 грн.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає частковому задоволенню у розмірі 2053,15 грн.

          За перерахунок суду розмір 3 % річних складає:

          66000,00 грн. * 3 % * 14 (з 29.05.2008 року по 11.06.2008 року) / 366 = 75,74 грн.

          36000,00 грн. * 3 % * 70 (з 12.06.2008 року по 20.08.2008 року) / 366 = 206,56 грн.

          30000,00 грн. * 3 % * 82 (з 21.08.2008 року по 10.11.2008 року) / 366 = 201,64 грн.

          24000,00 грн. * 3 % * 7 (з 11.11.2008 року по 17.11.2008 року) / 366 = 13,77 грн.

          18000,00 грн. * 3 % * 44 (з 18.11.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 64,92 грн.

          18000,00 грн. * 3 % * 308 (з 01.01.2009 року по 04.11.2008 року) / 365 = 455,67 грн.

          Отже, за перерахунком суду загальний розмір 3 % річних за прострочення оплати поставленого товару складає 1018,30 грн.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1018,30 грн.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 692, 712 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК «Квітень»(04205, м. Київ, просп. Оболонський, 23-А; ідентифікаційний код 35386794) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерлінк»(49101, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Войцеховича, 77-А; ідентифікаційний код 30627766) основну заборгованість у розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп., збитки від інфляції у розмірі 2053 (дві тисячі п’ятдесят три) грн. 15 коп., 3 % річних у розмірі 1018 (одна тисяча вісімнадцять) грн. 30 коп., 210 (двісті десять) грн. 71 коп. державного мита та 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.