Рішення № 8508738, 03.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/69703.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіапрінт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІНТТІМ»

про стягнення заборгованості

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Чухомець О.М. - предст.,

Від Відповідача не з’явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіапрінт»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІНТТІМ»та просить стягнути з Відповідача заборгованість у сумі 135 158,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем не виконані зобов’язання щодо оплати поставленого товару згідно з видатковими накладними, які додані до позовної заяви. У зв’язку з наявною заборгованістю Відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України Позивач просить стягнути суму боргу в судовому порядку.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважних представників в судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Згідно з досягнутими між Позивачем та Відповідачем домовленостями Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіапрінт»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІНТТІМ»було здійснено поставку товару - канцтоварів, що підтверджується видатковими накладними, які в копіях залучені до матеріалів справи.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Видаткові накладні, з приводу оплати яких виник спір у даній справі, у належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи. Так, останні підтверджують вчинення відповідного правочину між сторонами. Про отримання Відповідачем товару за видатковими накладними свідчать довіреності на отримання матеріальних цінностей.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманого товару не виконав. Сума боргу за отриманий товар склала 125158,02 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами, та станом на час вирішення спору не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості Відповідачем до суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Укладений між сторонами договір фактично є договором поставки, а згідно з положеннями ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з неотриманням коштів за поставлений товар у повному обсязі, Позивач звернувся до Відповідача з листом-вимогою, у якій вимагав провести розрахунки за поставлену та неоплачену продукцію. Докази направлення 01.08.2009 Відповідачу зазначеного листа Позивачем долучені до матеріалів справи.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Так, з метою сплати зазначеної заборгованості, що виникла у Відповідача, Позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІНТТІМ»було направлено претензію з вимогами щодо оплатити поставленого товару.

Судом встановлено, що Відповідачем відповіді на претензію № 54 від 10.09.2009 не надано, грошові кошти в розмірі 125158,02 грн. Позивачу не сплачені.

Строк виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару в розмірі 125158,02 грн. є таким, що настав, розрахунку за отриманий товар, переданий згідно з видатковими накладними наданими до справи, Відповідачем у повному обсязі не здійснено, заборгованість в сумі 125158,02 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІНТТІМ»не погашена, доказів протилежного до суду не надано.

З урахуванням викладеного, вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми основного боргу в розмірі 125158,02 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІНТТІМ»(04212, м. Київ, вул. Тимошенка, б. 9, код 35018886) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіапрінт»(04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 28, код 35251911) 125158,02 грн. основного боргу, 1251,58 грн. державного мита, 218,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 27.02.2010