Рішення № 8508571, 23.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/59423.02.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Отіс» до

Треті особиКиївського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат

1) Головне управління соціального захисту населення виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Державне казначейство України

3) Головне управління Державного казначейства України в місті Києві

простягнення 106 572, 00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: від позивача: Самойленко М.Л. –представник за довіреністю від 28.10.2009 року; від відповідача: Фортуненко Т.П. –представник за довіреністю від 28.01.2010 року; від третіх осіб: 1) не з’явились;

2) не з’явились;

3) не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ОТІС»до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення заборгованості у розмірі 106572, 00 грн., з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків оплати за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 07.12.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.12.2009 року подав витребувані ухвалою суду докази, письмовий відзив на позов та надав усні заперечення. Зокрема, відповідач зазначив про те, що Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є бюджетною установою, у зв’язку з чим перерахування коштів за виконані роботи повністю залежить від надходжень з державного та місцевого бюджетів. Безспірне списання коштів здійснюється органами Державного казначейства в межах бюджетних асигнувань на поточний рік, передбачених у затвердженому кошторисі розпорядника бюджетних коштів.

У судовому засіданні 07.12.2009 року було оголошено перерву до 22.12.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 22.12.2009 року подав витребувані судом письмові пояснення та надав усні пояснення. Судом залучено поданий позивачем оригінал додаткової угоди № 2 від 29.12.2008 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.12.2009 року подав витребувані судом докази та надав усні заперечення. Зокрема, відповідач надав положення Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, відповідно до якого останній безпосередньо підпорядковується Головному управлінню соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).          

Згідно з ч. 1 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд залучив до участі у справі на стороні відповідача третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору – Головне управління соціального захисту населення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державне казначейство України.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2009 року залучено третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 25.01.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2010 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.01.2010 року заперечував проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 25.01.2010 року надав письмові пояснення, відповідно до яких зазначив, що розпорядники бюджетних коштів обслуговуються органами Державного казначейства за територіальною належністю. Обслуговування Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснюється Головним управлінням Державного казначейства України у місті Києві. Тому, Державне казначейство, в межах компетенції, не може надати інформацію щодо фінансування проектних робіт, виготовлення та проведення демонтажу, монтажу та наладки обладнання згідно специфікації обладнання та кошторису зазначеного об’єкту.

Враховуючи те, що обслуговування Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснюється Головним управлінням Державного казначейства України у місті Києві, суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства України у місті Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010 року відкладено розгляд справи до 09.02.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2010 року відкладено розгляд справи до 23.02.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 23.02.2010 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.02.2010 року заперечував проти позову та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представники третьої особи 1, 2 та 3 у судове засідання 23.02.2010 року не з’явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

23.06.2008 року між Закритим акціонерним товариством «Отіс»(надалі - виконавець) та Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат (надалі - замовник) був укладений договір про придбання устаткування підіймального та такелажного (ліфта пасажирського з демонтажем, монтажем та пусконалагоджувальними роботами) № D2N 8447/59 (надалі - договір), за яким виконавець зобов’язується поставити устаткування підіймальне та такелажне ліфтове обладнання, виконати проектні роботи, виготовити та провести демонтаж, монтаж і наладку обладнання згідно специфікації обладнання та кошторису, на умовах викладених у договорі, а замовник зобов’язується сплатити виконавцю вартість обладнання та робіт.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна вартість договору становить 272760, 00 грн.

Згідно із п. 2.2 договору розрахунки за договором здійснюються у наступному порядку: 1-й етап –30% вартості договору на придбання основних засобів на строк не більше 3-х місяців протягом 5 (п’яти) банківських днів після підписання договору, на підставі рахунку від виконавця за умови надходження на рахунок замовника бюджетних коштів.

23.06.2008 року позивач виставив відповідачу для оплати рахунок № 609 на суму 81828, 00 грн. Даний рахунок був оплачений відповідачем у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

09.10.2008 року позивач передав відповідачу обладнання, а саме ліфт пасажирський, що підтверджується накладною-рахунком № 1016 та актом прийомки-передачі обладнання. Обладнання було отримано уповноваженим представником відповідача Клименко Г.І., яка діяла на підставі довіреності серія НБЕ № 532932 від 09.10.2008 року.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що оплата за виконання роботи здійснюється протягом 5 (п’яти) банківських днів після підписання акту за умови надходження на рахунок замовника бюджетних коштів. Із сум, що підлягають оплаті за виконані роботи, утримується сума авансу.

Отже, відповідач повинен був оплатити позивачу з урахуванням сплаченої суми авансу 106572, 00 грн.

29.12.2008 року сторони підписали додаткову угоду № 2 до договору № D2N 8447/59 від 23.06.2008 року, відповідно до якої доповнили п. 2.2 договору абзацом наступного змісту: оплата за поставлене в жовтні 2008 року ліфтове обладнання в сумі 106572, 00 грн. буде здійснюватись в 2009 році після затвердження кошторису видатків, призначених на ці цілі.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Судом встановлено, що оплата за поставлене в жовтні 2008 року ліфтове обладнання у сумі 106572, 00 грн. здійснюється відповідачем після затвердження кошторису видатків, призначених на ці цілі.

19.03.2009 року листом № 09/615-11 відповідач повідомив позивача про те, що кошторисом доходів та видатків на 2009 рік передбачено кошти на виконання договірних зобов’язань на на погашення кредиторської заборгованості у сумі 106572, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Отже, беручи до уваги, що оплата у сумі 106572, 00 грн. відбувається у 2009 році після затвердження кошторису, відповідач повинен був здійснити оплату за поставлене обладнання у строк до 31.12.2009 року.

В своїх запереченнях представник відповідача визнав факт поставки обладнання проте, зазначає, що оплата згідно умов договору відбувається за умови надходження на рахунок відповідача бюджетних коштів. Оскільки, кошти на рахунок не надходили, відповідач вважає, що ним не порушенні умови договору, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Згідно із п. 2 ст. 51 Бюджетного кодекс України, кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів –це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету.

Таким чином, відповідач виступає як розпорядник бюджетних коштів і бере на себе бюджетні зобов’язання тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених відповідним кошторисом доходів та видатків.

Частиною 7 статті 51 Бюджетного кодексу України встановлено, що після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Враховуючи те, що кошторисом доходів та видатків Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на 2009 рік передбачені кошти на виконання договірних зобов’язань по договору № D2N 8447/59 від 23.06.2008 року, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, повинен був прийняти рішення про оплату поставленого позивачем обладнання та подати доручення на його оплату органу Державного казначейства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач не надав докази того, що він звертався до органу Державного казначейства з дорученням про перерахування вищезазначених коштів.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 106 572, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 692, 712 ЦК України, ст. 193, 218 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних витрат (03165, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 7; код ЄДРПОУ 22886300) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем, на користь Закритого акціонерного товариства «Отіс» (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32; код ЄДРПОУ 14357579) заборгованість у розмірі 106 572 (сто шість тисяч п’ятсот сімдесят дві) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1 065 (одна тисяча шістдесят п’ять) грн. 72 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 03.03.2010 року