Ухвала суду № 85083336, 22.10.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

КОПІЯ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 жовтня 2019 року Справа №160/7467/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Златіна С.В.

при секретарі - Піскун Я.В.

представника позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - не з`явився

третьої особи - Кучеренко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду та клопотання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 160/7467/19 за позовом ОСОБА_1 до Обласної медико-соціальної експертної комісії № 4 Комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Дніпропетровської обласної ради», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», Павлоградське відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до суду, у якій останній просить: визнати незаконним та скасувати рішення Обласної медико-соціальної експертної комісії № 4 Комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» від 10.09.2018 року про відмову у визнанні інвалідом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання Обласну медико-соціальну експертну комісію № 4 Комунального закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інвалідом ІІ групи.

Ухвалою суду від 27.08.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження

У судовому засіданні позивач зазначив про те, що ним строк звернення до адміністративного суду пропущено з поважних причин через те, що останній не міг розмежувати підсудність справи у відповідності до вимог процесуального законодавства. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 201/11696/18 вирішено, що даний спір підсудний адміністративним судам.

Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» у письмових поясненнях від 19.09.2019 року просило суд залишити позовну заяву без розгляду через пропуск позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду, оскільки оскаржуване рішення датовано 10.09.2018 року, а з позовом позивач звернувся до суду 20.08.2019 року, тобто після спливу шестимісячного строку.

Представник Павлоградського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області залишив вирішення питання про поновлення строку на розсуд суду.

Суд дослідивши клопотання позивача та третьої особи, заслухавши пояснення учасників справи, встановив наступне.

Суд під час відкриття провадження у адміністративній справі не вирішував питання про визнання поважними причин пропущення позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Предметом позову є вимоги про скасування рішення МСЕК.

Згідно ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо е встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Частиною 3 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.

Судом встановлено, що представник позивача помилково подав у 2018 році даний позов у порядку цивільного процесуального судочинства.

Однак постановою Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 201/11696/18 вирішено, що даний спір підсудний адміністративним судам.

З позовною заявою до адміністративного суду позивач звернувся лише 05.08.2019 року.

Отже, позивач станом на момент звернення з позовом до суду пропустив шестимісячний строк встановлений ч.2 ст.122 КАС України.

У відповідності ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Суд зазначає, що позивач не зміг вчасно подати позов до адміністративного суду через те, що не міг розмежувати підсудність справи у відповідності до вимог процесуального законодавства.

Оскільки з моменту прийняття постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 201/11696/18 до моменту звернення з позовом до суду у порядку КАС України не пройшло більше шести місяців, то суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду поважними.

Таким чином, строк звернення з адміністративним позовом до суду підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 256 КАС України суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до статті 256 КАС України.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Згідно з оригіналом Лісна А.М.

Помічник судді