Рішення № 8508172, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/46202.02.10 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»

про           стягнення 524205,48 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Павлюк В.С.–представник за довіреністю б/н від 01.10.2008 року;

від відповідача: не з’явився

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та Захист»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»про стягнення 524205,48 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21.05.2008 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист»та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»було укладено договір банківського вкладу в національній валюті № 24/Ю-08 (строковий з правом поповнення), відповідно до п.1.1. якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2652501300340 у Волинській філії ТОВ «Укрпромбанк», код банку 303008.

Відповідно п.1.2. договору вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника у сумі 500000,00 гривень (далі – вклад).

Відповідно п.1.3. договору банк зобов’язується повернути суму вкладу 25 травня 2009 року.

Відповідно п.1.4. договору за користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 15 (п’ятнадцять) процентів річних.

Відповідно п.1.5. договору додаткові внески до вкладу допускаються.

Відповідно п.2.2. договору нарахування процентів здійснюється банком щомісячно з 1 числа по 30 (31) число (включно) поточного місяця та в день повернення вкладу, в т.ч. у випадку дострокового припинення дії договору.

Відповідно п.2.4. договору сплата процентів здійснюється з 01 по 05 число кожного місяця, наступного за звітним, та вдень повернення вкладу, в т.ч. у випадку дострокового припинення дії договору. Якщо днем сплати процентів є вихідний, святковий (неробочий день), то нараховані проценти за вкладом перераховуються на поточний рахунок вкладника вказаний у розділі 7 цього договору на наступний робочий день.

Позивач належним чином виконав умови договору та перерахував на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1446 від 23.05.2008 року.

Відповідно п. 3.1.2. договору банк зобов’язаний повернути вкладнику вклад та виплатити проценти згідно умов договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються банком в безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами, вказаними у розділі 7 договору. Якщо днем повернення вкладу є вихідний, святковий або неробочий день, то грошові кошти та нараховані проценти за вкладом повертаються на наступний робочий день.

Строк повернення вкладу настав 25 травня 2008 року, станом на 22 червня 2009 року відповідач не повернув вклад в сумі 500 000,00 грн. позивачеві, чим порушив умови договору.

Згідно з пунктом 4.1. договору в разі порушення банком умов та строків платежів, передбачених п.1.3., 2.4., 3.1.2., цього договору, банк сплачує вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не перерахованих своєчасно процентів та/або вкладу за кожний день прострочення платежу.

Позивач нарахував відповідачеві пеню у сумі 9205,48 грн.

Оскільки позивач не отримав суму вкладу він нарахував відповідачеві три проценти річних в розмірі 15000,00 грн.

У зв’язку з вищезазначеним позивач звернувся до суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/462, розгляд справи призначено на 22.09.2009 року.

У судове засідання 22.09.2009 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/462 від 30.06.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача з’явився, подав документи на виконання вимог ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/462 від 30.06.2009 року, також заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 10.11.2009 року.

Судове засідання, призначене до слухання на 10.11.2009 року, у зв’язку із перебуванням судді Мудрого С.М. на лікарняному не відбулося.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.11.2009 року розгляд справи № 37/462 відкладено на 17.12.2009 року.

У судове засідання 17.12.2009 року представник позивача з’явився, проте вимоги ухвали від 22.02.2009 року не виконав. Подав доповнення до позовної заяви за вих. № 1764 від 16.12.2009 року та уточнення позовних вимог за вих. № 1765 від 16.12.2009 року.

Представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/462 від 30.06.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи факт неявки в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 02.02.2010 року.

У судове засідання 02.02.2010 року відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/462 від 30.06.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача з’явився, надав пояснення по справі та просив стягнути основну заборгованість в розмірі 500000,00 грн., нараховані проценти в розмірі 11301,73 грн., пеню в розмірі 9494,62 грн., три проценти річних в розмірі 2017,19 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 5 242,05 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

Також відповідно до заяви про уточнення позовних вимог за вих. № 1765 від 16.12.2009 року, поданої представником позивача, позивач просить додатково стягнути з відповідача нараховані проценти в розмірі 11301,73 грн. Судом відмовлено в прийняті до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованих процентів в розмірі 11301,73 грн., оскільки, як з неї вбачається позивач збільшує суму позову за рахунок суми нарахованих процентів, які не були заявлені в позовній заяві. Так, в позовній заяві позивач заявляє вимоги, що виникли у зв’язку з заборгованістю по неповернутому депозиту, пені та трьох процентів річних, а згідно наведеного в заяві про збільшення позовних вимог позивач обґрунтовує збільшення вимоги стягненням нарахованих відсотків. Тобто, з огляду на вище викладене, позивач за первісним позовом висуває нові вимоги до відповідача.

Тобто, зазначеною заявою в частині стягнення з відповідача нарахованих відсотків позивач змінює підставу і предмет позову.

Предмет позову –це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстава позову –це фактичні обставини на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмету позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову –це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Таким чином, одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача, зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Неправомірно під виглядом уточнення позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

21.05.2008 року між закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та Захист»та товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»було укладено договір банківського вкладу в національній валюті № 24/Ю-08 (строковий з правом поповнення), відповідно до п.1.1. якого банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2652501300340 у Волинській філії ТОВ «Укрпромбанк», код банку 303008.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно п.1.2. договору вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника у сумі 500000,00 гривень (далі – вклад).

Відповідно п.1.3. договору банк зобов’язується повернути суму вкладу 25 травня 2009 року.

Відповідно п.1.4. договору за користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 15 (п’ятнадцять) процентів річних.

Відповідно п.1.5. договору додаткові внески до вкладу допускаються.

Відповідно до п.2 статті 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідно п.2.2. договору нарахування процентів здійснюється банком щомісячно з 1 числа по 30 (31) число (включно) поточного місяця та в день повернення вкладу, в т.ч. у випадку дострокового припинення дії договору.

Відповідно п.2.4. договору сплата процентів здійснюється з 01 по 05 число кожного місяця, наступного за звітним, та вдень повернення вкладу, в т.ч. у випадку дострокового припинення дії договору. Якщо днем сплати процентів є вихідний, святковий (неробочий день), то нараховані проценти за вкладом перераховуються на поточний рахунок вкладника вказаний у розділі 7 цього договору на наступний робочий день.

Позивач належним чином виконав умови договору та перерахував на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 500 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1446 від 23.05.2008 року, що знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно п. 3.1.2. договору банк зобов’язаний повернути вкладнику вклад та виплатити проценти згідно умов договору. Вклад та нараховані проценти перераховуються банком в безготівковій формі на поточний рахунок вкладника за реквізитами, вказаними у розділі 7 договору. Якщо днем повернення вкладу є вихідний, святковий або неробочий день, то грошові кошти та нараховані проценти за вкладом повертаються на наступний робочий день.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що строк повернення депозиту позивачу по договору банківського вкладу в національній валюті № 24/Ю-08 (строковий з правом поповнення) від 21.05.2008 року закінчився 25.05.2009 року, а банком сума депозитного вкладу не повернута, чим порушено вимоги договору та чинного законодавства, та факт наявності боргу у відповідача в сумі 500 00,00 грн. по договору банківського вкладу в національній валюті № 24/Ю-08 (строковий з правом поповнення) від 21.05.2008 року перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню по 22.06.2009 року в розмірі 9494,62 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з пунктом 4.1. договору в разі порушення банком умов та строків платежів, передбачених п.1.3., 2.2., 3.1.2., цього договору, банк сплачує вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не перерахованих своєчасно процентів та/або вкладу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ч1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 статті 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 1 статті 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 19/БТ від 20.01.2009 року “Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»у відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 21.01.2009 року до 21.07.2009 року.

Крім того, постановою Правління Національного банку України № 447 від 05.08.2009 року у відповідача продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 05.08.2009 року до 21.01.2010 року.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Тому, хоча відповідачем і було прострочено виконання зобов’язання по договору банківського вкладу в національній валюті № 24/Ю-08 (строковий з правом поповнення) від 21.05.2008 року, але беручи до уваги вищезазначені норми законодавства України, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 9494,62 грн. не підлягає задоволенню.

Представник позивача просить стягнути з відповідача три проценти річних в розмірі 2017,19 гривень.

Згідно ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, хоча відповідачем і було прострочено виконання зобов’язання по договору банківського вкладу в національній валюті № 24/Ю-08 (строковий з правом поповнення) від 21.05.2008 року, але беручи до уваги вищезазначені норми законодавства України, вимога позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 2017,19 гривень не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 242,05 грн., на відповідача –5000,00 грн.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 14,44 грн., на відповідача –298,06 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 19357325, МФО 321228, к/р 32000175001 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та Захист»(юридична адреса: 02232, м. Київ, вул. Бальзака, 81/1; поштова адреса: 02098, м. Київ, вул. Шумського, 1, а/с 135; п/р 26508178 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300355; код ЄДРПОУ 31571133), основну заборгованість в сумі 500 000 (п’ятсот тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5 000 (п’ять тисяч) грн. 00 коп. та 298 (двісті дев’яносто вісім) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 9494,62 грн., трьох процентів річних в розмірі в сумі 2017,19 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання: 26.02.2010 року.