Рішення № 8507666, 25.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" лютого 2010 р.Справа № 17/1909

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача Борисенко А.М., дор. № 34 від 21.01.2010р.

від відповідача Дрогальчук В.В., дор. від 24.02.2010р.

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Трейд-Інновація" (м. Біла Церква, Київської області)

до Відкритого акціонерного товариства "Олевське шляхово-будівельного управління - 42" (смт.Олевськ)

про стягнення 574861,30грн.

Справа розглядається у більш тривалий термін ніж передбачено ч.1 ст.69 ГПК України.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь 574861,30грн., з яких: 457000,02грн. основного боргу, 58002,28грн. пені, 45247,52грн. інфляційних, 14611,48грн. 3 % річних.

11.02.2010р. позивач, в порядку ст. 22 ГПК України, подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив стягнути з відповідача 586167,48грн., з яких: 457000,02грн. основного боргу, 58002,28грн. пені, 54433,22грн. інфляційних, 16731,96грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні 25.02.2010р., в порядку ст.22 ГПК України, надав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача 592903,06грн., з яких: 455000,02грн. основного боргу, 58002,28грн. пені, 62659,22грн. інфляційних нарахувань та 17241,56грн. 3% річних. Пояснив, що відповідач 09.02.2010р. частково сплатив суму основного боргу в розмірі 2000грн., в підтвердження надав банківську виписку.

Представник відповідача надав письмовий відзив на позовну заяву, у якому визнає заборгованість перед позивачем в сумі 457000,02грн., пеню в сумі 58002,28грн., річні в сумі 14611,48грн., 45247,52грн. інфляційні та просить надати можливість погасити заборгованість за графіком на протязі шести місяців поточного року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2008р. між сторонами був укладений договір купівлі - продажу,згідно якого продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує й оплачує наступні товари (продукцію): шляхово - будівельні матеріали (а.с. 10-11).

У відповідності до ст.11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 910838грн., що підтверджується накладними №1/25 від 25.01.2008р., №3/19 від 19.03.2008р., №6/12 від 12.06.2008р., №7/5 від 05.07.2008р., №7/8 від 08.07.2008р., №7/22 від 22.07.2008р., №7/23 від 23.07.2008р., №7/28 від 28.07.2008р., №8/1 від 01.08.2008р., №8/8 від 08.08.2008р., №9 від 26.08.2008р., №10 від 16.09.2008р., №11 від 11.10.2008р., №12 від 28.10.2008р., №13 від 14.11.2008р. та довіреностями серії ЯОП №758546 від 24.01.2008р., ЯОЦ №499879 від 18.03.2008р., ЯОЦ №498139 від 12.06.2008р., ЯОП №759781 від 04.07.2008р., ЯОП №759786 від 08.07.2008р., ЯОП №759827 від 21.07.2008р., ЯОП №759844 від 01.08.2008р., ЯОП №759888 від 26.08.2008р., ЯОП №759931 від 16.09.2008р., ЯПЛ №475486 від 10.10.2008р., ЯПЛ №475512 від 28.10.2008р., ЯПЛ №475539, оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні, а належно завірені копії долучені до матеріалів справи (а.с. 13-14, 17-18, 21-22, 25-26, 29-30, 33-34, 37, 39-40, 43-44, 47, 50-51, 54-55, 58-59, 62-63, 66-67).

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На оплату позивач виставив рахунки, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач частково розрахувався з позивачем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на суму 405000грн.

В рахунок сплати боргу було здійснено зустрічну поставку товару на суму 13743,19грн., згідно видаткової накладної №69 від 24.03.2009р. (а.с. 69), яку позивач зарахував в рахунок сплати боргу по договору купівлі-продажу від 01.02.2008р.

14.08.2009р. відповідачу наручним було направлено претензію №8/14 від 14.08.2009р., отримана останнім 14.08.2009р. вх.№84, в якій позивач просив погасити борг у сумі 492094,82грн. (а.с. 89).

12.10.2009р. між сторонами було проведено звірку взаємних розрахунків, про що складено акт, в якому сторони підтвердили наявність заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 492094,82грн. (а.с 90).

Після проведеної звірки взаємних розрахунків відповідачем сплачено 35094,80грн.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого виконав частково, на день звернення з позовом до суду рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 457000,02 грн.

Проте, під час розгляду справи в суді відповідачем частково погашено основний борг у сумі 2000грн., про що свідчать банківська виписка від 09.02.2010р. та не заперечується представниками сторін у судовому засіданні.

Таким чином, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 2000грн. за відсутністю предмету спору у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Загалом борг відповідача перед позивачем становить 455000,02 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.4 договору купівлі - продажу від 01.02.2008р., за прострочення платежів на строк понад 30 днів з моменту поставки Покупець (відповідач) сплачує Продавцеві (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 58002,28грн.

Пеня і штраф є штрафними санкціями, якими визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його правильним та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 17241,56грн. - 3% річних та 62659,22грн. - інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок сум інфляційних нарахувань і 3% річних, наданий позивачем разом з позовними матеріалами, суд приходить до висновку про його правильність, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Суд задовольняє заяву позивача про збільшення позовних вимог від 12.12.2010р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в сумі 592903,08 грн., з яких 455000,02грн. боргу, 58002,28грн. пені, 17241,56грн. 3% річних та 62659,22грн. інфляційних. В частині стягнення 2000грн. основного боргу провадження у справі необхідно припинити за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов визнав частково на суму 457000,02грн. боргу, пеню в сумі 58002,28грн., річні в сумі 14611,48грн., 45247,52грн. інфляційні, у судовому засіданні просив розстрочити виконання рішення суду, проте в обґрунтування свого клопотання доказів не надав. Позивач заперечив щодо надання розстрочки виконання рішення суду.

Суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Олевське шляхово - будівельне управління № 42", 11001, Житомирська область, м. Олевськ, вул. Чапаєва, 118, код 13555857 на користь Приватного підприємства "Трейд- Інновація", 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Щорса, буд.45, кв.83, код 34402935 :

- 455000,02 грн. боргу;

- 58002,28 грн. пені;

- 62659,22 грн. інфляційних;

- 17241,56 грн. 3% річних;

- 5949,03 грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236 грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2000грн. боргу за відсутністю предмету спору.

4. Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Олевське шляхово - будівельне управління № 42" у задоволенні клопотання про розстрочку виконання рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання: 04.03.2010р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу