Рішення № 8507664, 11.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" лютого 2010 р. Справа № 16/407

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача (первісного) Могильницький В.Ю., дов. від 19.08.09р.

від відповідача (первісного) ОСОБА_2 - підприємець, НОМЕР_1;

ОСОБА_3- дов.б/н від 24.09.09р.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся- Продукт" (м. Житомир)

до Приватного підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 64934,93 грн.

та за зустрічним позовом Приватного підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся- Продукт" (м. Житомир)

про визнання недійсним та розірвання договору № 1301 від 01.01.06р.

Згідно ч.4. ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

У відповідності до ст. 79 ГПК України, провадження у справі з 12.11.08р. по 23.01.09р. було зупинено.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 64934,93 грн., з яких 57525,31 грн. боргу за поставлений товар згідно договору №1301 від 01.01.06р., 4602,03 грн. пені, 2807,59 грн. 3% річних.

01.09.09р. на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява від ФОП ОСОБА_2 (а.с.75-77, т.2), згідно якої остання просить визнати недійсним та розірвати, укладений між сторонами договір № 1301 від 01.01.06р. Вказану зустрічну позовну заяву прийнято судом до розгляду.

05.11.09р. представником первісного позивача подано уточнену та доповнену позовну заяву (а.с.123-125, т.2), згідно якої первісний позивач просить стягнути з відповідача 57525,31грн. основного боргу, 1725,76 грн. 3% річних, 5670,36грн. індексу інфляції та судових витрат, яку прийнято судом до розгляду.

Представник первісного позивача в судовому засіданні вимоги первісного позову, з урахуванням заяви від 05.11.09р., підтримав у повному обсязі, з вказаних у позовній заяві, запереченнях на відзив (а.с.96-97, т.1), письмових поясненнях (а.с. 25-26, т.2), уточненій та доповненій позовній заяві, підстав (а.с. 123-125, т.2). Проти зустрічного позову заперечив, обгрунтувавши свої заперечення у письмовому відзиві на зустрічний позов (а.с.90-91, т.2).

Крім того, подав заяву від 11.02.10р. (а.с. 6, т.2), згідно якої просить зупинити провадження у даній справі до вирішення Корольовським районним судом м. Житомира кримінальної справи №1-38/10 по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2,3 ст.358; ч.ч.2,4 ст.190 КК України. У вказаній заяві повідомив про винесення Корольовським районним судом м. Житомира 29.01.10р. постанови про призначення судово-бухгалтерської експертизи по справі №1-38/10.

Представник первісного відповідача та первісний відповідач в судовому засіданні заперечили проти первісних позовних вимог у повному обсязі, з вказаних у письмових запереченнях, відзиві на позовну заяву та на уточнену позовну заяву (а.с. 72,102, т.1; а.с. 133-138, т.2), мотивів. Зустрічні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві.

Проти клопотання про зупинення провадження у справі, заперечили.

У відповідності до ч.1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.

Керуючись вищевказаним, суд не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі за заявою первісного позивача, тому вказана заява відхиляється.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно позовної заяви, ТК "Полісся-продукт" (позивач за первісним позовом) стверджував, що заборгованість ФОП ОСОБА_2 (відповідача за первісним позовом) перед первісним позовом виникла на підставі договору №1301 від 01.01.06р., укладеного між сторонами, згідно якого первісному відповідачу за видатковими накладними було передано товар на загальну суму 57525,31 грн.

В процесі розгляду справи, судом було встановлено, що договір №1301 від 01.01.06р. є неукладеним, оскільки на ньому відсутній підпис відповідача за первісним позовом, що вказує на незавершеність процедури укладення вказаного договору та стало підставою для подачі первісним позивачем уточненої та доповненої позовної заяви.

В уточненій та доповненій позовній заяві від 05.11.09р. (а.с.123-125, т.2), первісний позивач грунтує свої вимоги на факті поставки товару за видатковими накладними на основі попередньої домовленості.

Зазначив, що в період з 17.07.06р. по 11.11.06р. , згідно видаткових накладних:

№ПО-0117117 від 17.07.06р. на суму 12455,10 грн.;

№ПО-0117143 від 17.07.06р. на суму 263,52 грн.;

№ПО-0117150 від 17.07.06р. на суму 842,74 грн.;

№ПО-0117167 від 17.07.06р. на суму 794,57 грн.;

№ПО-0117168 від 17.07.06р. на суму 2445,91 грн.;

№ПО-0119267 від 19.07.06р. на суму 4809,44 грн.;

№ПО-0133450 від 09.08.06р. на суму 2702,82 грн.;

№ПО-0133506 від 09.08.06р. на суму 428,96 грн.;

№ПО-0133528 від 09.08.06р. на суму 888,01 грн.;

№ПО-0155716 від 11.09.06р. на суму 7886,85 грн.;

№ПО-0155813 від 11.09.06р. на суму 665,02 грн.;

№ПО-0155820 від 11.09.06р. на суму 89,00 грн.;

№ПО-0155745 від 11.09.06р. на суму 1679,34 грн.;

№ПО-0169158 від 02.10.06р. на суму 5968,16 грн.;

№ПО-0170231 від 02.10.06р. на суму 1823,62 грн.;

№ПО-0170234 від 02.10.06р. на суму 890,28 грн.;

№ПО-0170236 від 02.10.06р. на суму 3213,40 грн.;

№ПО-0185094 від 23.10.06р. на суму 1162,47 грн.;

№ПО-0185114 від 23.10.06р. на суму 765,32 грн.;

№ПО-015107 від 23.10.06р. на суму 373,86 грн.;

№ПО-0200049 від 11.11.06р. на суму 5380,28 грн.;

№ПО-0200068 від 11.11.06р. на суму 1475,33 грн.;

№ПО-0200082 від 11.11.06р. на суму 515,63 грн., відповідач за первісним позовом отримав товар на загальну суму 57525,31 грн.

Позивач за первісним позовом вважає, що у первісного відповідача на підставі вищевказаних обставин виникло перед ним грошове зобов'язання в сумі 57525,31 грн.

При цьому дату виникнення вказаного зобов'язання первісний позивач визначив 21.06.08р., виходячи з положень ст. 530 ЦК України та з врахуванням факту направлення 13.05.08р. позовної заяви.

Керуючись ст. 625 ЦК України, за період з 21.06.08р. по 05.11.09р., первісний позивач нарахував до стягнення з відповідача за первісним позовом 1725,76 грн. 3% річних та 5670,36 грн. інфляційних.

Відповідач за первісним позовом проти викладених у ньому вимог заперечила. У письмових запереченнях, відзиві на позовну заяву та на уточнену позовну заяву (а.с. 72,102, т.1; а.с. 133-138, т.2) вказала, що в період поставки товару за вищезазначеними накладними, не працювала як фізична особа-підприємець і не отримувала товар від первісного позивача.

Вимоги зустрічного позову (а.с.75-77, т.2) обгрунтовано тим, що:

- договір, який початково було зазначено первісним позивачем, як підставу виникнення спірних взаємовідносин сторін, з ФОП ОСОБА_2 не укладався;

- товари, за вказаними первісним позивачем накладними, не отримувалися ФОП ОСОБА_2, оскільки в них зазначено підписи і прізвища осіб, які не являлися її працівниками.

В заперечення зустрічних позовних вимог відповідач за зустрічним позовом вказав на порушення Корольовським районним судом м. Житомира кримінальної справи №1-38/10 по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2,3 ст.358; ч.ч.2,4 ст.190 КК України, що вважає доказом неправомірних дій ФОП ОСОБА_4

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності надані до справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про безпідставність вимог як первісного позову так і зустрічного позову на підставі слідуючого.

За положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори, інші правочини та інші юридичні факти.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно тверджень позивача за первісним позовом, спір між сторонами виник з відносин, що грунтуються на поставці товару за вищевказаними накладними. Підставою його звернення до суду стало невиконання первісним відповідачем зобов'язань по оплаті переданого товару.

Слід зазначити, що саме належним чином оформлена видаткова накладна є первинним документом, що беззаперечно підтверджує отримання відповідачем товару.

Так, згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи, зокрема, слугують належними докази в підтвердження факту поставки продукції при вирішенні спору в суді.

Однак, з наданих до справи документів вбачається, що підписи на накладних, на яких грунтуються вимоги первісного позову, вчинено не первісним відповідачем та не його працівниками. Посилання на будь-який договір у вказаних накладних відсутній.

Так, згідно наданих до справи документів, ОСОБА_2 була зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Житомирської міської ради 03.03.1998р. (а.с.73, т.1).

При цьому матеріали справи містять Акти державної податкової інспекції у м. Житомирі від 25.12.06р. та від 16.01.07р., відповідно "Про результати виїзної планової перевірки ОСОБА_2, ідент. №НОМЕР_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.05р. по 30.09.06р." та "Про результати невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Полісся-продукт", ідентифікаційний код 32265298, з питань правових відносин з ОСОБА_2, код НОМЕР_2 за період з 01.07.05р. по 12.07.05р. (а.с. 75-82, 123-131, т.1). Тобто у вказаних актах зафіксовано здійснений державною податковою інспекцією системний аналіз підприємницької діяльності первісного відповідача та стан господарських взаємовідносин сторін, зокрема і у період поставки первісним позивачем товарів за накладними, на яких грунтуються позовні вимоги останнього.

З акту державної податкової інспекції у м. Житомирі від 25.12.06р. вбачається, що станом на 30.09.06р. загальна чисельність працюючих складала 3 особи, у т.ч. за сумісництвом 0 осіб (п.2.13.4 Акту). Згідно трудових угод у підприємця ОСОБА_2 працюють: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Натомість, підписи на накладних, згідно яких первісним відповідачем, за його твердженнями передавався товар ФОП ОСОБА_2, ні первісному відповідачу, ні вищевказаним найманим працівникам не належать.

Відповідно до вказаного акту (п.2.11), під час перевірки направлено запити до основних постачальників продукції по питанню підтвердження взаєморозрахунків з підприємцем, зокрема до ТОВ ТК "Полісся-Продукт".

У п.2.13.3 Акту вказано, що у періоді, що перевірявся, суб'єкт господарювання не мав від'ємне значення по податку на додану вартість.

До того ж, згідно перевірки, відображеної в акті державної податкової інспекції у м. Житомирі від 16.01.07р., станом на 09.12.06р. дебіторська (кредиторська) заборгованість по розрахунках між ТОВ "ТК "Полісся-Продукт" та ФОП ОСОБА_2 відсутня.

Слід зазначити, що Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області неодноразово, на виконання ухвал суду, здійснювались перевірки ФОП ОСОБА_2 для прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України, врезультаті яких було винесено постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 13-15, 49-51, 102-104, т.2) на підставі п.1 ст. 6 ГПК України, у зв'язку з відсутністю ознак будь-якого складу злочину.

Що стосується посилань первісного позивача на факт порушення відносно громадянки ОСОБА_2 та її чоловіка громадянина ОСОБА_4 кримінальної справи №1-38/10 по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.2,3 ст.358; ч.ч.2,4 ст.190 КК України, суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до ст. 35 ГПК України, обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, є вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

У відповідності до ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Згідно ч.1 ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному рогляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

Враховуючи вищевказане, господарський суд дійшов висновку, що позивач, в порядку ст.33 ГПК України, не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому в задоволенні первісного позову слід відмовити.

Що стосується зустрічного позову, перш за все слід зазначити, що вказані позивачем за зустрічним позовом вимоги, а саме: визнати недійсним та розірвати, укладений між сторонами договір № 1301 від 01.01.06р., згідно ст. 16 ЦК України, є самостійними способами захисту порушеного права. При цьому, у випадку визнання договору недійсним, вимога про розірвання останнього є безпідставною.

Згідно п.1 ч.1 ст. 208ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Частиною 2 ст.207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Натомість, в процесі розгляду справи, судом було встановлено, що договір №1301 від 01.01.06р. є неукладеним, оскільки на ньому відсутній підпис відповідача за первісним позовом і саме вказана обставина слугувала підставою для зміни первісним позивачем підстав позову та виключає можливість задоволення вимог зустрічного позову.

За вказаних обставин, в задоволенні як первісного так і зустрічного позовів слід відмовити.

Судові витрати за первісним позовом покладаються на первісного відповідача, за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 49, 69,82-85, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 03 березня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 -сторонам