Рішення № 8462602, 25.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" лютого 2010 р.Справа № 6/1741

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Карасевич В.М. - доручення від 18.01.2010р. за вих.15;

від відповідача Мамедов А.В. - довіреність від 30.12.2008р. за вих.13/92.

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи" (м. Київ)

до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (м. Житомир)

про стягнення 63 417,69 грн.

Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва з 18.02.2010р. до 25.02.2010р. о 16:00.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 63417,69 грн. заборгованості за неналежне виконання умов договору №67 на виготовлення поліграфічної продукції від 10.10.2007р., з яких 13509,24 грн. основний борг, 49805,22 грн. - штраф, 103,23 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав письмове обґрунтування і розрахунок ціни позову, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 25906,57 грн., з яких 13509,24 грн. - основний борг, 12294,10 грн. - штраф, 103,23 грн. - 3% річних (а.с.97-99).

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві (а.с.55-56). Зокрема, вказує на те, що відповідач не отримував від позивача рахунок-фактуру №1843 на загальну суму 120618,48 грн. Позивач 11.12.2008р. направив на адресу відповідача з використанням засобів факсимільного зв'язку рахунок-фактуру №01843 на загальну суму 93600,00 грн., по якій оплата була здійснена двома платежами: 12.12.2008р. - 23500,00 грн. та 18.12.2008р. - 23300,00 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи" (Позивач) та Державним підприємством "Житомирський лікеро-горілчаний завод"(Відповідач) було укладено договір №67 на виготовлення поліграфічної продукції (а.с.13-15).

Згідно п.1.1 договору Замовник (відповідач) доручає, а Виробник (позивач) зобов'язується виробити та передати Замовнику сувенірні коробки "Президентський стандарт", в подальшому "Продукція", для подальшої реалізації через роздрібну і оптову торгівлю в торгівельних місцях Замовника.

Вартість і ціна продукції зазначається в рахунках-фактурах (п.2.1 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що виробник приступає до роботи по виготовленню замовлення при умові перерахування Замовником 50% суми, вказаної в рахунку-фактурі, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами відповідних специфікацій до даного договору. Залишок суми (50%) перераховується за 2 банківських дні перед зняттям продукції з відповідального зберігання.

Згідно п.5.3 договору продукція передається замовнику на відповідальне зберігання. Виробник за 5 днів повідомляється про зняття продукції з відповідального зберігання.

Позивач на виконання умов договору виготовив та поставив відповідачу продукцію на загальну суму 120618,48 грн. згідно рахунку-фактури №01843 від 11.12.2008р. (а.с.18), яка була отримана відповідачем на підставі видаткових накладних №02194 від 19.12.2008року на суму 60309,24 грн. (а.с.19), та №553 від 30.06.2009р. на суму 46800,00грн. (а.с.21).

Відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково в сумі 93600,00 грн., залишок несплаченого боргу становив 27018,48 грн., але за згодою сторін було зменшено розмір оплати товару, який знаходився на відповідальному зберіганні і отриманий відповідачем згідно видаткової накладної №552 від 30.06.2009р., з 60309,24 грн. до 46800,00 грн.

Таким чином, відповідач повинен був сплатити позивачеві загальну суму не 120618,48 грн., а 107109,24 грн. Отже, залишок боргу за неоплачену продукцію складає 13509,24 грн. (107109,24-93600=13509,24).

06.10.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію за вих.№406 з вимогою перерахувати кошти за отриманий товар, яка залишилась без відповіді та задоволення (а.с.26-31).

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 49805,22 грн. штрафу та 103,23 грн. - 3% річних.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, вказує на те, що позивачем факсимільним зв'язком було надіслано рахунок-фактуру №01843 від 11.12.2008р. на суму 93600,00 грн. по ціні 7800,00грн. за одну тисячу товару (а.с.58). Однак, при отриманні продукції позивачем в односторонньому порядку змінено її ціну з 7800,00грн. на 10051,54грн. на одну тисячу товару, що зазначено у видатковій накладній.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Заперечення відповідача щодо неотримання ним товару по ціні 10051,54 грн., що зазначена в рахунку-фактурі №01843 від 11.12.2008р., спростовуються рахунком-фактурою №01843 від 11.12.2008р., видатковою накладною №02194 від 19.12.2008р., податковими накладними від 19.12.08 №02285, від 18.12.08 №02283, від 12.12.08 №02247 (а.с.65-67), податковими деклараціями з податку на додану вартість, що містяться в матеріалах справи (а.с.68-86, 91-94), з яких вбачається, що позивачем ПДВ в сумі 10052,00грн. з проданої продукції згідно видаткової накладної №02194 від 19.12.08р. поставлено в податкове зобов'язання, а відповідачем - в податковий кредит. Факт оприбуткування відповідачем отриманої продукції за ціною, вказаною у видатковій накладній, не заперечується і представником відповідача в судовому засіданні.

Отже, суд приходить до висновку, що такими діями відповідач погодився на отримання частини продукції по ціні 10051,54 грн. за одну тисячу товару.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 13509,24 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення 3% річних та штрафу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру 3% річних, які становлять 103,23 грн., суд приходить до висновку, що вони розраховані правильно.

Штраф є штрафною санкцією, якою визнається господарська санкція у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст.230 ГК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).

Слід зазначити, що сторони п.8.3 договору погодили, що за порушення строків оплати вартості або приймання продукції замовник сплачує виробнику штраф в розмірі 0,5 % від суми продукції за кожний випадок (кожним випадком є кожний день).

Згідно п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку позивача розмір штрафу за період з 29.06.2009р. по 30.09.2009р. становить 49805,22 грн. (а.с.11).

Однак, штраф розрахований із загальної суми поставленого товару -107109,24 грн., при тому, що борг в сумі 13509,24 грн. визначений позивачем на підставі видаткової накладної №02194 від 19.12.2008р.

Тому суд вважає за необхідне зробити перерахунок штрафу з суми боргу 13509,24грн., з яким погоджується представник відповідача:

- 0,5 % за порушення терміну оплати вартості товару становить 67,54 грн. (13509,24*0,5%/100=67,55);

- за 93 випадки (дні) протермінування оплати відповідачем товару штраф становить 6281,80 грн. (67,55*93=6281,80)

Таким чином, обґрунтований розмір штрафу становить 6281,80 грн.

Обгрунтування і розрахунок ціни позову за вих.№85 від 24.02.2010р., наданий представником позивача в судовому засіданні, судом не приймається, оскільки розрахунок проведений не у відповідності до закону та положень договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення 13509,24 грн. основного боргу, 103,23 грн. - 3% річних та 6281,80 грн. - штрафу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. В решті позову суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (10008, м.Житомир, вул.1-го Травня, 38, код 32984664)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дослідно-конструкторське бюро "Роторні екологічні системи" (03680, м.Київ, вул.Машинобудівна, 46, код 22865597) - 19894,27 грн., з яких: 13509,24 грн. - основний борг, 103,23 грн. - 3% річних, 6281,80 грн. - штраф, а також 198,94 грн. сплаченого державного мита та 74,03грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам