Рішення № 8362675, 18.02.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" лютого 2010 р.Справа № 17/1778

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Шніт А.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача Каменчук О.П. та Крилова Т.М. - дов. № 1/09 від 12.11.2009р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймер" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (смт.Миропіль, Романівського району, Житомирської області)

про стягнення 25 418,37 грн.

Справа розглядається у більш тривалий термін, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення на його користь з відповідача 25418,37грн., з яких: 20930,34грн. заборгованості, 901,44 грн. 3% річних та 3586,59грн. інфляційних.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, свого представника у судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно на належним чином.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заявлених вимог позивач в позовній заяві зазначає, що відповідно до договору поставки №104 від 18.01.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем, відповідачу був поставлений товар.

Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 25526,36грн., що підтверджується видатковими накладними №ТМ-0000168 від 24.04.2008р., №ТМ-0000198 від 22.05.2008р., №ТМ-0000503 від 30.07.2008р. (а.с. 27, 29, 31). Факт отримання відповідачем товару підтверджено довіреностями серія ЯПВ №775268 від 24.04.2008р., ЯПВ №775294 від 22.052008р., ЯПВ №775315 від 30.07.2008р. (а.с. 26, 28, 30), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Слід зазначити, що посилання на договір поставки №104 від 18.01.2008р. у видаткових накладних відсутні.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого, на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 20930грн.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч.1 ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 901,44грн. - 3% річних за період з 01.05.2008р. по 30.10.2009р. та 3586,59грн. - інфляційних нарахувань за період з травня 2008р. по вересень 2009р.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок сум інфляційних нарахувань і 3% річних, наданий позивачем разом з позовними матеріалами, суд приходить до висновку про його правильність, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та такими, що підлягають задоволенню в сумі 25418,37грн., з яких 20930,34грн. боргу, 901,44грн. 3% річних та 3586,59грн. інфляційних.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, у судове засідання не з'явився.

Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт", 13033, Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, Леніна, 89, код 13563220 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таймер", м. Житомир, вул. Щорса, 123, кв.60, код 30673000:

- 20930,34грн. боргу;

- 3586,59грн. інфляційних нарахувань;

- 901,44грн. річних;

- 254,18грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236грн. за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяШніт А.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу