Рішення № 8507127, 18.03.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2010 р. Справа № 9/61-50 За позовом Публічного Акціонерного товариства «ОТП Банк», м.Київ;

до відповідача Приватного підприємства «Макро-маркет», м. Луцьк;

про стягнення 432244,11 доларів США

Головуюча суддя Л.І. Соломка

При секретарі І. О. Коритнюк Представники:

Від позивача: Шульженко І.С. - представник, довіреність від 17.07.2009р.;

Від відповідача: н/з.

Права та обов’язки представнику позивача роз’яснені відповідно до ст.22 ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Оскільки представник позивача не заявляв клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 18.03.2010р. за згодою представника позивача відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі.

Суть спору: Позивач - Публічний акціонерний банк "ОТП Банк" звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - Приватного підприємства " Макро-маркет " 432244,11 доларів США грн. заборгованості по кредитному договору №СМ-SМЕ А00/045/2006 від 26.12.2006р. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати по справі, а саме: 3187,03 дол. США державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач –ПП “ Макро-маркет ”відзиву на позов не подав, позов не оспорив, на адресу суду надіслав клопотання по факсу про відкладення розгляду справи проте доказів на підтвердження викладених підстав не подав, а також у клопотанні зазначено, що дана справа знаходиться у провадженні Львівського апеляційного господарського суду, що не відповідає дійсності. На думку суду дане клопотання не обґрунтоване та направлене на затягування розгляду справи.

Враховуючи дані обставини суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Із досліджених матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

26.12.2006р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ«ОТП Банк»)(Банк), та приватним підприємством “ Макро-маркет ” (Позичальник) укладений кредитний договір № СМ-SME А00/045/2006, згідно якого Банк зобов’язувався надати Позичальнику кредит у розмірі 322000,00 дол. США з кінцевим терміном погашення не пізніше 23 грудня 2016р. зі сплатою 5% річних згідно графіка повернення кредиту та сплати відсотків.(а.с.5-12).

На виконання умов кредитного договору Банком перераховано на рахунок відповідача кошти в розмірі 322000,00 дол. США, що стверджується валютним меморіальним ордером № 2 від 27.12.2006р.

З січня 2009р. позичальник допустив прострочення сплати суми кредиту та відсотків.

Відповідно до п. 1.9.1 договору Незважаючи на інші положення цього Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем, та/або Майновим поручителем своїх Боргових та інших зобов'язань за цим Договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3.7. та ст.З цього Договору) та/або умов Договору іпотеки, та/або умов Договору поруки (надалі - „Вимога"), При цьому, виконання Боргових зобов'язань повинно бути проведено Позичальником протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної Вимоги.

П.1.9.3 договору передбачено, що у випадку невиконання Позичальником Боргових зобов'язань понад.38 (тридцять вісім) календарних днів, Банк має право в односторонньому порядку розірвати Договір, шляхом відправлення на поштову адресу Позичальника відповідного листа. Договір вважається розірваним з моменту відправлення на поштову адресу Позичальника вищевказаного листа.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою від 23.11.2009р. за №10-04/2176, згідно якої просив у строк що не перевищує 30 календарних днів від дня отримання вимоги сплатити суму заборгованості та пеню по кредитному договору № СМ-SME А00/045/2006, від 26.12.2006 р., строк погашення кредиту по якому встановлено до 25.12.2016р. Дана вимога вручена 25.11.2009р. уповноваженій особі Корука, проте залишена без реагування.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 “Позика. Кредит. Банківський вклад. ” Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1049 ЦК України передбачено обов’язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В ст. 1048 ЦК України передбачено право Позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору, що дотримані сторонами при укладені кредитного договору.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по кредиту в розмірі 276666,68 дол. США та 38710,31 дол. США відсотків за користування кредитом за період з 27.02.2009р. по 27.01.2010р. не сплачені, тому позовні вимоги Банку про їх стягнення підлягають до задоволення.

Відповідно до п.4.1.1. Кредитного договору: «За порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1 % (одного відсотка) від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочення».

Позивачем нарахована пеня за невиконання умов кредитного договору за період з 28.10.2008р. по 29.09.2009р. у розмірі 1% від суми боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», який є спеціальною нормою, що встановлює відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань та положення ч. 2 ст. 9 ЦК України та ст.. 7 ГК України господарський суд вважає, що в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання суб’єктом господарювання належить користуватися спеціальними нормами, а саме нормами Господарського кодексу України, та Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» яким встановлено розмір пені у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені судом визначений згідно розрахунку за прострочення основного боргу та відсотків за користування кредитом за період з 26.01.2009р. по 27.01.2010р .– 4705,89 дол. США.

Відповідно до ст. ЗЗ ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В супереч ст. ЗЗ ГПК України, скаржником не підтверджено та не спростовано документально заявлені позовні вимоги і суму заборгованості.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 9, 638, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 7, 343, 180 Господарського кодексу України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» ст.ст.44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “ Макро-маркет ” (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, 40 , код ЄДРПОУ 30887745, р/р 26002001311685 в в філії ,ПАТ «ОТП банк») на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП банк» (м. Київ, вул.. Жилянська, 43, МФО 300528, код ЄДРПОУ 21685166,) 320082,88 дол. США, тому числі: 276666,68 дол. США грн. заборгованості по кредиту, 38710,31 дол. США заборгованості по відсотках, 4705,89 дол. США грн. пені по простроченому кредиту та по відсотках, та 3187,03 дол. США грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Врешті позову відмовити.

Суддя                                                   

Дата виготовлення повного

тексту рішення –22.03.2010 р.