Постанова № 8506120, 16.03.2010, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" березня 2010 р. Справа № 2а-2540/09/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Горшков В.М.,

при секретарі: Роман О.С., <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фермерського господарства "Кубань"

до Нововоронцовської МДПІ

про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

за участю:

представника позивача - Калиновська В.П.,

представника відповідача - Попович О.В.,

встановив:

Звернувшись до суду з зазначеним позовом, позивач посилається на те, що 10.12.2008 року працівниками Херсонської ДПА здійснена перевірка позивача з питань дотримання вимог суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За результатами якої складено акт перевірки без номера, та без реєстрації від 10.12.2008 року. За актом перевірки прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року № 0001152301 на суму 2511,00 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року № 0001162301 на суму 1000,00 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року №0001172301 на суму 1000,00 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року №0001182301 на суму 1700,00 грн., в яких зазначено, що вони винесені на підставі акту № 0596/21/22/23/32991687. Але такого акту ФГ «Кубань» не отримував.

ФГ «Кубань» вважає, що вищевказані рішення про застосування фінансових санкцій прийняті неправомочно за таких причин: відповідачем здійснена планова документальна перевірка згідно затвердженого плану органами державної податкової служби за всіма податками та платежами, акт № 6-23-32991687 від 25.02.2008 року. Отже органи ДПС протягом календарного року до 25.02.2009 року не мають права виходити на планову документальну перевірку до ФГ «Кубань», що суперечитиме законодавству.

Акт перевірки від 10.12.2008 року надано ФГ «Кубань» без номера, ніде не зареєстрований, керівником не підписаний, складено в порушенні податкового законодавства. Перевірка проведена безпідставно.

Направлення на перевірку, копія наказу начальника МДПІ про проведення позапланової перевірки керівнику чи відповідальній особі не надавались до перевірки.

В акті вся увага направлена на контрольну закупку, яка як правило відноситься до оперативної перевірки і її проведення можливе тільки при виконанні вищеназваних умов.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просить суд скасувати акт перевірки без № від 10.12.2008 року за формальними признаками. Скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року № 0001152301 на суму 2511,00 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року № 0001162301 на суму 1000,00 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року №0001172301 на суму 1000,00 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року №0001182301 на суму 1700,00 грн. прийняті за неправомочним складеним актом перевірки .

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у задоволенні позову просив відмовити. Свою позицію обґрунтовувала наступним. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України організовує роботу державних податкових адміністрацій державних податкових інспекцій, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. А також роботу, пов'язану із проведенням боротьби з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстр імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 11 даного Закону здійснення такого контролю віднесено до прав органів державної податкової служби. Таким чином, законодавець наділив податкові органи правом на проведення перевірок, які можуть носити плановий або позаплановий характер, щодо контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків товари (послуги), а також вимоги з регулювання обліку готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.

Відповідно до ст. 11 - 2 Закону "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи ДПА вийшли на планову перевірку позивача, та предявили направлення на перевірку, оформлене відповідно до вимог законодавства, та наказ на перевірку. При цьому, при проведенні планових перевірок стосовно додержання порядку проведення розрахункових операцій за товари (послуги) Закон про РРО не вимагав та не вимагає надсилання платнику податку повідомлення про майбутню перевірку за 10 днів. Перевірка була проведена у присутності продавця позивача Воронової Л.М., яка власноруч здійснила розрахунок за придбані товари. Продавець підписав акт без зауважень та отримав другий примірник акту особисто.

Представник відповідача вважає неправомірною позовну вимогу позивача щодо скасування як незаконного акт перевірки від 10.12.2008 р. № 0596/21/22/23/32991687. Оскільки, акт перевірки - це службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог чинного законодавства зазначеним суб'єктом . Акт не має обов'язкового характеру, не породжує права і обов'язки у того суб'єкта, якому вони адресований, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, якими порушуються права, свободи та законні інтереси позивача.

Також наголосив, що уповноваженою особою проводити розрахункові операцій є наймана підприємцем особа, яка уповноважена підписувати акт перевірки, тобто в даному випадку продавець.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

10.12.2008 року було проведено перевірку дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій, про що складено акт № 0596/21/22/23/32991687 від 10.12.2008 року. Під час перевірки було зафіксовано ряд порушень а саме:

- роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії;

- роздрібна торгівля алкогольним напоями за цінами нижчими від встановлених максимальних роздрібних цін на алкогольні напої;

- роздрібна торгівля тютюновими виробами за цінами вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробником;

- не оприбутковано готівку що надходить до каси, відсутні записи про облік готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі зазначених порушень, заступником начальника Н.Воронцовської МДПІ прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року № 0001152301 на суму 2511,00 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року № 0001162301 на суму 1000,00 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року №0001172301 на суму 1000,00 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 17.12.2008 року №0001182301 на суму 1700,00 грн.

Позовні вимоги щодо визнання неправомірними дії ДПА у Херсонській області у по організації проведення перевірки позивача, суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Пунктом 1 частини 1 ст.8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" визначено функції органів державної податкової служби, до яких, зокрема, належать здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку. Також відповідно до п. 2 ст. 11 зазначеного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за: додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку. Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із приписами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", які не вимагають попередження про проведення перевірку за 10 днів.

Відповідно до ст. 15 та 16 Закону України №265 встановлено, що контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи держаної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України. Закон про РРО не регламентує порядок проведення планової перевірки таких суб'єктів підприємницької діяльності, як позивач, зазначаючи, що планові або позапланові перевірки здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Посилання позивача на статті 11-1, 11-2 Закону "Про державну податкову службу в Україні" суд не приймає до уваги. Оскільки, як слідує з назви цих статей та з визначення поняття планової, позапланової перевірки, підстав їх проведення, що зазначені в тексті статей, їх положення регулюють підстави та порядок проведення перевірок щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів). А дана перевірка мала на меті перевірку дотримання приписів Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування", Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та інших.

Всі факти порушення норм Закону про РРО, інших нормативно-правових актів, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби, оформляються актом перевірки В якому чітко викладається зміст порушення з посиланням на норми законодавчих актів та вказуються конкретні статті та пункти. Акт перевірки щодо контролю за дотриманням вимог чинного законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування субєктами підприємницької діяльності, повинен бути оформлений у відповідності до норм Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Який затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001 № 110, та наказу ДПА України № 327 від 10 серпня 2005 р. "Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (далі - Порядок № 327). Проаналізувавши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання неправомірними дій посадових осіб по складанню акта перевірки не підлягають задоволенню, оскільки матеріалами перевірки доведено факт порушення позивачем законодавства про РРО та інших нормативних актів. Акт перевірки складений в присутності продавця ОСОБА_1, яка підписала та отримала другий примірник Акту без зауважень. Відсутність приватного підприємця на час здійснення перевірки не позбавляє посадових осіб ДПА права проводити перевірку дотримання чинного законодавства господарської одиниці такого підприємця, якщо об'єкт торгівлі, який належить підприємцю, працює, здійснюється роздрібна торгівля, обслуговування покупців тощо.

Та обставина, що позивачу не було надіслано за 10 днів повідомлення про перевірку, а було пред'явлено направлення після здійснення розрахункової операції, не є порушенням порядку проведення перевірки, оскільки послідовності дій посадових осіб при проведенні перевірки РРО чітко не регламентовано конкретними нормативними актами. До того ж надання направлення на перевірку до проведення розрахункової операції автоматично нівелює доцільність перевірки такого питання, як наприклад, застосування реєстратора розрахункових операцій при здійсненні розрахункової операції, сенсу проводити таку перевірку після оголошення про початок перевірки немає. В направленні на перевірку було вказано, що перевірка є плановою, зазначено найменування законів, дотримання вимог яких мають право перевіряти податківці.

Згідно з абз. 2 п. 1.3 Порядку № 327 акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, акт фіксує дії посадових осіб податкової служби при проведенні перевірки. В зазначеному пункті Порядку № 327 мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки, а не судового рішення. Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обов'язків платника податків, не містить обов'язкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії та не може бути оскаржений до адміністративного суду. Тому вимоги позивача по скасуванню акту перевірки суд не розглядає, оскільки останній не є рішенням суб'єкта владних повноважень, якими порушуються права, свободи та законні інтереси позивача.

Відносно винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6211,00 грн. Посилання позивача на те, що він не мав змоги спростувати зазначені в Акті перевірки порушення судом не приймаються. Оскільки в Акті перевірки зазначено, що для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання вмотивованих пояснень щодо фактів, викладених в Акті, було надано 3-х денний термін для прибуття до податкового органу та надання спростовуючу інформацію. Даним правом позивач не скористався, доказів по вчиненню таких дій суду позивачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача. Натомість відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятий ним рішень.

Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 100, 102, 158-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 березня 2010 р..

Суддя Горшков В.М.