Вирок № 85056122, 16.10.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

16.10.2019 Єдиний унікальний номер 205/8548/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Тауса М.М.

за участю секретаря - Кожемяка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження №12019042010000244 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2007 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 25.01.2017 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 164 КК України на строк 1 рік обмеження волі, звільнений по відбуттю покарання 02.02.2018 року,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора - Бражник Н.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 08.08.2019 року близько 22 год. 50 хв., керуючись злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, заздалегідь заготувавши два порожні мішки, прибув до залізничної колії №8 залізничної станції Діївка Регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця», що розташована в адміністративно-територіальних межах Новокодацького району м. Дніпро, де на вказаній залізничній колії побачив вагон №64237241 за відправкою за накладною за №45846136 станції Діївка - станція Запоріжжя - Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця» з вантажем - вугілля «горішок коксовий», що належить ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», код ЄДРПОУ 05393056, який визначив як об`єкт свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 08.08.2019 року близько 22 год. 50 хв., діючи умисно з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та він діє таємно, підійшов до вказаного вагону № 64237241, по сходах заліз на нього та наповнив вугіллям «горішок коксовий», що належить ПрАТ «Дніпровський металургійний завод» два принесені із собою порожні мішки, після чого скинув їх з вагону на землю, зліз з вагону, взяв один мішок з вугіллям у руки і відніс його на відстань приблизно 30 метрів від вказаного вагону в бік пішохідного мосту. Після цього ОСОБА_2 повернувся до вагону № 64237241, взяв другий мішок у руки, та намагався покинути місце вчиненого кримінального правопорушення, однак не зміг довести свій злочин до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був помічений співробітником воєнізованої охорони Регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця».

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив закінчений замах на таємне викрадення з вагону №64237241 за відправкою №45846136 станція Діївка - станція Запоріжжя-Ліве Регіональної філії «Придніпровська залізниця» AT «Українська залізниця» 42 кг вугілля «горішок коксовий», що належить ПрАТ «Дніпровський металургійний завод», вартість якого становить 254 гривні 80 копійок.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_1 , які виразилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), кваліфікуються за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, щиро покаявся, завив про осуд свої дій, та суду пояснив, що він 08 серпня 2016 року приблизно о 22 годині 30 хвилин, маючи умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна та перебуваючи на станції Діївка викрав з вагону вугілля для власного споживання та намагаючись перенести другий мішок з вугіллям не зміг цього зробити, оскільки був затриманий працівниками охорони залізниці, якими в подальшому було викликано працівників поліції.

Окрім зізнання ОСОБА_1 його вина у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

- протоколом огляду від 09.08.2019 року та фото-таблицею до нього, відповідно до якого було оглянуто ділянку місцевості, яка розташована на залізничній станції Діївка Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», яка розташована в адміністративно-територіальних межах Новокадацького району м. Дніпра, де 08.08.2019 року обвинуваченим ОСОБА_1 було скоєно злочин, в результаті огляду у гр. ОСОБА_1 було вилучено два мішки з вугіллям, які було опечатано;

- висновком судово-товарознавчої експертизи №19/12.1/1050 від 11.09.2019 року, відповідно до якого ринкова вартість 42 кг. вугілля горіх коксовий виробник КЗД 17 заводський №31432, тип системи РП-500 станом на 08.08.2019 року складає 254,80 грн.;

- постановою про визнання речових доказів від 29.08.2019 року, відповідно до якої речовим доказом по кримінальному провадженню було визнано два мішки вугілля, а саме 42 кг. вугілля горіх коксовий виробник КЗД 17 заводський №31432, тип системи РП-500, який було передано під схорону розписку працівнику ПрАТ «ДМЗ»;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 16.09.2019 року та фото-таблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_1 розповів та показав всім учасникам слідчого експерименту обставини скоєного ним злочину, що мало місце 08.08.2019 року, а саме показав місце розташування залізничного вагону, який перебував на залізничній колії № 8 Західної горловини залізничної станції Діївка, з якого він таємно викрав вугілля, а також показав спосіб, яким він сходами піднявся на вказаний вагон, набрав викрадене вугілля у мішки, та місце під пішохідним мостом залізничної станції де його було затримано.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що зазначені докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 1 ст. 185 КК України.

Разом з цим, суд не приймає в якості доказу протокол пред`явлення особи для впізнання від 17.09.2019 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_3 у присутності двох понятих, серед чотирьох осіб впізнав під номером три гр. ОСОБА_1 , оскільки у зазначеному протоколі відсутні відомості щодо того, в якості кого ОСОБА_3 впізнав обвинуваченого ОСОБА_1 і за яких обставин він його раніше бачив. Таким чином, протокол пред`явлення особи для впізнання від 17.09.2019 року не містить відомостей на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у інкримінованому йому злочині.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає його повне визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом визнається рецидив злочинів.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, данні про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває під диспансерно - динамічним наглядом у лікаря - нарколога з 04.12.2018 року з діагнозом «Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності», офіційно не працевлаштований, на утриманні має малолітню дитину 2007 року народження, за місцем мешкання характеризується задовільно, встановлені судом обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, а також обставину, що обтяжує його покарання, а саме рецидив злочину.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим, вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , а також для попередження нових злочинів, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення, звільнивши його від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, відповідно до ст. 75 КК України та поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову товарознавчу експертизу № 19/12.1/1050 від 11.09.2019 року, витрати на яку складають 628,04 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд приходить до висновку, що зазначені судові витрати, у відповідності з вимогами ст. ст. 122, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази, два мішки вугілля, а саме 42 кг. вугілля горіх коксовий виробник КЗД 17 заводський №31432, тип системи РП-500, який було передано під схорону розписку працівнику ПрАТ «ДМЗ», відповідно до вимог ст. 100 КПК України, підлягають поверненню власнику - ПрАТ «ДМЗ».

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк в один рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі ч. 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язок працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 628 (шістсот двадцять вісім) гривень 04 копійок витрат на проведення судової товарознавчої експертизи № 19/12.1/1050 від 11.09.2019 року.

Речові докази, якими було визнано два мішки вугілля, а саме 42 кг. вугілля горіх коксовий виробник КЗД 17 заводський №31432, тип системи РП-500, який було передано під схорону розписку працівнику ПрАТ «ДМЗ» - вважати повернутим потерпілому ПрАТ «ДМЗ» за належністю.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.М. Таус