Рішення № 85053910, 10.10.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року справа № 2340/4826/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Остроушко Л.І.,

представника позивача - Єременко Л.В. (згідно з довіреністю),

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Лук?янченко І.П.(згідно з довіреністю),

розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі суду адміністративну справу за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва,

встановив:

10 грудня 2018 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася Державна архітектурно-будівельна інспекція України з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить зобов?язати відповідача за власний рахунок знести об?єкт самовільного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за наслідками позапланової перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних стандартів і правил встановлено, що ОСОБА_1 забетоновано майданчик без улаштування фундаменту розміром 15м х 7м для встановлення навісу з металопрофілю для подальшого зберігання двох автомобілів (із наданих пояснень гр. ОСОБА_1 ). На підставі чергового звернення від 20.04.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління проведена позапланова перевірка за адресою: АДРЕСА_1 . Під час перевірки було виявлено, що ОСОБА_1 встановлено господарську будівлю з розбірних матеріалів розміром 15м х 7м. Будівництво проводилось на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 17.07.2015 № ЧК 062151980313. Зазначене будівництво проведено з відхиленням від будівельного паспорту, виданого Відділом регіонального розвитку містобудування та архітектури Чорнобаївської районної державної адміністрації від 15.07.2015 №14, а саме: не витримана відстань від сусідського житлового будинку до вказаної будівлі, замість 8 м відстань становить 4м. Враховуючи вищезазначене, збудована господарська будівля із збірних матеріалів розцінена як самочинне будівництво, чим порушено п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 (в редакції 26.08.2015 постанови КМУ №747).

За результатом перевірки були складені акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.05.2017, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 16.05.2017 № 81, протокол про адміністративне правопорушення від 16.05.2017 № 95 та винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення від 06.06.2017 № 94.

20.02.2018 з метою проведення перевірки виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, посадовою особою позивача здійснено позапланову перевірку об`єкта за адресою АДРЕСА_1 . На момент проведення перевірки забудовник або його законний представник за вищевказаною адресою був відсутній, головний інспектор будівельного нагляду не був допущений до перевірки. Були складені матеріали про недопущення посадових осіб Управління на об`єкт будівництва та винесена відповідна постанова.

У зв`язку з викладеним позивач звернувся до суду з позовом про знесення самочинного будівництва та приведення земельної ділянки до попереднього стану

Ухвалою суду від 09.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

31.01.2019 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Обгрунтовуючи відзив на позовну заяву позивач зазначив, що умовою примусового знесення будівлі за рішенням суду є неможливість здійснення перебудови або наявність істотного відхилення від проекту або істотного порушення будівельних норм. Невідповідність скасованому позивачем будівельного паспорту, як підставу примусового знесення закон не передбачає.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.10.2019 поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

На підставі звернення скаржника ОСОБА_2 від 22.07.2015 головним державним інспектором Управління здійснювалась перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 , який є власником вищезазначеної земельної ділянки на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 137861, забетоновано майданчик без улаштування фундаменту розміром 15м х 7м для встановленні навісу з металопрофілю для подальшого зберігання двох автомобілів.

За результатом перевірки виявлено, що ОСОБА_1 проводяться роботи, які не потребують документу, що дає право на їх виконання, та після закінчення якого об`єкт не підлягає прийняття в експлуатацію.

На момент проведення перевірки 30.07.2015, у домоволодінні ОСОБА_1 , порушень дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не виявлено.

На підставі чергового звернення від 20.04.2017 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління проведено позапланову перевірка за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час перевірки виявлено, що ОСОБА_1 встановлено господарську будівлю з розбірних матеріалів розміром 15м х 7м. Будівництво проводилось на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 17.07.2015 № ЧК 062151980313. Зазначене будівництво проведено з відхиленням від будівельного паспорту, виданого Відділом регіонального розвитку містобудування та архітектури Чорнобаївської районної державної адміністрації від 15.07.2015 №14, а саме: не витримана відстань від сусідського житлового будинку до вказаної будівлі, замість 8 м відстань становить 4м.

Враховуючи вищезазначене, збудована господарська будівля з збірних матеріалів була розцінена як самочинне будівництво, чим порушено п. 1 ч. 1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 466 (в редакції 26.08.2015 постанови КМУ №747).

Даний акт вручено 16.05.2017р. під розписку відповідачу, що вбачається з акту, а також ним зазначено, що зауважень щодо здійснення перевірки він немає.

Крім того, інспектором винесено припис №81 від 16.05.2017 про приведення будівництва до вимог чинного законодавства.

Також складено протокол про адмінправопорушення від 16.05.2017 №95.

Підставою для звернення позивача до суду стало те, що віднесення відповідачем спірної споруди до некапітальних господарських споруд на думку позивача є хибним з огляду на те, що ним було отримано будівельний паспорт на будівництво господарської споруди. Згідно схеми забудови земельної ділянки та пояснювальної записки до будівельного паспорту, позивачу було дозволено на власній земельній ділянці будівництво господарської будівлі розмірами 15,10 м. x7,30 м., площа забудови складає 110,23 кв. м., загальна площа складає 106 кв. м. При цьому будівля повинна була мати піщану подушку як основу фундаменту та бетонну заливку. Матеріали стін та даху було передбачено з металопрофілю.

При цьому будівля мала бути збудована на відстані 6 м. від межі сусіднього домоволодіння. Згідно схеми забудови кінцева відстань між запроектованою будівлею позивача та існуючою будівлею сусіднього домоволодіння третьої особи мала складати 8 м.

Однак відповідач порушив умови будівельного паспорту та збудував споруду на відстані орієнтовно 4 метри від межі.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 №2780-XII (далі - Закон № 2780-XII) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Частинами першою та другою статті 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.п. "а" п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

Суд зазначає, що відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 27.08.2019 №1059/2118/19-23, будівля «навіс», розташована по АДРЕСА_1 , класифікується як тимчасова споруда. Визначення терміну «капітальна будівля» у чинних будівельних нормах відсутнє. Відповідно до чинних, станом на час проведення перевірки, дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, порушення державних будівельних вимог по зведенню спірного «навісу» відсутні.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Позов про знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування може бути пред`явлено до суду у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання припису, та/або якщо перебудова об`єкта є неможливою.

Суд приймає до уваги, те що знесення самочинного будівництва є крайнім заходом і можливий лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.

Даний висновок суду узгоджується із позицією Верхового Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 06.03.2019 у справі №810/5680/15 провадження №К/9901/14299/18.

Знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що перебудова нерухомості неможлива відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

В інших випадках суд за позовом відповідного державного органу чи органу місцевого самоврядування може на підставі частини сьомої статті 376 ЦК зобов`язати забудовника здійснити перебудову житлового будинку, будівлі, споруди або іншого об`єкта нерухомості, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з істотним порушенням основних будівельних норм і правил, у тому разі, коли таке будівництво суперечить суспільним інтересам, порушує права інших осіб, коли порушення будівельних норм і правил є істотним, а також є технічна можливість виконати перебудову.

Якщо технічна можливість перебудови об`єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

Відмовою забудовника від перебудови слід вважати як його заяву про це, так і його дії чи бездіяльність щодо цього, вчинені до або після ухвалення рішення суду про зобов`язання здійснити перебудову. Вказана позиція суду узгоджується з положеннями, викладеними в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012р. №6.

Водночас, позивачем не надано доказів неможливості перебудови спірного об?єкта з врахуванням вимог ч.1 ст. 38 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" з метою усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб чи істотного порушення будівельних норм або іншого способу усунення виявлених порушень, а також доказів відмови відповідача від здійснення такої перебудови.

Статтею 9 КАС України закріплено принцип законності, який вимагає, щоб органи державної влади та їх посадові особи діяли тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, у яких обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, відповідно, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 17.10.2019.

Суддя В.П. Тимошенко