Рішення № 85052478, 21.10.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2019 року м. Київ № 320/381/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного орендного сільськогосподарського підприємства "Дружба" до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Дружба" (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0031291406 від 18 жовтня 2018 р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно та незаконно прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2018 р. № 0031291406. Зазначає, що висновок податкового органу в Акті перевірки, що позивачем здійснювалася роздрібна торгівля за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, є хибною та ніяким чином не обґрунтованою. Не визнає вказаний відповідачем в акті перевірки факт продажу пляшки горілки «Мороша» місткістю 0,7л, міцністю 40% за ціною 104 грн, оскільки фіскальний чек відсутній і у ньому не відображено міцність горілки. Стверджує, що фактично мала місце реалізація пляшки горілки «Мороша» місткістю 0,7л, міцністю 37% (вартість складає 103,02 грн), а реалізована за ціною 104 грн, що за таких обставин не є порушенням вимог щодо мінімальних роздрібних цін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

11 березня 2019 р. від відповідача надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити у повному обсязі. Стверджує, що перевіркою встановлено факт реалізації 21 вересня 2017 р. горілки «Мороша» місткістю 0,7л, міцністю 40% по ціні 104 грн. 00 коп., що підтверджується фіскальним чеком № 17 від 21 вересня 2017 р. (в матеріалах справи наявна електронна копія). На час вчинення правопорушення були чинними вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», відповідно до якої з 10 вересня 2017 р. мінімальна роздрібна ціна, зокрема, горілка та лікеро-горілчаних виробів становить 397 грн. 76 коп. за 1 літр 100-відсоткового спирту. Тому вважає, що мінімальна роздрібна ціна горілки місткістю 0,7 л міцністю 40% повинна становити 111 грн. 37 коп.

Зазначає, що на підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове-повідомлення рішення від 18 жовтня 2019 р. № 0031291406 та застосовано щодо позивача штрафні санкції у розмірі 10 000 грн. 00 коп. Вважає, що податкове повідомлення-рішення є обґрунтованим та правомірним.

Крім того, відповідачем 3 квітня 2019 р. подано до суду додаткові пояснення в обґрунтування відзиву, в яких наведено аргументи щодо позиції позивача про реалізацію ним пляшки горілки «Мороша» місткістю 0,7л, міцністю 37% за ціною 104 грн. Відповідачем для цього отримано та надано до суду відомості з офіційного сайту ТМ «Мороша», згідно з яким асортимент продукції передбачає горілку лише міцністю 40% і не передбачає горілку міцність 37,5%. Тому вказує, що з наведених підстав твердження позивача про наявність у нього в реалізації у 2017 р. горілки «Мороша» міцність 37,5% не відповідають дійсності.

11 квітня 2019 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначає, що відповідачем не доведено факту здійснення порушення позивачем, оскільки в єдиному доказі на яких посилається відповідач в акті - у фіскальному чеку відсутні дані щодо міцності алкогольного напою, а сам фіскальний чек не надано до суду. З посиланням на ДСТУ стверджує, що міцність горілки може бути від 37,5% до 56,0%. Тому наполягає, що відповідач не має об`єктивних даних щодо міцності реалізованого алкогольного напою, і стверджує про реалізацію позивачем пляшки горілки «Мороша» місткістю 0,7л, міцністю 37% за ціною 104 грн, що не є порушенням.

14 травня 2019 р. відповідачем подано додаткові пояснення у зв`язку з поданням відповіді позивача на відзив, з якими надано електронну копію фіскального чеку.

У вказаній електронній копії фіскального чеку зафіксовано реалізацію позивачем пляшки горілки «Мороша» місткістю 0,7л за ціною 104 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 3 червня 2019 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання на 30 серпня 2019 р.

30 серпня 2019 р. до суду надійшли клопотання від представників сторін про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

За таких обставин згідно з вимогами ч. 3 ст. 194 КАС України у судовому засіданні 30 серпня 2019 р. було ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа з 5 грудня 2003 р., за адресою: 09731, Київська обл., Богуславський район, село Бране Поле , вул . Центральна, будинок 11 (код ЄДРПОУ - 03753680).

Видами діяльності позивача є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) (код КВЕД 01.11); розведення великої рогатої худоби молочних порід (код КВЕД 01.41); розведення свиней (код КВЕД 01.46); допоміжна діяльність у рослинництві (код КВЕД 01.61); діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами (код КВЕД 46.11); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11); діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (код КВЕД 56.10).

31 серпня 2018 р. відповідачем винесено наказ № 1842 «Про проведення фактичної перевірки». Згідно з витягом з додатку № 1 до цього наказу визначено, що фактичній перевірці підлягає суб`єкт господарювання - Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Дружба", код ЄДРПОУ - 03753680, адреса об`єкта перевірки якого проводиться - Київська область, Богуславський район, с. Бране Поле, вул. Центральна 9, дата початку перевірки - 18 вересня 2018 р.

На підставі цього наказу відповідачем винесено направлення на перевірку від 18 вересня 2018 р. № 3451 та № 3452, згідно з якими тривалість фактичної перевірки позивача становить 10 робочих днів.

Як убачається з цих документів, наказ від 31 серпня 2018 р. № 1842 та направлення від 18 вересня 2018 р. № 3451 і № 3452 були вручені 18 вересня 2018 р. о 15 год. 20 хв. ОСОБА_1 (продавець).

Перевіркою встановлено факт реалізації 21 вересня 2017 р. горілки 0,7л «Мороша» по ціні 104 грн. 00 коп., що підтверджується фіскальним чеком № 17 від 21 вересня 2017 р. (в матеріалах справи наявна електронна копія). На момент вчинення правопорушення чинними були вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» (зі змінами та доповненнями), внесених постановою Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2016 р. № 828, відповідно до якої з 10 вересня 2017 р. мінімальна роздрібна ціна, зокрема, горілка та лікеро-горілчаних виробів становить 397 грн. 76 коп. за 1 літр 100-відсоткового спирту. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що мінімальна роздрібна ціна горілки місткістю 0,7л міцністю 40% повинна становити 111 грн 37 коп.

27 вересня 2018 р. за результатами перевірки відповідачем складено Акт фактичної перевірки № 1787/1000/03753680. За висновками Акту перевірки позивачем порушено ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР (зі змінами та доповненнями).

Як убачається з Акту фактичної перевірки, продавець ОСОБА_1 27 вересня 2018 р. після ознайомлення з матеріалами відмовилась від підписання та отримання другого екземпляра Акту перевірки. У зв`язку з цим посадовими особами відповідача складено Акт № 56 про відмову від підписання матеріалів перевірки від 27 вересня 2018 р.

У зв`язку з тим, що представником позивача відмовлено в отриманні та підписанні Акту фактичної перевірки відповідачем було направлено другий примірник акту фактичної перевірки листом від 1 жовтня 2018 р. № 17084/10/10-36-14-06-13.

18 жовтня 2018 р. відповідачем за наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0031291406 за порушення ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР, на підставі підпункту 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені на суму 10 000 грн. 00 коп.

1 листопада 2018 р. позивачем подано до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2018 р. № 0031291406.

28 грудня 2018 р. рішенням Державної фіскальної служби № 42163/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги позивача повідомлено, що податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з вимогами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до вимог підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Судом встановлено, що між сторонами не існує спору щодо правомірності призначення та проведення відповідачем фактичної перевірки магазину позивача. Суд звертає увагу, що вказані у позові та у відповіді на відзив зазначення позивачем на певні неузгодженості щодо процедури проведення перевірки не є суттєвими і не можуть бути підставою для визнання наслідків перевірки протиправними, оскільки позивачем допущено відповідача до проведення фактичної перевірки та надано можливість її здійснити.

Фактично, спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок тверджень про факт реалізації позивачем пляшки алкогольного напою горілка «Мороша» за ціною, меншою ніж законодавчо установлена мінімальна ціна для її реалізації і при цьому між сторонами існує спір щодо міцності цієї горілки, яка і обумовлює мінімальну ціну її реалізації.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України врегульовані Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 р. № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до вимог абзаців 29, 30 статті 1 Закону № 481/95-ВР мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари та мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Як убачається з абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Відповідно до вимог ч. 10 ст. 18 Закону № 481/95-ВР Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» (далі - Постанова № 957, зі змінами та доповненнями) установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва.

При цьому, пунктом 1 Приміток визначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, віскі, рому та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки зброджених продуктів з цукрової тростини, джину та ялівцевої настоянки, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п`ять зірочок, інших спиртових дистилятів та спиртових напоїв, в тому числі бренді ординарного, горілки виноградної, інших зброджених напоїв, сумішей із зброджених напоїв та сумішей зброджених напоїв з безалкогольними напоями різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об`ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Зокрема, згідно з додатком до вказаної постанови розмір мінімальної роздрібної ціни горілка та лікеро-горілчані вироби, інші, мінімальної ціни за 1 літр 100-відсоткового спирту, гривень становить 397 грн. 76 коп.

Позивач вважає, що наведені в Акті перевірки дані (які взяті з електронного фіскального чеку), зокрема щодо міцності напою є необґрунтованими, оскільки в фіскальних чеках такі відомості не зазначається. Зазначає, що міцність горілчаного виробу «Мороша» становить 37%. Мінімальна роздрібна ціна на горілку ємністю 0,7 літри та міцністю 37% розраховується наступним чином: 397 грн. 76 коп. (мінімальна ціна 1 літру 100-відсоткового спирту)* 0,7 літри (місткість тари) - 0,37 (міцність за об`ємом у відсотках) = 103 грн. 02 коп. Таким чином, позивач вважає, що мінімальна роздрібна ціна однієї пляшки «Мороша» 0,7 літри та міцністю 37 % становить 103 грн. 02 коп.

Отже, судом встановлено, що фактично йде про спір щодо міцності пляшки проданого позивачем горілчаного виробу об`єму 0,7 л марки «Мороша», а саме: міцність 37% чи міцністю 40%, яка впливає на визначення роздрібної ціни.

При цьому судом на підставі наданих відповідачем документів встановлено, що відповідно до інформації, яка міститься на офіційному сайті ТМ «Мороша» (адреса Інтернет посилання: http://morosha.com) в розділі «Продукція» зазначено, що горілчані вироби цієї торгової марки випускаються в наступному об`ємі та вмістом спирту (вказана інформація підтверджується скріншотами з офіційного сайту), а саме:

- горілчаний виріб «Мороша Джерельна», об`ємом: 0,2; 0,5; 0,7; 1 літрів; вміст спирту становить 40 %;

- горілчаний виріб «Мороша Карпатська», об`ємом: 0,2; 0,5; 0,7; 1 літрів; вміст спирту становить 40 %;

- горілчаний виріб «Мороша Заповідна», об`ємом: 0,2; 0,5; 0,7; 1 літрів; вміст спирту становить 40 %;

- горілчаний виріб «Мороша на воді озера Синевір», об`ємом: 0,5; 0,7 літрів; вміст спирту становить 40 %;

- горілчаний виріб «Мороша PREMIUM», об`єм: 0,75 літрів; вміст спирту становить 40 %.

Суд зазначає, що вказана інформація підтверджує, що горілчаний виріб «Мороша» виробляється виробником лише з вмістом спирту 40%, а тому, твердження позивача, що горілчаний виріб «Мороша» мав під час продажу вміст спирту 37% належним чином не підтверджене.

Посилання позивача на те, що згідно з ДСТУ 3297:95. «Лікеро-горілчана промисловість. Терміни та визначення понять» горілка - це алкогольний напій міцністю від 37,5% до 56,0%, виготовлений обробленням водно-спиртової суміші спеціальними сорбентами з внесенням нелетких інгредієнтів, або без них, стосуються загального поняття «горілка» та не спростовує наданих відповідачем доказів про існування продукції горілка саме ТМ «Мороша» міцністю лише 40%.

Надаючи оцінку твердженням та аргументам позивача, відповідача та наданим доказам, суд бере до уваги таке.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу, що відповідачем дотримано вимог цієї статті і на доведення правомірності прийнятого спірного рішення надано відзив на позовну заяву, додаткові пояснення та докази на обґрунтування відзиву і пояснень - електронну копію фіскального чеку та документи з офіційного сайту виробника ТМ «Мороша», які підтверджують, що горілчаний виріб «Мороша» виробляється лише з вмістом спирту 40%.

При цьому суд бере до уваги, що інформація про це надійшла від відповідача ще 3 квітня 2019 р. і була відома позивачу під час підготовчого провадження у справі. З урахуванням цієї інформації позивачем подавалася відповідь на відзив, яка наявна у справі.

Разом з тим, твердження позивача про існування у нього в реалізації горілки «Мороша» міцністю 37,5% вказано ще у позові, дата підписання якого 19 січня 2019 р., проте належними доказами так і не підтверджено. Суд враховує, що із 3 квітня 2019 р., тобто з часу подання відповідачем додаткових доказів стосовно продукції ТМ «Мороша», позивачу стало відомо про відсутність у виробництві горілки «Мороша» міцністю 37,5% та про наявність горілки «Мороша» лише міцністю 40%. Незважаючи на це, ні під час підготовчого провадження, ні під час розгляду справи по суті таких доказів на підтвердження позовних вимог не надано.

З урахуванням виконання відповідачем приписів ч. 2 ст. 77 КАС України суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд бере до уваги, що статтею 78 КАС України визначено підстави звільнення від доказування і у цій справі таких підстав для доведення обставин щодо міцності реалізованої продукції - пляшки горілки «Мороша» не виявлено. Отже, позивач згідно з приписами ч. 1 ст. 77 КАС України повинен довести ті обставини, на які він посилається.

Суд також враховує, що згідно з приписами ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

При цьому, згідно з приписами ч. 8 ст. 79 КАС України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Суд зазначає, що позивачем упродовж тривалого строку вказувалося на реалізацію ним горілки «Мороша» міцністю 37,5%, проте не надано доказів цьому факту. Такими доказами могли бути документи на оприбуткування горілки «Мороша» міцністю 37,5% - видаткові та податкові накладні на такий товар, сертифікати якості тощо. Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів ні щодо існування як виду продукції горілки «Мороша» міцністю 37,5%, ні щодо наявності у нього такої продукції на час перевірки.

Оскільки таких позивачем упродовж строку розгляду справи цих доказів не надано, то суд бере до уваги надані відповідачем докази про наявність горілки «Мороша» міцністю лише 40% і не бере до уваги твердження позивача про реалізацію ним пляшки горілки «Мороша» міцністю 37,5%.

Надаючи оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності - факту реалізації пляшки горілки «Мороша» 0,7л, який сторонами визнається і не оспорюється, та наданими відповідачем доказами про наявність горілки «Мороша» міцністю лише 40%, суд дійшов висновку, що позивачем було продано саме одну пляшку горілки «Мороша» 0,7л міцністю 40%.

Тому суд погоджується з доводами податного органу про те, що з урахуванням наведеного, горілка «Мороша» об`ємом 0,7 л., міцністю 40% мала б коштувати 111 грн. 37 коп., а саме: 397 грн. 76 коп. (мінімальна ціна 1 літру 100-відсоткового спирту)* 0,7 літри (місткість тари) - 0,40 (міцність за об`ємом у відсотках) = 111 грн. 37 коп.

Суд зазначає, що позивачем реалізовано горілку «Мороша», об`ємом 0,7 л., міцністю 40% об. за ціною нижчою за встановлену мінімальну роздрібну ціну на такі напої, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідальність за таке порушення передбачено абзацом 14 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР.

Відповідно до вимог статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18 жовтня 2018 р. № 00314291406 податковим органом застосовано до позивача штраф у розмірі 10 000 грн. 00 коп. Отже, сума фінансових санкцій, яка визначена в оскаржуваному рішенні у розмірі 10 000 грн. 00 коп. відповідає вимогам закону і є обґрунтованою, а тому податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2018 р. № 00314291406 також відповідає вимогам закону і підстави для його скасування відсутні.

Суд враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем було правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2018 р. № 0031291406, отже не порушено права позивача та дотримано вимоги, передбачені частиною другою статті 2 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи не було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи було спростовано відповідачем.

Наведене свідчить, що винесене податкове-повідомлення рішення було правомірним. Право позивача не порушено. Отже, позовні вимоги є необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає в повному обсязі.

Підстави для вирішення питання про судові витрати у цій справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - Приватне орендне сільськогосподарське підприємство «Дружба», місцезнаходження: вул. Центральна, 11, с. Бране Поле, Богуславський район, Київська область, 09731, код ЄДРПОУ - 03753680.

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби України, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ,03151, код ЄДРПОУ - 39393260.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 21 жовтня 2019 р.